Учитель Блінова О.О.Предмет Українська моваКлас 6-АДата 04.05.2020Тема уроку Синонімічність способів дієслова. Вживання одних

способів дієслів замість інших. Вживання інфінітива в значенні різних способів.

Доброго дня, діти!

1.Ознайомтеся з теоретичним матеріалом.

Способові форми дієслів у контексті можуть набувати невластивого їм значення, тобто одна форма може вживатися замість іншої.

Форма майбутнього часу дійсного способу в певному контексті може виражати наказ, побажання, спонукання:

- Ти поїдеш із людьми, а тоді повернешся назад (Григорій Тютюнник).

– Ну що ж, сину... – сказав дід зітхнувши. – Я б тебе й не пустив, так не маю права, бо... хто знає, як краще? Хай же Бог тобі помагає... Йтимеш отак навпростець, на Вербовий хутір, а тоді – як хоч, шляхом, а як хоч – навпростець... А як живий будеш, даси вістку... (І. Багряний).

Форма умовного способу іноді так само може передавати спонукання: Відпросився б ти в командира, прийшов би до мене хоч на часину (О. Гончар). Таточку, голубчику, ви б краще лежали (1. Тобілевич).

Форма наказового способу може виступати в значенні:

дійсного способу: А хтось у нашому загоні візьми та й пусти чутку, що я звідкись переписав той вірш (М. Стельмах);

умовного способу: Часом і досі здається мені, що й зараз поклепай косу хто-небудь під моїм вікном, я зразу помолодшав би (О. Довженко).

3. Дослідіть, які способи дієслова ужито в значенні наказового (усно).

 

Домашнє завдання Вивчити правило на ст. 208, виконати вправу 561.

Відповіді надсилати на електронну адресу: helenletsun@gmail.com

Учитель Блінова О.О.Предмет Українська літератураКлас 6-АДата 04.05.2020Тема уроку Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів,

або засіб від переляку № 9». Роль сім’ї у формуванні життєвих переконань людини. Стосунки між різними поколіннями в родині. ТЛ: сюжет, його елементи.

Доброго дня, діти!

1.Ознайомтеся з теоретичним матеріалом.

Сюжет (франц - предмет) – це перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання та конкретизації його фабули.

Про сюжет ми отримуємо уявлення лише прочитавши твір. Він притаманний драматичним та прозовим творам. Ліричні твори не мають подій.

Оскільки в основі сюжету — виникнення і розгортання конфлікту, то при аналізі потрібно вивчати етапи його розвитку. Стадії розвитку сюжету називають елементами, компонентами або чинниками. Сюжет включає п'ять елементів: експозицію, зав'язку, розвиток дії, кульмінацію і розв'язку.

Експозиція- вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, може подаватися і після неї впродовж усього твору або наприкінці. Експозиція представляє час і місце події.

Зав’язка дії або конфлікту- елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. Як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів.

Розвиток дії або конфлікту- розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів.

Кульмінація(лат. –вершина) – момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в

сюжеті з якої починається розв’язка. Розвязка дії або конфлікту- складовий компонент сюжету, вирішення конфлікту

(інтриги) епічного, ліро- епічного, драматичного, а іноді й ліричного(сюжетного твору).

У деяких творах можуть бути додаткові елементи: пролог, епілог.

2.Прочитайте у підручнику уривок з повісті Л. Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9», ст. 216-227 .

3. Усно охарактеризуйте стосунки між Климом та його батьками й бабусею. Що в їхній родині сприяло дружбі й порозумінню?

Домашнє завдання Прочитайте у підручнику уривок з повісті Л. Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9», ст. 216-227. Прочитайте статтю підручника на ст.228-229, зробіть її конспект.

Відповіді надсилати на електронну адресу: helenletsun@gmail.com

Учитель Блінова О.О.Предмет Українська моваКлас 9-БДата 04.05.2020Тема уроку МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. Іменник.

Прикметник. Доброго дня, діти!

1.Перегляньте відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=FTC_51UjyEc

https://www.youtube.com/watch?v=BtRkNkYAkYk

2.Повторіть теоретичний матеріал.

Домашнє завдання Користуючись таблицями на ст.188-189, виконайте вправи 426 (письмово), 427 (усно).

Відповіді надсилати на електронну адресу: helenletsun@gmail.com

Учитель Блінова О.О.Предмет Українська моваКлас 8-АДата 04.05.2020Тема уроку Інтонація речень з відокремленими й уточнювальними

членами. Синтаксичний розбір речень з відокремленими членами речення. Р. м. № 14 Читання. Знаходження в тексті основної й уточнювальної інформації.

Доброго дня, діти!

1.Перегляньте відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=v6er7DfgHjY

2.Ознайомтеся з теоретичним матеріалом. Прочитайте речення, подані парами. Порівняйте їх.Сходило велике і ласкаве сонце.Луги струсили срібну росу і розляглися співами своїх соловейків.Навколо була сила-силенна ягід.

Сходило сонце, велике і ласкаве.Луги, струшуючи срібну росу,розляглися співами своїх соловейків.Ягід навколо, особливо дикої малини, було сила-силенна.

Як співвідносяться пари речень першого і другого стовпчика? Які речення мають більш самостійне додаткове значення? Які з повідомлень є основними, а які додатковими? Смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього

значення називається відокремленням. 3. Розгляньте таблицю.

3.Усно дайте відповіді на питання. Що таке відокремлення? Які члени можуть відокремлюватися? Яка їхня роль? За яких умов відокремлюються другорядні члени речення? Чи завжди відокремлюються дієприкметникові та дієприслівникові звороти? Чи тотожні поняття «відокремлені члени речення» і «уточнюючі слова»? Які особливості в інтонації речень з відокремленими членами?

4. Прочитайте текст, визначте в ньому головну й другорядну інтонацію.

Відокремлення буває обов'язкове (зумовлене специфікою конструкції) й факультативне, що його здійснює автор, з волі якого посилюються, підкреслюються, наголошуються або послаблюються певні відтінки значення. Обов'язково відокремлюються, наприклад, дієприслівниковий зворот та дієприкметниковий зворот, що стоїть після означуваного слова.

Якщо в науковому та офіційно-діловому стилях факультативне відокремлення майже відсутнє, то для мови художньої літератури воно характерне.

Слід розрізняти уточнюючі члени речення й відокремлені. Уточнюючими називають члени речення, що мають додаткове значення, уточнене стосовно того члена речення, з яким вони зв'язані однією синтаксичною функцією.Уточнюватися можуть не тільки другорядні, а й головні члени речення. Наприклад: Обидва, Діденко і Чумак, прислухались до шереху у передпокої.

В усному мовленні відокремлені члени виділяються інтонацією, а на письмі – комами (деколи - тире). Відокремлені члени речення вимовляються повільніше від основного тексту, кінцеве слово відокремленого звороту є логічно наголошеним. Наприклад:

Розгойдане море, / уже брудне й темне, / наскакувало на берег.

5. Розгляньте порядок синтаксичного розбору речення з відокремленими другорядними членами:

1. Загальна характеристика простого речення.2. Вказати, якими другорядними членами ускладнене речення.3. Характеристика головних та другорядних членів, наявних у реченні.4. Пояснити правила вживання розділових знаків при відокремлених другорядних членах.

Зразок розбору

Над головами простиралося небо, повне загадкових світів . (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом).

Підмет небо, простий, виражений іменником у формі називного відмінка однини; присудок простиралося, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу минулого часу.

До групи присудка - непрямий додаток над головами, виражений іменником з прийменником у формі орудного відмінка.

Узгоджене означення виражене дієприкметниковим зворотом, стоїть після означуваного слова, тому виділяється комою. Домашнє завдання Вивчіть правило п.34, ст.157-158.

Виконайте вправу 346. За вищеподаним зразком виконайте синтаксичний розбір речення: У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.

Відповіді надсилати на електронну адресу: helenletsun@gmail.com

Блінова О.О.Предмет Українська літератураКлас 9-А, 9-ГДата 04.05.2020Тема уроку Пантелеймон КУЛІШ. Роман «Чорна рада».

Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв. Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т. Шевченком. ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман. РМ (п) Складання анкети літературного героя (письмово).

Доброго дня, діти!

1. Перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=LejZB19M-98

https://www.youtube.com/watch?v=DzxN3tRgZIQ2. Пригадаймо, що історичною основою роману є події, що відбувалися на

Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу.

Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленник Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло. На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.Літературний рід роману «Чорна рада»: епос.Жанр: перший в українській літературі історичний роман (роман-хроніка, історико-пригодницький роман).Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 року – доби Руїни. Показ соціальних суперечностей в Україні після переможної війни над поляками: між поміщиками і селянами, міщанами й козаками, старшиною та рядовим козацтвом.Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його

національна еліта, здатна до мудрого державотворення.

Головні герої: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко; правобережний гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький; московський князь Гагін; запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Іван Шрам (справжнє прізвище Чепурний); його син Петро Шраменко; кошовий козак, господар хутора Хмарище Михайло Черевань; йог дружина Меланія і дочка Леся (Олександра); Божий чоловік; Василь Невольник; князь Матвій Гвинтовка та його дружина Настя.

Сюжет. Схожий на сюжети історичних романів В.Скотта, тобто має дві сюжетні лінії:1) суспільно-історичну (вибори гетьмана);2) інтимно-особистісну (стосунки між Якимом Сомком, Лесею Черевань та Петром Шраменком).

Роман з першої сторінки захоплює читачів. Події відбуваються навесні 1663 року. Головні герої подорожують Україною. Визначальною сюжетною лінією для характерного увиразнення героїв є дорога, в яку вирушив козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрінуть різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Дорога – вибір шляху для України, і різні герої вибирають різні дороги у прямому й переносному значенні.

Не ідеалізуючи і не прикрашаючи минулого, митець показав і стихію соціальних пристрастей простолюду, і ненаситну жадобу влади, яка роз'їдає страшною хворобою козацьку верхівку. Романне мислення письменника охопило життя на певному історичному етапі у всіх вимірах, у всьому розмаїтті типів і конфліктів. Саме критичний погляд автора «Чорної ради» на минуле крізь призму соціального конфлікту, прагнення зрозуміти українське минуле як життя широке, всебічне, багатогранне, надає його твору ознак соціально-історичного роману.

3.Прочитайте розділи роману П. Куліша, ст.260-288.

4. Усно дайте відповіді на питання. Чому Шрам не став попом в юності? Яке його справжнє прізвище? Що вчиняли поляки з народом українським? За чийого гетьманства козаки змогли дати справжній опір ляхам? Як було обрано Шрама полковником? Чому Павло Тетяря та Шрам ненавиділи один одного? За що козаки поважали сліпого старця, Божого чоловіка, який грав на бандурі?

Хто викупив з неволі Василя Невольника? Через що козаки почали сваритися між собою? Що зробив Васюта Ніжинський, щоб здобути гетьманство? Як Іван Брюховецький став запорозьким гетьманом? Чому Петро не міг вже думати про Лесю? Як було покарано Кирила Тура за викрадення Лесі? Що крикнув Шрам, коли на стіл саджали Брюховецького, обираючи його

гетьманом? Хто захистив Сомка від розлючених запорожців на раді? З якою метою Сомко почав збирати своє військо до бою? Чому князь Гагін перейшов на сторону Брюховецького? Чому всі охоронці пропустили Кирила Тура до Сомка? Яким Сомко міг врятуватися, але чому відмовився?

Анкета літературного героя 1.Знайомство з героєм (хто? звідки? якого роду? чим займається?).2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.3. Чи є прототип?4. Портрет героя ( відповідність його внутрішньому світу).5. Характер персонажа (у розвитку чи епізодично).6. Соціальне значення героя.7. Проблеми, які порушує автор через цей образ, їх актуальність.8. Психологія характеру ( духовне багатство, моральна краса чи потворність).9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Як пов'язаний з іншими героями ( кармічним (життєвим), емоційним, духовним зв'язком)?10. Мова як засіб самовираження героя.11. Ставлення до нього автора й інших дійових осіб.12. Моє сприйняття героя, над чим змусив замислитись.

Домашнє завдання Прочитайте роман П. Куліша «Чорна рада», ст.260-288. Складіть письмово анкету одного з літературних героїв на вибір ( Іван Шрам, Петро Шраменко, Леся Черевань, Яким Сомко, Іван Брюховецький, Кирило Тур).

Відповіді надсилати на електронну адресу: helenletsun@gmail.com