ЗМІСТ - ВНТУinmad.vntu.edu.ua/portal/static/68A395F6-7C96-4C91... · показників...

3

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Теоретико-методичні основи антикризового управління підприємством 7

1.1 Сутність антикризового управління підприємства 7

1.2 Сучасний стан та проблеми антикризового управління на

підприємствах 13

1.3 Методичні підходи оцінювання антикризового стану підприємства 18

2 Аналізування стану антикризового управління на ПАТ «Володарка» 38

2.1 Загальна економічна характеристика та аналізування основних

показників діяльності ПАТ «Володарка» 38

2.2 Аналізування ймовірності банкрутства підприємства 55

2.3 Оцінювання стану антикризового управління підприємства 64

3 Пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності антикризового

управління ПАТ «Володарка» 68

3.1 Підвищення ефективності діяльності підприємства 68

3.2 Пропозиції щодо покращення антикризового управління на

підприємстві 73

3.3 Заходи щодо ефективності вибору диверсифікації підприємства як

напряму антикризового управління ПАТ «Володарка» 78

4 Охорона праці 82

4.1 Характеристика професії та приміщення ПАТ «Володарка» 82

4.2 Аналіз стану охорони праці в приміщенні на ПАТ «Володарка» 85

4.3 Розробка заходів щодо покращення умов праці на робочому місці 91

Висновки 94

Список використаних джерел 98

Додатки 103

4

ВСТУП

Нестабільність та кризовий стан економіки негативно впливає на всі сфери

суспільного та економічного життя країни. В даний час проблема банкрутств, які

відбуваються в останні роки все частіше та частіше, є актуальною, тому що від

ліквідації великого числа підприємств потерпають люди, які втратили робочі

місця, терпить збитки бюджет, куди не надходять податки, і економіка України в

цілому. У результаті різкого загострення проблем неплатежів, боргів,

неспроможності підприємств, хронічної збитковості їхньої виробничо-

торговельної діяльності в умовах ринку закріпився термін «антикризове

управління». В останні роки він швидкими темпами ввійшов у науковий і

практичний оборот. Нині в умовах глобалізації економіки зростає необхідність

здійснення спеціалізованого антикризового управління, яке спрямовано на

передбачення небезпеки кризи, аналізу її симптомів і усунення загроз прояву, а у

разі їх виникнення - прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з

найменшими втратами та негативними наслідками.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю розробки

підходів і механізмів антикризового управління для підприємств, головна мета

яких не ліквідація в процесі конкурентного виробництва, а попередження

банкрутства і вихід з неплатоспроможного стану, розробка і реалізація

ефективних антикризових програм.

Питання сутності, специфіки, завдань та інструментарію антикризового

управління стали предметом наукових досліджень зарубіжних та вітчизняних

вчених, таких як Е. Альтман, С. Бєляєва, П. Грінер, Р. Таффлер, І. Бланк,

О. Градов, В. І. Кошкіна, Г. П. Іванова, Е. С., О. В. Мороз, А. Чернявський,

Л. О. Лігоненко, О. Стоянова, О. Терещенко, Л. Ситник та ін.

Метою бакалаврської дипломної роботи є підвищення ефективності

антикризового управління підприємством з урахуванням рівня та основних

чинників його кризового стану.

Для досягнення мети було поставлено вирішення наступних завдань:

5

- уточнити сутність поняття «антикризове управління підприємством» та

визначити його види;

- виокремити чинники активізації антикризового управління;

- дослідити процеси антикризового управління в економіці України;

- дослідити методичні та організаційні основи оцінювання антикризового

управління;

- надати загальну характеристику ПАТ «Володарка»;

- проаналізувати діяльність роботи підприємства ПАТ «Володарка» за

допомогою інструментів діагностики банкрутства;

- розробити ефективний механізм впровадження антикризових заходів на

досліджуваному підприємстві з метою його фінансового оздоровлення;

- визначити напрямки підвищення ефективності діяльності антикризового

менеджменту;

- удосконалити заходи щодо антикризового управління підприємством;

- запропонувати напрямки диверсифікації підприємства;

- оцінити ефективність запланованих антикризових заходів;

- оцінити стан охорони праці на досліджуваному підприємстві.

Об’єктом дослідження є процес антикризового управління на підприємствах.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти

удосконалення антикризового управління на ПАТ «Володарка».

Для досягнення поставленої мети у роботі були використані методи

теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для дослідження загальних понять

антикризового управління підприємством, теоретичних засад діагностики;

емпіричні - для визначення поняття «антикризове управління»; системного і

комплексного підходу - для обґрунтування теоретичних та методологічних

підходів до проведення економічного дослідження стану підприємства;

статистичного аналізу - для розробки методичного підходу до діагностики кризи

підприємств; дискримінантного аналізу - для класифікації заходів антикризового

управління; статистичні та графічні - для аналізу стану і тенденцій динаміки

результатів діяльності підприємства.

6

Теоретичною і методологічною основою роботи є положення економічної

теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених в галузі антикризового

управління.

Інформаційну базу дослідження склали: матеріали з документів фінансової

звітності підприємства «Баланс», «Звіт про фінансові результати», «Звіт про рух

грошових коштів», «Звіт про власний капітал» ПАТ «Володарка», офіційні дані

Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти

Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, нормативні документи, аналітичні

огляди, статистичні звіти міністерств та відомств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх

використання дозволить своєчасно виявляти рівень кризового стану на

підприємстві, визначати його причини, обирати ціль та стратегію підприємства в

цих умовах, формувати та реалізовувати заходи антикризового управління, що у

підсумку сприятиме підвищенню ефективності прийнятих управлінських рішень.

Одержані результати можуть бути використані ПАТ «Воладарка» при

впровадженні інструментів антикризового управління, діагностики стану

неплатоспроможності та розробці механізмів виходу зовнішньоорієнтованого

підприємства з кризового становища.

Основні положення та результати дослідження знайшли відображення у 4

наукових працях, серед яких одна праця у фаховому науковому виданні, тези

доповідей за результатами міжнародних та регіональних науково-практичних

конференцій (ХLІІІ регіональній науково-практичній конференції професорсько-

викладацького складу, науковців та студентів ВНТУ з участю працівників

підприємств м.Вінниці та Вінницької області (м.Вінниця, 2014р.); Х Міжнародній

науково-практичній конференції «Наука і технології: крок у майбутнє - 2014»

(м.Прага, 2014р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Поведінкові

засади розвитку підприємств в контексті менеджменту: генезис і перспективи»

(м.Вінниця, 2014р.)).

7

1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Сутність антикризового управління підприємства

В умовах сучасної економіки на діяльність вітчизняних підприємств

негативний вплив має ряд факторів, зокрема: глобальна фінансово-економічна

криза, політичний колапс, недосконалість законодавства та недостатній рівень

державної регуляторної політики. У таких умовах господарювання в управлінні

підприємствами має бути врахований високий рівень впливу факторів

зовнішнього середовища, а отже управління набуває антикризового характеру.

Розвиток теорії антикризового управління в Україні розпочався в умовах

транзитивної економіки у зв’язку з необхідністю забезпечення сталого розвитку

господарських систем різного рівня (промислових підприємств, галузей,

комплексів і т.п.). Сьогодні антикризове управління є одним з найбільш активно

використовуваних видів менеджменту, затребуваний часом і сучасним станом

більшості вітчизняних підприємств. У 90-ті роки минулого століття була видана

значна кількість наукових, науково-практичних публікацій, які, однак, у якості

суб’єктів антикризового управління розглядали переважно підприємства, які

потребували реструктуризації в умовах конкуренції й розвитку ринку. Тим часом

сучасний, дедалі менш стабільний і непередбачуваний стан економіки, на який

все більше впливають глобальні фактори, зумовлює необхідність перегляду й

розвитку основних положень антикризового управління.

Основні концептуальні положення антикризового управління викладені в

працях російських вчених професорів: В. І. Кошкіна, Г. П. Іванова, Е. С. Мінаєва

та В.П. Панагушена. Найбільш послідовно і повно сутність антикризового

управління розкрита в монографіях українських вчених: Л. О. Лігоненко,

О. Стоянової, Л. Ситник, І. О. Бланка.

8

На сьогодні в управлінській науці та діловій практиці ще не сформувалась

єдність поглядів щодо сутності антикризового управління тому в науковій

літературі можна знайти різні визначення сутності терміну «антикризове

управління» (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Основні науково-методичні підходи до розуміння економічної

сутності антикризового управління

Автор Суттєва ознака Сутність

І.О. Бланк [1]

попередження

кризових явищ, а

також управління під

час кризи

Вбачає в антикризовому фінансовому управлінні

систему принципів та методів розробки й

реалізації спеціальних управлінських рішень, які

направлені на попередження та подолання

фінансових криз підприємства, а також

мінімізацію їх негативних наслідків.

Л.О. Лігоненко

[2]

Антикризове управління – це постійно діючий

процес виявлення ознак кризових явищ і

реалізацію генерального плану недопущення

поширення цих явищ і стагнації розвитку суб’єкта

господарювання протягом усього періоду його

функціонування. Тобто, антикризове управління

являє собою спеціальне, постійно організоване

управління, націлене на найбільш оперативне

виявлення ознак кризового стану та створення

відповідних передумов для його своєчасного

подолання з метою забезпечення відновлення

життєздатності суб’єкта господарювання,

недопущення виникнення ситуації його

банкрутства.

О.О.Терещенко

[3]

Антикризове управління - застосування

специфічних методів та прийомів управління

фінансами, які дозволяють забезпечити

безперервну діяльність підприємств на основі

управління зовнішніми та внутрішніми ризиками

профілактики та нейтралізації фінансової кризи

С. Бєляєв і

В. Кошкін [4]

управління в умовах

вже існуючої кризи з

метою ліквідації

підприємства

Антикризове управлінням трактують як сукупність

форм і методів реалізації антикризових процедур

щодо конкретного підприємства-боржника

Л. Ситник [5]

управління, яке

спрямоване на

виведення

підприємства з

кризового стану

Антикризове управління — це здатність

розробляти оптимальні шляхи виходу з кризової

ситуації, визначати пріоритетні цінності

підприємства в умовах кризи, координувати

діяльність підприємства і його працівників по

передбаченню кризи, добиватися ефективності їх

праці в екстремальних умовах .

9

Слід зазначити, що, розглядаючи сутність антикризового управління,

більшість дослідників єдині в думці стосовно його специфічності. Складність

проблеми антикризового управління полягає в тому, що, з одного боку,

стратегічні рішення, спрямовані на запобігання кризи, повинні бути прийняті і

реалізовані на ранніх стадіях управління, коли процес руху до кризи ще не набув

кумулятивного характеру і тому ще не став незворотним. З іншого боку, рішення,

прийняті на ранніх стадіях, базуються на дуже слабких і тому не завжди

достовірних сигналах про виникнення несприятливих тенденцій [6].

Метою антикризового управління є передбачення, своєчасне розпізнавання

та успішне вирішення всіх проблем, пов'язаних з об'єктивним циклічним

розвитком економіки та суб'єктивними факторами на макро- та макрорівнях.

Головним завданням антикризового управління є мінімізація ризиків

управлінських рішень, що дозволило б досягти поставленої мети і результату за

мінімумом додаткових засобів і за мінімальних негативних наслідків, а також

знизити імовірність виникнення кризових ситуацій, підвищити стратегічний

потенціал і активізувати потенціал протидії кризовим явищам, підсилити

адаптаційні можливості підприємств і зміцнити їх конкурентні позиції [7].

Об’єктом антикризового управління є кризові ситуації в діяльності

підприємства, зокрема причини їх виникнення, розвиток кризи та заходи щодо її

запобігання.

Суб'єктами антикризового управління підприємством як управляючої

підсистеми є певне коло осіб, що реалізують його завдання ( рис 1.1). Сучасна

практика дає можливість виокремити вісім груп суб'єктів антикризового процесу:

власник підприємства, економіст-фінансист (фінансовий директор),

функціональний антикризовий менеджер – співробітник консалтингової установи,

функціональний антикризовий менеджер – співробітник підприємства, фахівці

Агентства з питань банкрутства та інших державних органів, представники

кредиторів, представники санатора, арбітражний керуючий [8].

10

Рисунок 1.1 - Суб'єкти антикризового управління підприємством

Функції антикризового управління [9]: планування - це процес визначення

цілей організації та їх змін, стратегій і програм антикризової стабілізації, ресурсів

для їх досягнення; організація - формування оптимальної структури й обсягу

використовуваних коштів, апарату управління і кадрів для ефективного

використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; мотивація - система

заохочень і санкцій, що стимулює зацікавленість усього колективу; контроль -

прогнозування відхилень від намічених цілей для своєчасного оперативного

внесення змін, спрямованих на підвищення ефективності антикризових заходів.

Крім цього, антикризове управління має ряд специфічних функцій (рис. 1.1)

[10].

Суб'єкти

власник підприємства

економіст-фінансист

(фінансовий директор)

представники санатора

арбітражний керуючийфахівці

Агентства з питань

банкрутства та інших

державних органів

функціональний

антикризовий менеджер –

співробітник консалтингово

ї установи

представники кредиторів

функціональний антикризовий

менеджер –співробітник підприємства

11

Як видно з рис. 1.2, антикризове управління передбачає не тільки швидке

реагування і ліквідацію наслідків кризових явищ, а й реалізацію заходів

запобігання виникненню проблем та підтримки стабільної ефективної діяльності

суб’єкта господарювання.

Рисунок 1.2 – Специфічні функції антикризового управління

Серед основних принципів антикризового управління можна виділити такі:

принцип постійної готовності до реагування; принцип превентивності дій. Згідно

із цим принципом краще запобігти кризі, ніж забезпечувати нейтралізацію її

негативних наслідків; терміновість реагування на окремі кризові явища в

Пізнавальна

(пізнання

сутності й

особливостей

кризових

явищ, визна-

чення їх

причин)

Методологічна

(антикризове

управління як

дисципліна ста-

новить теорети-

чну базу для

впровадження

даного менедж-

менту в

діяльності

субєктів госпо-

дарювання)

Виховна

(формуваня

сучасного

типу мис-

лення)

Практична

(використання

накопичених

знань

антикризового

управління в

практичній


ринкових

агентів)

Недопущення

кризових

ситуацій

(постійна

готовність до

можливого

порушення

фінансової

рівноваги

ринкового

агента)

Діагностика

кризових явищ

(ідентифікація

потенційних

ризиків для

конкретного

банку та

розробка

заходів щодо їх

зниження)

Функції антикризового управління

Моніторинг

факторів

зовніш-

нього та

внутріш-

нього сере-

довища, які

впливають

на суб’єктів

господарю-

вання, та їх

змін

Створення

стратегічних

резервів

матеріальних

ресурсів на

випадок

виникнення

кризи

Розробка

антикризо-

вого плану

(концепції

подолання

кризи,що

включає

планування

стратегічних

та

оперативних

заходів)

Максима-

льно

швидке

реагування

на кризові

явища

Стабілізація

(ліквідація

наслідків

кризи та

приведення

до

початкового

ефективного

стану)

Викорис-

тання

необхід-

них форм

санації

для уник-

нення

банкрутс-

тва

Проведення

процедури

банкрутства

або ліквідації

в разі

неплатоспро

можності

12

діяльності підприємства; диференціація індикаторів кризових явищ за рівнем їх

небезпеки для підприємства; повна реалізація внутрішніх можливостей виходу

підприємства з кризового стану; використання в разі необхідності відповідних

форм санації підприємства для запобігання його банкрутству.

Антикризове управління має певні особливості, до основних з яких

Л.О. Лігоненко відносить [2]:

1. специфічність мети здійснення управлінського інструментарію;

2. ресурсні та часові обмеження; орієнтацію на розв’язання проблем, а не

тільки їх зовнішніх проявів;

3. орієнтацію та мінімізацію втрат усіх його учасників (власників,

кредиторів, персоналу, держави);

4. інноваційний характер.

Усю сукупність проблем, які вирішує антикризове управління, можна

представити чотирма групами [11]. Перша група включає проблеми розпізнавання

передкризових ситуацій, що передбачає необхідність своєчасно виявити настання

кризи, знайти її перші ознаки, зрозуміти її характер, розробити механізми

запобігання кризі і впровадити в реалії. І це досягається за допомогою управління,

яке вирішує проблеми життєдіяльності підприємства в період кризи, сприяє

виходу з кризи і ліквідації її наслідків. Друга група проблем антикризового

управління пов’язана з ключовими сферами життєдіяльності підприємства. Це,

насамперед, методологічні проблеми його життєдіяльності, у процесах вирішення

яких формулюються місія і мета управління, визначаються шляхи, засоби і

методи управління в умовах кризової ситуації. Ця група включає комплекс

проблем фінансово-економічного характеру. Існують також проблеми

організаційного і правового змісту, безліч соціально-психологічних проблем.

Проблематику антикризового управління можна представити й диференціацією

технологій управління (третя група проблем), яка включає в самому загальному

вигляді проблеми прогнозування криз і варіантів поведінки соціально-

економічної системи в кризовому стані, проблеми пошуку необхідної інформації і

розробки управлінських рішень. Велике значення також мають проблеми аналізу

13

й оцінки кризових ситуацій, оскільки тут існує безліч обмежень за часом,

кваліфікацією персоналу, методологією й організацією вирішення проблем в

умовах кризового функціонування підприємства, недостатністю інформації й ін.

У цій же групі можна розглядати і проблеми розробки інноваційних стратегій, що

сприяють виведення підприємства з кризи. Четверта група проблем включає

конфліктологію і селекцію персоналу, що завжди супроводжує кризові ситуації.

Таким чином, в умовах світової фінансової кризи, зростання

неплатоспроможності й інших економічних проблем антикризове управління,

зорієнтоване як на запобігання проблемам, так і на їх подолання, що стає

необхідним для ефективної діяльності всіх суб’єктів господарювання.

1.2 Сучасний стан та проблеми антикризового управління на

підприємствах

Наслідки сучасного спаду економіки для України можна визначити такими

аспектами, як: погіршення макроекономічних показників; зниження темпів

зростання ВВП; дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від імпорту

капіталу, високих технологій, нафти та газу; зниження ліквідності, погіршення

портфеля й активів банківської системи і, як наслідок, зниження обсягів

кредитування економіки; неефективне функціонування ринку державних цінних

паперів. За таких умов проблема дослідження можливостей виживання в умовах

глобальної економічної кризи являється на сьогодні однією із самих актуальних

для всіх господарюючих суб’єктів. За умов поширення глобалізаційних процесів у

світі, країни, що розвиваються, стають найбільш вразливими під час виникнення

кризи, спричиненої економічними, фінансовими, технологічними та іншими

факторами. З огляду на це, підприємства повинні адаптуватись до тих умов, що

створюються факторами зовнішнього середовища, а внутрішні керовані фактори

повинні визначати можливості антикризової діяльності.

14

Таблиця 1.2 – Огляд повідомлень ЗМІ щодо банкрутств підприємств України

[12]

Оголошення

(офіційні) Судові рішення

Бюл. держ.

реєстр.

Боржник

и банків Всього

Б ПС Л Б ПС Л ПС Л

Травень 2014р. 118 73 9

199 460

859

Квітень 2014р. 218 95 12

150 975

1450

Березень 2014р. 223 89 37 6

355

Лютий 2014р. 267 83 23 7 13 0 0 0 0 393

Січень 2014р. 324 96 28 79 28 0 0 0 0 555

Грудень 2013р. 212 86 20 48 33 0 0 0 0 399

Листопад

2013р. 217 98 45 84 26 0 0 0 0 470

Жовтень 2013р. 227 77 38 93 29 0 0 154 0 618

Вересень

2013р. 214 76 27 0 0 0 107 588 0 1012

Серпень 2013р. 206 68 34 18 0 0 85

0 411

Липень 2013р. 251 72 30 56 19 9 122

22 581

Червень 2013р. 150 54 25 24 11 2 0

14 265

Травень 2013р. 201 72 41 47 45 33 172

18 629

Квітень 2013р. 197 72 64 80 8 12 127

28 588

Березень 2013р. 252 90 56 35 27 6 842

30 1318

Лютий 2013р. 377 155 21 8 125 0 952

22 1660

* (Б-банкрутство, ПС-порушення справи, Л-ліквідація)

В Україні протягом квітня-червня 2013 року кількість справ про банкрутство

підприємств скоротилися майже на 8% - з 9549 до 8811.

Станом на червень 2013 у процедурі банкрутства в Україні перебували 8811

підприємств. За словами Олександр Лавриновича, зокрема, у процедурі

банкрутства перебувало 438 підприємств, які належать державі, або у статутному

фонді яких держпакет акцій становить більше 25%. Решта - підприємства

приватного сектора економіки, в тому числі фізичні особи - підприємці.

При цьому, за даними Мін'юсту, в державному секторі основна кількість

підприємств-банкрутів у галузі сільського господарства, видобувної, переробної

промисловості, сфері торгівлі, транспорту, складського господарства, поштової і

кур'єрської діяльності, операцій з нерухомим майном, професійної, наукової,

технічної діяльності, освіти, охорони здоров'я.

15

У державному секторі за загальною процедурою ліквідується 84% банкрутів,

7% - припадає на випадки банкрутства боржника, що ліквідується власником, 6%

- банкрутство відсутнього боржника, 3% - санація боржника його керівником.

У приватному ж секторі економіки понад 38% випадків банкрутства

підприємств - це банкрутство відсутнього боржника, 37% - загальна процедура

банкрутства, майже 12% - банкрутство фізичних осіб - підприємців, 11% -

банкрутство боржника, ліквідується власником, більше 1,5% - санація боржника

його керівником [13].

Процедура банкрутства українських підприємств процес довготривалий та

складний. У рейтингу Всесвітнього банку «Doing Business 2013» у розділі

«Припинення діяльності» Україна посідає 145 місце серед 181 держави (1- Японія,

54 – Казахстан, 74 – Білорусь, 85 – Польща, 90 - Молдова, 140 – Киргизстан, 144 –

Ангола, 145 – Україна, 146 – Ліберія). При цьому відзначається, що в Україні

процедура банкрутства найчастіше використовується для одержання контролю

над активами, здійснення «рейдерських» захоплень, а також для ухиляння від

сплати податків і виконання зобов'язань перед кредиторами.

За даними дослідження Всесвітнього банку, процедура відновлення

платоспроможності й банкрутства в Україні є неефективною. Адже в середньому

вдається відшкодувати всього близько 9% вимог кредиторів, у той час як цей

середній показник у розвинених європейських країнах становить 67%, у державах

Східної Європи й Азії - 28%. Крім того, в основному всі процедури банкрутства

призводять до ліквідації компаній-боржників, а не до відновлення їхньої

платоспроможності, - менше 10% справ закінчуються відновленням. Для

порівняння, в інших державах цей показник становить 60-85%. За даними фонду

«Ефективне управління», 42% від загальної вартості бізнесу в Україні

витрачається на процедури, пов'язані з банкрутством. У той час як європейські

господарюючі суб'єкти втрачають 8%, а бізнес Східної Європи й Азії - 13%. Такий

високий відсоток «втрат» бізнесу під час банкрутства експерти пояснюють не

високою вартістю самої процедури, а тим, що часто боржник попадає в цей

процес у фінансовому стані, що об'єктивно не дозволяє відновити

16

платоспроможність. Головною причиною такої проблеми є виведення активів

неплатоспроможного боржника ще до ініціювання справи про банкрутство.

Значно ускладненим є процес оперативного ініціювання кредиторами в суді

процедури банкрутства. Відсутнім є діючий механізм реструктуризації

заборгованості, залучення інвесторів, немає розробленого чіткого механізму

обміну боргів на акції або частини в статутному капіталі. Процес відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в Україні займає в

середньому 2,9 року, що на 1,2 року більше, ніж у країн-членів Євросоюзу, хоча

на 0,3 роки менше, ніж у державах Східної Європи й Середньої Азії (таблиця 1.3).

Довга тривалість процесу банкрутства породжена великою кількістю

можливостей для оскарження, які зупиняють реальний перебіг процесу,

невідповідністю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника

або ж визнання його банкрутом» з іншими нормативно-правовими актами,

неефективністю механізмів повідомлення кредиторів про відкриття справи [14].

Таблиця 1.3 – Сфера регулювання процедури банкрутства

Країна

Процент від вартості

бізнесу, який складає

процедурні витрати, %

Відшкодування

вимог

кредиторів,%

Тривалість

процедури

банкрутства,

років

Україна 42 9 2,9

Країни Східної Європи та

Середньої Азії 13 31

1,7 Країни організації з

економічного співробітництва

та розвитку (ОЕСР)

8 69

Сучасне антикризове управління містить у собі не тільки процедуру

банкрутства, не тільки заходи для виведення підприємства з кризи, але

насамперед профілактику банкрутства, профілактику фінансової кризи

підприємства. У цьому випадку система антикризового управління буде мати три

яскраво виражених елементи: прогнозування кризи / банкрутства; профілактика

кризи / банкрутства; вивід підприємства з кризи (у разі потреби).

17

З метою попередження настання кризових ситуацій на підприємствах має

постійно проводитись робота в таких напрямах:

1. систематичний аналіз умов зовнішнього середовища з метою виявлення

симптомів кризи;

2. готовність підприємства до реагування на форс-мажорні ситуації;

3. обмеження економічних втрат у період кризи;

4. робота з персоналом.

Дослідження ситуації, що склалася на вітчизняних підприємствах, дозволили

визначити такі особливості. На практиці близько 63 % українських компаній

скоротили витрати на маркетинг і збут, а деякі фірми позбулися маркетингових

підрозділів [15], у результаті чого виникли проблеми із прогнозуванням та

задоволенням попиту, прогнозуванням і попередженням розвитку кризових

ситуацій і, як наслідок, подальшим зростанням збитків підприємств. 54%

українських компаній в умовах економічного спаду скоротили штат і 39% –

знизили заробітні плати [16], що негативно вплинуло на мотивацію персоналу та

їхню зацікавленість у стабілізації стану підприємства. До поширених

антикризових заходів також належать невиправдане зниження ціни та мінімізація

витрат на просування, які негативно впливають на імідж виробника та

торговельної марки і призводять до втрати постійних споживачів більш високими

темпами, ніж залучення нових.

На думку Садєкова А.А. [17] основні причини «невдач» підприємств в

Україні – це консервативні методи господарювання і погляди, як «спадщина

Радянського Союзу», та фінансово-економічні й соціальні проблеми (неефективна

цінова політика держави, зростання податків, низька платоспроможність

споживачів продукції як наслідок неефективної соціальної політики). До

вищезазначених причин необхідно додати високу вартість позикових коштів,

повинні були допомагати вирішувати проблеми, а не створювати нові. На окрему

увагу заслуговують «політичні ігри» останніх років, які, переслідуючи особисті

інтереси відомих політиків, включали зміну власника підприємств без урахування

національних інтересів (рейдерські захоплення) і призводили до погіршення

18

фінансово-економічного стану підприємства. Залежно від причини виникнення

кризи кожним підприємством розробляються і реалізуються методи її подолання в

межах відповідної антикризової політики, яка враховує сферу та специфіку

діяльності, форму власності, розмір організації, наявні ресурси й можливості,

реальне становище та рівень загрози.

Антикризове управління повинне бути спрямоване на попередження й

запобігання кризи, поки вона не набула форми незворотної хронічної

неплатоспроможності. У випадку своєчасного застосування адекватних

профілактичних заходів найчастіше кризового стану підприємства можна

уникнути. До того ж можливості безмежно довгого функціонування залежать від

динамізму зовнішнього середовища підприємства, оскільки трапляються ситуації,

коли швидкість управлінської реакції нижча від темпів розвитку загрози [2].

Ефективне антикризове управляння має спиратися на сучасний

інструментарій антикризових заходів з його адаптацією до умов української

економіки та суспільства. Така адаптація передбачає низку заходів, а саме

обґрунтування та подання у вигляді методик:

– системи індикаторів для вчасного оцінювання можливого збільшення

національних та регіональних диспропорцій;

– стратегічних матриць розвитку з метою передбачення зон прискорених та

уповільнених змін;

– системи взаємопов’язаних стимулів наукоємного та інноваційного

підприємництва,

– вдосконаленої методики економічної безпеки з реалістичними пороговими

значеннями індикаторів [18].

Таким чином, проаналізувавши основні моменти сучасного стану

антикризового управління на підприємствах України, що відображають

актуальність проведення антикризового управління слід зауважити, що воно

повинне зайняти своє місце в загальній теорії управління. Діяльність

антикризового управління має базуватися на досить детальному та ґрунтовному

аналізі фінансового стану, діяльності та місця на ринку підприємства. До того

19

моменту, поки антикризові заходи є сукупністю дій щодо тимчасового

залагодження проблемних питань, а не складно структурованим комплексом

взаємопов’язаних та взаємообумовлених дій, на ґрунтовні успіхи в ринкових

перебудовах розраховувати складно. Стабільний прибуток та фінансові показники

підприємства є результатом уміло побудованої програми управління належними

підприємству ресурсами, факторами впливу зовнішнього та внутрішнього

середовища, що забезпечують результативність діяльності підприємства загалом.

Важливим є те, щоб всі антикризові механізми застосовувались як можна раніше

для збільшення шансів підприємства в мінімальні строки подолати кризу.

1.3 Методичні підходи оцінювання антикризового стану підприємств

Висока імовірність виникнення і розвитку кризи в процесі діяльності будь-

якого підприємства зумовлює необхідність здійснення спеціалізованого

антикризового управління. Останнім часом цей термін набув значного

поширення, однак розуміння сутності цього напряму управління, його змісту,

особливостей, теоретичного підґрунтя ще знаходиться на стадії формування. Це

спричинює різні підходи та тлумачення, нетотожність оцінок окремих базових

положень.

Залежно від статусу [2] методичні підходи до проведення діагностики

поділяються на державні (обов'язкові) та наукові (рекомендаційні). В Україні до

державних методик відносять такі, як:

– «Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського

стану неплатоспроможних підприємств та організацій» [19];

«Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності

підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства

чи доведення до банкрутства» [20], їх цільове призначення – надання методичної

допомоги фахівцям і спеціалістам стосовно прийняття рішення про визнання

структури балансу підприємства задовільною (незадовільною), підприємства –

платоспроможним (неплатоспроможним).

20

Наукові методики діагностики кризового стану підприємства і загрози

банкрутства розроблюються для практичного використання на вибір і у разі

потреби фінансовими аналітиками, менеджерами, спеціалістами з антикризового


Виокремлюють базові (загальновідомі) та авторські (комерційні) методики.

Перші досить широко висвітлюються у спеціальній літературі, використовуються

в науково-дослідній роботі, інші – є комерційною таємницею власників цих

методик.

На думку Сапи Н.В. [6], до головних методів антикризового управління

підприємства слід віднести наступні:

1. Моніторинг – дослідження, оцінка та прогноз стану навколишнього

середовища в зв'язку господарчою діяльністю підприємства. Моніторинг

зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства застосовується з метою

раннього виявлення кризи, яка насувається, та «слабких її сигналів», моніторинг

потрібен протягом всього життєвого циклу підприємства.

2. Диверсифікація – розширення сфери діяльності суб'єкта господарювання в

будь-якому напрямі, щоб не бути залежним від одного ринку. Диверсифікація

застосовується на початку створення підприємства, при перших ознаках кризи.

3. Санація зовнішня – система фінансово-економічних, виробничо-технічних,

організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення

платоспроможності, ліквідації, прибутковості і конкурентоспроможності

підприємства боржника в довгостроковому періоді. Санація застосовується при

виникненні загрози банкрутства, на відновлення ліквідності та

платоспроможності та, як і при реструктуризації, на відновлення прибутковості та

конкурентоспроможності.

4. Санація внутрішня – сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести

підприємство до фінансового оздоровлення за рахунок власних джерел.

5. Реструктуризація – здійснення організаційно-економічних, правових,

виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства,

його управління, форм господарювання, які можуть забезпечити підприємству

21

фінансове оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної

продукції, підвищення ефективності виробництва. Реструктуризація

застосовується на ранніх етапах життєвого циклу підприємства та коли вже криза

неминуча, проте на цьому етапі реструктуризація проходить складніше.

Реструктуризація проводиться переважно на подолання причини стратегічної

кризи та кризи прибутковості.

6. Контролінг – певна функція у системі управління підприємством, яка

аналізує та координує систему виконання виробничих програм у порівнянні з

плановими показниками .

Нізалов Д. В. вважає [21], що актуальність питань антикризового управління

для вітчизняних підприємств вимагає не тільки формування чіткої термінології,

але й методології, за допомогою якої можна визначити, які саме методи з

арсеналу антикризового управління будуть потрібні конкретному підприємству.

Практикою реформування підприємств сформовано одинадцять основних

методів антикризового управління (табл. 1.4). Якщо такі методи, як банкрутство,

ліквідація, створення нових підприємств та модернізація не викликають питань

щодо своєї сутності, інші методи потребують роз’яснень.

Для більшості підприємств, що опинилися у кризовому становищі, першим

методом, що стає у нагоді, є санація. Цей метод об’єднує сукупність заходів

фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного та соціального

характеру, спрямованих на швидке покращення фінансових показників

підприємства за рахунок зміни структури активів та пасивів підприємства. До

санаційних заходів слід віднести консервацію, оренду та розпродаж основних

засобів, що не використовуються підприємством, заміну короткострокових

боргових зобов’язань на довгострокові, передачу об’єктів соціальної сфери до

муніципальної власності тощо. Результати санації в більшості випадків мають

тимчасовий характер, якщо їх не закріплено структурними реформами. Проте не

можна відкидати важливу роль попереднього фінансового оздоровлення для

збільшення ефективності реструктуризації та інших методів реформування.

22

Ще одним методом "невідкладної" допомоги, що дає можливість швидко

покращити показники діяльності підприємства, є даунсайзинг – зменшення

виробничих потужностей та чисельності виробничого та управлінського

персоналу підприємства відповідно до реального попиту та ринкових

можливостей. Використання цього методу призводить до значного скорочення

постійних витрат, зменшення собівартості продукції.

Застосування наступних методів спрямовано на покращення якісних

характеристик діяльності підприємств.

Першими з таких методів є злиття та диверсифікація. Ці методи полягають в

об'єднанні у межах однієї організації різних стадій виробництва та розподілу,

різних видів діяльності. Застосування цих методів стає доцільним тоді, коли така

інтеграція призводить до суттєвої економії на масштабі чи до значного зменшення

транзакційних витрат.

Впровадження сучасних підходів до управління підприємством як метод

антикризового менеджменту отримав назву регуляризація. До таких підходів

належать: формування системи стратегічного планування та управлінського

обліку, створення комплексної системи фінансового контролю та планування,

автоматизованої системи обліку, повноцінних маркетингових служб тощо. За

допомогою цього методу підприємства формують системи управління, що

спроможні вирішувати великий обсяг складних задач, пов’язаних із роботою в

ринкових умовах, виходом на міжнародні ринки.

Нові системи управління дозволяють спрямовувати ресурси підприємств на

подальший стабільний розвиток. На початку 90-х рр. з’явився та останнім часом

набув значного розповсюдження метод, що має назву реінжиніринг. Він полягає у

перепроектуванні бізнес-процесів підприємства. За рахунок скорочення зайвих

ланок та операцій в бізнес-процесах, зайвих витрат часу та інших ресурсів,

реінжиніринг дозволяє досягти різкого, стрибкоподібного підвищення показників

ефективності діяльності, таких як продуктивність праці, час обслуговування чи

виготовлення продукції, собівартість тощо [22].

23

Одним з найбільш складних методів є реструктуризація підприємств.

Незважаючи на це, останнім часом вона набула значного розповсюдження. Цей

метод пов’язується зі змінами організаційної структури та системи управління

підприємством та його капіталом з метою економічного та, у більшості випадків,

організаційного відокремлення та оздоровлення бізнес-процесів (видів, напрямків

діяльності). Під час реструктуризації бізнес-процеси переводяться на принципи

самофінансування та самоуправління, отримують певний ступінь господарської

незалежності. Підприємства використовують цей метод тоді, коли існуюча

система управління неспроможна забезпечити ефективне управління діяльністю

та розвитком усіх напрямків діяльності одночасно.

Всі розглянуті методи слід розділити на дві групи, залежно від результатів,

які має підприємство в разі їх застосування (табл. 1.4) [21].

Таблиця 1.4 – Методи антикризового управління

Тактичні методи Стратегічні методи

1. Санація

2. Даунсайзинг

3. Банкрутство

1. Ліквідація

2. Створення нових підприємств

3. Регуляризація

4. Модернізація

5. Злиття

6. Диверсифікація

7. Реструктуризація

8. Реінжиніринг

Перша група – тактичні методи. До них відносяться санація, даунсайзинг та

банкрутство. Застосування цих методів спрямовано на швидке покращення

фінансових показників підприємства, тобто подолання наслідків кризи. Проте у

більшості випадків цих методів недостатньо для усунення причин кризового

стану – неефективної системи управління.

Другу групу умовно можна назвати групою стратегічних методів. Результати

їхнього застосування підприємство відчуває, як правило, не одразу, проте їх

використання змінює сутність бізнесу, змінює його якісні характеристики, такі, як

24

конкурентоспроможність, інвестиційна привабливість, клієнтоорієнтованість,

інноваційність.

Існування такої значної кількості методів пов’язано, принаймні, з двома

причинами: наявністю декількох підходів до антикризового управління

підприємством та різною природою та причиною самих кризових явищ.

А.П. Градов виділяє три основні підходи [23]: активний, реактивний та

плановий (прогнозний). Різниця між ними полягає у тому, як і коли підприємство

реагує на кризові явища.

Активний підхід використовують відносно невеликі фірми, що швидко

розвиваються. Вони досить швидко виявляють відхилення показників діяльності

фірми від нормальних параметрів, аналізують причини та швидко вживають

заходів для подолання причин та наслідків кризи.

Використання реактивного підходу, головним чином, притаманне великим

підприємствам, що мають тривалу історію успішної діяльності. Такі фірми

зазвичай довго не визнають сигналів про формування кризових явищ, не гнучко

реагують на їх прояви, починають вживати антикризових заходів з значним

запізненням, коли криза набуває значного масштабу.

Прогнозний підхід частіш за все використовується компаніями, що активно

розвиваються та мають сучасні системи управління. Цей підхід полягає у

постійному аналізі характеристик внутрішнього та зовнішнього середовища та

прогнозуванні можливості виникнення кризових явищ. На підставі таких

прогнозів фірми заздалегідь вживають заходів для запобігання кризи, таким

чином зменшуючи збитки.

Зрозуміло, що при прогнозному підході частіш за все немає необхідності

вживати тактичних заходів. Тоді як при реактивному основна увага керівників

концентрується саме на них.

При антикризовому управлінні великого значення набуває функція

діагностики кризового стану підприємства [24].

Прогнозування банкрутства - це оцінка результатів господарської діяльності

за попередній та поточний роки, виявлення чинників, які позитивно чи негативно

25

вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про

задовільну (незадовільну) структуру балансу та визнання підприємства

платоспроможним або неплатоспроможним. Для проведення аналізу

використовується такі джерела інформації, як: баланс підприємства за попередній

рік і за звітній період; звіт про фінансові результати та їх використання за

попередній та звітний період; звіт про фінансово-майновий стан; звіт із праці за

попередній та звітний період; звіт про витрати на виробництво продукції, робіт,

послуг; розрахунок нормативу власних обігових коштів; розшифрування

кредиторської та дебіторської заборгованості; звіт про наявність і рух основних

фондів, амортизацію; зведена таблиця основних показників; звіт про рух коштів в

іноземній валюті; висновок аудиторських перевірок матеріалів маркетингових

досліджень; бізнес - план та ін. На основі зазначеної інформації здійснюються

розрахунки і проводиться аналіз з використанням показників та коефіцієнтів для

фінансово-економічної частини аналізу.

На сьогодні існує чимало напрацювань щодо оцінки ймовірності фінансової

кризи (чи банкрутства) підприємства. Фактично будь-яку методику оцінки

кредитоспроможності позичальника, аналізу інвестиційної привабливості

підприємства можна вважати такою, яка присвячена проблематиці прогнозування

фінансової неспроможності. У разі високої ймовірності неплатоспроможності чи

незадовільного фінансового стану підприємство вважається таким, якому

загрожує фінансова криза та банкрутство. Аналіз проводиться здебільшого з

використанням інформації, яка міститься в трьох основних формах звітності:

Баланс, Звіт про фінансові результати та Звіт про рух грошових коштів [25].

Одним із найважливіших інструментів системи раннього попередження

фінансової кризи підприємств та методом її прогнозування є дискримінантний

аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою

математико-статистичних методів будується функція та обчислюється

інтегральний показник, на підставі якого з достатньою ймовірністю можна

передбачити фінансову кризу суб’єкта господарювання [26].

26

У теорії і практиці здебільшого розрізняють однофакторний та

багатофакторний дискримінантний аналіз. В основу однофакторного

(одновимірного) дискримінантного аналізу покладено сепаратне дослідження

окремих показників та відповідна класифікація підприємств. Загальний висновок

про якість фінансового стану підприємства робиться на основі аналізу

відповідності кожного із показників, які включені в спеціально підібрану систему,

їх граничним значенням. Найбільш відомою моделлю однофакторного

дискримінантного аналізу є система показників Бівера .

Коефіцієнт Бівера відповідно до Методичних рекомендацій розраховується

як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до

суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою 1.1 [20]:

ПЗДЗ

АЧПКБ

, (1.1)

де ЧП – чистий прибуток;

А – амортизація;

ДЗ – довгострокові зобов’язання;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Проте у згаданих Методичних рекомендаціях та в цілій низці інших наукових

видань, присвячених дослідженню питань банкрутства [27], коефіцієнт Бівера

помилково розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і

нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань.

Слід зазначити, що величина, що дорівнює різниці між чистим прибутком і

амортизацією, немає під собою ніякого економічного змісту, а сума чистого

прибутку і амортизації у фінансовому менеджменті трактується як потік

грошових коштів. Так у чисельнику формули (1.1) для розрахунку коефіцієнта

Бівера повинна стояти не різниця, а сума показників (чистий прибуток +

амортизація), на що справедливо вказує Н.Я. Михаліцька [28]. Та й зрештою,

багато фінансових аналітиків, як вітчизняних, так і зарубіжних, використовують

27

при фінансовому аналізі, показник, що дорівнює відношенню потоку коштів до

загальної заборгованості.

Таким чином, формула для розрахунку коефіцієнта Бівера матиме такий

вигляд [28]:

ПЗДЗ

АЧПКБ

, (1.2)

Ознакою формування незадовільної структури балансу відповідно до

методичних рекомендацій є таке фінансове становище підприємства, коли

протягом тривалого часу (1,5 – 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що

відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток

виробництва. Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними

стандартами, знаходиться в інтервалі 0,17 – 0,40.

Коефіцієнт Бівера пропонували використовувати в Україні у Методичних

рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства від

26.10.2010р.[20]. Однак, дана методика має кілька вагомих недоліків: нормативні

значення фінансових показників не враховують галузеву специфіку підприємств;

не враховано ефективність використання капіталу на підприємствах (оборотність,

рентабельність); розрахунок коефіцієнта Бівера проводиться в статиці.

Головним суперечливим моментом однофакторного дискримінантного

аналізу є те, що значення окремих показників може свідчити про позитивний

розвиток підприємства, а інших - про незадовільний. Одним із шляхів вирішення

цієї проблеми є застосування багатофакторного дискримінантного аналізу.

Метою багатофакторного дискримінантного аналізу є виведення та

інтерпретація значення однієї залежної (пояснюваної) змінної за допомогою

значень багатьох незалежних (пояснювальних) змінних. Існує багато підходів до

прогнозування фінансової неспроможності суб’єктів господарювання. Будь-яка

методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування

28

фінансової кризи, банкрутства. У зарубіжній практиці поширення набули дві

моделі – Альтмана та Спрінгейта, названі на честь їх авторів [29,30].

На основі [2; 31; 32] у таблиці 1.5 наведено порівняльну характеристику

найбільш поширених моделей визначення ймовірності настання банкрутства

підприємства.

Таблиця 1.5 – Порівняльна характеристика моделей визначення ймовірності

настання банкрутства підприємства

Моделі Переваги Недоліки

Модель Ліса Спрощеність

розрахунків

Модель не пристосована до українських

підприємств, створювалася з урахуванням

західних особливостей розвитку

Модель Чессера Дозволяє оцінити факт

непогашення займу та

інші умови

Обмежена кількість факторів, що обумовлює

оцінку лише рейтингу позичальника

Модель Таффлера і

Тісшоу

Спрощеність

розрахунків

Використовується лише для підприємств, що

котирують свої акції на фондових біржах

Універсальна

дискримінантна

функція

Широка критеріальна

шкала оцінювання,

системний і

комплексний підходи

Високий ступінь складності ухвалення

рішення в умовах багатокритеріальності

завдання. Інформативний характер

розрахованих показників. Модель

використовується лише підприємствами

США та Європи

Модель Флумера Широке охоплення

показників, імовірність -

1 рік - 98 %, 2 роки - 81

%

Застосовується лише в банківській практиці

й була створена з урахуванням специфіки

західних країн, тому потрібна корекція

національної валюти

Модель Спрінгейта Точність близько 90 % Створена для підприємств США і Канади

щодо оцінювання кредитоспроможності

підприємств

Показник

платоспроможності

Конана і Гольдера

Дозволяє виявити

стратегічні проблеми


Застосовується лише відносно підприємств,

що котирують свої акції на біржах.

Обмежена у використанні щодо визначення

фінансової стійкості

П'ятифакторна

модель Альтмана

Спрощеність

розрахунків і наявність

послідовності аналізу

Використовується лише на великих

підприємствах (АТ) США. Для вітчизняних

підприємств ускладнюється розбіжностями

бухгалтерського обліку, нерозвиненістю

фондового ринку

29

Модель прогнозування фінансової неспроможності, розроблена

американським економістом Е. Альманом є класичною у своїй сфері, оскільки

включена до більшості підручників, присвячених фінансовому прогнозуванню та

оцінці кредитоспроможності підприємств. За деякими джерелами, точність

прогнозування банкрутства за цією моделлю становить: за 5 років до банкрутства

- 36%; чотири роки до банкрутства - 29%; три роки до банкрутства - 48%; два

роки до банкрутства - 83%; один рік до банкрутства - 95%.

Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також під назвою

«розрахунок Z-показника» - інтегрального показника рівня загрози банкрутства)

[29]:

54321 0,16,03,34,12,1 ХXXXXZ , (1.3)

де X1 – частка робочого капіталу в загальній кількості активів, яка

розраховується за формулою [29]:

А

ОАХ 1 , (1.4)

де ОА – оборотні активи підприємства;

А – активи підприємства;

X2 – рентабельність активів, обчислена за нерозподіленим прибутком, яка


А

НПХ 2 , (1.5)

де НП – нерозподілений прибуток.

X3 – рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації

продукції (товарів, робіт, послуг), яка розраховується за формулою [29]:

30

А

ФРздХ 3 , (1.6)

де ФРзд – фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування;

X4 – коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, який


ПЗ

ПКСКХ

4 , (1.7)

де СК – статутний капітал;

ПК – пайовий капітал;

ПЗ – поточні зобов’язання;

X5 – віддача всіх активів, яка розраховується за формулою [29]:

А

РВЧДХ

)(5 , (1.8)

де ЧД(В)Р – чистий дохід (виручка) від реалізації.

Значення показника «Z» так пов’язане з імовірністю фінансової кризи

наступним чином: Z ≤ 1.8 – дуже висока; 1,81 ≤ Z ≤ 2,70 – висока; 2,71 ≤ Z ≤ 2,99

– можлива; Z ≥ 3,00 – дуже низька.

Модель Спрінгейта має такий вигляд [30]:

4321 4,066,007,303,1 XXXXZ , (1.9)

де X1 – частка робочого капіталу в загальній кількості активів, яка

розраховується за формулою (1.4);

X2 – рентабельність активів, обчислена за прибутком до сплати податків

та процентів, яка розраховується за формулою (1.6);

31

X3 – коефіцієнт покриття за прибутком до сплати податків, яка

розраховується за формулою (1.7);

X4 – віддача всіх активів, яка розраховується за формулою (1.8).

Вважається, що точність прогнозування фінансової кризи за цією моделлю

становить 92%, проте з часом цей показник зменшується. Якщо Z< 0,862, то

підприємство є потенційним банкрутом.

Відомою є також чотирифакторна модель Талера, запропонована

британським вченим Тафлером у 1977 році. Регресійне рівняння набуває форми

[29]:

4321 16,018,013,053,0 ХХХХZ , (1.10)

де Х1 – рентабельність короткострокових зобов’язань за операційним

прибутком, яка розраховується за формулою [29]:

,1ПЗ

ФРОДХ (1.11)

де ФРОД – фінансові результати від операційної діяльності;

Х2 – коефіцієнт покриття зобов’язань оборотними активами, який

визначається за формулою [17]:

,2ПЗДЗ

ОАХ

(1.12)

де ОА – оборотні активи;

ДЗ – довгострокові зобов’язання;

X3 – частка короткострокових зобов’язань в активах, яка розраховується

за формулою [29]:

32

,3А

ПЗХ (1.13)

X4 – віддача всіх активів, яка розраховується за формулою (1.8).

Якщо величина Z- рахунку більша 0,3, то це свідчить, що у фірми непогані

довгострокові перспективи, а якщо менша 0,2, то банкрутство більш ніж

ймовірно.

Також для оцінювання фінансового стану підприємства у 1972 році Роман

Ліс отримав таку формулу [29]:

4321 001,0057,0092,0063,0 ХХХХZ , (1.14)

де Х1 – частка робочого капіталу в загальній кількості активів, яка розраховується

за формулою (1.4);

Х2 – рентабельність активів за прибутком від реалізації яка розраховується за

формулою (1.8);

Х3 – рентабельність активів за нерозподіленим прибутком яка розраховується

за формулою (1.5);

Х4 – коефіцієнт співвідношення власного та залученого капіталу, який

визначається за формулою [29]:

,4ЗК

ВКХ (1.15)

де ВК – власний капітал;

ЗК – залучений капітал.

Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,037.

Зауважимо, що у вітчизняній практиці зазначені моделі застосовуються мало,

оскільки не враховують галузевих особливостей розвитку підприємств та

притаманних їм форм організації бізнесу. Ідеться про суто теоретичний характер

33

підходів до прогнозування фінансової кризи. У вітчизняних умовах дані такого

прогнозування є вельми суб’єктивними і не дають підстав для практичних

висновків.

Також за Вітчизняною методикою [20] передбачається визначення

імовірності банкрутства підприємства на основі показника ознак поточної

платоспроможності.

Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан

будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг

обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів

недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому

визначенню, як неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати

грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх

сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо

сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше, як через відновлення

платоспроможності.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) за

наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою

наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших

високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за

формулою [33]:

ПЗГКГКПФІІФІДФІП ІнВНВМУКп , (1.16)

де ДФІмук – довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за

методом участі в капіталі інших підприємств;

ІФІ – інші фінансові інвестиції;

ПФІ – поточні фінансові інвестиції;

ГКнв – грошові кошти в національній валюті;

ГКів – грошові кошти в іноземній валюті;


34

Від’ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить

про поточну неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності.

Фінансовий стан підприємства, у якого на початку і в кінці звітного кварталу

мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому

визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов’язання

перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів

(обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого

строку їх сплати. Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають

фінансовому стану потенційного банкрутства, існують, якщо на початку й

наприкінці звітного кварталу, що передував поданню заяви щодо порушення

справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а

коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці

звітного кварталу менші за їх нормативні значення – 1,5 і 0,1 відповідно [28].

Тому наступним кроком буде розрахунок даних показників.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів

підприємства для погашення своїх боргів і визначається як відношення суми

оборотних коштів до загальної суми поточних зобов’язань за кредитами банку,

інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою [34]:

ПЗ

ПАК п , (1.17)

де ПА – поточні активи;


Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність власних

оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості, і

визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних

до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних

активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів – виробничих

35

запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів,

дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається за формулою [34]:

ОА

НАВКК з

, (1.18)

де ВК – власний капітал;

НА – нематеріальні активи;

ОА – оборотні активи.

Якщо в кінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів (Кп

або Кз) перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу

спостерігається їх зростання, перевага повинна надаватися позасудовим заходам

відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі

провадження справи про банкрутство.

Якщо протягом терміну, встановленого планом санації боржника,

забезпечується позитивний показник поточної платоспроможності і перевищення

нормативного значення коефіцієнта покриття (Кп більше 1,5) за наявності

тенденції зростання рентабельності, платоспроможність боржника може

вважатися відновленою (відсутні ознаки потенційного банкрутства).

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не

отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками

надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог

кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Якщо на початку звітного періоду, що передував поданню заяви до

господарського суду про порушення справи про банкрутство, були відсутні

ознаки надкритичної неплатоспроможності, тобто фактичний коефіцієнт покриття

перевищував 1 при нульовій або позитивній рентабельності, це може свідчити про

наявність ознак фіктивного банкрутства.

36

Тому, для визначення імовірності банкрутства ПАТ "Володарка", на основі

дискримінантного аналізу, за Вітчизняною методикою визначимо імовірність

банкрутства на основі показника поточної платоспроможності.

З цією метою доцільно:

1. Розрахуємо економічний показник ознак поточної платоспроможності за

формулою (1.16);

2. При від’ємному значенні показника поточної платоспроможності

визначимо ознаки поточної неплатоспроможності за допомогою коефіцієнта

покриття та коефіцієнта забезпечення власними засобами, які розрахуємо за

формулами (1.17) та (1.18).

Відповідно ж до західних методик, для оцінки ризику банкрутства

підприємства ми вважаємо за доцільне:

1. Визначимо ймовірність настання банкрутства підприємства за моделлю

Тафлера за формулою (1.10);

2. Розрахуємо ймовірність настання банкрутства підприємства за моделлю

Романа Ліса за формулою (1.14);

3. Розрахуємо ймовірність настання банкрутства підприємства за моделлю

Альтмана за формулою (1.3);

4. Розрахуємо значення коефіцієнта Бівера для досліджуваного

підприємства за формулою (1.2).

Отже, можна зробити висновок, що серед існуючих підходів оцінювання

антикризового управління, на сьогодні не має методики, що може надати

достовірні результати про стан антикризового управління вітчизняних

підприємств. При використанні тих чи інших методів та методик має місце

отримання суперечливих висновків про рівень фінансового стану підприємства за

загрозу банкрутства.

Отже, у першому розділі було розглянуто різні варіанти трактування поняття

«антикризове управління», наведені у науковій літературі та законодавчих актах.

37

Виділено мету, об’єкт, ознаки та чинники, функції та принципи антикризового


Перший розділ також присвячено визначенню методів оцінювання

антикризового управління, розглянуто можливості їх застосування на

підприємствах України. Зазначено, що прогнозування потенційного банкрутства

можливе на основі дискримінантних факторних моделей західних економістів, а

також аналітичних моделей, напрацьованих вітчизняною господарською

практикою. Серед моделей виділено: за Вітчизняною методикою показник

поточної платоспроможності, відповідно ж до західних методик, визначимо

ймовірність банкрутства підприємства за моделлю Тафлера, моделлю Романа

Ліса та за моделлю Альтмана, а також за методикою Бівера.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінювання

антикризового управління ПАТ «Володарка» з точки зору його складових,

існуючих критеріїв та вибраної системи показників і методик.

38

2 АНАЛІЗУВАННЯ СТАНУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НА

ПАТ «ВОЛОДАРКА»

2.1 Загальна економічна характеристика та аналізування основних

показників діяльності ПАТ «Володарка»

ПАТ «Володарка» - це сучасне підприємство, що має в своєму розпорядженні

могутні ресурси для створення і просування власного виробничого бренду.

У 1923 році профспілка швейників вирішує організувати в Вінниці

майстерню для безробітних кравців. Перший колектив складався з 15-ти

чоловічих і жіночих майстрів, які працювали на власному устаткуванні в

орендованому приміщенні, і займалися оновленням старого одягу. Поступово

відкриваються нові цехи і напрями - невелика майстерня перетворюється на

фабрику. У 1928 році швейній фабриці було надано ім'я Володарського. До 90-х

років ХХ ст. підприємство працює в комплексі з п'ятьма фабриками Вінницької

області. Після розпаду Радянського Союзу зникають традиційні ринки збуту, але

з'являються нові - це Західно-Європейський регіон, зокрема Німеччина. Фабрика

починає займатись пошиттям швейних виробів для відомих європейських брендів

чоловічого одягу. З квітня 1994 року швейна фабрика ім. Володарського змінює

організаційну форму і починає свою роботу як ПАТ «Володарка», а до березня

1996 року, шляхом приватизації, фабрика переходить у власність колективу.

ПАТ «Володарка» є юридичною особою з дати його державної реєстрації,

має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, поточний,

валютний та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також знак для

товарів і послуг та інші притаманні юридичній особі реквізити.

Публічне акціонерне товариство «Володарка» (скорочене найменування -

ПАТ «Володарка») знаходиться за адресою: Україна, м. Вінниця,

вул. Коцюбинського 39.

ПАТ «Володарка» створено згідно з рішенням засновника (засновників) від

18 березня 1993 року(код ЄДРПОУ: 05502381). Орган, що видав - Державний

39

реєстратор виконавчого комітету Вiнницькоi мiськоi Ради. Термін діяльності

Товариства - не визначений.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність

відповідно до статуту та закону. Товариство може бути відповідачем та позивачем

у суді. Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий

штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Керівник - Касьяненко Михайло Iванович.

Статутний капітал товариства становить 4 005 866,40 гривень і поділений на

213 078 простих іменних акцій, номінальною вартістю 18,80 гривень кожна.

Організаційна структура управління зображена в додатку (Додаток Б).

ПАТ «Володарка» створювалось з метою здійснення підприємницької

діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів ПАТ «Володарка», а

також його працівників.

Предметом діяльності ПАТ «Володарка» є:

1. виробництво та реалізація товарів народного споживання;

2. розробка та реалізація конкурентоспроможних моделей швейних виробів і

технічної документації;

3. виготовлення та вільна реалізація авторських зразків швейних виробів;

4. реалізація продукції та товарів через оптово-роздрібну мережу, через товарні

біржі, аукціони, посередників та інше.

Основнi види дiяльностi:

- виробництво верхнього одягу;

- оптова торгiвля одягом;

- роздрiбна торгiвля одягом у спеціалізованих магазинах [35].

Підприємство має в своєму розпорядженні виробничі площі, які займають

підготовчо-розкрійний комплекс, чотири пошив очних цехи, експериментальний

цех, котельня для виробництва технологічного пару і допоміжні приміщення.

Загальна площа під виробництвом 15258 км.

ПАТ "Володарка" займається пошиттям костюмiв чоловiчих, пiджакiв

чоловiчих, курток чоловiчих, брюк чоловiчих, брюк жiночих, жилетiв чоловiчих,

40

пальт чоловiчих, бiлизни постiльної, краваток чоловiчих. За 2013 рiк вироблено:

костюмiв чоловiчих – 35,2 тис.шт, пiджакiв чоловiчих – 103,1 тис.шт., курток

чоловiчих – 16,4 тис.шт., брюк чоловiчих – 134,5 тис.пар, брюк жiночих – 113,8

тис.пар, жилетiв чоловiчих - 12,8 тис.шт., пальт чоловiчих – 56,2 тис.шт., пальто

жiн. – 3,5 тис шт., жакет жiн. – 0,2 тис шт. Всього вироблено: 462,7 тис.штук.

Обсяг продукцiї в дiючих оптових цiнах - 46 млн 947,2 тис.грн, темп росту в

дiючих оптових цiнах до 2012 року - 91 %. Асортимент внутрiшнього ринку:

костюмiв чоловiчих – 0,3 тис.шт., у тому числi давальницьке внутрiшнього ринку

– 6,2 тис.грн., пiджакiв чоловiчих – 0,1 тис.шт., давальницьке – 1,3 тис.шт.,

Всього: 0,6 тис.шт., на 337,5 тис.грн., давальницьке – 21,6 тис.шт. на 2144,5

тис.грн.

З давальницької iмпортної сировини вироблено продукцiї в дiючих оптових

цiнах на 44 млн 465,2 тис.грн, що складає 95 % вiд обсягу в дiючих оптових

цiнах.

Пiдприємство спiвробiтничало з фiрмами 3 країн: Нiмеччина - 66,0% вiд

обсягу в дiючих оптових цiнах, Польща – 1,0%, Франція – 33,0%; Всього: 100%

(Додаток В). Основнi ринки збуту та основнi клiєнти: це країни зарубiжжя. ПАТ

працює на умовах давальницької сировини з країнами : Нiмеччина, Польща,

Францiя. Тому джерелами сировини є давальницька сировина з цих країн. Вiд

сезонних змiн дiяльнсiть товариства не залежить.

Основним конкурентом в галузi є Київська фабрика "Воронiн". Кiлькiсть

постачальникiв з основної сировини, що займають бiльше 10 вiдсоткiв в

загальному об'ємi постачання - 2. Перспективнi плани розвитку емiтента:

збiльшення обсягiв виробництва на внутрiшнiй ринок, на експорт. Планується

додатково закупити обладнання в пошивочнi цеха з метою збiльшення,

продуктивностi працi.За рік пошивається більше 800 тис. одиниць одягу. Із

загальної кількості пошитих виробів 88% відправляється за межі країни, 12%

реалізується на внутрішньому ринку.

41

Продукція виготовляється на внутрішній ринок, на замовлення МВД, СБУ та

ЗСУ, а також на замовлення фірм із Німеччини, Словаччини, Франції, Угорщини,

Арабських Еміратів, Бельгії, Італії, Англії [36].

В основу технологічних процесів обробки деталей швейних виробів

закладено високопродуктивне обладнання передових імпортних фірм. В

залежності від деталей виробу використовуються спеціальні та універсальні

мятттини, автомати і напівавтомати, лінії волого-теплової обробки виробів,

автоматизоване конструювання одягу, настил тканини та розкрій виробів з

застосуванням систем «Ассіст» і «Гербер». Пошивочні цехи оснащені

високопродуктивним обладнанням німецьких фірм «Дюркопп Адлер»,

«Індупресс», «Бразер», «Юніон спеціаль», лінії теплової обробки «Бризай» і

«Тест» японської фірми «Джукі».

Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв облiкового складу: 898 осiб.

Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв 0 чол. ; осiб, якi працюють за

сумiсництвом: 2 чол.

Чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу

(дня, тижня): 0 чол.

Фонд оплати працi: 26 942,7 тис.грн (Додаток Г).

Кадрова програма пiдприємства спрямована на забезпечення рiвня

вiдповiдної квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам виробництва.

ПАТ «Володарка» займається пiдвищенням квалiфiкацiї працiвникiв шляхом

навчання їх частково (50%) або повнiстю (100%) у вищих навчальних закладах,

спiвпрацює з професiйними технiчними училищами, поповнює кадри цехiв

товариства випускниками профтехучилищ.

Підприємство має в своєму розпорядженні виробничі площі, які займають

підготовчо-розкрійний комплекс, чотири пошивочних цехи, експериментальний

цех, котельня для виробництва технологічного пару і допоміжні приміщення.

Загальна площа під виробництвом 15258 км.

42

Для більш повної характеристики ПАТ «Володарка», на основі фінансової

звітності (Додаток Д), розглянемо його основні економічні показники та їх

динаміку на протязі 2011-2012 рр. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Рівень та динаміка основних економічних показників

ПАТ «Володарка»

Показники 2011

рік

2012

рік

Відхилення

Абсолютне,

тис.грн.

Темп

приросту,

%

1 2 3 4 5

Загальна вартість майна, тис.грн. 27527 27610 83 0,30

Необоротні активи, тис.грн. 15435,5 14748,5 -687 -4,45

Оборотні активи, тис.грн. 12066,5 11061,5 -1005 -8,33

Власний капітал, тис.грн. 20112 19400 -712 -3,54

Залучений капітал, тис.грн. 7415 6410 -1005 -13,55

Поточні зобов'язання, тис.грн. 5488,5 4487 -1001,5 -18,25

Кредиторська заборгованість 3823 3503,5 -319,5 -8,36

Чистий дохід (виручка) від реалізації,

тис.грн. 51580 46723 -4857 -9,42

Собівартість реалізованої продукції,

тис.грн. 40220 38612 -1608 -4

Валовий прибуток, тис.грн. 11360 8111 -3249 -28,60

Фінансовий результат від

операційної діяльності, тис.грн. 1605 -1177 -2782 -173,33

Фінансові результати від звичайної

діяльності до оподаткування, тис.грн. 292 -1177 -1469 -503,08

Чистий прибуток (збиток), тис.грн. 225 -1177 -1402 -623,11

Керуючись даними табл. 2.1 можна зробити наступні висновки щодо аналізу

абсолютних показників, які характеризують фінансовий стан ПАТ «Володарка».

Як бачимо відбулося зменшення необоротних та оборотних коштів, в 2012 р.

порівняно з 2011 р., відповідно на 4,45% та 8,33%.

Також спостерігається зменшення кредиторської заборгованості на 8,36%,

тобто зменшення наших зобов’язань, зменшилися поточні зобов'язання на 18,25%,

що є позитивною зміною оскільки ми погасили частину зобов’язань, що призвело

до зменшення частки залученого капіталу на 13,55%, що також є великим плюсом

43

для підприємства. Також відбулися незначні зміни і у власному капіталі в 2012 р.

порівняно з 2011 р. він зменшився на 3,54%.

Проаналізувавши табл. 2.1. можемо зробити висновок про те, що валюта

балансу збільшилася в 2012 р. порівняно з 2011 р. на 83 тис.грн., або 0,30%, дане

збільшення є незначним, так як його гальмують такі фактори, як: зменшення

необоротних активів на 4,45%, зменшення оборотних активів 8,33%, зменшення

власного капіталу підприємства на 3,54%, та зменшення залученого капіталу на

13,55%.

Також, негативним моментом у діяльності підприємства є зменшення

валового прибутку в 2012 р. порівняні з 2011 р. на 28,60%, що відбулося за

рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції на 4%, також відбулося

зменшення чистого доходу (виручки) від реалізації 9,42%.

Спостерігається суттєве зменшення чистого прибутку підприємства

продукції в 2012р. порівняні з 2011р. на 1402 тис.грн., це становить 623,11%. Ці

зміни відбулися за рахунок зменшення фінансового результату від операційної

діяльності на 173,33%, та достатньо велике зменшення фінансових результатів від

звичайної діяльності до оподаткування на 503,08%.

Для виживання підприємства в умовах постійного загострення конкурентної

боротьби необхідно вміти реально оцінити фінансовий стан як свого

підприємства, так й існуючих потенційних конкурентів.

Стан фінансових ресурсів та фінансової діяльності ПАТ «Володарка» будемо

досліджувати за системою показників, які згруповані в наступні п’ять груп:

1. оцінка майнового стану;

2. оцінка ліквідності (платоспроможності);

3. оцінка фінансової стійкості і стабільності;

4. оцінка рентабельності підприємства;

5. оцінка показників ділової активності.

Далі проаналізуємо відносні показники, які характеризують фінансовий стан

підприємства .

44

Таблиця 2.2 – Відносні фінансові показники діяльності ПАТ «Володарка»

Показники Формула

розрахунку 2011 р. 2012 р.

Абсолютне

відхилення,

Δ

Темп

приросту,

%

1 2 3 4 5 6

Коефіцієнт зносу

основних засобів ПВ

ЗК з 0,71 0,73 0,02 2,82

Коефіцієнт оновлення


ОЗК н

он 0,013 0,032 0,019 168,75

Коефіцієнт вибуття


ОЗК в

в 0,59 0,08 -0,51 -86,44

Коефіцієнт швидкої

ліквідності ПЗ

ЗОАК

шл

2,87 1,77 -1,1 -38,33

Коефіцієнт абсолютної

ліквідності ПЗ

ГКПФІК

абсл

)(

0,159 0,080 -0,079 -49,69

Чистий оборотний

капітал, тис.грн. ПЗОАЧОК

6578 6574,5 -3,5 -0,05

Коефіцієнт фінансової

автономії К

ВКК авт

0,73 0,70 -0,03 -4,11

Коефіцієнт фінансової

залежності ВК

ККфз 1,37 1,42 0,05 3,65

Коефіцієнт фінансового

ризику ВК

ЗККфр

0,37 0,33 -0,04 -10,81

Коефіцієнт маневреності

власного капіталу ВК

НАВКК

вкман

)( 0,23 0,24 0,01 4,35

Коефіцієнт

забезпеченості власними

оборотними засобами ОА

ПЗОАвозКзаб

.

0,55 0,59 0,04 7,27

Рентабельність активів,

% %100

А

ЧПРа 0,8 -4,3 -5,1 -637,5

Коефіцієнт

рентабельності власного

капіталу, %

1,1 -6,1 -7,2 -654,54

Рентабельність продажу,

%

22 17,4 -2,6 -20,9

Рентабельність витрат,

%

28 21 -7 -25

Коефіцієнт оборотності

активів, оборотів А

ЧДК

аоб

1,87 1,69 -0,18 -9,63

%100ЧД

ВПРпрод

%100ВК

ЧПРвк

%100С

ВПРвитр

45

Продовження таблиці 2.2

1 2 3 4 5 6


кредиторської

заборгованості, оборотів КЗ

ЧДК

кзоб 10,52 11,02 0,5 4,75


дебіторської

заборгованості, оборотів

ДЗ

ЧДК

дзоб

3,46 6,17 2,71 78,32

Строк погашення

кредиторської

заборгованості, днів КЗ

КЗКоб

Тоб360

34,69 33,12 -1,57 -4,53

Строк погашення

дебіторської

заборгованості, днів

105,38 59,17 -46,21 -43,85


матеріальних запасів,

оборотів МЗ

СКобМЗ

15,25 12,58 -2,67 -17,51


основних засобів,

оборотів ОЗ

ЧДФВ

4,43 4,34 -0,09 -2,03


власного

капіталу, оборотів ВК

ЧДК

ВКоб

2,56 2,41 -0,15 -5,86

На основі даних табл. 2.2, можна зробити наступні висновки. Показники

майнового стану підприємства показують, що в цілому ситуація на підприємстві

не є однозначною (на рис. 2.1). Коефіцієнт зносу основних засобів перевищує

нормативне значення 0,5, у 2011 р. становить 0,71, а у 2012 р. має значення 0,73.

Хоча динаміка зміни цього показника є позитивною, але залишається у межах

нормативного значення, що свідчить про достатнє оновлення основних засобів на

підприємстві. Коефіцієнт вибуття основних засобів має бути меншим за

коефіцієнт оновлення основних засобів. Дана умова в обидва роки виконується.

Це означає, що на підприємстві вводиться в дію більше обладнання, ніж

виводиться. Нормативне значення цього показника перебуває в нормі. Коефіцієнт

оновлення у 2011 р. становив 0,013, а у 2012 р. – збільшився до 0,032, тобто

можна сказати, що відбувається оновлення основних засобів на підприємстві.

ДЗ

ДЗКоб

Тоб360

46

Рисунок 2.1 – Динаміка показників майнового стану

Показники ліквідності підприємства не зовсім відповідають нормативному

значенню (на рис. 2.2). Коефіцієнт швидкої ліквідності навпаки зменшився в 2012

році на 1,1 і це є негативним, тому що платіжні можливості підприємства

зменшилися щодо погашення поточних зобов’язань. В даному випадку

спостерігаємо зменшення коефіцієнта швидкої ліквідності на 38,33%. Та в

загальному підприємство може погасити поточних зобов’язань за рахунок

очікуваних фінансових надходжень, оскільки в 2012р. воно має коефіцієнт

швидкої ліквідності 1,77. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає

нормативному значенню (більше 0), але в 2012 році показник зменшився на

49,69%, тобто йде динаміка до зменшення, хоча все ще характеризує

підприємство як таке яке готове негайно погасити поточні зобов’язання.

Характеризуючи чистий оборотний капітал, потрібно відзначити наступне:

показник в 2012р. зменшився на 0,05%, що свідчить про незначне погіршення

спроможності підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати

подальшу діяльність, але, незважаючи на це значення показника знаходиться у

допустимих межах.

47

Рисунок 2.2 - Динаміка показників ліквідності

Показники фінансової стійкості підприємства показують його

платоспроможність (на рис. 2.3). Коефіцієнт автономії. Оптимальне

(рекомендоване) значення більше 0,5, в порівнянні з минулим 2011р. в 2012р.

коефіцієнт зменшився на 4,11% і становить 0,70, забезпечуючи цим незначне

збільшення залежності підприємства від зовнішніх запозичень, що є недосить

позитивною зміною але все одно відповідає нормативному значенню. Коефіцієнт

фінансової залежності показник обернений до коефіцієнта автономії, оптимальне

значення менше 2. В даному випадку збільшення показника (на 3,65%)

характеризує збільшення частки запозичених коштів у фінансування

підприємства, що також показує недосить гарний фінансовий результат.

Коефіцієнт фінансового ризику здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової

стійкості. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності

підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження

фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення — 0,5. Критичне значення

— 1. На підприємстві відбулося не значне погіршення ситуації і в 2012р.

коефіцієнт зменшився на 10,81 %, і становить 0,33, що свідчить про зменшення

залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто збільшення

48

фінансової стійкості, але у нашому випадку, ще й про зменшення власного

капіталу. Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Для підприємства показник

в порівнянні з 2011р. в 2012р. збільшився на 4,35%, і становить 0,24, зміна є

позитивною, але бажано було би ще збільшувати показник, адже рекомендоване

значення більше 0,5. У нашому випадку, досліджуване підприємство має низький

ступінь мобільності використання власних коштів. Коефіцієнт забезпечення

власними оборотними активами – оптимальне значення більше 0,1. Для даного

підприємства відбулося збільшення показника на 7,27%, що свідчить про

збільшення власних оборотних засобів.

Рисунок 2.3 – Динаміка показників фінансової стійкості

Стосовно аналізу рентабельності підприємства (на рис. 2.4), то коефіцієнт

рентабельності активів в 2012 році склав 4,3 копійок збитку на 1 гривню, що на

5,1 копійки менше ніж в 2011 році і це є негативним моментом для підприємства.

Рентабельність власного капіталу зменшилась на 654,75 %, і в 2012р. становить -

0,061, тобто ефективність вкладання коштів в підприємство становить -6,1 %.

Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством.

49

Коефіцієнт рентабельності продажу в 2012 році зменшився на 2,6 копійки і

становить 17,4 копійки прибутку на кожну гривню від продажу продукції.

Рентабельність витрат в 2012р. зменшилась на 25 %, і це означає, що на 1грн.

витрат підприємство отримує 21 копійку прибутку. Розраховані показники

рентабельності свідчать про зменшення ефективності вкладання власних коштів в

підприємство.

Рисунок 2.4 – Динаміка показників рентабельності

Аналізуючи показники ділової активності підприємства (на рис 2.5), можна

зробити наступні висновки. Коефіцієнт оборотності активів не відповідає

нормативному значенню, тому що відбувається тенденція до зниження. В 2012

році цей показник зменшився на 0,18 і становить 1,69. Коефіцієнт оборотності

кредиторської заборгованості за період, що аналізується збільшився в 2012р.

порівняно з 2011р. на 4,75 % і це є позитивним, тому що підприємство швидше

повертатиме кошти. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості також

збільшився у звітному році на 2,71 і становить 6,17,що має позитивний вплив на

діяльність підприємства та свідчить про те, що дебіторська заборгованість

обертається швидше. Строк погашення дебіторської заборгованості в 2011р.

%

50

становить 105 днів, а в 2012р. 59 дні. Дане явище оцінюється як позитивне, тому

що підприємству стали скоріше повертати кошти, які воно надало у позику. Строк

погашення кредиторської заборгованості в 2011р.становив 34 дні, а у 2012р.

становить 33 дні, та у динаміці зменшився на 4,53 %, що є позитивним явищем

(на рис 2.6). Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів зменшився в 2012р.

порівняно з 2011р. на 17,51 %, що свідчить матеріальні запаси стали обертатися

повільніше, що в основному відбулося через збільшення матеріальних запасів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) у 2011 році

становив4,43 грн. основних засобів на 1 грн. чистого доходу, а у 2012 році – 4,34

грн. Показник зменшився на 2,03%, що є негативним явищем, оскільки

зменшилася ефективність використання основних засобів. Коефіцієнт оборотності

власного капіталу у 2011 році показник становив 2,56, а у 2012 році зменшився до

2,41. Ефективність використання власного капіталу на підприємстві зменшилася

на 5,86 %.

Рисунок 2.4 – Динаміка показників ділової активності

51

Рисунок 2.6 – Динаміка строку погашення дебіторської та кредиторської

заборгованостей

Отже, аналіз показників, які характеризують фінансовий стан підприємства,

показав надлишок власних оборотних активів для формування запасів і витрат,

що дає підставу стверджувати про абсолютну фінансову стійкість підприємства.

ПАТ "Володарка" у 2012 році виявилося збитковим підприємством,

удосконалення потребує рентабельність підприємства, яка у звітному періоді

знаходиться на звичайно низькому рівні. Підприємство має задовільний майновий

стан та є ліквідним, проте збільшення потребує рівень грошових коштів на

розрахунковому рахунку. Крім того, підприємству варто вжити заходів із

збільшення рівня ділової активності.

Враховуючи той факт, що показники рентабельності виявили недосить

позитивну динаміку, доцільним буде провести п’ятифакторний аналіз зміни

рентабельності за формулою (2.1).

,дгвбаРвк (2.1)

де а рентабельність продаж;

б коефіцієнт фінансового левериджу;

в коефіцієнт поточної заборгованості;

52

г коефіцієнт покриття;

д коефіцієнт оборотності активів.

Таблиця 2.3 – Розрахунок показників для проведення факторного аналізу

рентабельності власного капіталу

Показник Методика розрахунку Значення

Попередній рік Звітний рік

Рентабельність продаж РВЧД

ЧПа

)( 0,0024 -0,0097

Коефіцієнт фінансового

левериджу ВК

Аб 1,2889 1,3749

Коефіцієнт поточної

заборгованості А

ПЗв 0,1508 0,1971

Коефіцієнт покриття ПЗ

ОАг 2,8535 2,1661

Коефіцієнт оборотності активів ОА

РВЧДд

)( 4,3409 4,4765

Коефіцієнт рентабельності ВК

ЧПРвк 0,0057 -0,0254

Визначаємо загальну зміну рентабельності власного капіталу за формулою

(2.2):

пз РвкРвкРвк (2.2)

0311,00057,00254,0 Рвк

Визначаємо зміну рентабельності власного капіталу внаслідок зміни

прибутковості продаж за формулою (2.3):

ппппбз

а дгвбааРвк )( (2.3)

02913,03409,4*8535,2*1508,0*2889,1*)0024,00097,0( аРвк

Визначимо зміну рентабельності власного капіталу за рахунок зміни

коефіцієнта фінансового левериджу за формулою (2.4):

53

ппппзз

б дгвббаРвк )( (2.4)

00156,03409,4*8535,2*1508,0*)2889,13749,1(*0097,0 бРвк


коефіцієнта поточної заборгованості за формулою (2.5):

пппззз

в дгввбаРвк )( (2.5)

00765,03409,4*8535,2*)1508,01871,0(*3749,1*0097,0 вРвк


загальної ліквідності підприємства за формулою (2.6):

ппзззз

г дггвбаРвк )( (2.6)

00784,03409,4*)8535,21661,2(*1971,0*3749,1*0097,0 гРвк


ефективності використання оборотних активів за формулою (2.7):

)( пззззз

д ддгвбаРвк (2.7)

00077,0)3409,44765,4(*1661,2*1971,0*3749,1*0097,0 дРвк

Визначаємо зміну рентабельності під впливом вищезазначених факторів за

формулою (2.8):

дгвба РвкРвкРвкРвкРвкРвк (2.8)

31,000077,0007644,000765,000156,002913,0 Рвк

Результати факторного аналізу узагальнимо в таблиці.

54

Таблиця 2.4 – Результати факторного аналізу зміни рентабельності

Показник Вплив

Загальна зміна рентабельності власного

капіталу -0,31

в т.ч. за рахунок зміни:

- рентабельності продаж -0,02913

- коефіцієнта фінансового левериджу -0,00156

- коефіцієнта поточної заборгованості -0,00765

- коефіцієнта покриття 0,007844

- коефіцієнта оборотності активів -0,00077

Провівши факторний аналіз модна зробити наступні висновки:

1. Рентабельність власного капіталу виявила тенденцію до зменшення це

спричинено через зменшення власного капіталу, тому підприємству необхідно

збільшити власний капітал, але не за рахунок залучених коштів;

2. Найбільший вплив на зміну показника здійснила зміна показника

рентабельності продаж (на – 0,02913), найменший вплив зміна коефіцієнта

оборотності активів. За рахунок зміни коефіцієнта фінансового левериджу на

– 0,00156, коефіцієнта поточної заборгованості на – 0,00765, коефіцієнта покриття

на 0,007844 (на рис. 2.7).

Рисунок 2.7 – Вплив факторів на зміну рентабельності власного капіталу

55

2.2 Аналізування ймовірності банкрутства підприємства

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є

можливість оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів підприємницької та іншої

діяльності. Проведемо аналіз імовірності банкрутства ПАТ "Володарка"

відповідно до вітчизняної методики за допомогою визначення економічного

показника поточної платоспроможності підприємства. За формулою (1.16)

розрахуємо даний показник:

2011 р.: .);.(8,46165,5488175695000 грнтисПп

2012 р.: .)..(412644875,2185,142000 грнтисПп

Оскільки значення показників поточної платоспроможності є від’ємним, це

говорить про існування ознак неплатоспроможності підприємства. Це свідчить

про те, що підприємство є боржником, який неспроможний виконати свої грошові

зобов’язання перед кредиторами.

Тому для детальнішого аналізу, відповідно до вітчизняної методики,

необхідно розрахувати коефіцієнт покриття за формулою (1.17):

2011 р.: ;2,25,5488

5,12066пК

2012 р.: .47,24487

5,11061пК

А також, коефіцієнт забезпечення власними засобами за формулою

(1.18):

2011 р.: ;39,05,12066

5,1543520112

зК

2012 р.: .42,05,11061

5,1474819400

зК

56

Отже, коефіцієнт покриття по підприємству станом на 2011 р. та 2012 р. був

позитивним (нормативне значення 1-1,5), це означає, що підприємство спроможне

погасити свої поточні зобов’язання, тобто досліджуване підприємство можна

охарактеризувати як стійке і незалежне. Коефіцієнт забезпечення власними

засобами по двом рокам на підприємстві є тенденцію до збільшення та

знаходиться у межах нормативного значення(більше 0,1). Значення показника у

2012 році було 0,42. Це означає, що воно має достатньо джерел для формування

обігових активів, тобто підприємство має стійкий фінансовий стан.

Доцільно, оцінити імовірність виникнення банкрутства на

ПАТ «Володарка» за допомогою розрахунку коефіцієнта Бівера (формула 1.2):

2011р.: ;3,05,54885,1926

1926225

КБ

2012р.: .12,044871923

19191177

КБ

Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними

стандартами знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4.

Розрахуємо відповідно за формулами (1.8, 1.11–1.13) початкові дані за два

роки для прогнозування банкрутства підприємства за моделлю Тафлера. Для

зручності розрахунків та проведення аналізу показники, що входять до даної

моделі, доцільно оформити у вигляді табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Початкові показники для визначення імовірності банкрутства

за моделлю Тафлера

Показник Умовне

позначення

Значення

2011 р. 2012 р.

Частка короткострокових зобов’язань в

операційному прибутку 1Х 0,29 -0,26

Частка необоротних активів у сумі зобов’язань 2Х 1,63 1,72

Частка короткострокових зобов’язань в загальній

вартості активів 3Х 0,2 0,16

Коефіцієнт оборотності активів 4Х 1,87 1,69

57

Отже, тепер можемо визначити інтегральний показник для оцінки

імовірності фінансової кризи за формулою (1.10):

2011 р.: ;56,087,116,02,018,063,113,029,053,0 Z

2012 р.: .51,069,116,016,018,072,113,0)26,0(53,0 Z

Тобто, як бачимо, у 2011 р. та 2012 р. підприємство має непогані

довгострокові перспективи, так як величина Z-рахунку більша за нормативне

значення 0,3.

Тепер розрахуємо, відповідно за формулами (1.4, 1.5, 1.8, 1.15), початкові

дані за два роки для прогнозування банкрутства підприємства за моделлю Ліса.

Для проведення аналізу показники, що входять до даної моделі, доцільно

оформити у вигляді табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Початкові показники для прогнозування банкрутства

підприємства за моделлю Ліса



Значення

2011 рік 2012 рік

Частка оборотних засобів в активах 1Х 0,2 0,16

Рентабельність активів за прибутком від реалізації 2Х 0,011 -0,043

Рентабельність активів за нерозподіленим

прибутком 3Х 0,16 0,56

Коефіцієнт співвідношення власного та позикового

капіталу 4Х 2,7 3

Отже, ми отримали значення фінансових коефіцієнтів і тепер можемо, для

оцінки імовірності фінансової кризи за формулою (1.14), визначити інтегральний

показник:

2011 р.: ;025,07,2001,016,0057,0011,0092,02,0063,0 Z

2012 р.: .041,03001,056,0057,0043,0092,016,0063,0 Z

58

Згідно моделі Ліса, можемо зробити висновки про покращення з кожним

роком ситуації на підприємстві. Хоча і в 2011 році значення Z було меншим, нід

нормативне значення 0,037,але у 2012 році ситуація значно покращилась, на

підприємстві спостерігається позитивна тенденція.

Також, доцільно оцінити ймовірність настання банкрутства відповідно до

методики Альтмана, за формулами(1.4-1.8) Для зручності розрахунків та

проведення аналізу розраховані показники, що входять до даної моделі, доцільно

оформити у вигляді таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Початкові дані для прогнозування банкрутства підприємства за

моделлю Альтмана



Значення

2011 рік 2012 рік

Частка оборотних засобів в активах 1Х 0,2 0,16

Рентабельність активів за нерозподіленим

прибутком 2Х 0,16 0,56

Рентабельність активів за прибутком від

реалізації 3Х 0,011 -0,043

Коефіцієнт покриття 4Х 0,16 0,15

Коефіцієнт оборотності активів 5Х 1,87 1,69

Отже, ми отримали значення фінансових коефіцієнтів і тепер можемо, для

оцінки імовірності фінансової кризи за формулою (1.3), визначити інтегральний

показник:

2011 р.: 3,287,10,116,06,0011,03,316,04,12,02,1 Z

2012 р.: 8,169,10,115,06,0)043,0(3,356,04,116,02,1 Z

Оскільки за моделлю Альтмана Z в 2011 та 2012 роках було в межах від 1,81

до 2,7, а саме 2,3 та 1,8 відповідно, то можливість банкрутства є високою. Даний

показник має тенденцію до зменшення, що є негативним.

Тепер для порівняння отриманих результатів зведемо результати, отримані за

різними моделями, зокрема вітчизняною та західними методиками, в таблицю 2.5,

59

в якій крім значень результативних показників за різними моделями вкажемо

імовірність банкрутства відповідно до отриманого результату розрахунків.

Таблиця 2.5 – Імовірність банкрутства ПАТ «Володарка» за різними

моделями

Імовірність банкрутства за

моделлю

2011 рік 2012 рік

Значення Результат Значення Результат

Вітчизняна:

- показник поточної

платоспроможності

-4616,8

поточна

неплато-

спроможність

-4126

поточна

неплато-

спроможність

Коефіцієнт Бівера 0,3

сприятлива

структура

балансу

0,12

незадовільна

структура

балансу

Тафлера 0,56 дуже низька 0,51 дуже низька

Ліса 0,025 висока 0,041 дуже низька

Альтмана 2,3 висока 1,8 висока

Отже, в цілому можемо зробити наступні висновки, зокрема, розраховані

нами значення відповідно за вітчизняною моделлю та західними моделями (на

рис. 2.8) переважно свідчать, що для ПАТ "Володарка" у 2011-2012 рр.

імовірність настання банкрутства можлива. Оскільки результати отримані за

допомогою західних моделей прогнозування ймовірності банкрутства мають

розбіжності, на основі пункту 1.3, перевагу надаємо моделі Альтмана, так як вона

є класичною у своїй сфері, а також має послідовність у аналізі та значну точність

у прогнозуванні банкрутства.

Вітчизняна модель на основі визначення показника поточної

платоспроможності говорить про низьку потенційну імовірність банкрутства у

2011-2012 рр. але ситуація дещо покращується.

Розрахунок коефіцієнта Бівера свідчить, що значення у 2011 році відповідало

рекомендованому і склало 0,3, а у 2012 році ситуація погіршилась і коефіцієнт

Бівера склав 0,12, дане значення дещо відхиляється від оптимального. Зменшення

коефіцієнта відбулося, в основному, через зменшення величини чистого прибутку

та свідчить про погіршення структури балансу.

60

Рисунок 2.8 – Динаміка зміни значень західних моделей

В свою чергу, за моделлю Тафлера ми можемо зробити висновки про низьку

імовірність банкрутства підприємства у 2011 та 2012 роках, показник перевищує

нормативне значення, але у динаміці виявив тенденцію до зменшення, це означає

що підприємство стало менш стійкішим, але не набагато.

За моделлю Романа Ліса результати покращуються, зокрема у 2011 році

спостерігається можливість банкрутства підприємства, у 2012 році, як бачимо, ця

можливість знизилась, і що, звичайно, є позитивним моментом для підприємства.

Модель Альтмана показує на те, що підприємство має високу ймовірність

настання кризи, а також у динаміці спостерігається негативне тенденція

інтегрального показника, що також є негативним.

При цьому, важливо також оцінити, що ж все таки головним чином визначає

та характеризує стан підприємства і під впливом чого змінюється. Оскільки

ймовірність банкрутства підприємства, перш за все, здатністю за рахунок своїх

оборотних коштів покривати свої поточні борги, тому найвагоміше характеризує

фінансовий стан підприємства та ризик виникнення кризи саме коефіцієнт

покриття. Тому і його варто проаналізувати та дослідити, за рахунок зміни яких

факторів він зростає чи спадає, тобто провести факторний аналіз. Необхідно

61

визначити, яким чином вплинули зміни в оборотних активах та поточних

зобов’язаннях на зміну коефіцієнта покриття. Адже, на основі отриманих

результатів, підприємство зможе прийняти ефективні рішення для покращення

свого функціонування.

Для проведення факторного аналізу розрахуємо допоміжні показники, такі

як:

1. Коефіцієнт покриття на початок періоду [28]:

п

п

ПЗ

ОАКпп , (2.24)

85,23905

11143пКп

2. Коефіцієнт покриття на кінець періоду [28]:

ПЗк

ОАкКпк , (2.25)

17,25069

10980

кКп

3. Коефіцієнт покриття за умови активів на початок періоду та поточних

пасивів на кінець періоду [28] :

ПЗк

ОАпкКп / , (2.26)

2,25069

11143/ кпК

4. Коефіцієнт частки участі фактора а, який враховує частку зміну коефіцієнта

покриття за рахунок зміни оборотних активів [28]:

62

ОАпОАк

КпКпа кпк

/ , (2.27)

000184,01114310980

2,217,2

а

5. Коефіцієнт частки участі фактора б, який враховує частку зміни коефіцієнта

покриття за рахунок зміни поточних зобов’язань [28]:

ПЗпПЗк

КпКпб пкп

/ , (2.28)

000558,039055069

85,22,2

б

Розрахунок рівняння впливу окремого фактора на коефіцієнт покриття

наводимо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Факторний аналіз коефіцієнта покриття

Фактор Методика розрахунку Рівень впливу

1 2 3

Загальна зміна коефіцієнта покриття пк КпКп -0,68

в т. ч. за рахунок зміни:

- оборотних активів аОАпОАк )( -0,03

з них:

- запаси і витрати аЗпЗк )( 0,163

- дебіторська заборгованість за т.р.п. аДЗтДЗт пк )( -0,113

- дебіторська заборгованість за

розрахунками аДЗрДЗр пк )(

0,12

- поточні фінансові інвестиції аПФІпПФІк )( -0,102

- грошові кошти та їх еквіваленти аГКпГКк )( -

- інших оборотних активів аІОАпІОАк )( -0,092

- поточних зобов’язань бПЗпПЗк )( -0,007

з них:

- короткострокових кредитів банку бККпККк )( -0,65

- поточної заборгованості за

довгостроковими зобов’язаннями бПЗДЗпПЗДЗк )(

-0,793

- кредиторської заборгованості за

товари, роботи, послуги бКЗпКЗк )(

-

- інші поточні зобов’язання бІПЗпІПЗк )( 0,075

63

Після проведення факторного аналізу коефіцієнта покриття, ми можемо

зробити висновок який із факторів має позитивний вплив, який – негативний,

який суттєво впливає, а який – несуттєво (на рис. 2.9).

Умовні позначення:

- фактори, що здійснюють позитивний вплив;

- фактори, що здійснюють негативний вплив.

Рисунок 2.9 - Вплив факторів на коефіцієнт покриття

Коефіцієнт покриття показує достатність оборотних активів підприємства

для погашення своїх боргів, що є важливим для проведення аналізу діяльності


Зміна коефіцієнта покриття у звітному періоді становить 0,68 тис.грн. Зміна

оборотних активів спричинила зменшення коефіцієнта на 0,03 тис.грн., запаси і

витрати збільшили показник на 0,163 тис.грн. За рахунок зменшення дебіторської

заборгованості за товари, роботи, послуги даний коефіцієнт зменшився на 0,113

тис.грн. Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками призвело до

збільшення коефіцієнта покриття на 0,12 тис.грн. Ніякого впливу не мали грошові

64

кошти та їх еквіваленти, а поточні фінансові інвестиції зменшили показник на

0,102. Відбулося зменшення за рахунок інших оборотних активів на 0,092 тис.грн.

і за рахунок зменшення поточних зобов’язань на 0,007 тис.грн.

Підприємство за рахунок погіршення даного показника може погіршити

власний стан. Для підвищення рівня коефіцієнта покриття необхідно

поповнювати реальний власний капітал підприємства й обґрунтовано стримувати

зростання поза обігових активів і дебіторської заборгованості. На відміну від

коефіцієнтів абсолютної ліквідності та поточної ліквідності, що показують

негайну і поточну платоспроможність, коефіцієнт покриття відображає прогноз

платоспроможності на доволі віддалену перспективу.

Отже, в цілому, як бачимо, отримані результати імовірності банкрутства

ПАТ «Володарка», розраховані, як за західними моделями а також вітчизняної

методики, яка передбачає розрахунок показника поточної платоспроможності,

говорять про більш менш задовільний фінансовий стан підприємства і про

можливий ризик банкрутства підприємства. Однак, спостерігається позитивна

динаміка розрахованих нами результативних показників, що, в свою чергу,

свідчить про покращення фінансового стану підприємства, підвищення його

фінансової стійкості, а відповідно і незалежності від зовнішніх джерел

фінансування, тобто покращення можливості здійснювати свою діяльність за

рахунок власних коштів та покривати свої зобов’язання власними силами.

2.3 Оцінювання стану антикризового управління на підприємстві

ПАТ «Володарка» працює в складних умовах конкурентної боротьби,

боротьби за споживача з метою отримання прибутку.

Його положення ускладнює економічна криза в Україні, що зумовлюється

багатьма факторами перехідної економіки, в число яких слід віднести і

недосконалість системи управління організацією підприємства, а також іноземна

конкуренція, так як більшість виготовленої продукції підприємство імпортує

закордон.

65

Щоб вижити за цих умов, менеджерам слід впроваджувати нові технології і

технічні нововведення, йти на сміливі, нетрадиційні дії, які, в свою чергу,

підвищують ризик. Отже, необхідно навчитися прогнозувати події, оцінювати

економічний ризик; йти на нього, але це переходити допустимих меж.

Важливою складовою частиною стабілізації господарської діяльності

підприємств є зовнішньоекономічна діяльність - одна із сфер господарської

діяльності, пов’язана з міжнародною виробничою та науково-технічною

кооперацією, експортом та імпортом товарів, послуг, виходом підприємств на

зовнішні ринки.

Вже декілька років поспіль ПАТ «Володарка» працює у тісному партнерстві з

одним із найбільших європейських виробників чоловічого одягу – німецькою

фірмою «HUGOBOSS». Умовами співпраці є такі: німецьке обладнання,

технологія та сировина, а робоча сила вінницького підприємства.

Крім того враховуючи позитивний досвід співпраці з всесвітньовідомою

фірмою у підприємства з’явились нові замовники з Австрії, Італії та Франції.

Основними напрямками антикризового управління на рівні господарюючого

суб'єкта вважаються постійний моніторинг фінансово-економічного стану

підприємства, розробка нової управлінської, фінансової й маркетингової стратегій,

скорочення постійних і змінних витрат, підвищення продуктивності праці,

залучення коштів засновників, посилення мотивації персоналу [37].

На початку 2007 року компанія ПАТ «Володарка» провела аналіз власної

діяльності та зробила висновок про знаходження підприємства в кризовому

становищі. Така ситуація на підприємстві допомогла створити програму

антикризових заходів (табл. 2.7) для вирішення даних проблем.

Але створена програма виходу з кризового становища не повністю

виконується у зв’язку з тим, що підприємство намагається вижити за рахунок

інших методів, а саме:

1. зниження затрат. Перше до чого вдалося підприємство - це скорочення

такої статті затрат, як витрати на персонал. Лише за 2008-2009 роки кількість

штатних працівників скоротилася на 42 %, що скоротило витрати на 2789,7 тис.

66

грн. Як бачимо цієї економії недостатньо для покриття всіх витрат, але ці заходи

провокують кадрову кризу персоналу, що в свою чергу значно погіршує стан

компанії.

Причини кризи Заходи по їх подоланню

1. Розрив господарських

зв’язків

- пошук нових ринків сировини;

- укладання контрактів за вигідними умовами;

- підвищення якості використовуваної сировини.

2. Падіння

платоспроможного попиту,

підвищення конкуренції

- створення служби контролю якості, що

дозволяє підтримувати стандарти якості

продукції;

- організація систематичної роботи по створенню

нових видів продукції та удосконалення вже

існуючих.

3. Застаріле обладнання,

технології

- розробка цільової програми технічного

переоснащення ПАТ «Володарка»;

- вагомі вкладення в технічне переоснащення


4. Відсутність інвестицій - розробка інвестиційної політики на основі

обґрунтованої стратегії;

- жорсткий контроль процесу формування

джерел інвестиційного портфелю, ефективності

вкладень.

2. стимулювання продажів. На сьогодні цей інструмент хоча в теорії і

вигідний, але підприємству зовсім не допомагає. Укладання нових контрактів на

поставку обладнання має дуже низькі темпи росту, адже клієнтів не задовольняє

такий спосіб оплати, як 100 % авансування, а зі сторони компанії відсутні жодні

поступки з цього питання, які пояснюються тим, що підприємство не в змозі

повністю виробляти продукцію за власні кошти. Тому всі намагання відділу

маркетингу зводяться на нуль.

Підводячи підсумки можна сказати, що методів антикризового управління,

які застосовує підприємство для виходу з кризи не достатньо. Дана ситуація має

Таблиця 2.7 - Причини кризової ситуації на ПАТ «Володарка» та заходи

по їх подоланню

67

місце тому, що функції антикризового управління покладено на економічний

відділ, відділ перспективного розвитку підприємства та відділ маркетингу, що

негативно відзначається на діяльності підприємства. Тому, необхідно якомога

швидше виробити нові пріоритетні напрямки для виходу із кризової ситуації.

Отже, в другому розділі досліджено антикризове управління

ПАТ «Володарка». Предметом дiяльностi господарства є органiзацiя виробництва,

заготiвлi, пошиття костюмів та іншої продукцiї, а також виконання iнших робiт та

послуг населенню i органiзацiям. Методи продажу, якi використовує товариство -

зацiкавлення клiєнтiв у пiдтриманнi стосункiв з товариством за рахунок

оптимальної цiни на продукцiю та роботи i послуги, високої якостi виробленої

продукцiї та виконуваних робiт.

Проаналізувавши фінансову діяльність ПАТ «Володарка», можна зробити

висновок, що підприємство характеризується більшою мірою задовільним

фінансовим станом, про що говорять більш менш задовільні показники

ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості, рентабельності та майнового

стану.

Аналізування антикризового управління у розрізі ймовірності виникнення

ризику банкрутства ПАТ «Володарка» здійснено за моделями Тафлера, Ліса,

Альтмана, моделлю Бівера та методикою, що використовувалася відповідно до

вітчизняного законодавства. Як бачимо, ситуація на підприємстві недосить

задовільна. У динаміці і спостерігаються зрушення у напрямку погіршення

ситуації (про що свідчить зростання розрахованих коефіцієнтів розрахованих за

моделлю Альтмана), підприємство знаходиться у зоні підвищеного ризику і його

керівництву слід визначити шляхи оздоровлення підприємства та вжити необхідні

заходи.

Оцінювання системи антикризового управління свідчить, що підприємство

не повністю дотримується запланованих заходів виходу із кризи, тому потребує

перегляду існуючих, а також запровадження нових, що забезпечить підприємству

ефективне функціонування та швидкий вихід із кризи.

68

3 ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПАТ «ВОЛОДАРКА»

3.1 Підвищення ефективності діяльності підприємства

Метою діяльності будь-якого суб’єкта господарювання є отримання

прибутку. Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи

підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне: нарощувати

обсяги виробництва, розширювати асортимент і якість послуг, зменшувати

витрати тощо.

В процесі здійснення аналізування показників фінансової діяльності було

виявлено, що у 2012 році підприємство виявилося збитковим. Тому для

підвищення рівня ефективності діяльності ПАТ «Володарка» необхідно

збільшити чистий прибуток підприємства. Цього можна досягти за рахунок

збільшення доходу (виручки) від реалізації товарів, робіт, послуг та шляхом

зменшення адміністративних витрат.

Прибуток від реалізації товарної продукції є головною складовою частиною

балансового прибутку промислового підприємства. Для його зростання

підприємство має нарощувати обсяги виробництва, зменшувати витрати на

виробництво, дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх

складах, ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями тощо.

Порівнюючи темпи росту чистого (доходу) виручки від реалізації продукції

ПАТ «Володарка» за останні два роки, помітно що він зменшується, тому

доцільно буде збільшити чистий дохід в прогнозованому періоді на 15 %а

собівартість реалізованої продукції на 10%, тоді їх можна розрахувати наступним

чином:

чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

розрахуємо за формулою 3.1:

69

15,1)()(2012

РВЧДРВЧДпрогноз

, (3.1)

де ЧД(В)Рпрогноз – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції в

прогнозованому періоді;

ЧД(В)Р2012 – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції в 2012 р.

В наступному періоді даний показник буде становитиме:

45,5373115,146723)( прогноз

РВЧД (тис.грн.)

за формулою 3.2 розрахуємо собівартість реалізованої продукції:

1,12012

ССпрогноз

, (3.2)

де Спрогноз – собівартість реалізованої продукції в прогнозованому періоді;

С2012 – собівартість реалізованої продукції в 2012 р.

В наступному періоді даний показник буде становитиме:

2,424731,138612 прогноз

С (тис.грн.)

Для зменшення суми витрат доцільним буде зменшення адміністративних

витрат, збільшення яких в 2012р. було не обгрунтованим.

Для цього можна зменшити такі загальногосподарські втрати, спрямовані на

обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на

проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління

підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, а саме на період

виходу із кризової ситуації (протягом 1 року) призупинити дію положення «Про

преміювання працівників» по результатам виробничої діяльності та за вислугу

70

років; відмінити встановлені працівникам надбавки за високі досягнення в праці і

под.; зменшили заробітну плату керуючому апарату;

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі

(крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої

собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

Припустимо, що адміністративні витрати в наступному періоді будуть

зменшені на 20%, тоді їх можна розрахувати за формулою 3.3:

8,02012

АВАВпрогноз

, (3.3)

де АВпрогноз – адміністративні витрати в прогнозованому періоді;

АВ2012 – адміністративні витрати в 2012р.

В наступному періоді даний показник становитиме:

59448,07430 прогноз

АВ (тис. грн.)

В зв’язку із збільшенням обсягу виробництва та зі зменшенням

адміністративних витрат але за умови незмінності всіх інших показників можна

розрахувати наступні показники фінансових результатів:

валовий прибуток

прогнозпрогнозпрогноз

СЧДВП , (3.4)

де ВПпрогноз – валовий прибуток в прогнозованому періоді.

Значення даного фінансового результату в запланованому періоді

відповідатиме наступному становитиме:

71

25,112582,4247345,53731 прогноз

ВП (тис.грн.)

фінансовий результат від операційної діяльності

ІОВАВВЗІОДВПФРОДпрогнозпрогнозпрогноз

, (3.5)

де ФРОД прогноз – фінансові результати від операційної діяльності в

прогнозованому періоді;

ІОД - інший операційний дохід;

ВЗ - витрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати.

В наступному періоді даний показник становитиме:

25,3456219559441678201525,11258 прогноз

ФРОД (тис.грн.)

фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

ІВВКФВІДДКІФДФРОДФРЗДдооппрогнозпрогноз

. , (3.6)

де ФРЗДдооп.прогноз – фінансовий результат від звичайної діяльності до

оподаткування в прогнозованому періоді;

ІФД – інші фінансові доходи;

ДК – дохід від участі в капіталі;

ІД – інший дохід;

ФВ – фінансові витрати;

ВК – витрати від участі в капіталі;

IB – інші витрати.

Даний показник відповідатиме наступному значенню:

25,345600000025,3456. прогноз

ФРЗДдооп (тис.грн.)

72

фінансовий результат від звичайної діяльності

ППФРОДдоопФРЗДпрогнозпрогноз

. , (3.7)

де ПП — податок на прибуток.

В планованому періоді значення даного показника буде складати:

25,3456025,3456 прогноз

ФРЗД (тис.грн.)

чистий прибуток

ПНПВНДДНДФРЗДЧПпрогнозпрогноз

, (3.8)

де ЧПпрогноз – чистий прибуток в прогнозованому періоді,

ДНД – дохід від надзвичайної діяльності,

ВНД – витрати від надзвичайної діяльності,

ПНП – податок на надзвичайний прибуток.

Значення даного показника в планованому періоді становитиме:

25,345600025,3456 прогноз

ЧП (тис.грн.)

Отже, з проведеного аналізу витікає, що запропонований комплексний метод,

тобто не тільки зменшити собівартість продукції, а й зменшити адміністративні

витрати, щодо підвищення прибутковості підприємства дозволяє збільшити

підвищити прибуток підприємства. За умови нарощення обсягів реалізації

продукції та шляхом зменшення адміністративних витрат на 20% і за умови

незмінності інших фінансових показників чистий прибуток зросте до 3456,25 тис.

грн., що значно підвищить рентабельність, фінансову стійкість та

платоспроможність ПАТ «Володарка».

73

3.2 Пропозиції щодо покращення антикризового управління на підприємстві

Оцінювання стану антикризового управління на ПАТ «Володарка»

допомогло виявити, що на підприємстві існує програма антикризових заходів. Але

створена програма виходу із кризового становища не реалізується у повній мірі,

так як підприємство недотримується запланованих заходів, а застосовує інші

методи, які мають незначний короткостроковий ефект та у подальшому

призведуть до руйнівних наслідків.

Дана ситуація має місце тому, що функції антикризового управління

покладено на економічний відділ, відділ перспективного розвитку підприємства

та відділ маркетингу, що негативно відзначається на діяльності підприємства.

Тому, на нашу думку, буде доцільним створити вакансію антикризового

менеджера, яку необхідно включити до штабу відділу перспективного розвитку

підприємства. Введення даної посади на підприємстві не означає автоматичного

поліпшення ситуації. Практика довела, що антикризовий менеджер, який створена

формально, тобто закріплення за даною посадою одного з існуючих працівників,

ніколи не виведе підприємство з кризи. Незвичайні умови та обставини діяльності

спеціаліста з антикризового управління вимагають не тільки володіння

сукупністю професійних здібностей та відповідного типу мислення.

Антикризовий управляючий має бути наділений рядом особистих характеристик,

що дозволяють йому вільно адаптуватися в мінливих умовах кризової ситуації.

Насамперед кризовий менеджер повинен володіти такими рисами, як

цілеспрямованість, рішучість, перспективно-аналітичний склад розуму,

раціоналізм мислення, фізична витривалість до перевантажень і нерівномірності

трудового ритму, комунікабельність. Менеджеру треба мати знання та вміння, які

забезпечать свободу орієнтації в різноманітних проблемах організаційно-

технічного, фінансового і соціально-економічного розвитку підприємства,

навички аналітичної оцінки ситуації, організованість, винахідливість,

ініціативність.

У подальшій перспективі, зважаючи на економічні, політичні та ризики

74

зовнішньоекономічної діяльності, варто створити відділ антикризового

управління, що забезпечить ефективну та стабільну роботу підприємства.

Пропонуємо оцінити два проекти:

А – залучення кваліфікованого персоналу з антикризового управління для

прогнозування ймовірності банкрутства та організації та реалізації заходів щодо

поліпшення теперішнього фінансового становища;

В – збереження ситуації, коли відповідальність за антикризове управління

несе власник підприємства.

Для яких можливі норми прибутковості (IRR) є залежним від майбутнього

стану економіки (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Дані для розрахунку очікуваної норми прибутковості варіантів

вкладення капіталу в проекти А і В.

Стан екноміки Ймовірність даного стану Проект А,

IRR

Проект В,

IRR

Підйом

Норма

Спад

р1 = 0,25

р2 = 0,5

р3 = 0,25

90%

60%

-10%

60%

40%

-40%

Очікувану норму прибутковості для проектів знаходимо за формулою (3.9):

𝐸𝑅𝑅 = ∑ 𝑝𝑖𝑛𝑖=1 × 𝐼𝑅𝑅𝑖 (3.9)

де n – число можливих ситуацій.

Тоді для запропонованих проектів отримуємо:

ERRA =0,25 × 90% + 0,5 × 60% + 0,25 × (-10%) = 50%.

ERRВ =0,25 × 60% + 0,5 × 40% + 0,25 × (-40%) = 25%.

Таким чином, для двох розглянутих проектів очікувані норми прибутковості

не збігаються, враховуючи те, що діапазон можливих значень IRR різний: для

проекту А від -10% до 90%, для проекту В – від -40% до 60%.

Використаємо три стани економіки: норма, спад і підйом. Насправді ж стан

75

економіки може коливатися від найглибшої депресії до найвищого підйому з

незліченною кількістю проміжних положень. Звичайно нормальному стану

відповідає сама більша ймовірність, далі значення ймовірностей рівномірно

зменшуються при видаленні від норми як в одну (підйом), так і в іншу (спад)

сторону, прагнучи до нуля в крайніх положеннях (повна депресія й найбільший

підйом).

Нормальний розподіл досить повно відбиває реальну ситуацію й дає

можливість, використовуючи обмежену інформацію, одержувати числові

характеристики, необхідні для оцінки ступеня ризику того або іншого проекту

(рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Нормальний розподіл ймовірностей

На рис. 3.2 наведені графіки розподілу ймовірностей для проектів А і В.

Передбачається, що для проекту А в найгіршому випадку збиток не складе більше

10%, а в найкращому випадку дохід не перевищить 90%. Для проекту В - 40% і

60% відповідно.

Рисунок 3.2 – Розподіл ймовірності для проектів А і В

90%

60%

-10%

60%

40%

-40%-50%

0%

50%

100%

Підйом Норма Спад

Проект А

Проект В

76

Розподіл ймовірностей для обох проектів, враховуючи нормальний,

представлений на рис. 3.3 (а і б).

а)

б)

Рисунок 3.3 – Розподіл ймовірності

Чим більше «стислий» графік, тим вище ймовірність, що відповідає

середньому очікуваному доходу (ERR), і ймовірність того, що величина реальної

прибутковості виявиться досить близькою до ERR. Тим нижче буде й ризик,

пов'язаний з відповідним проектом. Тому міру «стислості» графіка можна

прийняти за досить коректну міру ризику.

Міру «стислості» визначає величина, що у теорії ймовірності зветься

«середньоквадратичним відхиленням» і розраховується по наступній формулі:

ơ = √∑ (IRRi − IRR)2 × pii (3.10)

Чим менше ця величина, тим більш «стислий» відповідний розподіл

ймовірностей, і тем менш ризикований проект. При цьому для нормального

розподілу ймовірність «влучення» у межі ERR ± ơ становить 68,26%.

0

0.2

0.4

0.6

-20 0 20 40 60 80 100

Проект А

0

0.2

0.4

0.6

-60 -40 -20 0 20 40 60 80

Проект В

77

Розрахуємо значення ơ для розглянутих проектів А и В.

Проект А:

ơ = √(90 − 50)2 × 0,25 + (60 − 50)2 × 0,5 + (−10 − 50)2 × 0,25 =36,7%.

Проект В:

ơ = √(60 − 25)2 × 0,25 + (40 − 25)2 × 0,5 + (−40 − 25)2 × 0,25 =38,4%.

Вважається, що середньоризикованій операції відповідає значення ơ близько

30%. Як бачимо, два проекти є дуже ризикованими тому, що потребують значних

витрат на їх впровадження, але проект А менш ризикований. З ймовірністю

68,26% можна одержати прибутковість від 31,56% до 104,96%.

Ще однією величиною, що характеризує ступінь ризику, є коефіцієнт варіації

CV. Він розраховується по наступній формулі:

CV = ơ /ERR. (3.11)

Він виражає кількість ризику на одиницю прибутковості (чим вище CV, тим

вище ступінь ризику).

Для проектів А и В коефіцієнти варіації рівні відповідно:

CVА = 36,7/50 = 0,734.

CVВ = 38,4/25 = 1,536.

У даній ситуації знайдені коефіцієнти вже не додають істотної інформації й

можуть служити лише для оцінки того, у скільки разів один проект ризикованіше

іншого: 1,536/0,734 ≈ 2. Проект В у 2 рази ризикованіше проекту А.

Таким чином, фінансування проекту А надає можливість підвищити

економічну привабливість підприємства.

Витрати на запровадження заходів дорівнюють оплаті праці функціонального

антикризового менеджера (3 500 грн.). Економічні зиски від запропонованих

заходів полягають в:

1) отримання потрібної інформації для попередження настання кризи;

2) забезпечення мінімізації зовнішніх негативних впливів та використання

78

переваг позитивних;

3) забезпечення позитивності чистого грошового потоку підприємства;

4) нормалізація стану грошового обороту підприємства;

5) нормалізація та покращення фінансового стану підприємства;

6) внаслідок поінформованості – недопущення виникнення ситуації боргової

неплатоспроможності та порушення справи на банкрутство підприємства з боку

його кредиторів.

3.3 Заходи ефективності вибору диверсифікації підприємства як напряму

антикризового управління ПАТ «Володарка»

Одним із резервів фінансового оздоровлення підприємства є

диверсифікованість виробництва за основними напрямами господарської

діяльності. На ПАТ «Володарка» цього можна досягти шляхом збільшення

обсягів пошиття жіночого одягу, це допоможе розширити асортимент продукції

підприємства та привабить більше клієнтів.

Однак, всі ці заходи необхідно впроваджувати лише за наявності повного

економічного обґрунтування їх ефективності. Також необхідно дотримуватися

правила Паретто, лише 20% ефективних антикризових заходів дадуть 80% ефекту,

впровадження всіх інструментів антикризового управління може мати повну

відсутність економічного ефекту.

Для цього розрахуємо можливий прибуток, який може отримати

підприємство на вітчизняному або закордонному ринку. Для цього визначемо

середню ціну продажу жіночого пальто в Україні. Вона становить 3 тис.грн.

Собівартість цієї продукції складає 1,5 тис.грн. Таким чином, при продажу пальт

в Україні доход буде становити:

3000 - 2000 = 1000 тис.грн.

Для експорту ж продукції потрібні додаткові витрати, які будуть

розраховуватися як відповідний процент від ціни контракту (табл. 3.2).

Зазначимо, що вид транспорту - автомобільний, вид розрахунків - акредитив.

79

Таблиця 3.2 - Структура витрат за ціною контракта

№

п/п Витрати

Питома вага витрат до ціни

контракту, %

1 Витрати на транспортування 3

2 Витрати на завантаження 0,2

3 Експортні платежі 5

4 Автомобільний тариф 0,1

5 Оформлення митних формальностей 1,3

6 Комісійні по акредитиву 1,5

1. Визначимо витрати, пов'язані з перевезенням, вони включають в себе

вартість транспортування, вартість завантаження і автомобільний тариф:

2000∙0,03=60 грн. – вартість транспортування,

2000∙0,005=4 грн. – вартість завантаження,

2000∙0,03=6 грн. – автомобільний тариф,

60+4+7= 70 грн. – затрати пов'язані з перевезенням.

2. Визначимо витрати на оформлення митних формальностей:

2000∙0,013=26 грн.

3. Визначимо суму експортних платежів:

2000∙0,05=100 грн.

4. Розрахуємо витрати по акредитиву:

2000∙0,015=30 грн.

5. Загальні витрати будуть становити:

70+26+100+30=226 грн.

6. Собівартість продукції при експорті буде складати:

2000+226=2226 грн.

7. Розрахуємо прибуток, який одержить підприємство від

експорту пальто закордон, враховуючи, що ціна пальто на європейському

ринку становить 4000-6000 грн., для розрахунку візьмемо середнє арифметичне

значення:

5000-2225=2774 грн.

Таким чином, проведеними розрахунками, ми довели, що вивід на

європейські ринки нового асортименту продукції дозволить істотно збільшити

80

величину прибутку підприємства, що проводить стратегію виробничої

диверсифікації. Адже з наших розрахунків можна зробити висновок про те, що

при розширенні асортименту товариство отримає прибуток в розмірі 2774 грн. з

одиниці продукції, порівнюючи реалізацію цього ж пальто на внутрішньому

ринку сума прибутку складає 1000 грн., що менше на 1774 тис.грн., враховуючи

той факт, що більшість продукції підприємство експортує.

Так як даного виду диверсифікація не потребує нового обладнання, можна

вважати, що правило Паретто виконується у повному обсязі. Антикризові витрати

будуть мінімальними. ПАТ «Володарка» має налагодженні зв’язки із

постачальниками сировини і тому збільшення поставок жіночої тканини не

понесе за собою великих затрат, навпаки підприємство може розраховувати на

певні знижки, через збільшення обсягів закупівель. Виробничі потужності

дозволяють даного роду розширення. Щодо персоналу, то необхідно найняти 5

швачок ( заробітна плата - 2000 грн.) та 1 вантажника ( заробітна плата - 1800

грн.).

Отже, в третьому розділі ми розробили заходи щодо покращення

ефективності антикризового управління на досліджуваному підприємстві

(табл. 3.3).

По-перше, для підвищення рівня ефективності діяльності ПАТ «Володарка»

збільшити чистий прибуток підприємства. Для збільшення загальної вартості

доходів доцільним буде збільшити обсяг виробництва продукції, для зменшення

суми витрат доцільним буде зменшення адміністративних витрат, збільшення

яких в 2012р. було не обгрунтованим. За умови збільшення чистого доходу на

15%, собівартості реалізованої продукції на 10%, завдяки зменшенню

адміністративних витрат на 20% і за умови незмінності інших фінансових

показників чистий прибуток зросте до 3456,25 тис. грн., що значно підвищить

рентабельність, фінансову стійкість та платоспроможність підприємства.

По-друге, підприємству доцільно використовувати організаційні заходи

підвищення ефективності антикризового управління, а саме створення посади

81

антикризового менеджера, що забезпечить підприємству ефективне

функціонування та знизить загрозу настання банкрутства. Тому що, витрати

пов’язанні із зарплатнею менеджера будуть значно меншими, аніж втрати, які

понесе підприємство у разі настання банкрутства.

По-третє, для оптимізації антикризового управління була обрана стратегія

диверсифікації. Було застосовано алгоритм оптимізації за вказаним критерієм. За

його допомогою визначено, що для ПАТ «Володарка» оптимальною є стратегія

виробничої диверсифікації. Для підприємства ефективним заходом, щодо

збільшення прибутку, стане розширення жіночого асортименту.

Таблиця 3.3 – План заходів щодо покращення діяльності ПАТ «Володарка»

Найменування та зміст

заходу, що пропонується

Відповідальний

за реалізацію

заходу

Термін

виконан

-ня

Витрати,

грн.

Економічний та

інші види ефектів

Збільшення чистого

прибутку (за рахунок

збільшення доходу та

зменшення адміністративних

витрат)

Начальник

економічного

відділу та

головний

бухгалтер

1 рік - 3456,25 (тис.грн.)

Створення посади

антикризового менеджера,

що передбачає розробку

проектів А (залучення

кваліфікованого персоналу з

антикризового управління) і

В (збереження ситуації, коли

відповідальність за

антикризове управління несе

власник підприємства),

здійснено їх варіативний

аналіз

Начальник

відділу кадрів 1 міс.

3500

(заробітна

плата)

збільшення

прибутковості від

32 до 105%

Норма

прибутковості:

для проекту А (від -

10% до 90%),

для проекту В (від -

40% до 60%)

Виробнича

диверсифікація (розширення

асортименту жіночих

товарів)

Начальник

відділу

перспективного

розвитку


1-1,5

року

5 2000

12= 120

тис.

1 1800

12=21,6

тис.

1000 грн. за од.

(на внутрішньому

ринку)

2774 грн. за од.

(за кордоном)

Отже, результати розрахунків у плані заходів підтвердили можливість

застосування даних напрямів для ефективного управління антикризовим

управлінням підприємства.

82

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика професії та приміщення ПАТ «Володарка»

На досліджуваному підприємстві ПАТ «Володарка» проведемо аналіз

професії «Помічники керівників виробничих та інших підрозділів». Наведемо

загальні характеристики професії у таблиці 4.1 [38].

Таблиця 4.1 – Загальні характеристики професії «Помічники керівників

виробничих та інших підрозділів»

Назва Опис

Розділ 3. Фахівці

Галузі

застосування

знань

Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт,

пов'язаних із застосуванням положень та використанням методів

відповідних наук.

Освітній

документ

Диплом про повну вищу освіту, що відповідає рівню спеціаліста,

магістра

Код професії 3436.2

Випуск ДКХП -

Завдання та

обов’язки у

сфері охорони

праці

Помічник керівника зобов'язаний дотримуватися правил

внутрішнього розпорядку, режиму праці і відпочинку і строго

дотримуватися інструкції з охорони праці для оператора ЕОМ.

Помічник керівника зобов’язаний повідомити безпосереднього

керівника про будь−які ситуації, загрозливі для життя і здоров'я людей, про

кожний нещасний випадок, який стався під час робочого часу, про

погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак гострого

захворювання.

Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися правил

особистої гігієни: приходити на роботу в чистому одязі і взутті; постійно

стежити за чистотою тіла, рук, волосся; мити руки з милом після

відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення

роботи.

Підготувати робочу зону для безпечної роботи: перевірити

оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на

видимі пошкодження. При несправності повідомити безпосередньому

керівникові. Перевірити зовнішнім оглядом достатність освітлення і

справність вимикачів і розеток тощо.

Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо та

вибухонебезпечні речовини.

Кваліфікаційні

вимоги

Вимагається повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр,

спеціаліст) без вимог до стажу роботи або повна вища освіта (спеціаліст,

магістр), стаж роботи за фахом — не менше 2 років та післядипломна

освіта за напрямом відповідного напрямку.

83

Об’єктом дослідження є бухгалтерія на ПАТ «Володарка».

Приміщення відділу знаходиться на другому поверсі адміністративної

будівлі. Характеристику приміщення наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Дані планування приміщення

Довжина

приміщення,

м

Ширина

приміщення, м

Висота

приміщення,

м

Кількість

працівників,

осіб

Кількість

вікон, шт.

Ширина та

висота

вікон, м

7 6 3 7 2 1,5х1,5

Загальна площа відділу становить 42 м2. Отже, на одного працюючого в

приміщенні припадає: 42 : 7 = 6 (м2/ос.) робочої площі. За СНиП 2.09.04 – 87 на

кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше

4 (м2/чол.) робочої площі [39]. Відповідно до НПОАП 0.00-1.28-10 на одного

працівника, який застосовує ЕОМ має припадати не менше 6 кв. м. (у нашому

випадку 6, що є достатнім), а об’єм повітря в приміщенні має бути не менше 20

куб. м (що у нашому випадку (42·3)/7=18 м3). Висота приміщення – не менше 2,5

м [40]. Отже робимо висновок, що нормативу забезпечення працюючих об’ємом

повітря в бухгалтерії не дотримано.

У приміщенні розміщені 7 письмових столів, 7 столів обладнано

комп’ютерами, одна шафа для зберігання документів. За небезпекою ураження

електричним струмом приміщення бухгалтерії належить до приміщень без

підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

За типовими нормами належності вогнегасників НАПБ Б.03.001−2004 [41]

для приміщення бухгалтерії варто обрати два вуглекислотних вогнегасника ВВК-

2, що можуть застосовуватись для гасіння ЕОМ. Тип пожежної сигналізації варто

обрати тепловий автоматичний сповіщувач, що реагує на певний поріг

температури в повітрі.

Схема приміщення зображена на рисунку 4.1.

84

Рисунок 4. 1 – Схема приміщення відділу

де: 1 – шафа;

2 – робочі місця (столи);

3 – персональні комп’ютери;

4 – дверний отвір;

5 – вікна (розмір вікна 1,5×1,5 м.).

2 3

3

3

3

1

3

3

2

2

2

2

2 4

6 м

1,5

м

1,5

м

7

м

5

5

1,7 м

5,5 м

2 3

85

4.2 Аналіз стану охорони праці в приміщенні на ПАТ «Володарка»

Вихідні дані аналізу метеорологічних умов в приміщенні бухгалтерії

наведемо в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 – Вихідні дані для аналізу метеорологічних умов

Категорія

робіт

Пер

іод

року

Роб

оч

е м

ісц

е (п

ост

ійн

е

(П, н

епост

ійн

е, Н

)

Тем

пер

атура,

С0

Від

носн

а вологі

сть, %

Шви

дкіс

ть

руху

повіт

ря, м

/с

Концентрація шкідливих речовин

в повітрі робочої зони: оксид

вуглецю (во), озон (о), оксид азоту

(оа), формальдегід (ф) мг/м3

во о оа ф

Серед-

ньої

тяжкості

ІІа

Холодний П 23 65 0,20 20 0,16 4,5 0,1

За санітарними нормами мікроклімату приміщень ДСН 3.3.6.042−99 [42] для

середньої тяжкості робіт ІІа, оптимальна температура повинна становити – 19-21

ºС, допустима – 17-23 ºС; оптимальна відносна вологість – 40-60%, допустима –

не більше 75%; оптимальна швидкість руху повітря – не більше 0,2 м/с,

допустима не більша 0,3м/с; концентрація оксиду вуглецю – не більше 20 мг/м3,

озону – не більше 0,1 мг/м3, оксиду азоту – не більше 2 мг/м3, формальдегіду – не

більше 0,5 мг/м3.

Порівнявши нормативні дані з фактичними бачимо, що нормативам

відповідають всі показники, крім концентрації озону та оксиду азоту в повітрі.

Високі концентрації шкідливих речовин в повітрі негативно впливають на

самопочуття і здоров’я працівників у приміщенні.

Наведемо схему приміщення бухгалтерії для аналізу достатності

природнього освітлення (рисунок 4.2). Вихідні дані для аналізу наведено в

таблиці 4.4 .

86

Таблиця 4.4 – Вихідні дані аналізу достатності природного освітлення

Показник Характеристика показника

Відношення відстані між протилежними будівлями до

висоти карнизу протилежного будинку 1 м

Вид світлопропускаючого матеріалу скло листове сонцезахисне

Вид віконної рами металеві одинарні

Сонцезахисні пристрої регульовані жалюзі

Стан стелі свіжопобілена

Стан стін обклеєні темними шпалерами

Стан підлоги колір підлоги оливково-зелений

Характеристика зорової роботи робота середньої точності

Нормоване значення КПО беремо Нормоване значення КПО беремо з ДБН

В.2.5−28−2006 «Природне і штучне освітлення» [43,44] (приймаємо роботу

середньої точності). Тоді КПО буде становити 1,5. Орієнтація світлових прорізів

за сторонами горизонту (приймаємо, що вікна виходять на північний схід). Тоді

нормоване значення КПО складе:

еN = 1,5 · 0,9 = 1,35

Для робочих місць, де застосовують ЕОМ, значення КПО має становити не

менше 1,5%.

Для визначення достатності природного освітлення розраховуємо фактичне

значення КПО за формулою:

eф

100 ∙ Sв ∙ τз ∙ r1

Sn ∙ ŋв ∙ Кз ∙ Кбуд, (4.1)

де Sв – площа усіх вікон у приміщенні;

Sn – площа підлоги приміщення;

τз – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу;

r1 − коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь

приміщення;

ŋв − світлова характеристика вікна;

Кбуд − коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками;

Кз − коефіцієнт запасу.

87

а) вигляд збоку

б) вигляд зверху

Рисунок 4.2 – Схема розрахунку природнього освітлення

0,7 м

5,5 м 0,8 м

6 м

1,5 м

3

м

1

2 3

3

3

3

1

3

3

2

2

2

2

2 4

6 м

1,5

м

1,5

м

7м

5

5

1,7 м

5,5 м

3 2

88

Згідно рисунку площа всіх вікон у приміщенні становить – Sв=1,5·1,5·2= 4,5

м2, відповідно площа підлоги приміщення складає 42 м2.

Далі визначимо загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу

(τз) за формулою:

τз = τ1 ∙ τ2 ∙ τ3 ∙ τ4 ∙ τ5 (4.2)

де де τ1 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу (τ1=0,65);

τ2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі (τ2=0,9);

τ3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях (при

боковому освітленні τ3 = 1)

τ4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях (τ4=1);

τ5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка

встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 1) [43].

𝜏з = 0,65 ∙ 0,9 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 1 = 0,59

Світлову характеристику вікна (ŋв) розраховуємо відповідно за даними

наведеними в таблиці 8 [46].

Відношення довжини приміщення (L) до його глибини (В) = 7/6 = 1,17.

Відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня робочої поверхні до

верхнього краю вікна (h) = 6/1,5 = 4. Отже, ŋв = 21.

Приймаємо в розрахунок те, що біля адміністративного будинку є будинки на

відстані 1 м, тоді Кбуд = 1,4. Приймаємо коефіцієнт запасу 1,3.

Розрахуємо середньозважений коефіцієнт відбиття. Для цього використаємо

такі дані:

стеля свіжопобілена, тоді ρстелі = 0,75;

стіни обклеєні темними шпалерами, тоді ρстін = 0,1;

підлога пофарбована в оливково-зелений колір, тоді ρпідлоги = 0,2;

площа стін – Sстін=(3·7·2 + 3·6·2) =78 м2.

89

Рср =0,75 ∙ 42 + 0,1 ∙ 78 + 0,2 ∙ 42

42 + 78 + 42=

47,7

162= 0,29

Таким чином, Рср = 0,29.

Наступним визначаємо коефіцієнт r1. Використовуємо для визначення такі

параметри, що характеризують адміністративне приміщення (бухгалтерію):

відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня умовної

робочої поверхні до верху вікна (h): 6/1,5 = 4;

відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни (l) до

глибини приміщення (B): 5,5/6 =0,92;

відношення довжини приміщення (L) до його глибини (B): 7/6 = 1,17;

середньозважений коефіцієнт відбиття – 0,29.

Враховуючи наведені вище співвідношення та дані таблиці 9 [43], коефіцієнт,

який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення становитиме

r1=2,6.

Отже, розрахуємо фактичне значення природного освітлення (еф):

еф =100 ∙ 4,5 ∙ 0,29 ∙ 2,6

42 ∙ 21 ∙ 1,3 ∙ 1,4=

339,3

1605,24= 0,211

Оскільки фактичне значення природного освітлення значно нижче

нормованого (0,211<1,35 (1,5)), то природне освітлення в приміщенні варто

вважати недостатнім та необхідно його покращити.

Для освітлення бухгалтерії застосовуються лампи розжарювання потужністю

60 Вт. Система освітлення − загальна. Отже, нормоване значення освітленості

повинне становити не менше 300 люкс (ДБН В. 2. 5−28−2006) [44]. Схему

розміщення світильників у приміщенні бухгалтерії наведено на рисунку 4.3.

Приймаємо, що кількість світильників – 3 шт., а кількість ламп у світильнику

– 2 шт. Фактичне значення штучного освітлення (Еф) розраховуємо за формулою:

Еф =Fл ∙ ŋB ∙ N ∙ n

S ∙ k ∙ z (4.3)

де Fл – світловий потік однієї лампи, лм;

90

ηв – коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які

використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів

приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах ηв = 0,4 −

0,6;

N – кількість світильників у приміщенні, яке досліджується, шт.;

n – кількість ламп у кожному світильнику, шт.;

S – площа приміщення, м2;

k – коефіцієнт запасу.

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z = 1,15;

для люмінесцентних ламп z = 1,1.

Рисунок 4.3 – Схема розміщення світильників в бухгалтерії

Тип лампи обрано БК 125-135-100 (світловий потік буде становити 1630 лм).

Приймаємо середнє значення коефіцієнта використання світлового потоку

(ŋВ) ((0,4+0,6) /2 = 0,5).

2,5

м

0,75

м

0,75

м

2,5 м 2,5 м

6 м

7 м

1,5

м

3 м

1,5

м

1,5

м

91

Кількість світильників (N) (згідно умов задачі – 3 штуки).

Кількість ламп у світильнику (n) (згідно умов задачі 2 штуки).

Площа приміщення (S) ( 42 м2).

Коефіцієнт запасу (К) ( К = 1,3).

Коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,15).

Таким чином, фактичне значення штучного освітлення в приміщенні

становитиме:

Еф =1630 ∙ 0,5 ∙ 3 ∙ 2

42 ∙ 1,3 ∙ 1,15=

4890

62,79= 77,88 (люкс)

Як бачимо фактичне значення штучного освітлення становить 77,88 люкс. Це

значення не відповідає нормам, адже відносно нормованого є значно меншим.

Необхідно покращити штучне освітлення в бухгалтерії.

4.3 Розробка заходів щодо покращення умов праці на робочому місці

Під час аналізу показників охорони праці приміщення фінансового відділу

ПАТ «Володарка», було виявлено невідповідність умов праці діючим

нормативам. Тому для покращення даної ситуації запропоновано вжити ряд

заходів. В таблиці 4.5 наведемо перелік рекомендаційних заходів покращення

умов праці в приміщенні відділу бухгалтерії.

Перевіримо ефективність щодо запропонованого заходу покращення

штучного освітлення. Оберемо тип ламп Г 125-135-300 з світловим потоком 4900

лм та збільшимо кількість ламп у світильнику до 3 штук:

Еф =4900 ∙ 0,5 ∙ 3 ∙ 3

42 ∙ 1,3 ∙ 1,15=

22050

62,79= 351,17 (люкс)

Отримане фактичне значення штучного освітлення відповідає оптимальному

(300-500 люкс), тому запропонований захід є ефективним.

92

Таблиця 4.5 - Розробка заходів покращення стану охорони та умов праці

№

п/п Виявлені недоліки Заходи покращення умов праці

1 2 3

1

Нормативу забезпечення

працюючих об’ємом

повітря не забезпечено

необхідно зменшити кількість робітників в

приміщенні до 5 осіб.

2 Висока концентрація озону

та оксиду азоту

забезпечити роботу припливно-витяжної

вентиляції та періодичне провітрювання приміщення.

3 Недостатнє природне

освітлення

відмовитись регульованих жалюзів;

застосувати матеріали, що підвищують відбиття

світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування

скла, яке краще пропускає природне освітлення.

4

Недостатнє штучне

освітлення в приміщенні

бухгалтерії

обрати лампи розжарювання з потужністю 300 Вт

та збільшити кількість ламп у світильнику до 3 шт.

Першочерговим обов’язком кожного роботодавця є дотримання вимог

належних умов праці. Застосування даних заходів є обов’язковим для покращення

умов праці в приміщенні. Це сприятиме гарному самопочуттю робітників та

відсутності напружень.

Отже, у бакалаврській дипломній роботі було наведено загальні

характеристики професії «Помічники керівників виробничих та інших

підрозділів». Було визначено основні обов’язки працівника в межах даної

професії у сфері охорони праці та наведено код професії згідно Національного

класифікатора професій.

Також було охарактеризовано приміщення бухгалтерії та зображено схему

відділу. З проведених розрахунків виявлено, що на одного працівника припадає 6

м2/ос. робочої площі та 18 м3/ос. об’єму на одного працівника. Це не відповідає

встановленим нормативам, тому запропоновано зменшити в приміщенні кількість

працюючих до 5 осіб.

Аналіз мікрокліматичних умов показав, що нормативам відповідають всі

показники, крім концентрації озону та оксиду азоту в повітрі. У великих

93

концентраціях з постійною дією ці речовини несприятливо впливають на здоров’я

працівника та можуть спричиняти хвороби.

Також було проаналізовано штучне та природнє освітлення в приміщенні

відділу бухгалтерії. Виявлено, що фактичне значення природного освітлення

нижче норми (0,211<1,35 (1,5)), фактичне значення штучного освітлення також не

є достатнім (77,88 < 300−500 лк).

Для усунення виявлених невідповідностей нормативам з охорони праці

запропоновано ряд рекомендаційних заходів. Застосування даних заходів є

обов’язковим для покращення умов праці в приміщенні. Це сприятиме гарному

самопочуттю робітників та відсутності напружень.

94

ВИСНОВКИ

Сучасна економічна дійсність примушує керівників підприємств постійно

приймати рішення в умовах невизначеності. В умовах фінансової та політичної

нестабільності комерційна діяльність загрожує різними кризовими ситуаціями,

результатом яких може стати неспроможність або банкрутство.

Проведене дослідження по темі бакалаврської дипломної роботи, а саме –

антикризове управління, повністю дозволило досягти своєї мети, вирішивши ряд

наступних задач: уточнили сутність поняття «антикризове управління

підприємством» та визначити його види; виокремили чинники активізації

антикризового управління; дослідили процеси антикризового управління в

економіці України та запропонувати поняття і класифікацію заходів

антикризового менеджменту; дослідили методичні та організаційні основи

створення комплексних систем антикризового управління; проаналізували

діяльність та надали загальну характеристику ПАТ «Володарка»; проаналізували

діяльність роботи підприємства ПАТ «Володарка» за допомогою інструментів

діагностики банкрутства; розробили ефективний механізм впровадження

антикризових заходів на досліджуваному підприємстві з метою його фінансового

оздоровлення; визначили напрямки підвищення ефективності діяльності

антикризового менеджменту, удосконалили модель антикризового управління

підприємством; розвинули модель диверсифікації підприємства, оцінили

ефективність запланованих антикризових заходів; оцінили стан охорони праці на

досліджуваному підприємстві.

Результати проведеного дослідження проблем теоретичного та методичного

забезпечення антикризового управління підприємством надають можливість

зробити такі висновки :

1. У першому розділі, за результатами огляду й аналізу наукових праць

українських та зарубіжних дослідників, присвячених проблемам розвитку

антикризового управління, було розглянуто сутність поняття «антикризове

управління підприємством» та запропоновано підхід до класифікації його видів.

95

Розглянуто роль антикризового менеджменту в управлінні підприємством в

нестабільних ринкових умовах, а також досліджено сучасний стан та проблеми,

здійснено порівняльний аналіз методик його оцінювання.

2. Другий розділ розпочинається дослідженням історії становлення і

розвитку та особливості діяльності об’єкта дослідження – ПАТ «Володарка», яке

є одним із провідних швейних підприємств не тiльки в Українi, але й у Європі.

Перш за все було здійснено експрес-аналіз діяльності підприємства, за

результатами якого отримано таку інформацію: загальна вартість майна (валюта

балансу) на кінець звітного періоду збільшилась на 83 тис грн., або на 0,3%, що є

незначною, але все ж таки позитивною тенденцією в діяльності підприємства.

3. Проведений аналіз фінансового стану підприємства показав, що стан

основних засобів протягом аналізованого періоду є більш-менш стабільним, що

означає, що відновити виробничу діяльність буде набагато легше і не треба буде

закуповувати велику кількість технологічного устаткування. Проведений

розрахунок по показникам фінансової стійкості показав, що вцілому підприємство

є фінансово стійким.

З проведеного аналізу коефіцієнтів ліквідності ПАТ «Володарка» можна

сказати, що ліквідність підприємства є низькою, що може призвести до деяких

труднощів в його фінансовому оздоровленні.

Обов’язковою і важливою складовою фінансового аналізу є оцінка

показників рентабельності підприємства. Не можна вважати підприємство

платоспроможним і фінансово стійким, якщо воно не рентабельне. Аналізуючи

показники рентабельності, можна зробити узагальнення, що ПАТ «Володарка» є

не прибутковим підприємством, величина даного прибутку неупинно

зменшувалась до 2012р., в звітному періоді підприємство отримало збиток.

Отже, з проведеного аналізу фінансового стану ПАТ «Володарка» за 2011-

2012рр. можна зробити наступні висновки. Діяльність підприємства погіршилася

через зниження ділової активності та втрату клієнтів, на підприємстві почалася

фаза фінансової кризи - знизилися продаж товарів, величина оборотного капіталу.

В 2012р. ситуація не змінилась на краще, тому ділова активність потребує

96

покращення. Фінансова стійкість є високою, так як частка позикового капіталу

залишається досить низькою. Таким чином, у результаті діяльності у 2012 році

підприємство зазнало збитків на суму 1177 тис. грн., що стало результатом

зменшення валового прибутку та збільшення адміністративних витрат. Збитки

свідчать про падіння ефективності діяльності і управління підприємством, які

можуть привести підприємство до банкрутства.

4. Дослідження імовірності банкрутства ПАТ «Володарка» проведено із

використанням таких методик: чотирифакторних моделей Тафлера та Ліса,

пятифанторної моделі Альтмана, а також використовуючи методику вітчизняного

законодавства та коефіцієнт Бівера.

Більшість розрахунків, на основі західних методик, засвідчують високий

ризик до банкрутства, однак, його все ще можна вивести з даного положення. Як

видно з проведених розрахунків, на підприємстві необхідно проводити фінансове

оздоровлення, щоб не відбулося призупинення діяльності підприємств.

В результаті оцінки вірогідності банкрутства ПАТ за допомогою методичних

рекомендацій Міністерства економіки України при оцінці кризового стану

підприємства та моделей Бівера можна зробити висновок про високу вірогідність

банкрутства ПАТ «Володарка». Так як, у динаміці спостерігаються зрушення у

напрямку погіршення ситуації (про що свідчить зростання розрахованих

коефіцієнтів), підприємство знаходиться у зоні ризику і його керівництву слід

визначити шляхи оздоровлення підприємства та вжити необхідні заходи.

Основна роль у системі антикризового управління підприємством

відводиться широкому використанню внутрішніх механізмів фінансової

стабілізації. Їх використання має місце тоді, коли на підприємстві спостерігаються

ознаки поточної, критичної і надкритичної неплатоспроможності, його охоплює

фінансова криза.

5. З метою покращання фінансового стану аналізованого підприємства в

третьому розділі роботи були розроблені пропозиції збільшення доходу та

зниження витрат підприємства. В них було запропоновано збільшити прибуток за

рахунок нарощення обсягів виробництва та зменшення адміністративних витрат

97

підприємства. Для покращення фінансового стану підприємству було

запропоновано реалізацію двох проектів фінансування проекту А надає

можливість підвищити економічну привабливість підприємства. Згідно даного

проекту, на підприємстві необхідно створити посаду антикризового менеджера,

що допоможе підприємству функціонувати більш ефективно. Також, одним із

заходів збільшення прибутку є проведення виробничої диверсифікація, тому що

товарий асортимент жіночого одягу є досить обмеженим.

Запропоновані заходи дозволяють ПАТ «Володарка» отримати прибуток та

здійснювати ефективну фінансово-господарську діяльність.

6. В четвертому розділі було наведено загальні характеристики професії

«Помічники керівників виробничих та інших підрозділів». Було визначено

основні обов’язки працівника в межах даної професії у сфері охорони праці та

наведено код професії згідно Національного класифікатора професій. Також було

охарактеризовано приміщення бухгалтерії оцінено стан охорони праці і виявлено

недоліки на досліджуваному підприємстві та запропоновано заходи щоб усунути

ці недоліки.

98

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия /

И.А. Бланк . – К.: Эльга, Ника-центр, 2004. – 784 с.

2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-

методологічні засади та практичний інструментарій: монографія / Л.О. Лігоненко.

– К. : КНТЕУ, 2004. – 580 с.

3. Терещенко О.О. Антикризове управління фінансами підприємств : Автореф.

дис. д-ра екон. наук: 08.04.01 / О.О. Терещенко / Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2005.

— 34 с.

4. Базаров Г.З. Теория и практика антикризисного управления: учебник для

ВУЗов / Под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина. – М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1996.

– 468с.

5. Ситник Л.С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління

підприємством / Л.С. Ситник. – Донецьк : ІЕП НАН України, 2000. – 504 с.

6. Сапа Н.В. Теоретико-методологічні засади механізму антикризового

державного управління / Н.В. Сапа // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2009. – № 38.

– С. 106 – 116.

7. Телін С.В Антикризове управління як засіб запобігання банкрутству

підприємств / С.В. Телін // Вісний Хмельницького національного університету. –

2010. – №10. – С. 216-220.

8. Приходько Н.П. Cутність антикризового управління на підприємстві /

Н.П. Приходько // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://masters.donntu.edu.ua/2011/iem/potatuev/library/article02.htm

9. Никитина Н. Антикризисное финансовое управление предприятием:

исследование факторов внутренней и внешней среды // Проблемы теории и

практики управления. - 2007. - № 7. - С. 91-101.

10. Цыбульская Э. И. Опорный конспект лекций по курсу “Антикризисное

управление предприятием” для студентов, обучающихся по специальности

99

6.050107 “Экономика предприятия” / Цыбульская Э. И. ; Народная украинская

академия. – Харьков : Издательство НУА, 2004. – 84 с.

11. Коваленко О.В. Деякі аспекти сучасного антикризового управління

промисловими підприємствами / О.В. Коваленко // Экономика и управление. –

2013. - № 4. – С. 41 – 46.

12. Огляд повідомлень ЗМІ щодо банкрутств підприємств України [Електронний

ресурс]. — Режим доступу: http://www.infoboro.com.ua/index21.html

13. Журнал «Коментарі» [Електронний ресурс].— Режим доступу:

http://ua.comments.ua/money/205229-v-ukraini-narahuvali-mayzhe-9-tisyach.html

14. Регресивне банкрутство [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Фонду

ефективного управління. — Режим доступу : http://www.feg.org.ua/ua/news/

foundation_press/188.html

15. Біломістна І.І. Антикризове фінансове управління підприємством в сучасних

умовах господарювання / І. І. Біломістна, О. М. Біломістний, М. С. Крамська //

Фінансово кредитна діяльність: проблеми теорії і практики : зб. наук. Праць. –

2013. - № 1 (14). – С. 90 – 96.

16. Бондар М. Стратегія не виживання / М. Бондар // Контракти. – 2009. – № 49.

– С. 30-31.

17. Садєков А.А. Аналіз стратегічних змін діяльності підприємства, необхідних

для ефективної реалізації стратегії диверсифікації виробництва / А.А. Садєков,

Г.І. Пруднікова // Стратегія підприємства в контексті підвищення його

конкурентоспроможності : Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., 2012р., 12-15

лютого, м. Донецьк. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2012. – С. 3-5.

18. Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції «Державне

антикризове управління економікою в умовах глобалізації» [Електронний ресурс].

– Режим доступу: http://feu.kneu.edu.ua/ua/depts4/k_makroekonomiky_ta_

derzhavnogo_upravlinnja/Novyn1/confer_2013_results/

19. Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http://me.kmu.gov.ua

100

20. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності

підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства

чи доведення до банкрутства, затв. наказом Міністерства економіки України

26.10.2010 р. N 1361 // Українська інвестиційна газета. – 2010. – № 73. – С. 15-22

21. Нізалов Д. В. Антикризове управління: вибір методів / Д. В. Нізалов // Нац.

університет «Києво-Могилянська академія». Наукові записки. Том 9. Економічні

науки, 2001. – С. 56–58.

22. Ойхман Е.Г. Реинжиниринг бизнеса. / Е.Г. Ойхман, Э.В. Попов – М., 1997. –

333 с.

23. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Под ред.

А. П. Градова. – СПб., 1996. – 510 с.

24. Чібісова І.В. Методи оцінки і прогнозування банкрутства підприємств /

І. В. Чібісова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного

університету. – 2012. – С. 389-394.

25. Офіційний сайт Державного департаменту з питань банкрутства

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sdb.gov.ua

26. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз. підручник / Г.О. Крамаренко,

О.Є. Чорна. – К., Центр учбової літератури, 2008 – 392 с.

27. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління /

Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін. Х.: ВД“ІНЖЕК”, 2003. – 272 с.

28. Михаліцька Н.Я. Механізми визначення ознак та ймовірності банкрутства

підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.academy.gov.ua/ej2/txts/soc/05mnjjbp.pdf

29. Зянько В. В. Фінансовий аналіз та звітність: практикум для студ. спец.

"Менеджмент організацій" / В. В. Зянько, І. Ю. Єпіфанова. – Вінниця : ВНТУ,

2008. – 83с.

30. Рзаєва Т.Г. Зарубіжні методи визначення ймовірності банкрутства

підприємства / Т.Г. Рзаєва , І.В. Стасюк // Вісник Хмельницького національного

університету. – 2010. – №3. – С. 177-181

101

31. Прохорова Ю. В. Анализ современных методов и моделей диагностики

кризисних состояний предприятий машиностроения / Ю. В. Прохорова // Бизнес-

Информ. – 2008. – № 2. – С. 52-57.

32. Фучеджи В. І. Характеристика методів та моделей діагностики кризового

стану підприємства / В. І. Фучеджи // Менеджмент та підприємництво в Україні:

етапи становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / відп. ред.

О. Є. Кузьмін. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. – С. 240–245.

33. Бень Т. Г. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства/ Т. Г. Бень,

С. Б. Довбня// Фінанси України. - 2008. - № 6. – С. 53-60.

34. Зянько В.В. Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни

“Фінансовий аналіз та звітність” для студентів напряму підготовки 6.030601

“Менеджент організацій”/ В. В. Зянько, І. Ю. Єпіфанова. - Вінниця: ВНТУ, 2011.

– 34 с.

35. Річна інформація, опис бізнесу ПАТ «Володарка» [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://smida.gov.ua/db/participant/05502381

36. Офіційний сайт ПАТ «Володарка» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.volodarka.com

37. Кредісов А. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: навч. посіб. /

А. І. Кредісова. - К. : ВІРА-Р, 2008. - 448 с.

38. Національний класифікатор професій. Державний комітет України з питань

технічного регулювання та споживчої політики (ДК 003:2010) від 28.07.2010 року

№ 327. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.kadrovik01.com.ua.

39. СНиП 2.09.04 – 87 Здания и сооружения. Административные и бытовые

здания. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.document.ua/docs/

tdoc429.php.

40. НПОАП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації

електронно-обчислювальних машин. Режим доступу: http//www.library.univ.

kiev.ua.

41. Типові норми належності вогнегасників. НАПБ Б.03.001–2004 [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http//www.dnaop.com.

102

42. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.dnaop.com.

43. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Основи

охорони праці» студентів напрямів підготовки 0306 − «Менеджмент» та 0401

«Екологія, охорона навколишнього середовища» −, укладач: доц. кафедри БЖД,

к.е.н. Заюков І. В., Вінниця, ВНТУ, 2014.

44. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http//www.dnaop.com.

103

ДОДАТКИ

104

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри ММЕ

___ д.е.н., проф. Н. П. Карачина

«12» грудня 2013 р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на виконання НДРС

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

(НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ВОЛОДАРКА»)

08-38. БДР.004.000.000ПЗ

Керівник дипломної роботи:

_________д.е.н., проф. Н.П. Карачина

«12» грудня 2013 р.

Виконавець: ст. гр. МОз–10

________________ О.О. Савіцька

«12» грудня 2013 р.

Вінниця ВНТУ 2013

105

1 Підстава для виконання роботи

Робота проводиться на підставі наказу ректора Вінницького національного

технічного університету від «14» лютого 2014 р. № 31. Дата початку роботи –

01.10.2013. Дата закінчення роботи – 4.06.2014.

2 Мета і призначення науково-дослідної роботи

Метою бакалаврської дипломної роботи є підвищення ефективності

антикризового управління підприємством з урахуванням рівня та основних

чинників його кризового стану.

Для досягнення мети було поставлено вирішення наступних завдань:

- уточнити сутність поняття «антикризове управління підприємством» та

визначити його види;

- виокремити чинники активізації антикризового управління;

- дослідити процеси антикризового управління в економіці України;

- дослідити методичні та організаційні основи оцінювання антикризового

управління;

- надати загальну характеристику ПАТ «Володарка»;

- проаналізувати діяльність роботи підприємства ПАТ «Володарка» за

допомогою інструментів діагностики банкрутства;

- розробити ефективний механізм впровадження антикризових заходів на

досліджуваному підприємстві з метою його фінансового оздоровлення;

- визначити напрямки підвищення ефективності діяльності антикризового

менеджменту;

- удосконалити заходи щодо антикризового управління підприємством;

- запропонувати напрямки диверсифікації підприємства;

- оцінити ефективність запланованих антикризових заходів;

- оцінити стан охорони праці на досліджуваному підприємстві.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю розробки

підходів і механізмів антикризового управління для підприємств, головна мета

яких не ліквідація в процесі конкурсного виробництва, а попередження

106

банкрутства і вихід з неплатоспроможного стану, розробка і реалізація

ефективних антикризових програм.

3 Вихідні дані для проведення науково-дослідної роботи

Фінансова звітність (форми № 1 «Баланс», форми № 2 «Звіт про фінансові

результати» та форми № 3 «Звіт про рух грошових коштів»)

ПАТ «Володарка» за 2011-2012 рр., а також інша інформація про діяльність

підприємства ПАТ «Володарка» за 2012 рік.

4 Джерела розробки

Були використані наступні джерела літератури:

− Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-

методологічні засади та практичний інструментарій: монографія / Л.О. Лігоненко.

– К. : КНТЕУ, 2004. – 580 с.

Сапа Н.В. Теоретико-методологічні засади механізму антикризового

державного управління / Н.В. Сапа // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2009. – № 38.

– С. 106 – 116.

Терещенко О.О. Антикризове управління фінансами підприємств :

Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.04.01 / О.О. Терещенко / Київ. нац. екон. ун-т. —

К., 2005. — 34 с.

− Біломістна І.І. Антикризове фінансове управління підприємством в

сучасних умовах господарювання / І. І. Біломістна, О. М. Біломістний,

М. С. Крамська // Фінансово кредитна діяльність: проблеми теорії і практики : зб.

наук. Праць. – 2013. - № 1 (14). – С. 90 – 96

5 Виконавець НДР

Головний виконавець НДР – кафедра менеджменту та моделювання в

економіці.

Виконавець НДР – Савіцька Ольга Олегівна.

107

6 Вимоги до виконання НДР

Для досягнення поставленої мети у роботі були використані методи

теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для дослідження загальних понять

антикризового управління підприємством, теоретичних засад діагностики;

емпіричні - для визначення поняття «антикризове управління»; системного і

комплексного підходу - для обґрунтування теоретичних та методологічних

підходів до проведення економічного дослідження стану підприємства;

статистичного аналізу - для розробки методичного підходу до діагностики кризи

підприємств; дискримінантного аналізу - для класифікації заходів антикризового

управління; статистичні та графічні - для аналізу стану і тенденцій динаміки

результатів діяльності підприємств промислового комплексу України.

7 Етапи виконання НДР

Таблиця 1 – Календарний план виконання НДР

№ Етапи НДР Зміст етапу Термін

виконання

1 2 3 4

1.

Вибір напряму

дослідження

Добір, вивчення та узагальнення науково-

економічної інформації та статистичної

інформації; розгляд можливих напрямків

досліджень та їх оцінювання; вибір напряму

дослідження, обґрунтування прийнятого

напрямку дослідження; розроблення,

погодження і затвердження ТЗ на НДР

Вересень поточного

навчального року

2

Теоретичне


1 Теоретико-методичні основи

антикризового управління підприємством

Жовтень-січень

поточного


3

Аналітична

частина


2 Аналізування стану антикризового

управління на ПАТ «Володарка»

Лютий-квітень

поточного


4

Розробка

рекомендацій та

пропозицій

Розробка розділу

«Охорона праці»

3 Пропозиції та рекомендації щодо

підвищення ефективності антикризового

управління

4 Охорона праці

Квітень-травень

поточного


108

Продовження таблиці 1 1 2 3 4

5

Узагальнення

результатів


Оформлення пояснювальної і графічної

частини БДР. Складання висновків за

результатами досліджень

Травень поточного


6

Подання БДР до

захисту

Одержання відгуку і рецензії керівника.

Дооформлення ДР та корекція окремих

результатів дослідження після зроблених

зауважень.

1-а та 2-а декада

червня поточного


7 Захист БДР Попередній і основний захист БДР

Червень поточного


8 Очікувані результати

В результаті виконання БДР очікується одержання обґрунтованих

рекомендацій та пропозицій, які можуть бути використані на досліджуваному

підприємстві ПАТ «Володарка» з метою підвищення ефективності його

діяльності та покращення антикризового управління підприємства.

9 Матеріали, які подаються під час закінчення НДР та її етапів

Пояснювальна записка БДР, відгук керівника, рецензія.

10 Порядок приймання НДР та її етапів

Результати науково-дослідної роботи періодично розглядаються керівником

роботи та завідувачем кафедри; проводиться попередній захист роботи та

офіційний захист БДР.

Продовження таблиці 1

109

Додаток Б

Організаційна структура ПАТ "Володарка"

ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ

ЦЕНТРАЛЬНА БУХГАЛТЕРІЯ ЕКОНОМІЧНИЙ ВІДДІЛ

ВІДДІЛ ТЕХНІЧНОГО

КОНТРОЛЮ

ВІДДІЛ ПЕРСПЕКТИВНОГО

РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

ВІДДІЛ КАДРІВ

Заступник голови з

питань матеріально-

технічного постачання та

маркетингу

ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР

Перший заступник

Голови правління

Замісник Голови

правління по будівництву

і соціальним питанням

Відділ

маркетингу

Відділ

зовнішніх

зв’язків та

постачання

Транспортна

дільниця

Складське

господарство

Виробничо-

технічний

відділ

Відділ

головного

механіка

Інженер по

охороні

праці

Диспечер-

ська

служба

ДОПОМІЖНЕ

ВИРОБНИЦТВО

ОСНОВНЕ


Господарчий

відділ

Ремонтно-

будівельний

цех

Відділ

капітального

будівництва

Ремонтно-

механічна

майстерня

Котельня

Цех проектування

нових моделей та

виробів

Підготовчий цех

РОЗКРІЙНИЙ ЦЕХ ПОШИВОЧНІ ЧАСИ


ПІДЖАКА

ЦЕХ

№3

ЛІНІЯ

"ПІЛОТ" ЦЕХ

№5

110

Додаток В

Довідка за 2013 рік

За 2013 рік виготовлено 462,7 т . штук швейних виробів, у тому числі:

Назва 12 місяців 2013р.,тис.шт. 12 місяців 2012р.,тис.шт.

Костюм чол. 35,2 47,7

Піджак чол.. 103,1 82,3

Брюк чол. 134,5 132,9

Брюк жін. 113,8 108,5

Жилетів чол. 12,8 12,8

Курток чол. 16,4 40,6

Пальт чол. 56,2 60,5

Пальто жін. 3,5 3,5

Жакет жін. - -

Всього 462,7 т.шт. на суму 4195,4

т.євро +дав.вн.+вн.р-

2482т.грн. = 46947,2

488,8 т.шт. на суму 4380,1 т.євро

= 51072,5 т.грн

дав.вн+вн.р 2340,7т.грн

Обсяг продукції в діючих оптових цінах склав 46947,2 тис.грн.

Темп росту в діючих оптових цінах до 2012 р.- 91%.

На внутрішній ринок вироблено продукції в оптових цінах 2482,0 тис. грн.,

що складає 5 % від загального обсягу в діючих оптових цінах.

Асортимент внутрішнього

ринку:

Обсяг, тис.шт. у тому числі давальницьке

внутрішнього ринку, тис.шт.

Костюм чол. 0,3 6,2

Піджак чол.. 0,1 1,3

Брюк чол. - 9,7

Плащ - 0,2

Куртка 0,2 0,2

Пальто - 4,0

Всього 0,6 тис.шт.

На 337,5 тис.грн.

21,6 тис.шт.

На 2144,5 тис.грн.

З давальницької імпортної сировини вироблено продукції в оптових цінах на

44465,2тис. грн., що складає 95 % від обсягу4 в діючих оптових цінах.

Підприємство співробітничало з фірмами 3 країн:

Німеччина 66 % від обсягу в діючих оптових цінах

Польща 1 % з імпортованої продукції

Франція 33 %

Всього 100 %

111

Додаток Г

Таблиця Г – Кількість працівників і фонд оплати праці (за грудень 2013 року)

Назва показників Код

рядка

За звітний

місяць

За період з

початку року

А Б 1 2

Середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної

зайнятості, осіб

1010 826 845

Фонд оплати праці усіх працівників, тис.грн. 1020 2214,5 26942,7

Сума податку з доходів фізичних осіб, що відрахована з

фонду оплати праці усіх працівників, тис.грн.

1030 299,0 3637,3

Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб 1040 855 898

Фонд робочого часу, за який нарахована заробітна плата

штатним працівникам (крім тимчасової

непрацездатності), людино-годин

1050 145763 1790018

з нього відпрацьовано, людино-годин 1060 144499 1656298

Фонд оплати праці штатних працівників, тис.грн. (із

ряд. 1020)

1070 3206,3 26644,0

112

Додаток Д

Річна фінансова звітність

ПАТ «Володарка»

за 2011-2012 рр.

113

Коди

Дата 2012 | 12 | 31

Підприємство Публiчне акцiонерне товариство

"Володарка" за ЄДРПОУ 05502381

Територія за КОАТУУ 0510100000

Організаційно-правова

форма господарювання

Акціонерне товариство за КОПФГ 230

Орган державного


за СПОДУ 6024

Вид економічної


Виробництво іншого верхнього

одягу за КВЕД 14.13

Середня кількість

працівників

1235

Одиниця виміру: тис. грн.

Адреса: 21001, м.Вiнниця, пр. Коцюбинського,39

Баланс станом на 2012 рік

Актив Код

рядка

На початок

звітного періоду

На кінець


1 2 3 4

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

- залишкова вартість 10 0 12

- первісна вартість 11 0 13

- накопичена амортизація 12 (0) (1)

Незавершене будівництво 20 0 0

Основні засоби:



- знос 32 (26594) (28429)

Довгострокові біологічні активи:

- справедлива (залишкова) вартість 35 0 0


- накопичена амортизація 37 0 0

Довгострокові фінансові інвестиції:

- які обліковуються за методом

участі в капіталі інших підприємств

40 0 0

- інші фінансові інвестиції 45 0 0

Довгострокова дебіторська

заборгованість

50 0 0

Справедлива (залишкова) вартість

інвестиційної нерухомості

55 0 0

114

Первісна вартість інвестиційної

нерухомості

56 0 0

Знос інвестиційної нерухомості 57 0 0

Відстрочені податкові активи 60 3900 4062

Гудвіл 65 0 0

Інші необоротні активи 70 0 0

Гудвіл при консолідації 75 0 0

Усього за розділом I 80 14757 14740

II. Оборотні активи

Виробничі запаси 100 1135 951

Поточні біологічні активи 110 0 0

Незавершене виробництво 120 97 996

Готова продукція 130 224 349

Товари 140 1169 1216

Векселі одержані 150 0 0

Дебіторська заборгованість за

товари, роботи, послуги:

- чиста реалізаційна вартість 160 6106 5491


- резерв сумнівних боргів 162 0 0


рахунками:

- за бюджетом 170 660 1213

- за виданими авансами 180 132 233

- з нарахованих доходів 190 0 0

- із внутрішніх розрахунків 200 0 0

Інша поточна дебіторська

заборгованість

210 934 379

Поточні фінансові інвестиції 220 0 0

Грошові кошти та їх еквіваленти:

- в національній валюті 230 261 24

- у т.ч. в касі 231 0 0

- в іноземній валюті 240 349 88

Інші оборотні активи 250 76 40

Усього за розділом II 260 11143 10980

III. Витрати майбутніх періодів 270 0 0

IV. Необоротні активи та групи

вибуття

275 0 0

Баланс 280 25900 25720

Пасив Код

рядка

На початок


На кінець


1 2 3 4

I. Власний капітал

Статутний капітал 300 4006 4006

Пайовий капітал 310 0 0

115

Додатковий вкладений капітал 320 0 0

Інший додатковий капітал 330 0 0

Резервний капітал 340 0 0

Нерозподілений прибуток

(непокритий збиток)

350 16088 14700

Неоплачений капітал 360 0 0

Вилучений капітал 370 0 0

Накопичена курсова різниця 375 0 0


Частка меншості 385 0 0

II. Забезпечення наступних виплат та

платежів

Забезпечення виплат персоналу 400 0 0

Інші забезпечення 410 0 0

Сума страхових резервів 415 0 0

Сума часток перестраховиків у

страхових резервах

416 0 0

Цільове фінансування 420 0 0

З рядка 420 графа 4 Сума

благодійної допомоги (421)

421 0


ІІІ. Довгострокові зобов’язання 1901 1945

Довгострокові кредити банків 440 0 0

Інші довгострокові фінансові

зобов’язання

450 1901 1945

Відстрочені податкові зобов’язання 460 0 0

Інші довгострокові зобов’язання 470 0 0

Усього за розділом III 480 1901 1945

ІV. Поточні зобов’язання 3905 5069

Короткострокові кредити банків 500 0 1421

Поточна заборгованість за

довгостроковими зобов’язаннями

510 0 0

Векселі видані 520 0 0

Кредиторська заборгованість за

товари, роботи, послуги

530 522 387

Поточні зобов’язання за

розрахунками:

3137 2961

- з одержаних авансів 540 0 34

- з бюджетом 550 413 330

- з позабюджетних платежів 560 0 0

- зі страхування 570 878 756

- з оплати праці 580 1794 1790

- з учасниками 590 52 51


116

Зобов'язання, пов'язані з

необоротними активами та групами

вибуття, утримуваними для продажу

605 0 0

Інші поточні зобов'язання 610 246 300

Усього за розділом IV 620 3905 5069

V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0

Баланс 640 29500 25720

Звіт про фінансові результати за 2012 рік

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття Код

рядка

За звітний

період

За попередній

період

1 2 3 4

Доход (виручка) від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг)

10 47365 51998

Податок на додану вартість 15 420 418

Акцизний збір 20 0 0

25 0 0

Інші вирахування з доходу 30 (492) (0)

Чистий доход (виручка) від реалізації

продукції (товарів, робіт, послуг)

35 46723 51580

Собівартість реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг)

40 (38612) (40220)

Валовий прибуток:

- прибуток 50 8111 11360

- збиток 55 0 0

Інші операційні доходи 60 2015 2307

У т.ч. дохід від первісного визнання

біологічних активів і

сільськогосподарської продукції,

одержаних у наслідок

сільськогосподарської діяльності

61 0 0

Адміністративні витрати 70 (7430) (6776)

Витрати на збут 80 (1678) (2376)

Інші операційні витрати 90 (2195) (2910)

У т.ч. витрати від первісного визнання

біологічних активів і

сільськогосподарської продукції,

одержаних у наслідок

сільськогосподарської діяльності

91 0 0

Фінансові результати від операційної

діяльності:

- прибуток 100 0 1605

- збиток 105 (1177) 0

Доход від участі в капіталі 110 0 0

Інші фінансові доходи 120 0 0

Інші доходи 130 0 0

117

З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з

благодійною допомогою (131)

131 0

Фінансові витрати 140 (0) (109)

Втрати від участі в капіталі 150 (0) (0)

Інші витрати 160 (0) (1204)

Прибуток (збиток) від впливу інфляції

на монетарні статті

165 0 0


діяльності до оподаткування:

- прибуток 170 0 292

- збиток 175 (1177) 0

У т.ч. прибуток від припиненої

діяльності та/або прибуток від

переоцінки необоротних активівта групи

вибуття у наслідок припинення


176 0 67

У т.ч. збиток від припиненої діяльності

та/або збиток від переоцінки

необоротних активівта групи вибуття у

наслідок припинення діяльності

177 0 0

Податок на прибуток від звичайної


180 (0) (67)

Дохід з податку на прибуток від

звичайної діяльності

185 0 0


діяльності:


- збиток 195 (1177) (0)

Надзвичайні:

- доходи 200 0 0

- витрати 205 0 0

Податки з надзвичайного прибутку 210 0 0


Чистий:


- збиток 225 (1177) (0)

Забезпечення матеріального заохочення 226 0 0

118

Коди

Дата 31.12.2011

Підприємство Публiчне акцiонерне товариство

"Володарка" за ЄДРПОУ 05502381

Територія Вінницька Старомiський 21001

м. Вiнниця вул. Коцюбинського

б. 39

за КОАТУУ 0510137000

Організаційно-правова

форма господарювання

за КОПФГ 233

Орган державного


АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА

ВІДКРИТОГО ТИПУ за СПОДУ 6024

Вид економічної


за КВЕД 18.22.0

Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна

сума

Адреса: 21001, м.Вiнниця, пр. Коцюбинського,39

Середня кількість

працівників:

1235

Баланс станом на 2011 рік

Актив Код рядка На початок


На кінець звітного

періоду

1 2 3 4

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи:




Незавершене будівництво 20 47 43

Основні засоби:



- знос 32 (26726) (26594)

Довгострокові біологічні активи:

- справедлива (залишкова) вартість 35 0 0



Довгострокові фінансові інвестиції:

- які обліковуються за методом участі

в капіталі інших підприємств 40 0 0

- інші фінансові інвестиції 45 0 0

Довгострокова дебіторська

заборгованість 50 0 0

Справедлива (залишкова) вартість

інвестиційної нерухомості 55 0 0

119

Первісна вартість інвестиційної

нерухомості 56 0 0

Знос інвестиційної нерухомості 57 (0) 0

Відстрочені податкові активи 60 3575 3900

Гудвіл 65 0 0

Інші необоротні активи 70 0 0

Гудвіл при консолідації 75 0 0


II. Оборотні активи

Виробничі запаси 100 1115 1135

Поточні біологічні активи 110 0 0

Незавершене виробництво 120 136 97

Готова продукція 130 380 224

Товари 140 1019 1169

Векселі одержані 150 0 0

Дебіторська заборгованість за товари,

роботи, послуги:

- чиста реалізаційна вартість 160 6618 6106


- резерв сумнівних боргів 162 (0) (0)


рахунками:

- за бюджетом 170 855 660

- за виданими авансами 180 670 132

- з нарахованих доходів 190 0 0


Інша поточна дебіторська

заборгованість 210 1084 934

Поточні фінансові інвестиції 220 0 0

Грошові кошти та їх еквіваленти:

- в національній валюті 230 1129 261

- у т.ч. в касі 231 0 0

- в іноземній валюті 240 1 349

Інші оборотні активи 250 15 44


III. Витрати майбутніх періодів 270 18 32

IV. Необоротні активи та групи

вибуття 275 0 0

Баланс 280 29154 25900

Пасив Код рядка На початок


На кінець звітного

періоду

1 2 3 4

I. Власний капітал

Статутний капітал 300 4006 4006

120

Пайовий капітал 310 0 0

Додатковий вкладений капітал 320 0 0

Інший додатковий капітал 330 11254 11254

Резервний капітал 340 316 316

Нерозподілений прибуток (непокритий

збиток) 350 4554 4518

Неоплачений капітал 360 (0) (0)

Вилучений капітал 370 (0) (0)

Накопичена курсова різниця 375 0 0



II. Забезпечення наступних виплат та

платежів

Забезпечення виплат персоналу 400 0 0

Інші забезпечення 410 0 0

Сума страхових резервів 415 0 0

Сума часток перестраховиків у

страхових резервах 416 0 0

Цільове фінансування 420 0 0

З рядка 420 графа 4 Сума благодійної

допомоги (421) 421 0


ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків 440 0 0

Інші довгострокові фінансові

зобов’язання 450 1952 1901

Відстрочені податкові зобов’язання 460 0 0

Інші довгострокові зобов’язання 470 0 0

Усього за розділом III 480 1952 1901

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків 500 2166 0

Поточна заборгованість за

довгостроковими зобов’язаннями 510 0 0

Векселі видані 520 0 0

Кредиторська заборгованість за

товари, роботи, послуги 530 1073 522

Поточні зобов’язання за розрахунками:

- з одержаних авансів 540 4 0

- з бюджетом 550 336 413

- з позабюджетних платежів 560 0 0

- зі страхування 570 827 878

- з оплати праці 580 1695 1794

- з учасниками 590 52 52


121

Зобов'язання, пов'язані з необоротними

активами та групами вибуття,

утримуваними для продажу

605 0 0

Інші поточні зобов'язання 610 919 246

Усього за розділом IV 620 7072 3905

V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0

Баланс 640 29154 25900

ЗМІСТ - ВНТУinmad.vntu.edu.ua/portal/static/68A395F6-7C96-4C91... · показників...

Documents

Transcript of ЗМІСТ - ВНТУinmad.vntu.edu.ua/portal/static/68A395F6-7C96-4C91... · показників...