˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2...

31
20 № 6 (265) 2016 ²ðèíà Ñàºíêî: «Ï³äòðèìêà ïàðòíåð³â ³ âèñîêà ïðîôåñ³éí³ñòü êîìàíäè – çàïîðóêà óñï³õó» Êîìïàí³ÿ «Òåðìî-Ïàê». Óêðà¿íñüêèé Apple № 6 (265) 2016 журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник») «ÊȯÂÑÜÊÀ ßʲÑÒÜ» ÄËß Â²Ò×ÈÇÍÈ. I ÍÀ ÅÊÑÏÎÐÒ Ë²Ë²ÀÍÀ ÄÌÈÒвªÂÀ: «ÏÐÈÁÓÒÎÊ - ÖÅ ÍÅ Ò²ËÜÊÈ ÃÐÎز, ÀËÅ É ÑËÀÂÀ» Îëåêñàíäð Ùåðáà: «ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÌÓ Á²ÇÍÅÑÓ ÒÐÅÁÀ ÄÀÒÈ ÐÎÇÏÐÀÂÈÒÈ ÊÐÈËÀ – ² Â²Í ÑÀÌ ÇÍÀÉÄÅ ÑÂί Ͳز» ×ÎÒÈÐÈ ÏÈÒÀÍÍß ²ÍÂÅÑÒÎÐÓ

Transcript of ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2...

Page 1: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

20№ 6 (265) 2016

the Business HERALD²ðèíà Ñàºíêî:«Ï³äòðèìêà ïàðòíåð³â ³ âèñîêà ïðîôåñ³éí³ñòü êîìàíäè – çàïîðóêà óñï³õó»

Êîìïàí³ÿ «Òåðìî-Ïàê».Óêðà¿íñüêèé Apple

№ 6 (265) 2016 журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)

«ÊȯÂÑÜÊÀ ßʲÑÒÜ» ÄËß Â²Ò×ÈÇÍÈ. I ÍÀ ÅÊÑÏÎÐÒ

˲˲ÀÍÀ ÄÌÈÒвªÂÀ: «ÏÐÈÁÓÒÎÊ - ÖÅ ÍÅ Ò²ËÜÊÈ ÃÐÎز, ÀËÅ É ÑËÀÂÀ»

Îëåêñàíäð Ùåðáà: «ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÌÓ Á²ÇÍÅÑÓ ÒÐÅÁÀ ÄÀÒÈ ÐÎÇÏÐÀÂÈÒÈ ÊÐÈËÀ – ² Â²Í ÑÀÌ ÇÍÀÉÄÅ ÑÂί Ͳز»

×ÎÒÈÐÈ ÏÈÒÀÍÍß ²ÍÂÅÑÒÎÐÓ

Page 2: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

Журнал Торгово-промислової палати України1

The Business HERALDthe Business HERALD

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН

№ 6 (265), червень 2016

Ірак: бізнес прокладає шляхи2-ге місце в світі із запасів нафти та 4-те – з її експорту. Це –

Ірак. Але наразі країна відчуває велику потребу в продуктах

харчування й інвестиціях у розвиток сільськогосподарського

виробництва

Чотири питання інвестору«Чим більше закордонні інвестори довірятимуть Україні,

тим буде краще…». Рудольфо Аморесано, керуючий партнер

інвестиційної компанії Empire State Capital Partners

«Київська якість» для Вітчизни. І на експорт– Ми пишаємося можливістю потиснути руку підприємцям, які

є економічними м’язами серця нашої столиці – Києва. Інвестори

й іноземні колеги часто кажуть: яка у вас чудова країна, у вас

майже все є. Мені ж хочеться сказати: у Києві є все, починаючи

з космічної галузі і закінчуючи дуже якісними товарами, які ми

споживаємо щодня. Промисловий і економічний потенціал Києва

залишається дуже потужним і впливовим на всю нашу громадську

думку, суспільний настрій, політичні й економічні очікування.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков

Ліліана Дмитрієва: «Прибуток – це не тільки гроші, але й слава»Чи комфортно малому й середньому бізнесу на селі? Чи дме

попутний вітер у їх вітрила бізнесу? Історія успіху члена ТПП

України

12

20

24

34

Читайте про ГОЛОВНЕ

Iraq: Business paves the way

The second place in the world for oil reserves and

the fourth – for oil export. This is Iraq. But now the

country is experiencing great need for food and for

investments in agricultural sector development

Four questions to the investor

«The more investors or business can trust Ukraine,

the better it is». Mr. Rodolfo Amoresano, Managing

Partner of Empire State Capital Partners Investment

Company

«Kyiv quality» for the

Fatherland and for

export

– We are proud to shake

hands with entrepreneurs

who are economic muscles

of the heart of our capital

Kyiv. Investors and foreign

colleagues often say: you

have a wonderful country,

you have almost everything.

I also want to say that in

Kyiv we have everything

– from airspace industry

to high quality goods that

we consume every day.

Industrial and economic potential of Kyiv is very powerful,

it influences our public opinion, public mood, political and

economic expectations.

Gennadiy Chyzhykov, President, Ukrainian CCI

Mrs. Liliana Dmytriyeva: «Profit is not merely the money but the fame, as well»

Do small and medium-sized businesses feel com-

fortable in the countryside? Is there friendly wind

favouring their business matters? Success Story of a

member of the Ukrainian CCI

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН

Page 3: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

2№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

3

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Портрет найбільших агроекспортерів України

НОВИНИ БізНесуНОВИНИ БізНесу

Товарообіг між Україною і США у січні – квітні 2016 року

порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на

6% – до 714 млн. дол. США. У поточному році питома вага

зовнішньої торгівлі між країнами становить 3% загального

товарообігу України.

За словами директора департаменту моніторингу доходів

та обліково-звітних систем ДФС Миколи Чмерука, за цей

час зафіксовано збільшення імпорту товарів із США до

України на 26%, або 610 млн. дол. США. Нагадаємо, що за

весь минулий рік обсяги торгівлі між нашими державами

досягли 1,5 млрд. дол. США.

Америка експортує в Україну трактори, передавачі

для радіотелефонного та радіотелеграфного зв’язку і

радіомовлення, промислові товари, котки для спортивних

майданчиків, кров людей, тварин, сироватку, вакцини,

токсини, продовольчі товари та напої тощо.

Експорт українських товарів до США (зокрема, чавун

переробний і дзеркальний у чушках, прутки гарячекатані,

виготовлені з вуглецевої сталі, продовольчі товари та

напої, засоби виробництва, частини устаткування) в

поточному році становив 104 млн. дол. США.

Trade turnover between Ukraine and the United States in

January-April 2016 as compared to the same period of the

last year increased by 6% – to 714 mln. US dollars. This year,

the trade between the two countries amounts to 3% of

total foreign trade turnover of Ukraine.

According to Mykola Chmeruk, Director of Revenue

Monitoring and Accounting Department of the State Fiscal

Service, in comparison with the same period of the last year

imports from the US to Ukraine increased by 26% to the

sum of 610 mln. US dollars. It is worth noting that the trade

volume between our countries for the whole of the last year

was 1,5 bln. US dollars.

America exports to Ukraine tractors, transmitters for wireless

telegraphy and radio communications, industrial products,

rollers for sporting grounds, human blood, serums, vaccines,

toxins, animals, food and drinks, etc.

Export of Ukrainian goods to the US (industrial products,

including pig iron, hot rods made of carbon steel, food and

beverages, capital goods, mechanical equipment parts, etc.)

amounted to 104 mln. US dollars this year.

Trade turnover between Ukraine and the Usa is growing

Україна і США збільшили товарообіг

«Мапа» імпортерів

Серед країн-імпортерів

української аграрної

продукції лідирує Китай, на

2-му місці – Індія. Ще одним

ключовим ринком збуту

для українських експортерів

залишається Африка.

Тож, за даними Державної

служби статистики:

Китай займає 8,4% від

загального обсягу експорту

агропродукції з України,

Індія – 7,4%, Єгипет – 6,9%,

Іспанія – 5,8%, Туреччина

– 5,2%, Італія – 4%,

Нідерланди – 3,9%, Польща

– 3,2%, Саудівська Аравія –

3,2% і Іран – 3%.

Importers «Map»

The main importer country of

Ukrainian agricultural products

is China, second place occupies

India. Another key market for

Ukrainian exporters is Africa.

Thus, according to the State

Statistics Service, China buys

8,4% of total volume of

agricultural exports of Ukraine,

India – 7,4%, Egypt – 6,9%,

Spain – 5,8%, Turkey – 5,2%

Italy – 4%, the Netherlands –

3, 9%, Poland – 3,2%, Saudi

Arabia – 3,2% and Iran - 3%.

Portrait of biggest exporters of agricultural goods in Ukraine

In preparation of this ranking the State

Statistics Service used as the main

indicator companies’ export volume in

monetary terms during 2015. Companies

exported vegetable oil, grains, meat,

dairy and other ready – for consump-

tion food products. Exporters of fertil-

izers and plant protection products, as

well as intermediaries and those, which

provided handling and transportation

services, were not included in the list.

The five largest agroexporters were:

– Kernel Group (products: vegetable oil,

grains; export volume for 2015 –

995.3 mln. US dollars);

– NIBULON (products: grains and

oilseeds; export volume – 818.9 mln. US

dollars);

– State Food and Grain Corporation

of Ukraine (products: cereals; export

volume -554 mln. US dollars);

– Myronovsky Khleboproduct (prod-

ucts: poultry, cereals, vegetable oil;

export volume – 524 mln. US dollars);

– Cargill Ukraine (products: vegetable

oil, grains; export volume – 495 mln.

US dollars).

Головним показником при складанні

рейтингу Державної служби

статистики був обсяг експорту

компаній у грошовому вираженні

за підсумками 2015 р. Компанії

експортують олію, зерно, м’ясо,

молочні та готові харчові продукти.

До списку не включили експортерів

добрив і засобів захисту рослин,

а також посередників, які надають

послуги з перевалки та перевезення

продукції.

До п’ятірки найбільших

агроекспортерів увійшли:

«Кернел Груп», продукція: олія,

зернові культури; обсяг експорту за

2015 р. – 1995,3 млн. дол. США;

«НІБУЛОН», продукція: зернові й

олійні культури; обсяг експорту –

818,9 млн. дол. США;

«Державна продовольчо-зернова

корпорація України», продукція:

зернові культури; обсяг експорту –

554 млн. дол. США;

«Миронівський хлібопродукт»,

продукція: м’ясо птиці, зернові

культури, олія; обсяг експорту – 524

млн. дол. США;

«Cargill Україна», продукція: олія,

зернові культури; обсяг експорту –

495 млн. дол. США.

Біопаливо з насіння

У господарстві «Наірі» (Харківська

обл.) виготовляють біопаливо з

соняшникового лушпиння.

«Наірі» займається рослинництвом

на полях навколо села Надеждівка

(Лозівський район), а також має

завод із виробництва олії. Відходи

від переробки власники агрофірми

використовують економічно –

виготовляють паливні гранули

з соняшникового лушпиння,

що і підштовхнуло їх розпочати

тепличний бізнес. У котельні

встановили спеціальне обладнання,

що дозволяє заощадити на опаленні

теплиць.

Biofuels from sunflower seeds

The Nairi farm (the Kharkiv region)

produces biofuels from sunflower

peelings.

Nairi grows crops on the fields around

Nadezhdivka village (the Lozovsky

district) and operates a vegetable

oil production plant. The agricultural

farm owners use wisely waste from

sunflower processing – they produce

pellets from sunflower peelings. This

prompted them to start a greenhouse

business. In the boiler room they

installed special equipment to save on

heating the greenhouses.

Page 4: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

4№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

5

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD НОВИНИ БізНесуНОВИНИ БізНесу

Хто планує скоротити імпорт

Аналіз географії експорту основних

зернових культур із України в

2015/16 маркетинговому році

показує, що такі традиційні

партнери, як Єгипет і Саудівська

Аравія на 19% скоротили імпорт

українського ячменю. Єгипет

знизив імпорт кукурудзи з України

на 36% – до 1,6 млн. т.

Китай, який став ключовим

партнером України в закупівлях

кукурудзи, в 2016/17 роках планує

імпортувати її всього 1 млн. т.

Тоді як обсяги імпорту ячменю

оцінюються в 6 млн. т, сорго –

5 млн. т, пшениці – 3,2 млн. т.

Україні також необхідно розвивати

відносини з Японією, яка щорічно

імпортує 14,5 млн. т кукурудзи і

5,7 млн. т пшениці.

Who Plans to Reduce Imports

Analysis of geography of major crops exports of Ukraine in the 2015/16

marketing year shows that such our traditional partners as Egypt and

Saudi Arabia reduced import of Ukrainian barley by 19%. Egypt reduced

import of corn from Ukraine by 36% – to 1,6 mln tons.

China, which has become a key partner of Ukraine in the procurement of

corn, in 2016/17 plans to import only 1 mln. tons of this crop. At the same

time, the volume of imports of barley is estimated to reach 6 mln. tons,

sorghum – 5 mln. tons, wheat – 3,2 mln. tons.

Ukraine also needs to develop its relations with Japan, which annually

imports 14,5 mln. tons of corn and 5,7 mln. tons of wheat.

ПАТ «Запоріжтрансформатор» і ДП НАЕК «Енергоатом»

підписали контракт на поставку в березні 2017 року

автотрансформатора зв’язку для Південно-Української

АЕС – АТДЦТН-250000/330/150-У1 із системою

охолодження типу ДЦ. Зараз інженери заводу працюють

над розробкою конструкторсько-технологічної

документації.

У тендері брали участь ДП «Сіменс Україна», чеська

компанія «ETD Transformatory a. s.» та італійська

«Tamini Transformatori Srl», але завдяки кращій ціновій

пропозиції ЗТР здобув упевнену перемогу і можливість

отримання даного замовлення.

Zaporizhtransformator PJSC and Energoatom State Company

signed a contract for delivery in March 2017 of a connec-

tion autotransformer for the South Ukrainian Nuclear Power

Plant with DC- type cooling system. Now plant designers and

engineers work on drafting necessary technological docu-

mentation.

Simens Ukraine, Czech company ETD Transformatory a. s.

and Italian Tamini Transformatori Srl. also took part in the

tender but because of a better price offer Zaporizhtransfor-

mator PJSC won in the tender and got a possibility to get the

order.

Ще один контракт запоріжців iз «енергоатомом»

another Contract of Zaporizhzhia Company with Energoatom

«Сирна» подорож до Північної Африки і оАе

«Cheese» trip to North africa and OaE

(Київська область),

зокрема кисломолочна

продукція, тверді сири і

вершкове масло. Це дає

можливість поставляти

їх в країни арабо-

мусульманського світу.

Одним із важливих критеріїв

відповідності молочних

продуктів ісламським

канонічним нормам є

відсутність в їх складі

молокозаквашувального

ферменту тваринного

походження («сичуга»).

У квітні холдинг здійснив

першу поставку молочної

продукції до країн ЄС,

зокрема до Болгарії, а також

отримав дозвіл експортувати

молочні продукти ТМSlavia в

Китай.

Milk Alliance Holding, one

of the largest Ukrainian

dairy producers, intends

to start supplying Piry-

atyn Trade Mark cheese

to North Africa and to

increase its exports to the

UAE.

Now non-perishable

products - dried milk –

are sold to the African

continent. Algeria also

buys butter.

This year, Al Raid Halal

certificates were con-

firmed by the Pyryatynsky

Cheese Plant (the Poltava

region), the Yahotyn But-

ter Plant and its affiliate

– Yagotynske for Children

Холдинг «Молочний

альянс», один із найбільших

виробників молочної

продукції, має намір

розпочати поставки сирів

ТМ «Пірятинъ» у Північну

Африку, а також наростити

експорт в ОАЕ.

Зараз на африканський

континент поставляється

продукція тривалого

зберігання – сухі молочні

продукти, також Алжир

закуповує вершкове

масло.

В цьому році сертифікацію

Халяль «Альраїд»

підтвердили Пирятинський

сирзавод (Полтавська

область), Яготинський

маслозавод і його філія

«Яготинське для дітей»

(the Kyiv region), for

their milk products, hard

cheeses and butter. This

makes it possible to deliver

them to the countries of

the Arab Muslim world.

One of the important

criteria for dairy products,

according to Islamic ca-

nonical norms, is no use in

them of enzyme of animal

origin (abomasum).

In April the Holding made

the first delivery of dairy

products to the EU coun-

tries, including Bulgaria,

and received permission

to export Slavia Trade

Mark dairy products to

China.

Page 5: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

6№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

7

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

експорт агропродукції: конкретні цифри

аналогічний період

минулого сезону. Ця

країна займає нині майже

40% від загального

експорту сої з України.

Таїланд вийшов на

перше місце серед країн

– імпортерів української

пшениці. З липня по

квітень 2015/16 рр.

поставки зерна в цю

країну перевищили 2

млн. т проти 0,5 млн. т у

попередньому сезоні.

У поточному сезоні

Таїланд скоротив закупівлі

американської пшениці на

тлі зниження пропозиції

фуражного зерна з США.

Державне агентство із

закупівель продовольства

Єгипту (GASC) збільшило

закупівлі української

пшениці в 2015/2016 рр.

порівняно з попереднім

періодом на 234%.

Export of agricultural Goods: specific Figures

З січня по травень 2016

р. експорт українського

м’яса птиці та

субпродуктів зріс на

40,6% (до 87,353 тис. т)

і досягав 106,15 млн. дол.

США.

Головними імпортерами є

Ірак, Нідерланди й Єгипет.

З вересня 2015 по квітень

2016 року постачання

соняшникового шроту

з України на ринки країн

Азії зросли в 7 разів – до

133 тис. т проти 20 тис.

т за аналогічний період

роком раніше. Частка Азії

в імпорті українського

шроту збільшилася з 1%.

Зросли поставки до Індії,

Таїланду та Пакистану.

З вересня 2015 по квітень

2016 р. зріс експорт

української сої до

Туреччини, яка закупила

682 тис. т, що на 20%

більше показника за

From January to May 2016

Ukrainian exports of poul-

try meat and by-products

grew by 40,6% (to 87 353

tons) and reached 106,15

mln. US dollars.

The main importers were

Iraq, the Netherlands and

Egypt.

From September 2015 to

April 2016 the shipments

of sunflower meal from

Ukraine to Asian markets

increased sevenfold - to 133

thousand tons as compared

to 20 thousand tons in the

same period a year earlier.

The share of imports of

Ukrainian sunflower meal

to Asia increased from 1%

to 5%. India, Thailand and

Pakistan became new major

buyers of this product.

From September 2015 to

April 2016 also grew the ex-

port of Ukrainian soybeans

to Turkey, which bought

682 thousand tons, that

is 20% more than during

the same period of the

last season. This country is

now buying almost 40%

of total soybeans exports

from Ukraine.

Thailand took the first

place as an importer of

Ukrainian wheat. From July

2015 to April 2016 export

of grain to this country

exceeded 2 mln. tons

against 0,5 mln. tons in the

previous season.

In the current season Thai-

land has reduced purchas-

es of US wheat because of

the limited supply of feed

grain from the US.

The State Food Procure-

ment Agency of Egypt

increased purchases

of Ukrainian wheat in

2015/2016 as compared

to the previous period by

234%.

Щорічно на ТЕС України

утворюється до 8 млн. т

золошлакових матеріалів

(зола, шлак, золошлаки,

мікросфера), 90% яких

складується на золовідвалах.

Компанія UMG уклала

контракт із бельгійською

компанією Sibelco

(Нідерланди) на поставку

від 45 тис. т шлаку –

відходів виробництва

українських вугільних ТЕС, у

тому числі й із золовідвалів

ТЕС ДТЕК.

Як відомо, шлак

використовується як

абразив для піскострумного

очищення днищ морських

суден і застосовується

як більш безпечна

альтернатива піску,

постійний контакт із яким

викликає у працівників

компаній захворювання

легенів.

Шлаки в країни ЄC slag to EU Countries

Annually Ukraine’s thermo-

electric power plants produce

up to 8 million tons of ash

and slag materials (ashes,

slag, microspheres), 90%

of which are stored at ash

dumps.

The UMG company en-

tered into a contract with

the Sibelco company (the

Netherlands) for supply of

45 thousand tons of slag –

waste products of Ukrainian

coal thermal power plants,

including from ash dumps of

DTEK thermoelectric power

plants.

As is known, slag is used

as an abrasive material for

sandblast cleaning of ships’

bottoms; it is a safer alterna-

tive to sand, constant contact

with which causes lung dis-

eases in workers.

Київщина – лідер із виробництва яєць

Станом на 1 травня 2016 р. в господарствах області налічувалось

24,2 млн. голів птиці, із них на сільськогосподарських підприємствах

– 18,9 млн. голів. Вироблено, відповідно, 869,3 млн. і 735,8 млн.

штук яєць.

За чисельністю поголів’я птиці в усіх категоріях господарств Київська

область посідає 2-ге місце в Україні, за обсягами виробництва яєць

– перше. Виробництво м’яса худоби та птиці живою вагою на 1

травня 2016 р. досягало 93,4 тис. т, у сільгосппідприємствах –

65,4 тис. т (4-те місце по країні).

Kiev Region Is Leading in Egg Production

As of May 1, 2016 the number of poultry in the farms of the region

amounted to 24,2 million heads, including 18,9 million in agricultural

enterprises. 869,3 million eggs were produced, of which 735.8 million in

agricultural enterprises.

The Kyiv region ranks second in Ukraine in terms of the number of

poultry in all categories of production facilities, and the first in terms

of the number of eggs production. Production of meat and poultry in

live weight by all categories of production facilities in the Kyiv region on

May 1, 2016 totaled 93,4 thousand tons, by agricultural enterprises –

65,4 thousand tons (the 4th place in Ukraine).

Page 6: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

8№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

9

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Prepared by Olena LOBaCHOVa Based on the materials placed at the Companies’ websites, web portals latifundist.com, delo.ua, and MIG PE «Information for Business»

Підготувала олена ЛоБАЧеВАЗа матеріалами сайтів компаній, latifundist.com, delo.ua, МІг ПП «Інформація для бізнесу»

Margarine for 7 mln. Euros

Belgian Puratos company invested 7 million Euros in the

construction of a margarine plant.

The enterprise has been built in Odessa on the Ki-

evsky highway at the site of the former plant for the

production of margarine and dry mixes for bakery and

confectionery industry.

It is equipped with the latest equipment and technolo-

gies that meet the concept of environmentally friendly

economy. Up to 40% of products of the new plant are

to be exported.

Маргарин за 7 млн. євро

Бельгійська компанія Puratos вклала в будівництво

маргаринового заводу 7 млн. євро.

Підприємство побудовано в Одесі на Київському

шосе на базі заводу з виробництва маргарину та

сухих сумішей для хлібопекарської та кондитерської

промисловості.

Він оснащений новітнім обладнанням і технологіями,

які відповідають концепції environmentally friendly

economy (тобто екологічно чистими). До 40% його

продукції планується поставляти на експорт.

ПАТ «ВГП» уже другий

рік поспіль бере участь у

престижній міжнародній

виставці World of Private

Label (PLMA, Private Label

Manufacturers Association),

яка цьогоріч відбулася в

Амстердамі (Нідерланди).

Будучи одним із лідерів

українського ринку,

компанія успішно експортує

свій товар як під власними

торговими марками, так

і під брендами всесвітньо

відомих мереж, у понад

17 країн світу. Провідні

технології, наявність

міжнародних сертифікатів,

необхідних для експорту

товарів у країни ЄС, а

також багаторічний досвід

у виготовленні паперової

продукції СГП, надає

можливість їй конкурувати

на рівних із провідними

світовими виробниками.

VGP JSC for the second

consecutive year participated

in a prestigious international

exhibition World of Private

Label (Private Label Manufac-

turers Association), which this

year took place in Amsterdam

(the Netherlands).

As one of the leaders of

the Ukrainian market, the

company successfully exports

its products to more than

17 countries under its own

brands as well as under

brands of internationally

renowned trade networks.

Advanced technologies, avail-

ability of international certifi-

cates required for exporting

goods to the EU, as well as

many years of experience in

manufacturing of sanitary

paper products, enables it to

compete on equal terms with

world’s leading manufactur-

ers.

Луцька фірма «ВгП»

презентується в Амстердамі

VGP Company from Lutsk arranges a Presentation in

amsterdam

Page 7: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

10№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

11

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

– Фінському бізнесу цікаві

стратегічні області України з

розвиненою промисловістю.

Дуже важливо підтримувати

та зміцнювати торговельні

відносини між нашими

країнами і регіонами.

Зараз є можливості для

розширення співпраці в

галузі енергоефективності,

машинобудуванні, ІТ-секторі,

– повідомив Надзвичайний

і Повноважний Посол

Фінляндії в Україні Юха

Віртанен під час перемовин

із президентом ТПП України

Геннадієм Чижиковим.

Фінський гість недаремно

прийшов обговорювати такі

проекти до ТПП України.

У Палаті діють програми

– The Finnish business is in-

terested in strategic regions of

Ukraine which have highly de-

veloped industry. It is important

to maintain and strengthen

trade relations between our

countries and regions. Now

there are opportunities to

expand cooperation in energy,

engineering, IT sectors – said

YuhaVirtanen, Ambassador

Extraordinary and Plenipoten-

tiary of Finland to Ukraine,

during the talks with Gennadiy

Chyzhykov, President of the

Ukrainian CCI.

It was not accidental that the

Finnish Ambassador discussed

such projects with the Ukrai-

nian CCI. Special programs on

promoting energy efficiency

and «green» economy have

been developed by the Cham-

ber. And in these areas the

Chamber, as one of the largest

national business associations,

is interested in combining

forces with Finnish colleagues.

Moreover, recently the trade

turnover between our countries

has fallen by 50%. That is also

a cause of concern.

– Our Government, businesses

should look to Finland as an

example of proper use of

natural resources and improve-

ment of technology. In Finland,

the quality of everyday life is

enhanced by large number

of innovations based on high

technologies. The words often

associated with Finland, are

«know-how», «feasibility» and

«innovation.» Finland is a coun-

try where people work with

awareness of their responsibility

to nature and the society, with

respect to the environment, -

Gennadiy Chyzhykov said.

Actually in the field of «green»

cooperation the two countries

have moved «from talking to

doing». This autumn on the

outskirts of Kherson the first

ecoschool will be opened. The

school’s frame was delivered

from to Finland, now construc-

tion and decoration works

are going on. It is expected

they will be completed before

August, 25. «The Green

School» is the embodiment of

environmental way of thinking.

At present such a project is

unique in Ukraine. The Kherson

authorities have allocated from

their budget about 2 million

UAH for the ecoschool, remain-

ing costs – 3,5 million UAH

– have been covered by the

Finnish side.

The parties also agreed to hold

in several regions of Ukraine

presentations on economic

opportunities in Finland for

Ukrainian businesses. There are

also plans to organize in the

near future a visit of Ukrainian

entrepreneurs to Finland.

енергоеФеКтиВнІСть, IT, МАШиноБУДУ-ВАння – ІнтереСи ФІнСьКого БІЗнеСУВ УКрАїнІ

The meeting of the Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Finland to Ukraine with the UCCI President confirmed the interest of the Finnish business in deepening of cooperation between our countries.

Візит Надзвичайного і Повноважного Посла Фінляндії в Україні до Торгово-промислової палати України підтвердив зацікавленість фінського бізнесу у поглибленні співпраці.

з енергозбереження та

«зеленої» економіки. Й у

цих сферах Палата, як одна

із найбільших асоціацій

національного бізнесу, може

і зацікавлена об’єднати

зусилля із фінськими

колегами. До того ж, останнім

часом товарообіг між нашими

країнами впав на 50%. Що

також викликає занепокоєння.

– Наша держава, бізнес

повинні брати приклад із

Фінляндії в правильному

використанні природних

ресурсів для підвищення

рівня технологій. Якість

повсякденного життя людей

у цій країні підвищується за

рахунок великої кількості

інновацій, що базуються

на високих технологіях.

Слова, часто асоційовані

з Фінляндією, – «ноу-

хау», «доцільність» і

«новаторство». Фінляндія

– це країна, де люди

працюють із усвідомленням

своєї відповідальності перед

природою та суспільством,

з повагою до довкілля, –

підкреслив Геннадій Чижиков.

Власне у царині «зеленої»

співпраці дві країни вже

перейшли від розмов до

справи. Восени цього року

на околицях Херсона буде

відкрита перша екошкола.

Каркас для неї доставили

з Фінляндії, зараз тривають

будівельні роботи, які

планують завершити до 25

серпня. «Зелена школа» є

уособленням екологічного

способу мислення. Поки

такий проект – єдиний

в Україні. На зведення

екошколи з бюджету Херсона

було виділено близько

2 млн. грн., інші витрати –

3,5 млн. грн. – взяли на себе

фінські фахівці.

Сторони також домовилися

про проведення презентацій

економічних можливостей

Фінляндії для українського

бізнесу в регіонах України.

Також найближчим часом

буде організована місія

українських підприємців до

Фінляндії.

ENERGY EFFICIENCY, IT, ENGINEERING – THEsE aRE THE INTEREsTs OF THE FINNIsH BUsINEssIN UKRaINE

B H

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

Page 8: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

12№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

13

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

У країні діє нормована

система споживання

продовольчих товарів. Є

велика потреба у пшениці,

цукрі й олії. Але бізнесмени

з Іраку, які приїхали шукати

партнерів, говорили не тільки

про це.

– Світ змінюється. Ми

цінуємо зусилля наших

партнерів – Торгово-

промислової палати України

у розширенні торговельно-

економічного співробітництва

між Іраком та Україною.

Останнім часом в Іраку

активізувалась діяльність

українських компаній,

серед яких більшість є

виробниками продукції

харчування: м’яса птиці,

кукурудзяної крупи, олії,

кондитерських виробів.

Завдяки спільним зусиллям

вдалося скасувати заборону

на ввезення українських

харчових продуктів на

іракський ринок.

Нас також цікавлять

поставки будівельних

матеріалів, металопродукції,

деревини, яка необхідна

для відбудови населених

пунктів, зруйнованих у

результаті військових дій.

Інтерес викликає співпраця

з машинобудівними

заводами, cпівробітництво в

галузі освіти та підвищення

кваліфікації.

Зараз необхідно вирішувати

проблеми, які гальмують

розвиток українсько-

іракських відносин. Іракська

ІРАК: БІЗНЕС ПРОКЛАДАЄ ШЛЯХи

2-ге місце в світі із запасів нафти та 4-те – з її експорту. Це – Ірак. Економіка країни тримається на двох китах: нафтова та газова промисловість. Видобуток і експорт нафти дозволяють забезпечити понад 90% надходжень до бюджету країни і 80% – у валюті. Економічний розвиток привів до стрімкого зростання ринку сталі та металопрокату, потреба в яких оцінюється в 3–4 млн. т щорічно. Але наразі країна відчуває велику потребу в продуктах харчування й інвестиціях у розвиток сільськогосподарського виробництва.

The country has established a system of provi-

sion of foodstuffs to population according to

certain «norms of consumption». There is a great

demand for wheat, sugar and vegetable oil. But

Iraqi businessmen, who came to seek partners,

talked not only about these problems.

– The world is changing. We appreciate the ef-

forts of our partners – the Ukrainian Chamber of

Commerce and Industry – for development of

trade and economic cooperation between Ukraine

and Iraq.

Recently Ukrainian companies started to work more

actively in Iraq. Most of them are manufacturers

of food products: meat, poultry, cereals, cornmeal,

IRAQ: BUSINESS PAVES THE WAY

vegetable oil, confectionery goods. Due to joint ef-

forts we managed to lift the ban on import of the

Ukrainian foodstuffs to the Iraqi market.

We are also interested in buying building materi-

als, steel products, wood which are needed to

rebuild settlements destroyed in the fighting. Also

of interest is the cooperation with machine-build-

ing enterprises. We are ready for cooperation in

education and training spheres.

We need to solve the problems that hinder the

development of the Ukrainian-Iraqi relations.

The Iraqi side is ready to agree to an acceptable

draft of a memorandum on economic coopera-

tion between our countries and to undertake

necessary formalities to speed up its signing. We

The second place in the world for oil reserves and the fourth – for oil export. This is Iraq. The economy of the country rests on two pillars: oil and gas industries. Oil production and its export provides for more than 90% of revenues to the national budget and 80% – in for-eign currency. Economic development of Iraq has led to rapid growth of the market for steel and metal products, demand for which is estimated at 3-4 mln. tons annually. But now the country is experi-encing great need for food and for investments in agricultural sector deve-lopment.

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

сторона готова узгоджувати

прийнятну редакцію проекту

меморандуму про економічне

співробітництво між нашими

державами і провести

необхідні формальності для

прискорення його підписання.

Також ми сподіваємося

на налагодження системи

банківських розрахунків і

спрощення візового режиму

для представників бізнесу. Є

й інші проблеми, які треба

вирішувати, – сказав під час

виступу у рамках українсько-

Page 9: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

14№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

15

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

іракського бізнес-форуму

Надзвичайний і Повноважний

Посол Республіки Ірак в

Україні Й. В. Шорш Халід Саїд.

Півсотні іракських

підприємців, які прибули

до Палати, спілкувалися

з представниками

українського бізнесу. На

ринку Іраку вже готові

працювати компанії

«Нібулон», «Астарта»

«Мотор Січ», Харківський

машинобудівний завод

«ФЕД», «Укрмашбуд»,

«Запоріжтрансформатор»,

«АвтоКраз».

– Українська продукція

користується колосальним

попитом на ринку Іраку,

але величезна її кількість

продається країнами-

посередниками, через

Туреччину й інші арабські

країни, які знімають

на ній маржу. Постійне

представництво ТПП України

в Іраку активно працює, аби

убезпечити всі українсько-

іракські контракти і зростання

товарообігу. Наразі відкрито

офіс у Багдаді, в планах –

офіс у Курдистані, – сказав

представник ТПП України

в Республіці Ірак Олексій

Солоненко.

Спеціальними гостями

форуму стали член

правління Федерації

торгових палат Іраку Аббас

Ель Нурі та народний

депутат України Ігор Лапін.

Українсько-Іракський

форум уже став щорічним,

починаючи з 2011-го року.

Інтерес як із українського,

так і з іракського боку

до таких зустрічей дуже

високий.

У рамках форуму підписані

контракти на поставки

деревини, соняшникової олії.

– Протягом останніх двох

років ми дуже плідно

співпрацюємо з Федерацією

торгових палат Іраку.

Цей форум готувався

кілька місяців і приніс

як українському, так,

сподіваюся, й іракському

бізнесу, результати.

Україна й Ірак переживають

сьогодні важкі часи своєї

історії: в обох країнах йде

війна, що негативно впливає

на економіку та розвиток

зовнішньоекономічних

зв’язків. На жаль, 2015 рік

показав значне зниження

наших економічних відносин:

експорт між Україною

й Іраком знизився на

33%. Проте, в Україні є

багато підприємств, які

готові долучитися до вже

працюючого вітчизняного

бізнесу у Багдаді й інших

містах, – зазначив президент

ТПП України Геннадій

Чижиков.

also look forward to establishing a system of bank services and for

visa facilitation for business people. There are also other issues that

must be addressed, – said H.E. Mr. Shorsh Khalid Said, Ambassador

Extraordinary and Plenipotentiary of the Republic of Iraq in Ukraine,

during his speech at the Ukrainian-Iranian Business Forum.

About fifty Iraqi businessmen, who came to the Ukrainian CCI, talked

to representatives of Ukrainian business. The market is Iraq ready to

work «NIBULON», «Astarta» «Motor Sych» coompanies, Kharkov

machine-building plant «FED», «Ukrmashbud», «Zaporizhtransforma-

tor», «AvtoKrAZ».

– the Ukrainian goods are in huge demand in the Iraqi market but

a significant volume of them are sold through intermediary countries

Turkey and some Arab countries – which take their profit margin.

The Permanent Mission of the Ukrainian Chamber of Commerce and

Industry in Iraq is actively working to facilitate implementation of all

Ukrainian-Iraqi contracts and to increase trade turnover. Currently,

we opened an office in Baghdad, in our plans is opening an office in

Kurdistan, – said Alex Solonenko, Ukrainian CCI Representative in Iraq.

Special guests of the Forum included Abbas Al Nouri, Board Member

of the Federation of Iraqi Chambers of Commerce, and Igor Lapin,

Member of the Parliament of Ukraine. The Ukrainian-Iraqi Forum has

become an annual event since 2011. The interest of both the Ukrainian

and the Iraqi sides in arranging such meetings is very high. During the

Forum contracts for supply of wood and sunflower oil were signed.

– During the past two years we have been cooperating very suc-

cessfully with the Federation of Chambers of Commerce of Iraq. This

Forum was being prepared for several months and brought to the

Ukrainian, and, I hope, to the Iraqi business people positive results.

Ukraine and Iraq today are going through very difficult times

in their history, in both countries wars are raging. This adversely

affects the economies and development of foreign economic

relations. Unfortunately, 2015 has shown a significant reduction in

our trade relations: Ukrainian export to Iraq has decreased by 33%.

However, in Ukraine there are many companies that are willing to

join the Ukrainian business already operating in Baghdad and other

Iraqi cities, – noted Gennadiy Chyzhykov, President of the Ukrainian

CCI.

B H

УгорЩинА

«Nyнrlift Kft.» – виробник ліфтів і обладнання. Шукає представників і партнерів. Крім конструкторських послуг, компанія пропонує виробництво, модернізацію або заміну ліфтового обладнання пасажирських, вантажних, вантажопасажирських і панорамних ліфтів. Сайт компанії – www.nyirlift.hu

Аграрна компанія пропонує на продаж повністю автоматизований комбікормовий завод потужністю 4 тонни/рік, побудований 4 роки тому. Можливе придбання діючого заводу «під ключ» або обладнання окремо.

Верстатобудівельне підприємство «stri-gon» пропонує українським партнерам оброблювальні центри портального типу для обробки великогабаритних деталей (вісь Х до 20 метрів, вісь Y до 6 метрів). Сайт компанії – www.strigon.hu

Машинобудівна компанія «Hetech Trend Kft.» пропонує співпрацю з проектування і будівництва повної технологічної системи зерносховищ (металеві силоси, горизонтальне зберігання), сушарок із очищення польових культур. Сайт компанії – www.hetech.hu

Більш детальну інформацію щодо цих пропозицій надасть відділ з питань економіки Посольства Угорщини в Україні.Tel.: +380 44 590 01 91, 500 80 16Fax: +380 44 500 80 17E-mail: [email protected]

торгово-промислова палата міста Pécs-Baranya спільно з Enterprise Europe Network Pécs і визнаними угорськими підприємствами, що мають великий міжнародний досвід, організовують 19–21 вересня 2016 року бізнес-подію, що включає B2B перемовини і професійну конференцію у місті Печ в Угорщині. Запрошуються компанії з наступних галузей діяльності: – машинобудування (інжиніринг, обробка металів і т.д.);– постачання для автомобільної промисловості, електроніки і т.д.;– агропромисловий сектор;– екологія і навколишнє середовище;– дослідження і розвиток, проекти партнерства;– ICT-індустрія.Докладна інформація щодо участі у бізнес-події – на сайті www.open4business.talkb2b.net

ͲÌÅ××ÈÍÀ

ͲÄÅÐËÀÍÄÈ ²ÑÏÀͲß

ÌÅÊÑÈÊÀÁÐÀÇÈ˲ß

ÏÀÐ

ÑÈвß

Ïðîåêòíî-³íæèí³ðèíãîâà êîìïàí³ÿ «PIO Keramoprojekt a.s.» íàäຠêîìïëåêñ òåõí³÷íèõ, òåõíîëîã³÷íèõ ³ ³íâåñòèö³éíî-³íæåíåðíèõ ïîñëóã (âèá³ð â³äïîâ³äíî¿ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè, äîñë³äíèöüêî-ãåîëîã³÷í³ ðîáîòè, ï³äãîòîâêà é îòðèìàííÿ äîçâ³ëüíî¿ äîêóìåíòàö³¿, çàáåçïå÷åííÿ áóä³âíèöòâà òà êîíòðîëü òîùî). Êîìïàí³ÿ ìຠâñ³ íåîáõ³äí³ äîçâîëè, ñåðòèô³êàòè òà ñòðàõîâêè. Tel.: +421 905 404 757Fax: +421 32 652 00 79Http://www.keramoprojekt.skHttp://www.kpm.skÊîíòàêòíà îñîáà: Pavel MikulasE-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Idona design, s.r.o.» çàö³êàâëåíà ó ñï³âïðàö³ ç âèðîáíèêàìè ³íòåð'ºðíèõ ìåáë³â äëÿ ãîòåë³â ³ ðåñòîðàí³â.Tel.: +421 905971723Êîíòàêòíà îñîáà: Alena ZajkovfE-mail: [email protected]

Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Ïîñîëüñòâîì Ñëîâàöüêî¿ Ðåñïóáë³êè â Óêðà¿í³.Òåë.: +38 044 272 09 85Ôàêñ: +38 044 272 32 71E-mail: [email protected]://kiev.embassy.si

Ç ìåòîþ ðîçì³ùåííÿ çàìîâëåíü íà âèðîáíèöòâî ô³ðìà «Naturhome GmbH» íàëàãîäèòü çâ’ÿçêè ç âèðîáíèêàìè ìåáë³â ³ àêñåñóàð³â ³ç ö³ëüíî¿ äåðåâèíè ï³ä áðåíäîì «Åêî».Tel.: + 49 7183 95 79 0/10Fax: + 49 7183 95 79 0/15Mobil: + 49 178 44 88 000

-home.com,www.naturehome.euÊåð³âíèê: Kurt-Georg Pfleiderer

Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà Ïîñîëüñòâîì Óêðà¿íè ó ͳìå÷÷èí³.Tel.: +49 30 2 888 7-0Fax: +49 30 2 888 7-163E-mail: [email protected]://germany.mfa.gov.ua

Êîìïàí³ÿ «SOLYDI» ïðîïîíóº ïîñëóãè ç îïòèì³çàö³¿, äèçàéíó îñâ³òëåííÿ é åíåðãîçáåð³ãàþ÷³ òåõíîëî㳿. Tel.: +34 638 777 969Http://www.solysi.esÊîíòàêòíà îñîáà: Federico Morreno Serrano Êîìïàí³ÿ «ANGEL CAMACHO Alimentacion» åêñïîðòóº îëèâêîâó îë³þ òà ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê.Tel.: +34 955 854 700Http://www.acamacho.comÊîíòàêòíà îñîáà: Irakli Andriadze

Åêñïîðòíî-³ìïîðòíà êîìïàí³ÿ «APROEX» çàö³êàâëåíà ó ïîñòàâêàõ ³ñïàíñüêîãî âèíà (Õåðåñ) â Óêðà¿íó. Øóêຠòàêîæ ì³æíàðîäíèõ ³íâåñòîð³â äëÿ õàð÷îâî¿ òà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ ãàëóç³ â ²ñïàí³¿. Ìîæëèâ³ ïîñòàâêè áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â ³ç ²ñïàí³¿, à òàêîæ ³íâåñòóâàííÿ â óêðà¿íñüê³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â. Tel.: +34 657 397 462Http://www.aproex.comÊîíòàêòíà îñîáà: Daniel Bellido Alfonsin «SOLINGUA INSTITUTO SL» – øêîëà ³ñïàíñüêî¿ ìîâè äëÿ ³íîçåìö³â. Íàâ÷àííÿ ó ïîºäíàíí³ ç òóðèçìîì. Øóêຠïàðòíåð³â â Óêðà¿í³. Tel.: +34 952 561 475Http://www.solingua.esÊîíòàêòíà îñîáà: Daisy Silva Duarte Êîìïàí³ÿ «S&P Sapimar» ïðîïîíóº ïîñòàâêè âèíà íà ðîçëèâ ³ ÿê³ñíîãî âçóòòÿ. Ïîñëóãè ç ïðîäàæó íåðóõîìîñò³ â ²ñïàí³¿. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê. Tel.: +34 951 050 381Å-mail: [email protected]Êîíòàêòíà îñîáà: Svetlana Botnarciuc Barbaros

Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Êîíñóëüñòâîì Óêðà¿íè â Ìàëàç³.Tel.: +34 95 222 06 15E-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Friesland Campina» âõîäèòü äî ï’ÿò³ðêè ñâ³òîâèõ ë³äåð³â ³ç âèðîáíèöòâà ìîëî÷íî¿ ïðîäóêö³¿ é º ïîñòà÷àëüíèêîì ñèðîâèíè äëÿ ¿¿ âèðîáíèöòâà òà ³íãðå䳺íò³â äëÿ ôàðìàöåâòè÷íî¿ ãàëóç³. Çàö³êàâëåíà ó ñï³âðîá³òíèöòâ³ ç ï³äïðèºìñòâàìè ìîëî÷íî¿ ãàëóç³.Íttp://www.frieslandcampina.com

Êîìïàí³ÿ «Capacity-Europe»øóêຠñòàá³ëüíèõ ïîñòà÷àëüíèê³â ÿëîâè÷èíè òà ñóïóòí³õ ïðîäóêò³â çàáîþ êîð³â äëÿ ïîäàëüøîãî ¿õ åêñïîðòó äî Ãîíêîíãó.Tel: +31 646 18 06 21 Êîíòàêòíà îñîáà: Peter BalleringÅ-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Trade Service Europe BV» óñòàíîâèòü êîíòàêòè ç âèðîáíèêàìè êóðÿòèíè, ñâèíèíè é ÿëîâè÷èíè ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî åêñïîðòó çàçíà÷åíî¿ ïðîäóêö³¿ íà ðèíêè êðà¿í ªÑ. Tel.: +31 545 71 11 05Fax: +31 573 44 18 95Íttp://www.tradeserviceeurope.com Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. John Wijdenes Å-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Grupo Hosto»çàêóïèòü ó âèðîáíèê³â ïðîäóêö³þ ìàøèíîáóäóâàííÿ, çîêðåìà âåðñòàòè íàêàòí³ òà êðîìêîçàãèíàëüí³, à òàêîæ ïðåñè äëÿ øòàìïóâàííÿ äíèù, êîë³ñíèõ äèñê³â òîùî.Êîíòàêòíà îñîáà: Ivette RodriguezMobil: +52 1 55 4240-6313Å-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Minalum de México, S.A. de C.V.» øóêຠåêñïîðòåð³â âèðîá³â ³ç àëþì³í³þ (Aluminum sheet strip coils). Tel.: +52 55 584 905 94, 584 910 60Fax: +52 55 584 904 14Êîíòàêòíà îñîáà: Rodrigo RomeroÅ-mail: [email protected],[email protected] Íttp://www.minalum.com.mx

Ôåäåðàö³ÿ åêñïîðòåð³â Ñèð³¿, Ôåäåðàö³ÿ ÒÏÏ Ñè𳿠òà ÒÏÏ Äàìàñêó çàö³êàâëåí³ ó ñòâîðåíí³ ñï³ëüíîãî ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà àáî ñêëàäàííÿ ìåòàëåâèõ îïîð ë³í³é åëåêòðîïåðåäà÷,åëåêòðè÷íèõ òðàíñôîðìàòîð³â, êàáåë³âåíåðãîåôåêòèâíèõ ïðèëàä³â âóëè÷íîãî îñâ³òëåííÿ. Òàêîæ º çàö³êàâëåí³ñòü ó ñòâîðåíí³ íà òåðèòî𳿠Ñè𳿠òâàðèííèöüêèõ êîìïëåêñ³â, à íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè – âèðîáíèöòâà àãðàðíî¿ ïðîäóêö³¿ ç ¿¿ ïîäàëüøèì åêñïîðòîì äî Ñèð³¿.

Ïîñîëüñòâî Óêðà¿íè â Ñèð³éñüê³é Àðàáñüê³é Ðåñïóáë³ö³.Tel: +963 11 611 30 16, 667 00 95Fax: +963 11 612 13 55Å-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Blue Chemical Imp. & Exp. Ltd»çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè òàêî¿ ïðîäóêö³¿, ÿê: âîëîêîííî-îïòè÷í³ êàáåë³, àëþì³í³é ³ éîãî ñïëàâè, ãðàô³ò ³ âèðîáè ç íüîãî, ìàðãàíåöü, äîáðèâà, âóãëåöåâà ñòàëü, âóãëåöåâå âîëîêíî, êîíñåðâàíòè.Tel.:+55 47 3222 0993Mobil: +55 47 9783 7547Íttp://www.bluchemical.com.brÅ-mail: [email protected] Êîíòàêòí³ îñîáè: Ricardo Cortez, Kostyantin Rudenko

Êîìïàí³ÿ «KitsoWise Innovations & Solutions» çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè äî ÏÀÐ êóðÿ÷èõ ÿºöü.Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. Thabi KekaeMobil: +27 71 510 68 91E-mail: [email protected] [email protected]://www.kitsowise.com

Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà ̳í³ñòåðñòâîì çàêîðäîííèõ ñïðàâ Óêðà¿íèTeë.: +380 44 238 17 48Ôàêñ: +380 44 238 18 88E-mail: [email protected]Íttp://www.mfa.gov.ua

ÊÎÌÅÐÖ²ÉͲ ÏÐÎÏÎÇÈÖ²¯ ²ÍÎÇÅÌÍÈÕ Ô²ÐÌ

ÑËÎÂÀ××ÈÍÀ

Http://www.nature

тУреЧЧинА

Компанія «Berberoglu» (м. Анталія) має досвід у сфері проектування, виробництва та монтажу промислових тепличних комплексів різного ступеня складності.Представники компанії гарантують технічну й агроінженерну консультаційнупідтримку під час виконання проекту й у гарантійний та післягарантійний періоди.Tel.: +90 242 221 36 38Fax: +90 242 221 04 37 E-mail: [email protected]://www.berberoglusera.comКонтактна особа: Soner TigliMobil: +90 532 405 18 78

Пропозиція надана Посольством України у турецькій республіці.Tel.: +90 312 441 54 99 / 440 52 89 Fax: +90 312 440 68 15E-mail: [email protected]@turksatkablo.net

ВІрМенІя

Ювелірна компанія «Davtyan Designs» установить ділові контакти з метою реалізації власної продукції – ювелірних виробів із золота та срібла.Тел.: +374 093 91 13 11E-mail: [email protected]://www.armeniangold.am

Пропозиція надана Посольством України в республіці Вірменія.Tel.: +374 10 22 97 27Fax: +374 10 27 12 14

КАЗАХСтАн

Торгово-виробнича компанія «agro Market» пропонує українським партнерам земельну ділянку для спільного будівництва багатофункціонального торговельно-логістичного комплексу. Ділянка має площу 20 гектарів, може бути поділена, розташована на трасі «Західний Китай – Західна Європа» у с. Шелек (100 км від Алмати, 200 км від Хоргос). Докладна інформація за запитом на e-mail: [email protected]

Пропозиція надана Посольством України в республіці Казахстан.Tel.: + 7 7172 32 60 42Fax: +7 7172 32 68 11е-mail: [email protected]

МАроККо

Мавританська комерційна структура «Le Groupe EcoRoad africa» зацікавлена у спiвробiтництві з українськими пiдприємцями, а саме у спільному вилові риби у Мавританiї. Компанія також пропонує для продажу борошно з риби.Для проведення переговорiв мавританськi пiдприємцi висловлюють готовнiсть запросити представникiв українських дiлових кiл до Мавританii або, в свою черry, вiдвiдати Україну.Tel.: + 222 4 524 0031Fax: + 222 4 524 0032Е-mail: ngame@ecoroadafriса.соm [email protected] Пропозиція надана Посольством України в Королівстві Марокко.Tel.: + 212 537 65 78 40Fax: + 212 537 75 46 79е-mail: [email protected]

нІМеЧЧинА

Компанія «Hein Marketing GmbH» шукає металообробні підприємства з метою розміщення замовлень на виробництво деталей.Tel.: + 49 261 63781/60528Fax: + 49 261 63039E-mail: [email protected]://www.hein-marketing.com

Пропозиція надана Посольством Україниу німеччині.Tel.: +49 30 2 888 7-0Fax: +49 30 2 888 7-163E-mail: [email protected]

МеКСиКА

Компанія Global Trading and forward-ing B2B services s de RL de CV шукає постачальників рослинної олії у ПЕТ-пляшках місткістю 0,75 л, 1 л і 2 л. Початковий обсяг замовлення – 5 40НС контейнерів на місяць. Якщо рослинна олія буде мати попит, обсяг замовлення збільшиться до 10 40НС контейнерів, а через рік – до 30 40НС контейнерів.Tel.: +52 81 1969 0059 Cel.: +52 1811 527 8610 E-mail: [email protected] www.gtfb2b.comГенеральний директор: Кастільо Гектор

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

Page 10: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

16№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

17

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

– Шановний пане Посол, який, на Вашу думку, рецепт розбудови відносин між Україною й Австрією?

– Перетворити Україну

на місце, де можна чесно

заробляти гроші. Нова

реальність приведе за

собою інвесторів. А інвестори

приведуть за собою політиків.

Це – панацея, практично,

від усіх проблем, із якими

стикається Україна в Австрії.

– яка роль у цьому має належати системі торгово-промислових палат?

– Перш за все зазначу: в

Австрії Палата економіки –

це, по суті, друге міністерство

економіки. Її вплив

переоцінити неможливо.

Кожен австрійський бізнесмен

зобов’язаний бути її членом.

Для малих і середніх

підприємств це безкоштовно.

Для великих підприємств

це коштує грошей – але

все одно вигідно. Зостається

тільки дивуватися, як така

«махина» залишається,

до того ж, мобільною та

рентабельною з точки зору

державних інтересів. Але факт

є фактом: Австрійська Палата

економіки – це один із

потужних гравців у питаннях

розвитку торгівлі країни.

Що стосується ролі ТПП

України, то маю сказати, що

в Австрії цю структуру знають

і поважають. Буду радий,

якщо вона розширюватиме

тут свою присутність.

Посольство вбачає в ТПП

України надійного партнера і

сподівається на взаємність.

– Австрійський бізнес виявляє інтерес до якихось конкретних товарів українського виробництва? Чому для нас досить закритий їх ринок? Чи готові австрійці інвестувати в Україну і які сектори економіки можуть їх зацікавити?

– Слід чесно визнати:

Австрія все ще не знає як

слід можливостей України.

Із наших експортних позицій

відомі лише декілька:

український окатиш для

концерну Voest Alpine,

пластик, деревина тощо. Але

в основному це – сировина.

Проекти на кшталт постачання

сучасних українських моторів

«Мотор Січ» для легких

літаків корпорації Diamond

Motors – поки що поодинокі.

Ринок справді закритий.

Насамперед, у тому, що

стосується продуктів

харчування та роздрібної

торгівлі. Справа в тому, що

австрійці віддають перевагу

вітчизняній продукції. І тим

не менше, цей ринок не є

для нас безнадійним. У травні

провели виставку виробників

української продукції

спеціально для австрійських

– Your Excellency, what do you think is the recipe of the development of Ukrainian-austrian relations?

– The recipe is simple: turn Ukraine into a place where people earn

good money in a fair, transparent way. The new reality will bring

investors on board. And investors will bring politicians on board. I

see it as a panacea to basically all ailments that Ukraine faces in

Austria.

– How do you see the role of the Trade Chambers in the bilateral relations of our countries?

– Well, first of all, in Austria the Chamber of Economy is, basically

a second Ministry of Economy. Its role can be hardly overstated.

Each and every Austrian business-owner is a member. It’s free

of charge to small and medium enterprises. The big players, on

the other hand have to pay – but it’s still worth the money. It’s

a Juggernaut – which is still mobile that totally makes financial

sense. Including from the point of the state interest. The fact is:

the Chamber of Economy is one of the largest players vis-a-vis

Austrian trade.

As to the Trade Chamber of Ukraine – I have to say it’s known

and respected in Austria. I will be only glad if it expands its

representation here. I see it as a good partner. Hopefully it’s

mutual.

– What spheres of trade are the most interesting to austria? Why does the local market remain so closed to Ukrainians? are austrians ready to invest? What sectors of economy are of interest to them?

– I have to be honest here: Austria is still not quite aware of the

actual opportunities that are offered in Ukraine. Among our export

positions the most known are: Poltava pellets for Voest Alpine steel

plants, plastic, wood etc. Yet it’s mostly raw materials. Projects

like supply of the up-to-date Ukrainian engines of Motor Sich for

plane production by the Diamond Motors Corporation are less

numerous.

The market is indeed rather hermetic. Primarily for food products

and retail. The matter is that Austrians prefer their own products.

However, the situation isn’t hopeless for us. In May we held a

Trade Fair – specially for the Austrian retail. It will be a very «lean»

олександр ЩерБА:

«УКрАїнСьКоМУ БІЗнеСУ треБА ДАти роЗПрАВити КриЛА – І ВІн САМ ЗнАйДе СВої нІШІ»

Oleksandr sCHERBa:

«THE UKRaINIaN BUsINEss sHOULD BE LET sPREaD WINGs aND IT WILL FIND ITs NICHE»

олександр ЩерБА, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрії

Oleksandr sCHERBa, Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of Ukraine to Austria

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

Page 11: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

18№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

19

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

мереж. За принципом

«нічого зайвого» – тільки

продавець, покупець і товар,

що називається, обличчям.

Сподіваюся, буде результат.

Що стосується цікавих для

Австрії секторів економіки, то

тут є інтерес як традиційний

(сільське господарство,

текстиль), так і, почасти,

несподіваний. Приміром,

один австрійський

інвестор започаткував

у Житомирській області

найбільше у світі

виробництво прасувальних

дощок. Треба дати бізнесу

розправити крила – і він сам

знайде свої ніші.

– Чи пропонує Австрія державні програми (гранти) для допомоги українському бізнесу?

– Спеціально для

українського бізнесу важко

щось знайти. Певну суму

Австрія виділила в якості

технічної допомоги, значні

кошти йдуть на міжнародну

допомогу, а також у

«загальний казан» ЄС. Тим

самим Австрія вважає, що

виконує свій обов’язок доброї

волі.

– як Посольство пропагує Україну й які заходи організовує та планує для зближення бізнесу двох країн?

– Цього року при Посольстві

створено і функціонує бізнес-

клуб під назвою Ukrainian

Circle Vienna. Головна мета

його – представити Україну

позитивно, розповісти про

історії успіху, а не лише

проблеми. На запрошення

format, by the formula «business only»: the seller, the buyer and

the product. Hope for a positive result.

As to Ukraine’s economy segments that are especially interesting

to Austria – so far the interest is rather traditional: agriculture,

textile, raw materials. Yet sometimes, things come from

unexpected direction. For instance, the world’s largest production

of ironing boards is a Swiss-Austrian plant EuroGold in Zhytomyr.

Just give business an opportunity – it will find the growth space

on itself.

– Does austria offer state-funded programs (grants) to prop up Ukrainian business? Please expand on that. Is there a way for Ukrainian entrepreneurs to know more about it?

– I hardly believe that you can find something specially

conceived for Ukraine. Austria allocates certain technical help.

Considerable money goes to international help and into the EU

«common pot». In that way Austrians think they do enough.

– How does Ukrainian Embassy promote Ukraine? What do you do to make Ukrainian and austrian business closer to each other?

– Our big innovation this year is the so-called «Ukrainian

Circle Vienna», an informal business-club by the embassy.

Its main goal is to tell Ukraine’s story, give it a positive

angle, make people aware of success stories and not only

existing problems. At our invitation one of two founders of

the Chumak Foods Concern Johan Boden came to Vienna

and spoke to local business circles. He told how he came to

Ukraine in the 1990s and created a real food empire. In May

we had a visit of the Deputy Head of the Presidential Office

Dmytro Shymkiv who spoke about reforms in Ukraine. Long

story short: we don’t rest, despite the fact that, given today’s

predicament around our country, the finances are short.

Interviewed by Olena LOBaCHEVa

клубу приїздив, наприклад,

засновник концерну

«Чумак» швед Йохан Боден,

який розпочав бізнес в

Україні у важкі 90-ті роки

та розбудував справжню

імперію харчових продуктів.

У травні до нас приїжджав

заступник голови Адміністрації

Президента Дмитро Шимків,

який розповів про хід і

плани реформ в країні.

Одним словом, на місці не

стоїмо. Хоча через брак

фінансування, звичайно,

сильно не розвернешся.

Бесіду вела олена ЛоБАЧеВА

Австрія все ще не знає як слід

можливостей України

Austria is still not quite aware of the actual opportunities that are offered in Ukraine

МІЖНАРОДНІ ВИСТАВКИ МІЖНАРОДНІ ВИСТАВЕРЕСЕНЬ – ЖОВТЕНЬ

Місце проведення Назва Термін проведення Організатор Спеціалізація

CNR Expo Center м. Стамбул, Туреччина

WorldFood Istanbul 2016

ITE Turkey EUF International Trade Fairswww.worldfood-istanbul.com

Міжнародна виставка харчової та пакувальної промисловості 1–4

МВЦ Moldexpoм. Кишинів, Молдова CONSTRUCT- HOME

МВЦ Moldexpo А.О.moldexpo.md

Міжнародна будівельна виставка. Ярмарок нерухомості

Hamburg Messe und Congressм. Гамбург, Німеччина

Micropolisм. Безансон, Франція

WindEnergy Hamburg 2016

Hamburg Messe und Congress Messe Husum & Congresswww.windenergyhamburg.com

HKTDC www.hkfoodexpo.com

Міжнародна виставка і конгрес із вітроенергетики

Hong Kong FoodExpo 2016

Виставка продуктів харчування та напоїв

2–12

6–8

7–10

13–16

13–17

20–22

22–25

27–30

27–30

Palais de la Musique et des Congresм. Страсбург, Франція

МВЦм. Рига, Латвія

BERNEXPOм. Берн, Швейцарія

Strasbourg Foire Europeenne 2016

STRASBOURG événementswww.foireurop.com

Європейський споживчий ярмарок

Sindex 2016 BERNEXPO AGwww.bernexpo.chwww.sindex.ch

BT 1www.bt1.lv/bt1/rigafood

Міжнародна виставка технологій (робототехніка, автоматизовані комп'ютерні системи, виробниче обладнання, приладобудування)

Riga Food 2016 Міжнародна продовольча виставка

Poznan International Fairм. Познань, Польща

DREMA/ FURNICA 2016

Poznan International Fairwww.drema.pl

Міжнародна виставка машин і інструментів для деревообробної та меблевої промисловості

Messe Stuttgart м. Штутгарт, Німеччина

AMB 2016 Messe Stuttgart Internationalwww.messe-stuttgart.de/amb

Міжнародна виставка металообробного обладнання і технологій

Metal. Aluminium & Nonfermet. Recykling.Control-tech

Targi Kielcewww.targikielce.pl

Міжнародні виставки технологій ливарного виробництва, обробки та переробки металу, інструментів, устаткування

комп'ютерні,

ьча

н робної

ня

ливарного обки металу,

тавка.

olisон, Франція

HKTDC www.hkfoodexpo.com

Hong Kong FoodExpo 2016

Виставка продуктів харчуванта напоїв27– Micropo

м. Безансо–30 ня

27–30 Футбольний манежм. Мінськ, Білорусь

MinskExpo, JSCIFWexpo Heidelberg GmbH woodworking.minskexpo.com

WOODWORKING 2016

Міжнародна деревообробна виставка. Салон «Біоенергетика».Виробництво меблів: дизайн, компоненти

Plovdiv Congress Centreм. Пловдів, Болгарія

International technical fair. Aquatech. Autotech. Eltech. Eneco.Infotech. Stroytech.Machine building.Chemical industry.Autoworld–plovdiv

26–1 International Fair Plovdivwww.fair.bg

Міжнародні спеціалізовані виставки: Акватех. Автотех. Електроніка й електротехніка. Енергетика й екологія.Інформаційні технології. Будівельна галузь. Машинобудування. Хімічна промисловість.Автосвіт-Пловдів

CNR Expo Center м. Стамбул, Туреччина

Aymod Fall 2016 CNR Holdingwww.cnraymod.com

Міжнародна виставка взуття та його виробництва

Exhibition & Congress Centreм. Кельце, Польща

26–1

B H

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

Page 12: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

20№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

21

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Якби ми зустрілися з вами півтора роки тому і я сказав би, що відбудуться перевибори, буде досягнуто домовленість з МВФ, відбудеться реструктуризація державного боргу, ситуація на сході стабілізується та ви досягнете деякого прогресу в реформуванні, кожного переповнювало б відчуття очікування. Тепер переповнює відчуття поваги. Так почалася наша розмова з Рудольфо Аморесано, керуючиим партнером інвестиційної компанії Empire State Capital Partners.

FOUR qUEsTIONs TO THE INVEsTOR

Чотири ПитАння ІнВеСторУ

If I sat here year and a half ago and told you that you would have a re-election, an agreement with the IMF, a restructure of the national debt, some definite stability in the east and some progress on the reforms, everybody would be overwhelmed by a sense of expectation. Now you deserved a respect. In this manner we began our talk with Mr. Rodolfo Amoresano, Managing Partner of Empire State Capital Partners Investment Company.

– Ще багато, що треба

зробити. Я кажу це з

позиції управляючого

портфельними активами,

інвестора. Вам необхідно

приборкати корупцію. Це

не є таємницею, про це

знає кожен. Вам необхідно

врегулювати питання

приватизації, щоб люди

отримали можливість

продавати землю, а

сільське господарство стало

відкритим для інвестицій.

Однак Україна вже сьогодні

досягла очевидного

прогресу.

– на Вашу думку, яка роль у суспільстві, у бізнесовому середовищі належить бізнес-асоціаціям, торгово-промисловій палаті?

– Я зараз перебуваю саме

тут, у Торгово-промисловій

палаті України, куди ви мене

запросили на інтерв’ю, саме

такі інституції забезпечують

поступальний розвиток

України, надають послуги,

я маю на увазі їх членів. Я

впевнений, що не єдиний

із тих, хто приїздить до

України і ділиться своїми

думками, ставить питання,

мислить широко щодо того,

як ми можемо покращити

ситуацію в Україні, яким

чином можна залучити

інвестиції. Саме тому, на

мою думку, роль Торгово-

промислової палати значуща

і позитивна. І тут справа

не в бізнесі, адже коли ви

залучаєте кошти, інвестиції

для бізнесу, саме цей бізнес

потім інвестує і створює

робочі місця, а робочі

місця зумовлюють вищу

якість життя для кожного

громадянина України. Саме

такий факт має місце. Я зараз

кажу за себе. Я вдячний

за запрошення поділитися

власним баченням і

продемонструвати, наскільки

це просто поставити питання

інвесторам, що необхідно,

наприклад, зробити нам. І це

дуже добре.

– яка мета Вашого візиту до торгово-промислової палати України?

– Моя мета: зрозуміти,

яким чином ми можемо

співпрацювати, ділитися

ідеями та нашим баченням

того, як ми сприймаємо

Україну; показати, що, на

нашу думку, має відбутися,

аби в Україну прийшло

більше інвесторів. Місцевий

бізнес має сам інвестувати,

адже ми періодично

отримуємо наступне

послання ззовні, з-за меж

України: «Якщо ж так все

добре в Україні, чому тоді

національний інвестор

не інвестує всередині

країни?» Оскільки кожна

країна потребує коштів,

багато коштів. Тому ми

обговорювали питання,

яким же чином це звести

до одного знаменника,

яким чином звести разом

національних, внутрішніх

партнерів, щоб запустити

процеси.

– Чи був окреслений під час Вашої зустрічі з президентом торгово-промислової палати України який-небудь конкретний план?

– Насправді, у нас

заплановано декілька

конкретних речей.

Президент Торгово-

промислової палати

України презентував низку

– A lot of things have to be

done. I mean it as a portfolio

manager, as an investor. You

have to deal with corruption.

That is not a secret what I

am saying, everybody knows

that. You need to deal with

privatization, agree on the

ability of people to sell

the land and open up the

agriculture for investments.

But Ukraine has just made a

lot of progress.

– What do you think about the role of business associations, the Chamber of Commerce and Industry in the society and business environment?

– I am sitting here in the

Ukrainian Chamber of

Commerce and Industry

where you invited me to

come and speak, these

institutions are promoting

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИМіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

Page 13: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

22№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

23

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

слушних ідей, зокрема, як

ми могли би співпрацювати

в напрямку залучення

коштів в Україну. Це буде

поєднання місцевого

капіталу, внутрішніх сил.

Також він висловив

заінтересованість у навчанні

представників малих і

середніх підприємств щодо

ведення кращого бізнесу.

Це дуже важливо, оскільки

інвестори отримують

інформацію певного складу

і вони можуть мати дані

не лише про інвестиційні

можливості в Україні, а й

взагалі про спроможність

України конкурувати

з іншими країнами,

наприклад, із Аргентиною,

за капітал. Тому чим більш

підготовленими є члени

вашої Палати, тим краще

вони презентуватимуть

себе інвесторам із метою

залучення коштів. Саме в

цьому полягає важлива

роль Торгово-промислової

палати й її президента.

– Чи має американський бізнес будь-які страхи щодо співпраці з Україною, чи існують деякі перестороги?

– Це стосується не лише

США, а й усього світу.

Найбільша проблема

криється у минулому

України. Чим більше

закордонні інвестори

довірятимуть Україні,

тим буде краще. Довіра

виникає від того, що

відбувається і як саме. Адже

є місцеві партнери, з якими

доведеться співпрацювати, і

в цьому полягає ключовий

інтерес. Наприклад, ми

співпрацюємо з Торгово-

промисловою палатою

України в напрямку

забезпечення певного рівня

розуміння і безпеки щодо

того, з ким саме варто

вести бізнес. Наприклад,

ви рекомендуєте

Американській торговій

палаті співпрацювати

з певними членами,

передаючи таким чином

певний рівень довіри.

Саме це набуває ваги

для бізнесу й інвестора.

Отже, ви усуваєте певну

невизначеність щодо того, з

ким вести бізнес. І це дуже

важливо.

– Сподіваюся, що наша розмова виявиться цікавою для наших читачів.

– І я на це сподіваюся.

Дякую вам за приділений

час та увагу.

Бесіду вела

наталія КоПецьКА-ДеньгА

Ukraine and doing services, I mean their members. I am sure

I am not the only one who comes and tells about Ukraine,

asks questions and is open-minded how to improve Ukraine,

how we can attract investments. So the openness and desire

are welcome. Therefore, I think the role is very significant and

positive. And it is not just business because when you attract

money, investments for businesses, then those businesses

invest, those businesses create jobs, and jobs create better

quality of life for every citizen in Ukraine. This is the fact that

happens. I am now speaking for myself. Thank you for being

invited to share my views but also to demonstrate how open

it is to attract investors to ask questions what we need to do,

for example. That is very good.

– What is the goal of your visit to the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry?

– My goal was also to understand how we can set up to

work together, to share some more ideas, to see how we

perceive Ukraine from outside and to share what we think

investors receive information of certain matter and they

are able to receive not only investment opportunities from

Ukraine but also its ability to compete globally, for instance,

with Argentina for capital. The more educated the members

of your Chamber are, the better they present themselves to

investors to attract capital. I think that is the important role

of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry and

the President of the Ukrainian Chamber of Commerce and

Industry.

– Does american business have any concerns about cooperation with Ukraine, are there any precautions?

– It is not only for the USA, but for the whole world. The

biggest problem Ukraine has is its past. The more investors

or business can trust Ukraine, the better it is. Trust comes

from what and how you have done. You have local partners

which you actually have to work with and that is the key

interest. For example, we are dealing with the Ukrainian

Chamber of Commerce and Industry in providing some level

of understanding and safety whom you are actually doing

business with and whom you should deal with. For example,

you recommend the American Chamber of Commerce to

deal with certain members and pass a certain level of trust.

That makes sense for business and an investor. Thus, you are

removing some level of uncertainty with whom to deal with.

And that is very important.

– I hope our conversation will be interesting for our readers.

– I hope, too. Thank you for your time and attention.

Interviewed by Nataliia KOPETsKa-DENGa

Чим більше закордонні інвестори

довірятимуть Україні, тим буде краще

The more investors or business can trust

Ukraine, the better it is

B H

about needs to happen in order to attract more investors to

Ukraine. Local businesses need to invest themselves since a

recurring message that we get outside Ukraine is as follows:

«When the things are so good in Ukraine, why local investors

are not investing in the country?» Since all the countries need

money, much money. Therefore, we were discussing the ideas

how to put all these things together, how to bring local,

internal partners to start the processes.

– Was any concrete plan discussed during your conversation with the President of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry?

– Actually we had a couple of concrete things we want to

pursue. The President of the Ukrainian Chamber of Commerce

and Industry presented some things worth, specifically how

we can work together to attract funds to Ukraine. It will be a

combination of local money, internal forces. He also mentioned

that he was looking for how to educate for better work small

and middle-sized enterprises. It is very important because

МіЖНАРОДНі еКОНОМіЧНі зВ’ЯзКИ

Page 14: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

24№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

25

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Продукція столичних підприємств, наукові розробки київських університетів-хабів… 100 найкращих і найсильніших зібралися у центрі міста, на Великій Житомирській, 33 у ТПП України, щоб показати свою продукцію.

Goods produced by Kyiv companies, research work of Kyiv universities – hubs... 100 best and strongest as-sembled in the center of the city in the building of the Ukrainian CCI on 33, Velyka Zhytomirska Street, to dem-onstrate their products.

«KYIV QUALITY» FOR THE FaTHERLaND. aND FOR EXPORT

– Ми пишаємося можливістю

потиснути руку підприємцям, які

є економічними м’язами серця

нашої столиці – Києва. Інвестори й

іноземні колеги часто кажуть: яка у

вас чудова країна, у вас майже все

є. Мені ж хочеться сказати: у Києві є

все, починаючи з космічної галузі і

закінчуючи дуже якісними товарами,

які ми споживаємо щодня. Місто

Київ «притягує» до себе інвестиції

та нові ідеї. Виставка наразі дуже

важлива, оскільки тут представлено за

сотню підприємств із 10 районів міста.

Промисловий і економічний потенціал

Києва залишається дуже потужним і

впливовим на всю нашу громадську

думку, суспільний настрій, політичні й

економічні очікування, – зазначив під

час церемонії відкриття президент ТПП

України Геннадій Чижиков.

– We are proud to shake hands with entrepreneurs who are economic muscles

of the heart of our capital Kyiv. Investors and foreign colleagues often say: you

have a wonderful country, you have almost everything. I also want to say that

in Kyiv we have everything – from airspace industry to high quality goods that

we consume every day. The city of Kyiv «attracts» to itself investments and new

ideas. This exhibition is very important, because more than a hundred enterprises

from 10 districts of the city are represented here. Industrial and economic poten-

tial of Kyiv is very powerful, it influences our public opinion, public mood, political

and economic expectations, – noted Gennadiy Chyzhykov, President of the Ukrai-

nian CCI during the opening ceremony.

«КиЇВСьКА ЯКІСТь» ДЛя ВІтЧиЗни. I нА еКСПорт

Page 15: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

26№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

27

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Геннадій Пліс, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації

– розвиток національного товару –

це пріоритет, але за сьогоднішніх умов

робити бізнес дуже непросто. Ми

маємо вирішити конкретні проблеми

економічного сектора, передусім –

зниження кредитного навантаження,

подолання бюрократичних та

експортних бар’єрів.

У місті зараз налічується понад 700

підприємств, на яких працюють

більш ніж 120 тисяч робочих. Слоган

«Зроблено в Києві» має стати нашим

золотим стандартом і надійною

маркою якості. E

Микола Засульський, президент Київської ТПП

– не можна переоцінити важливість

процесу розвитку власного

національного виробництва. Країна,

яка опікується власним виробництвом

і виробниками, має перспективи, а

у протилежному випадку вона стане

країною третього світу і перебуватиме

на узбіччі технологічного та

цивілізованого процесу. Дуже

важливо, що наші підприємці

виходять на інші ринки! Ми разом

будуємо економічно сильну Україну.

E

Олександр ФоМенКо, директор департаменту продажу пластикових карток підприємства «Поллі-Сервіс»

– наше підприємство виробляє

ідентифікаційні іменні документи,

персоналізатори платіжних карт VISA,

MasterCard, UnionPay, Простір і ін.

Працюємо на ринку понад 10 років.

І демонструємо, що продукція, яка

випускається у Києві, – високоякісна і

конкурентоспроможна.

Нашими клієнтами є понад 200 банків

із 10 країн світу. Іноземні клієнти

обрали нашу компанію в якості

партнера, бо у світі не так багато

сертифікованих виробників VISA і

MasterCard. До того ж, ми пропонуємо

адекватну ціну, відмінну якість,

оперативні терміни обслуговування та

зручність комунікації.E

Микола курченкО, голова правління ТОВ «Київський механічний завод «Магістраль»

– У цьому році заводу виповнюється

70 років. Підприємство проводить

розробки з виготовлення нової

дорожньої техніки.

Раніше нашу техніку ми постачали

до всіх республік колишнього Союзу.

200 машин вартістю 9 млн. дол.

працювали в Росії. Зараз у нас є

проблеми: ми відчуваємо нестачу у

замовленнях.

Тому було прийнято рішення брати

участь у виставці. Насправді, таке

поняття як «київська якість» існує.

Підтвердимо це тим фактом, що наша

фреза отримала диплом найкращої

продукції. Вся продукція, до речі,

сертифікована за системою ISO. А

німецькі компанії «Варган», «Шмідт і

Багер» давно визнали високу якість

українських виробів.

Сподіваємося, що наші комунальні

служби будуть купувати нашу,

вітчизняну, техніку – ремонтер із

фрезом, робота якого спрямована

на відновлення дорожнього покриття

(глибокі ями) в швидкому режимі.

Таких машин в Україні всього 500,

але практично в усіх областях і

районах. Також сподіваємося, що

Gennadiy Plis, First Deputy Head of Kyiv City State Administration.

– Development of national products is a

priority, but under current conditions to do

business is not easy. We have to solve some

specific problems of economic sector, espe-

cially, reduce credit load, overcome bureau-

cratic barriers and facilitate export.

The city now has more than 700 companies,

which employ more than 120 000 workers.

The slogan «Made in Kiev» is to become our

gold standard and reliable trade mark of

quality.

Mykola Zasulsky, President, Kiev City CCI

– We can not overestimate the impor-

tance of the development of our own

domestic production. A country, that cares

for its own production and manufacturer,

has prospects, but otherwise it will become

a third-world country and will find itself on

the sideways of technological and civilization

processes. It is important that our business-

men go to foreign markets! Together we

are building Ukraine which will be economi-

cally strong.

Olexandr FOMenkO, Director of sales of plastic cards, Polly-Service Enterprise

– Our company produces personal identi-

fication documents, personalizers for VISA,

MasterCard, UnionPay, Prostir payment

cards and other products. We have been

working in the market for over 10 years.

And we have been demonstrating that

products manufactured in Kiev are of high

quality and quite competitive.

Our customers include more than 200

banks from 10 countries. Foreign clients

have chosen our company as a partner be-

cause the world has not so many manufac-

turers certified to produce VISA and Mas-

terCard. In addition, we offer an adequate

price, excellent quality, prompt service and

fast and convenient communication.

Mykola kurchenkO, Chairman of the Board, Magistral KyivMechanical Plant

– This year our plant will mark 70 years

of its existence. We design and produce

road building equipment.

In the earlier days we supplied our machines

to all republics of the former Soviet Union.

200 machines worth 9 mln. US dollars

worked in Russia. Now we have problems:

the demand for our products is low.

Therefore we decided to participate in the

exhibition. In fact, such notion as «Kiev

quality» exists. We can confirm this by the

fact that our cutter received a diploma as

the best product. All our products are certi-

fied under the ISO system. German compa-

nies – Vargan, Schmidt and Bagher – have

long ago recognized the high quality of

Ukrainian products.

We hope that our utilities services will buy

our own, domestically produced, equipment

– cutter repairer, which is used to restore

road surface fast. There are just 500 such

machines in Ukraine, but they have them in

«ФанПліт», «Макаронна

фабрика», «Компанія

Фавор», «Київприлад», «Меридіан»,

«Гальванотехнік» є дипломантами

«Столичний стандарт

якості» (проект покликаний стимулювати виробництво, підвищувати конкуренто-

спроможність української

продукції, послуг та їх збуту)

FanPlit, Pasta Factory, Favor

Company, Kyivprylad, Meridian,

Galvanotekh-nic – these companies

are winners of the «Quality Standard of the Capital» competition

which is a proj-ect designed to stimulate production,

increase com-petitiveness of the Ukrainian products, ser-vices and their marketing

Учасники та гості виставки знайомляться з продукцією столичних підприємств

еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО

Page 16: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

28№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

29

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

приверне увагу до себе наша техніка

для косіння газонів уздовж трас,

прибирання снігу і землі. Наші машини

для догляду за тротуарами, які

розкидають сіль, пісок, гравій, щебінь,

зараз широко використовуються в

сільському господарстві для розподілу

мінеральних добрив на полях. До

речі, ми експортуємо в Казахстан,

Азербайджан, Узбекистан. E

ігор МасОл, президент ЗАТ «Компанія Росток»

– Сьогодні на виставці ми

представляємо нову систему опалення

– локальну, модульну, автоматичну,

аналогів якої у світі немає. Плюс до

цього, власна розробка, незвичайний

метод нагрівання. Система працює

гарантовано 10 років. Це новий

продукт під брендом Made in Ukraine.

Якщо систему застосовувати на

рівні міста, то теплотраси будуть не

потрібні і міській владі це дозволить

заощадити до 1 млрд. дол. на рік. І тоді

у міських голів не буде такого поняття

як «початок опалювального сезону».

Система, вживана в квартирах,

складається з батареї, нагрівача

бойлера, пульта управління і все це

взаємопов’язано. В результаті ви двічі

скоротите витрати на електроенергію.

E

Олександр Осадчий, генеральний директор ДП ВО «Київприлад»

– наше підприємство понад 50

років створює прилади управління

космічними, вантажними і

пілотованими кораблями. Це

складний процес, який вимагає

високої культури виробництва,

високої якості. Зараз у нас в розробці

знаходиться понад півтора десятка

приладів для системи управління

бортовим комплексом. Окрім цього,

підприємство створює нові види

приладів для потреб енергетики

України та Києва.

Ми розуміємо, що через військові

дії на сході країни нам необхідно

переорієнтувати свою роботу в

космічному напрямку. Сьогодні

наші партнери – США, Бразилія,

інші країни. Ми співпрацюємо

з вітчизняними партнерами

– столичним метрополітеном,

торговельними центрами,

металургійними комбінатами,

almost all regions and districts. We also hope

that our machines for cutting lawns along

roads, for removing snow and earth will draw

customers’ attention. Our machines for taking

care of sidewalks such as salt, sand, gravel,

crushed stone scatterers, are widely used in

agriculture for spreading of fertilizers in the

fields. By the way, we export our machines to

Kazakhstan, Azerbaijan, Uzbekistan.

igor MasOl, President, Rostock Company

– Today at the exhibition we present a new

heating system – local, modular, automatic,-

which has no analogues in the world. Another

its positive feature is an unusual method of

heating which was developed by us. The sys-

tem is guaranteed for 10 years. This is a new

product under the brand «Made in Ukraine».

If the system is applied at the city level, the

heating pipes networks would not be required

and the city authorities would save up to 1

billion US dollars per year. And then mayors

would not have to worry about such thing as

«the beginning of the heating season». The

system to be used in apartments consists of

heating batteries, a boiler and a control device.

Everything in it is interconnected. As a result,

the system would half your energy expenses.

Olexandr Osadchy, General Director, Kyivprylad State Enterprise

– Our company for more than 50 years has

been creating control devices for manned and

cargo spaceships. This is a complex process

that requires high production culture, high

quality. Now we are designing more than a

dozen devices and instruments for space-

ships’ board control complexes. In addition,

the company creates new kinds of devices

for the needs of the energy sector of Ukraine

and Kyiv.

We understand that because of the fighting

in the East, we need to refocus our work.

Today our partners are the US, Brazil and

other countries. We also cooperate with local

partners – the capital’s subway system, shop-

ping centers, steel mills, mines, railways.

Recently we had a meeting with Prime Min-

ister Volodymyr Groisman, who presented

the program of action in 10 major areas,

where the fifth place is given to development

of industry. This is a real support from the

Government, the creation of Governmental

programs for the development of the internal

market and their implementation.

Під час виставки деякі підприємства

знайшли кілька нових напрямків

співпраці. А між ДП ВО

«Київприлад» і КП «Київський метрополітен» було підписано протокол про наміри щодо

подальшої співпраці

During the exhibi-

tion, several companies found some new areas for mutual

cooperation. For example,

the Kyivp-rylad State Enterprise

and the Kyiv Metropoliten

KE signed a protocol

of intent on future coop-

eration

Народний депутат України Оксана Продан і Київський міський голова Віталій Кличко під час засідання членів Асоціації міст України, що відбулося у рамках виставки «Зроблено в Києві» у ТПП України

Керівники українських підприємств – експонентів виставки «Зроблено в Києві»

еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО

Page 17: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

30№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

31

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

шахтами, залізницями.

Нещодавно в нас відбулася зустріч

із прем’єр-міністром Володимиром

Гройсманом, який представив

програму дій за 10 напрямками, і

в якій 5-те місце посідає розвиток

промисловості. Це дійсно підтримка

уряду, створення урядових програм

із розвитку внутрішнього ринку й їх

виконання.E

Олександр МариненкО,представник компанії «Пролог-Семікор»

– Ми випускаємо злитки і пластини

монокристалічного кремнію для

мікроелектроніки та сонячної

енергетики, сонячні модулі для

побудови приватних електростанцій

і електростанцій зі скиданням

електроенергії в загальну мережу.

Наша продукція має високу якість,

відповідає всім українським і

міжнародним стандартам. Для

нас поняття «київська якість» –

це наявність постійних клієнтів.

Продукцію ми експортуємо до Японії,

Тайваню, країн СНД і в основному

до Республіки Білорусь, а також до

деяких європейських країн – Франції

та Німеччини. У планах компанії

– завоювати провідні позиції із

сонячної енергетики на українському

ринку, розширити лінійку з

монокристалічного кремнію і ринки

збуту в Європі.E

анастасія чукМаненкО, представник ПАТ «УХЛ-Маш»

– Компанія «УХЛ-Маш» випускає

металеві меблі для офісів (шафи для

одягу, картотеки й архіву, стелажі,

сейфи), а також для СТО і медичних

лабораторій. Підприємство є єдиним

в Україні виробником зварювальних

столів, сушильних шаф, і другим –

із випуску промислових меблів із

металу. У виробництві використовуємо

чорні метали і нержавіючу сталь,

які закуповуємо як у українських

підприємств, так і за кордоном. Нині

ми плідно співпрацюємо з компаніями

зі Словаччини, Грузії, Румунії,

Німеччини, Болгарії й ін. У подальших

планах – більш щільне освоєння

європейського ринку.E

ірина МірОшник, голова правління ВАТ «УКРПЛАСТИК»

– Підвищення

конкурентоспроможності київських

виробників на ринку має стати

стратегічним завданням міської влади.

Ця виставка – позитивний сигнал

для підприємств, які в складних

макроекономічних умовах прагнуть

утримати і зміцнити свої позиції на

зовнішніх ринках.

Ми на власному досвіді переконалися,

який вплив на економіку країни

має наявність в Україні сучасного

імпортозаміщуючого виробництва.

«Укрпластик» виробляє

високотехнологічну упаковку

для вітчизняних підприємств, яка

розробляється з урахуванням новітніх

досягнень науки та техніки і повністю

відповідає найвищим соціальним і

екологічним стандартам. Це багато в

чому визначає успішне просування

українських товарів на європейських

і світових ринках, покращує

маркетингові властивості, продовжує

терміни зберігання і знижує втрати

продукції в мережах.

Підготувала олена ЛоБАЧеВА

Olexandr MarynenkO, Representative, Prologue-Semikor Company

– We produce ingots and plates of

monocrystalline silicon for microelectronics

and solar energy devices, as well as solar

modules for construction of private power

stations and power stations feeding electric

current to general electricity networks.

Our products are of high quality and meet

all international and Ukrainian standards. For

us, the concept of «Quality of Kyiv» is the

return of our regular customers. We are ex-

porting our products to Japan, Taiwan, the

CIS countries and, mainly, to the Republic of

Belarus, as well as to some European coun-

tries – France and Germany. The company

plans to win a leading position in the solar

energy sector in the Ukrainian market, to

further expand its range of products from

monocrystalline silicon and find new markets

in Europe.

anastasia chukManenkO, Representative, UHL-Mash JSC

– UHL-Mash Company produces metal

furniture for offices (wardrobes for gar-

ments, shelves for filing and archives, safe

boxes) and furniture for the auto service

stations and medical laboratories. The

enterprise is the only producer in Ukraine

of welding tables, drying racks, and is the

second in production of industrial furniture

made of metal. In production we use steel

and stainless steel, which buy both from the

Ukrainian and foreign enterprises. We are

now fruitfully cooperating with companies

from Slovakia, Georgia, Romania, Germany,

Bulgaria and others. In the future we plan

a more active penetration of the European

market.

iryna MirOshnyk, Chairman of the Board, Ukrplastik JSC

– Improving the competitiveness of Kyiv

manufacturers in the market is to become a

strategic task of local authorities. This exhibi-

tion is a positive signal for enterprises which

in difficult macroeconomic conditions strive

to keep and strengthen their positions in

foreign markets.

We have seen from our own experi-

ence how important is the impact on the

economy of the country the presence in

Ukraine of a modern facility for production

of import-substituting products. Ukrplastik

produces high-tech packaging for domestic

enterprises, which is produced taking into

account the latest scientific and technologi-

cal developments. It fully meets the highest

social and environmental standards. This to

a large extent determines the success of the

Ukrainian goods in the European and world

markets, improves marketing properties, ex-

tends shelf life of goods and reduces losses

of products in trade networks.

Prepared by Olena LOBaCHEVa

Представники підприємств

зазначали, що, незважаючи на

складні часи, готові й надалі

працювати у своїх

напрямках, бо бачать майбутнє

своєї країни як розвинутої та незалежної

держави, де будуть створені належні умови

для кожного громадянина

та підприємця малого,

середнього та великого

бізнесу шляхом модернізації,

впровадження інновацій і залучення іноземних інвестицій у розвиток

промислових підприємств

During the exhibi-tion, representatives of enterprises pointed out

that despite difficult times they are ready

to continue to work in their fields, they want

to develop, expand and improve their activities,

because they see the future of their country as a developed and in-dependent state, which

will create the right conditions for every citizen and for every small, medium and

large business through modernization, in-

novation and attraction of foreign investment to the development of

enterprises

Прес-група у спецодягу, виготовленому київським ТОВ «РА.ДА», під час виставки «Зроблено в Києві»

еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО

Page 18: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

32№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

33

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Показуючи новий завод

«Термо-Пак», що стане до

ладу вже у вересні цього

року, власник і керівник

підприємства Яків Усенко

розповів президенту ТПП

України Геннадію Чижикову:

«Перший верстат, який був

проданий у Білорусь, ми

виготовили в прямому сенсі

слова у мене в гаражі в

середині 90-х. А вже потім

запустили виробництво. В

2014 році, коли в Україні

настала політична криза

КоМПАнІя «терМо-ПАК».УКрАїнСьКий aPPLE

Businessmen in Ukraine are increasing their volumes of orders even at this time of hardship for their country. After they lost the Russian market, they are accept-ing new standards of work and are one after another signing contracts with Italy, France and Finland … This all can be said about Thermo-Pack, a manufacturer of packaging equipment for food and non-food industries, headquartered in the town of Bila Tserkva.

Українські підприємці нарощують обсяги замовлень у складні для країни часи. Втративший російський ринок, переходять на нові стандарти роботи і підписують контракти з Італією, Францією, Фінляндією... Все це – про компанію – виробника пакувального обладнання для харчової та нехарчової продукції «Термо-Пак» із Білої Церкви.

Кола Україна», корпорація

«Рошен», «Оболонь»,

«Пивоварня Зіберта»,

корпорація «Українські

мінеральні води», «Перша

приватна броварня», «САН

ІнБев», «Кривоозерська

харчосмакова фабрика»,

«Сандора» (корпорація

PepsiСo), «Білоцерківський

молочний комбінат» (ТМ

«Біла лінія») тощо. Проте,

понад 60% продукції наразі

компанія виробляє на експорт.

Крім Європи, активно йдуть

поставки і в Африку, і в Азію.

«Зараз відпрацьовуємо

контракт на 800 тис. євро

на поставку обладнання в

Африку. На початку червня

поїхали на виставку до

Ірану освоювати нові ринки,

і прямо на виставці продали

пакувальну машину.

Сьогодні географія поставок

компанії перевищила 20 країн.

Із повним запуском нового

заводу у вересні обсяги

виробництва істотніше

зростуть. Адже загальна

площа виробничого

комплексу перевищує

9 тис. кв. м. Він дозволить

організувати ще 50

додаткових робочих місць.

Сьогодні компанія вже

забезпечує роботою 200

білоцерківців, середня

заробітна плата яких

становить 8 тис. грн.

– Такі приклади дуже

мотивують і надихають.

Історія «Термо-Паку» схожа

з історією світового гіганта

Apple. Це підприємство

чекає велике майбутнє», –

зазначив Геннадій Чижиков.

as he is showing the new plant of Thermo-Pack company,

which is to start its operation this September, the company’s

owner and manager Mr. Yakiv Usenko told following things to

Mr. Gennadiy Chyzhykov, the President of the UCCI: «The first

working machine, which we sold to Belarus, was made at my

garage in the exact meaning of this word in the middle of 1990’s.

And later we launched the production operations. When the

political crisis broke out in Ukraine and the entire business life kind

of went down in 2014, we began to build a new plant, and we

were right to do that. Now, as more and more of the Ukrainian

companies come to foreign markets, we have new upgraded

production facilities that will enable us to get fruitful contracts».

THERMO-PaCK COMPaNY. aN aPPLE FROM UKRaINE

Nowadays, the company cooperates with many businesses in

Ukraine. Our equipment is regularly purchased by such companies

as Coca-Cola Ukraine, Roshen Corporation, Obolon, Siebert Brew-

ery, Ukrainian Mineral Waters Corp., First Private Brewery, SAN

InBev, Kryve Ozero Food Flavouring Factory, Sandora (a division

of PepsiCo), Bila Tserkva Dairy Plant (TM «Bila Linia»), etc. How-

ever, over 60% of our produce is currently exported. Along with

Europe, sales are actively accomplished to Africa and Asia, too.

«We are now working to fulfill a EUR 800,000 – contract for

the supply of equipment to Africa. In early June, we visited an

exhibition in Iran to search for new markets, and right there at

the exhibition we sold a packaging machine we displayed».

Once the new plant starts its operation to the full extent in Sep-

tember, the product output will grow essentially since the total

area of the production facility will be over 9,000 sq. m, and this

will enable us to create 50 jobs more. As of today, 200 people

living in the town of Bila Tserkva are employed by the company,

with their average salaries being UAH 8,000.

«Such examples of corporate success can motivate and inspire.

The history of Thermo-Pack, same as that of the global giant

Apple. I am sure this company will have a great future», said

Gennadiy Chyzhykov.

й увесь бізнес просто

зупинився, розпочали

будівництво нового заводу –

і не прогадали. Сьогодні, коли

для українських компаній

усе більше відкриваються

світові ринки, ми маємо нове

модернізоване виробництво,

яке дозволить укладати

вигідні контракти».

Нині компанія працює з

багатьма українськими

партнерами. Постійними

замовниками обладнання

заводу «Термо-Пак» є «Кока-

B H

еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО

Page 19: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

34№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

35

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

,

«ПриБУтоК – це не тІЛьКи гроШІ, АЛе й СЛАВА»

Do small and medium-sized businesses feel com-fortable in the countryside? Is there friendly wind favouring their business matters? Do the Ukrai-nian farmers of small and medium size manage to increase their labour efficiency, comply with production technologies and make exports? All these questions were in focus of our interview with the owner of a family enterprise, Brusvyana Fruit&Berry Seedings Nursery, Mrs. Dmytriyeva Liliana, who runs the business together with her husband Volodymyr that is developing dynami-cally and is a typical representative of middle-sized business in the countryside. That is the success story of a member of the Ukrainian CCI as it is.

PROFIT Is NOT MERELY THE MONEY BUT THE FaME, as WELL

– It is a well-known fact that over half of the agricultural enterprises in Europe are family-owned farms, representatives of small and medium-sized businesses. These very companies are the generators of competitiveness, creation of jobs and sustained economy in rural areas. Is there any small and medium-sized business in the countryside, does it work?

– Yes, it is not a myth, it is actually in place. We are the repre-

sentatives of such business.

– You started working from the clean sheet of paper or, as the story goes, with 1 dollar in a pocket?

Чи комфортно малому й середньому бізнесу на селі? Чи дме попутний вітер у їх вітрила бізнесу? Чи вдається українським фермерам малого та середнього формату підвищувати продуктивність праці, дотримуватися технології виробництва, експортувати? Ми вирішили поговорити про це з власницею сімейного підприємства – розсадника плодово-ягідних саджанців «Брусвяна» Ліліаною Дмитрієвою, яка разом із чоловіком Володимиром керує господарством, що динамічно розвивається й є типовим представником середнього бізнесу в селі. Отже, історія успіху члена ТПП України.

– як відомо,

переважна половина

сільськогосподарських

підприємств Європи

– сімейні ферми,

представники малого й

середнього бізнесу. Саме

ці фірми є генераторами

конкурентоспроможності,

створення робочих місць,

стабільної економіки

сільських районів. Малий

і середній бізнес у селі.

Чи є він, працює?

– Так, це – не міф, він є.

Ми – представники такого

бізнесу.

– Ви починали працювати

з «0», або, як то кажуть, із

1 долара?

– Саме так ми й почали,

інвестицією послужив

продаж дачної ділянки під

Києвом. Ми виручили кілька

тисяч доларів і придбали

в Житомирській області

ділянку, розпочали справу.

Ліліана ДМитрІЄВА,власниця сімейного підприємства – розсадника плодово-ягідних саджанців «Брусвяна»

Mrs. DMYTRIYEVa Liliana,the owner of a family enterprise, Brusvyana Fruit&Berry Seedings Nursery

іНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА

Page 20: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

36№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

37

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

– That was the way we started our operations. Just the sale

of a garden plot outside Kyiv served as the initial investment.

We got several thousand US dollars, purchased a plot in Zhy-

tomyr Region, commenced own business.

- Why did you decide to deal with selective breeding of berry crops?

– We had already had some experience in the field of selec-

tive breeding.

My husband is an engineer-inventor coming from the fam-

ily of agronomists having patented inventions. I am a quali-

fied teacher of history and foreign language. However, we

had another education and obtained a Master Degree in

Garden&Park Farming at the Lugansk Pedagogical University.

Zhytomyr Region is a very favourable region in terms of soil

and climatic indices and conditions for breeding of berry crops.

It has plenty of historic places, as well. Recently, Kostivtsi

village has celebrated 500-year anniversary, it has always

had both intensive land cultivation and trade. The geography

of roads, access communications, heavy traffic flows and

connections with five district centres, hence, the number of

prospective buyers were considered.

– Liliana, what is the «green» business market structure in Ukraine nowadays? How intensive is a competition and how does your enterprise compete with other farms?

– When speaking about the market structure, it includes now

producers of planting materials (fruit and berry nurseries and

decorative breeding centres) and those who purchase planting

materials, they are consumers, subsidiary plots.

The nurseries sell products through garden centres, special-

ized departments in supermarkets, and urban municipalities are

ultimate consumers where landscape architects are engaged in

greenery planting.

Our company switched itself from the above scheme 5 years

ago as the demand for planting materials changed. Though

we make specialty out of growing of fruit and berry seedlings,

we started focusing on a blueberry and tall-growth everbear-

ing raspberries.

The thing is that berries as the product used to be absent in

Ukraine. Generally, fruit gardens based on new technologies

were laid out first and berrying grounds were made next.

Berying grounds, except for a blueberry, are not the plantings

of long duration with the life cycle within 3-8 years. First a

strawberry, then a everbearing raspberry and currant gained

popularity, later on the above followed by more high-cost

crops with a longer payback time such as a blueberry.

At the prices of the year 2015, making of 1 hectare of blue-

berry costs UAH 200 thousand. But the berries start the bear-

ing in the fourth bush life year only. Therefore, the price for

berries remains high.

– What are the greatest difficulties your business faces?

– The staff still remains the biggest problem nowadays. You

can develop some perfect technology how the business should

be arranged. However, if there is nobody to put all this in

practical terms, i.e. employees with big aspirations striving for

top results and ready to work tooth and nail, this becomes an

onerous challenge. We were lucky to have good staff. There

is a close and united team in Brusvyana perceiving the work,

selective breeding and growing with a good deal of creativity.

– and what about investments?

– I am against investments and investors since I believe that

the core business should be owned. But we ourselves act as

investors for other companies making first steps in berries’

growing.

- Is your production of complete cycle?

– We are the sole nursery in Ukraine dealing not only with

growing and selling but also with plant selective breeding.

– How much time does it take to produce one new

variety?

– Depending on the crop, it takes from 10 to 20 years. We

registered our first varieties early 90th last century. In the year

1998, we registered a sea buckthorn under the name «Kyivskyi

Burshtyn Thornless Sea Buckthorn» and «Lybid’». We have 5

primary varieties of raspberries: «Brusvyana», «Brusylovska»,

«Brusylovskyi Standart», «Yaroslavna» and «Prymara».

дуже сприятливий регіон

за ґрунтово-кліматичними

показниками й умовам для

розведення ягідних культур.

А ще – це історичні місця.

Селу Костівці не так давно

виповнилося 500 років, це

місце завжди було дуже

жвавим і з точки зору

обробітку земель, і торгівлі.

Ми брали до уваги географію

доріг, під’їзні колії, великий

транспортний потік і зв’язок

із п’ятьома районними

центрами, а отже й кількість

потенційних покупців.

– Ліліано, яка структура

ринку «зеленого» бізнесу

зараз в Україні? наскільки

висока конкуренція

й наскільки Ваше

підприємство конкурує з

іншими господарствами?

– Якщо говорити про

структуру ринку, нині

він включає виробників

посадкового матеріалу

(розсадники плодово-

ягідні й декоративні) і тих,

хто купують посадковий

матеріал – споживачі,

присадибні господарства.

Розсадники продають

продукцію через садові

центри, спеціалізовані

відділи в супермаркетах,

а кінцевим споживачем є

муніципалітети міст, у яких

ландшафтні архітектори

займаються озелененням.

Разом зі зміною попиту на

посадковий матеріал, наша

фірма 5 років тому відійшла

від названої схеми. Поряд із

тим, що ми спеціалізуємося

на вирощуванні саджанців

плодово-ягідних рослин,

акцент ми почали робити

на лохині високорослій й

ремонтантній малині.

Справа в тому, що раніше

в Україні ягоди, як продукт,

були відсутні. Спочатку, в

основному, закладалися

плодові сади за новими

технологіями, а за ними

підтяглися й ягідники.

Ягідники не такі довгочасні

посадки, за винятком

лохини, цикл у всіх

ягідниках становить від 3 до

8 років. У першу чергу стала

популярною полуниця, потім

– ремонтантна малина й

смородина, ну а пізніше

уже й більш високозатратні

культури з більш тривалою

окупністю, такі як лохина.

За цінами 2015 року

закладання 1 га лохини

обходилося в 200 тис. грн.

Але ягоди починають

плодоносити тільки на 4-й

рік життя куща, тому ціна на

них зберігається висока.

– які у Вас найбільші

складності в бізнесі?

– У наші дні найбільша

проблема – кадри. Можна

придумати прекрасну

технологію організації

бізнесу. Але якщо немає

з ким це реалізувати –

співробітників із амбіціями,

які прагнуть одержувати

високі результати й готові

працювати, не покладаючи

рук, усе здобуває відтінок

великої проблеми. Нам

повезло зі співробітниками.

На «Брусвяне» працює

згуртований колектив, який

ставиться до селекціонування

й вирощування творчо.

– А інвестиції?

– Я проти інвестицій та

інвесторів, бо вважаю, що

базовий бізнес повинен

бути власністю. Але ми самі

виступаємо інвесторами

для інших компаній,

які прагнуть займатися

вирощуванням ягід.

– Ваше виробництво

повного циклу?

– Ми – єдиний

український розсадник,

який займається не тільки

вирощуванням і продажем,

але й селекцією рослин.

– Скільки часу йде на

виведення одного нового

сорту?

– Залежно від культури

– від 10 до 20 років.

Свої перші сорти ми

зареєстрували на

початку 90-х років

минулого сторіччя. В

1998 році – обліпиху

за назвою «Обліпиха

безшипна Київський

Янтар» і «Либідь». У

нас є 5 основних сортів

малини – «Брусвяна»,

«Брусиловська»,

«Брусиловський стандарт»,

«Ярославна» і «Примара».

– наскільки розвинена

кооперація між

розсадниками в Україні?

– Усе, що відбувається

зараз на нашому ринку, –

це партнерські відносини.

– Чому Ви вирішили

займатися

селекціонуванням ягідних

культур?

– У нас із чоловіком уже

був досвід: ми працювали у

сфері селекційної роботи.

Мій чоловік – інженер-

винахідник із родини

агрономів, має

запатентовані винаходи. У

мене диплом педагога –

вчителя історії й іноземної

мови. Але ми одержали

й іншу освіту – закінчили

магістратуру в Луганському

педагогічному університеті

за фахом «садово-паркове

господарство».

Житомирська область –

іНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА

Page 21: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

38№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

39

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

– How is developed the cooperation among nurseries in

Ukraine?

– All we have now at the domestic market is partnership re-

lations. This very idea was underlying for the creation of the

Union of Planting Material Producers where Brusvyana acted

as a co-organizer in 2004. With the help of this Union the

market of home and landscape gardening as it exists cur-

rently in Ukraine was formed. Very powerful nurseries with a

wide range of products and planting material of high quality

sold today within the whole territory of Ukraine had appeared

for the last 10-15 years.

– are you talking about partnership, not competition?

– I feel positive that we have no competitors but rather part-

ners in Ukraine. It is the partnership, indeed. It’s high time in

helping the berry market in Ukraine to evolve. At the moment,

there exists a great number of farms growing the berries but

not so many of them produce planting material of requested

quality and required quantity.

The demand outruns the supply in our market segment and

I believe that an associa-

tion of planting material and

berry producers has a future.

Furthermore, I believe that

retail traders, suppliers of

related products and business

consulting companies should

join such association.

– We heard that you initiated setting up of a field-specific

association?

– Yes, we became Ukrsadprom member. I think that our As-

sociation will be among the members of the Ukrainian Cham-

ber of Commerce and Industry.

– What tasks do you put forth today?

– The task of any business is to gain profit since the profit is

not merely the money but the fame, as well. Everything else

just serves as an instrument for its obtaining.

My husband and I are patriots of Ukraine. I am from Lu-

gansk and I am concerned with the things happening now

on the East of my Motherland. We feel enthusiastic with the

changes that occur in Ukraine and believe that our mission and

contribution are to develop the Ukrainian breeding and berry-

ing grounds not only in professional terms but also in private

subsidiary plots.

We feel sure and positive that home gardening will be further

developed in the country. And our task is to show people how

to grow berries and thus helping all the Ukrainians to become

healthier and stronger.

– Did the national berry producers push the foreign

suppliers out of the market?

– The products of the Ukrainian garden&berry nurseries

and landscape centers makes nearly 70% range of garden

markets. The Ukrainian producers do not satisfy the need in

berries. Therefore, areas for berries’ growing are expanding in

Ukraine. It is worth mentioning that planting material is pur-

chased on large-scale basis not only by the Ukrainian produc-

ers but also by foreign ones (Polish, German). Many national

companies (developing their productions) undergo certification

procedure in order to sell products in Europe.

– What do domestic farmers need to boost exports of

Ukrainian products?

– It is necessary to have sorting lines and cooling facilities in

order to have the possibility to make berry exports. Unfortu-

nately, the majority of our producers are not technically pre-

pared. They lack investments. And we can do nothing without

the support from the state. Money for special-purpose proj-

ects should be available. Credits with low interest rate would

help the national producer.

Concerning exports, I would like to stress upon that the future

of the Ukrainian berry business is not restricted solely to the

European countries. There are other countries opened for

Ukraine and the whole world strives for mutual cooperation.

Interviewed by Nataliia KOPETsKa-DENGa

Саме ця ідея лягла в основу

створення союзу виробників

посадкового матеріалу,

співорганізатором якого

«Брусвяна» виступила в

2004 році. Завдяки саме

цьому союзу сформувався

ринок присадибного й

декоративного садівництва

в тому вигляді, в якому

він нині існує в Україні.

За останні 10–15 років

з’явилися дуже потужні

розсадники із шикарним

асортиментом, дуже

високої якості посадковим

матеріалом, який зараз і

продається на всій території

нашої країни.

– Ви говорите про

партнерство, не про

конкуренцію?

– Моє відверте

переконання: в Україні

немає конкурентів, у

нас є партнери. Так, це

партнерство. Вже настав

момент, коли потрібно

допомогти ринку ягід

сформуватися. Зараз

з’явилася велика

кількість господарств, які

вирощують ягоди, але

не так багато таких, що

готовлять посадковий

матеріал певної якості й у

певній кількості.

Попит перевищує

пропозицію у нашому

сегменті і я думаю, що

майбутнє – за об’єднанням

виробників посадкового

матеріалу й ягід. Також

гадаю, що до цієї справи

повинні підключитися й

ритейл, і постачальники

супутніх матеріалів, і

консалтингові фірми, що

супроводжують цей бізнес.

– Ми чули, що Ви стали

членом профільної

асоціації?

– Так, ми стали членом

асоціації «Укрсадпром». Я

думаю, що наша асоціація

незабаром буде членом

Торгово-промислової

палати України.

– які завдання Ви ставите

перед собою сьогодні?

– Завдання будь-якого

бізнесу – одержання

прибутку. Прибуток – не

тільки гроші, але й слава.

Усе інше – лише засоби для

досягнення цього.

Ми із чоловіком – патріоти

України. Як уродженка

Луганська із болем

спостерігаю за тим, що

відбувається на сході

моєї Батьківщини. Ми

підтримуємо зміни в Україні

й вбачаємо своєю місією

зробити внесок у розквіт

українського розсадництва й

ягідництва, як професійного,

так і приватних присадибних

господарств.

Ми впевнені, що в країні

триватиме розвиток

присадибного садівництва.

А наше завдання – навчити

людей вирощувати ягоди,

тим самим допомагаючи

всім нашим співвітчизникам

набувати здоров’я й ставати

сильнішими.

– Чи витиснули наші

вітчизняні виробники ягід

із ринку закордонних

постачальників?

– Приблизно 70%

асортиментів садових

ринків – це асортименти

українських розсадників

садово-ягідних і

декоративних. Потреба

в ягоді не покривається

українськими виробниками.

Тому зараз у країні триває

нарощування площ для

вирощування її. До речі,

масово закуповується

посадковий матеріал

не тільки українськими

виробниками, але й

закордонними (польськими,

німецькими). Багато

вітчизняних фірм (які

розбудовують свої

виробництва) проходять

процедуру одержання

сертифікатів для того, щоб

продавати продукцію в

Європу.

– Що потрібно нашим

фермерам для збільшення

експорту української

продукції?

– Аби мати можливість

поставляти ягоди за кордон,

потрібні сортувальні лінії

з охолоджувальними

установками. Наші

виробники, на жаль, у своїй

більшості поки технічно

не готові: не вистачає

капіталовкладень. І тут

без підтримки держави

нам не обійтися. Повинні

бути кошти під цільові

проекти. Національного

виробника дуже підтримали

б кредитні гроші з низькою

процентною ставкою.

Відносно експорту, то хочу

зазначити, що майбутнє

українського ягідного

бізнесу не зв’язане тільки з

європейськими країнами. Є

інші держави й увесь світ,

який для України відкритий.

Підготувала наталія КоПецьКА-ДеньгА

Попит перевищує пропозицію у

нашому сегменті і я думаю, що майбутнє

– за об’єднанням виробників посадкового

матеріалу й ягід

The demand outruns the supply in our

market segment and I believe that an as-

sociation of planting material and berry

producers has a future

Р

А

іНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА

Page 22: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

40№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

41

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALDіНТеРВ’Ю НОМеРА іНТеРВ’Ю НОМеРА

Хочете, щоб Ваша компанія була успішною на ринку, процвітала та розвивалась?

Практикуєте корпоративні виїзди або заохочування найбільш продуктивних

співробітників компанії? Обираєте подарунок для особливо важливих ділових партнерів?

Часто проводите форуми, конференції, науково-практичні симпозіуми, навчальні

семінари? Чому б не поєднати усе це з розкішним відпочинком?

У даний час нестандартні ідеї для проведення своїх конференцій та інсентив-турів усе

частіше шукають як великі корпорації, так і більш дрібні приватні компанії. Відмінною

альтернативою вже звичним наземним турам є корпоративні заходи на борту круїзних

лайнерів, які поступово витісняють традиційні майданчики для MICE-заходів – конгрес-

центри та готелі.

Якщо порівнювати вартість корпоративного відпочинку на круїзному лайнері з туром

у готель аналогічного класу, то вартість морського круїзу в середньому буде на 30%

нижчою. При цьому рівень обслуговування на круїзних лайнерах набагато вищий,

ніж у готелях, а варіантів для дозвілля – набагато більше: фітнес-центри, спортивні

майданчики, басейни, джакузі, спа-салони, щовечірні театралізовані вистави, яскраві

шоу, мюзикли, дискотеки, казино, безліч барів, ресторанів, лаунж-зон. Інфраструктура

сучасних лайнерів дозволяє діловим мандрівникам не лише повноцінно відпочити,

відкрити для себе нові країни і міста, а й згуртувати команду за допомогою

корпоративних ігор, тренінгів, семінарів та інших ділових заходів. Як правило, на

борту завжди є кілька конференц-залів, надається Wi-Fi доступ до мережі Інтернет,

є можливість орендувати сучасне обладнання для проведення презентацій.

тренД 2016: ПоЄДнАння ДІЛоВиХ ЗАХоДІВ тА КрУїЗного ВІДПоЧинКУ

Досьє: Компанія Inflot Cruise and Ferry Ukraine є багатопрофільним

туроператором по круїзах

і надає повний комплекс

послуг, пов’язаних із круїзними

подорожами по всьому світу,

починаючи від вибору категорії

каюти, підбору найбільш

зручного варіанту авіаперельоту

з міст України до портів посадки

на круїзний лайнер, бронювання

готелів, візової підтримки,

оформлення страхових полісів,

і закінчуючи плануванням

дозвілля наших туристів у портах

заходу за маршрутом лайнера

(індивідуальні трансфери,

приватні гіди, бронювання

столиків у ресторанах).

Офіційний сайт компанії

www.inflotcruises.com

ПереВАги ПроВеДення КорПорАтиВниХ ЗАХоДІВ У КрУїЗІ:

ЗРУЧНІСТь І КОМФОРТ:• все необхідне зібрано в одному місці, учасники не зможуть запізнитися або пропустити захід;• сучасні зручні способи комунікації (провідні круїзні лінії пропонують гостям лайнера мобільні додатки, що дозволяють безкоштовно обмінюватися повідомленнями на борту);• технологічні новинки та розваги (роботизовані бари, екстремальні атракціони, симулятор серфінгу, аеродинамічна труба, оглядова капсула, що піднімається над морською гладдю).

ВиГОДА:

• різноманітність варіантів розміщення на борту – від бюджетних внутрішніх кают до розкішних сьютів і пентхаусів;• харчування на борту за системою «повний пансіон», за винятком алкогольних напоїв, хоча деякі круїзні компанії, наприклад Pullmantur, працюють за системою «все включено».

ВиСОКиЙ РІВЕНь СЕРВІСУ:

• величезний вибір круїзних компаній класу стандарт, преміум, люкс;• доставка напоїв і страв у каюту цілодобово;• послуги персонального стюарда або консьєржа.

ВІДПОЧиНОК І ДОЗВІЛЛЯ:

• пізнавальні лекції провідних фахівців із різних галузей знань;• тематичні круїзи (винні та гастрономічні тури, бридж-круїзи, гольф-круїзи, йога-круїзи);• насичені берегові екскурсії в портах заходу;• можливість поєднати круїзний відпочинок із важливими заходами, зустрічами з діловими партнерами або відвідуванням підприємств Вашої галузі в містах за маршрутом круїзу.

Ласкаво просимо на борт!

Page 23: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

42№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

43

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

– Євгеніє григоровичу, як

розвиватиметься аеропорт

«Бориспіль», чи є плани

щодо його реконструкції

та модернізації?

– Свою роботу у 2014

році ми розпочали з того,

що здійснили детальний

експертний аналіз поточного

стану справ для виявлення

й усунення причин падіння

виробничих показників і

незадовільного фінансового

стану «Борисполя». Серед

головних проблем, із

якими ми зіткнулися,

були результати доволі

типової для держкомпаній

«гігантоманії» – концентрації

«Ми ЖиВЕМО ЗА ЗАКОНАМи ВІДКРиТОГО РиНКУ»Сьогодні можна сміливо говорити про те, що аеропорт «Бориспіль» подолав тривалу багаторічну кризу та перетворився на прибуткове підприємство, що ефективно розвивається. Зовсім нещодавно, у 2012–2014 роках, майже всі його показники постійно погіршувалися. Нескінченні зміни керівництва, корупційні скандали, «будівництво з розмахом» відігравали в цьому велику негативну роль. Наразі, окрім позитивної фінансової динаміки та зростання пасажиропотоку, керівництво «Борисполя» має чітку стратегію розвитку, закріплену в рішеннях вищого державного керівництва. У Євгенія Дихне, який уже майже два роки керує міжнародним аеропортом «Бориспіль», є необхідний досвід і цілковите розуміння того, як реалізувати плани на практиці.

Євгеній ДиХне, керівник аеропорту «Бориспіль»

Head of Boryspil International AirportYevhenii DYKHNE

Today it is safe to say that Boryspil airport has overcome the lingering and lasting crisis and become a profitable and efficiently developing enterprise. Until quite recently, in 2012-2014 practically all its indicators were consistently decreasing. Continuous change of management, corruption scandals and «big constructions» played large negative role in it. Currently, besides positive financial dynamics and increase of passenger flow the Boryspil management has a distinct development strategy envisaged in the decisions of higher state management. Yevhenii Dykhne has been managing Boryspil airport for al-most 2 years, since September 2014. He possesses the necessary experience and complete understanding of how to implement the plans in practice.

– How Boryspil airport will be developing, are there any

plans regarding its reconstruction and modernization?

– Our work in 2014 started from conducting a detailed expert

analysis of current business situation. The task was to find and

eliminate the reasons of decrease of production factors and poor

financial condition of Boryspil airport. Among the main problems

we encountered were the results of quite typical «gigantomania»

for state companies – a concentration on scale projects, often

in prejudice of efficiency and quality. I think the reason for it is

clear. Given policy gives considerable opportunities for «captur-

ing» monetary funds via the system of state procurement.

Primarily, we concentrated on the efficient use of existing infra-

structure and liquidation of shadow patterns. As of the second

half of the previous year positive changes could be already seen.

«WE LIVE ACCORDING TO OPEN MARKET RULES»

на масштабних проектах,

часто не на користь

ефективності й якості. Для

чого це було зроблено,

думаю, зрозуміло. Така

політика відкриває значні

можливості для «освоєння»

грошових коштів через

систему державних

закупівель.

Перш за все, ми

зосередилися на ефективності

використання наявної

інфраструктури та ліквідації

непрозорих схем. Станом

на другу половину

минулого року позитивні

зміни вже говорили самі

за себе. Завдяки суттєвому

Page 24: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

44№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

45

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

скороченню витрат аеропорту

знизилися й ціни на послуги

для наших клієнтів –

авіакомпаній. Вивільнені у

результаті цього кошти вони

змогли спрямовувати на

розвиток.

Авіаперевізники були

позбавлені такої можливості

протягом декількох останніх

років. Саме тому позитивну

фінансову динаміку

аеропорту «Бориспіль» я

значною мірою пов’язую

з корекцією політики

відносно наших партнерів –

авіакомпаній.

За нашими оцінками, разом

із «Борисполем» сьогодні

оживає вся авіаційна галузь.

У цьому ми вбачаємо

позитивну роль власних

«некласичних» підходів до

управління держкомпанією.

До речі, вперше за всю

історію аеропорту ми

запровадили практику

узгодження власного плану

розвитку з планами основних

авіаперевізників.

У нас є дві чіткі вимоги до

проектів, що реалізуються, –

«доведеність ефективності»

та відповідність стратегічному

завданню, яке полягає в

будівництві на базі аеропорту

великого міжнародного

транзитного вузла – хаба. В

межах цих вимог сьогодні

ми маємо намір реалізувати

такі проекти, як розширення

перону терміналу D,

подовження існуючої галереї

терміналу D, збільшення

виходів на посадку,

реконструкція зони прильоту і

модернізація паливозаправної

системи. Виконання цих

завдань забезпечить

реалізацію запланованого

на 2019 рік збільшення

пропускної спроможності

аеропорту вдвічі.

– Що входить до числа

пріоритетів Вашої роботи?

– Пріоритети роботи

визначені Стратегічним

планом підприємства,

ухваленим Міністерством

інфраструктури України.

Основний – реалізація

хабової стратегії розвитку.

Якщо говорити коротко, наші

першочергові завдання – це

розвиток співробітництва

з авіакомпаніями,

стимулювання їх до відкриття

нових напрямків і розширення

маршрутів для збільшення

пасажиропотоку, розвинення

інфраструктури з метою

якісного обслуговування все

більшої кількості трансферних

пасажирів, безперервна

робота над підвищенням

рівня обслуговування

пасажирів, особливо у

сфері надання неавіаційних

послуг, скорочення

власних витрат, зниження

вартості послуг аеропорту.

І, зрозуміло, відповідність

профілю успішних іноземних

аеропортів-конкурентів за

рахунок демонополізації й

активного впровадження

аутсорсингу.

Нагадаю, що правильність

запропонованої нами

стратегії підтверджено

наказом Президента України,

а її практична реалізація

здійснюється за активної

й усебічної підтримки

Міністерства інфраструктури.

– яких результатів уже

вдалося досягти?

– За підсумком реалізації

першого етапу плану

реформування аеропорту

вже у 2015 році зростання

доходів підприємства

становило 60%, обсяг

чистого прибутку збільшився

на 823 млн. грн. Завдяки

підвищенню прибутковості

аеропорт зміг подвоїти суму

відрахувань до держбюджету.

Триває приріст

пасажиропотоку, значно

примножилися надходження

від базового для

«Борисполя» перевізника

– авіакомпанії МАУ. Віднині

«Бориспіль» здійснює прозорі

закупівлі, повертає кредити та

позики, постійно вдосконалює

рівень безпеки польотів.

Хочу також відзначити

результати роботи з

покращення сервісу для

пасажирів. Пригадаймо,

ще у 2013 році «Бориспіль»

входив до переліку найгірших

аеропортів Східної Європи за

цим показником, зараз же

ситуація суттєво змінилася.

У 2015 році «Бориспіль»

визнано одним із найкращих

аеропортів Східної Європи.

– які сучасні технології

Ви впроваджуєте для

того, щоб відповідати

міжнародним вимогам?

– Уся операційна

діяльність аеропорту

сьогодні сконцентрована у

термінальному комплексі D,

який є не тільки найбільшим

за площею, але й найбільш

високотехнологічним

терміналом в Україні. Ці

дві ключові риси відіграли

свою вирішальну роль у

ході оптимізації потужностей

аеропорту, яку ми успішно

здійснили за підсумками

початкового аудиту. На

момент призначення мене

на керівну посаду п’ять

терміналів, розташованих

на великій території,

використовувалися вкрай

неефективно. Термінал

D надавав усі необхідні

можливості для концентрації

потужностей аеропорту на

його базі.

Він оснащений сучасною й

цілком автоматизованою

системою обробки багажу

з п’ятирівневим контролем

авіаційної безпеки. Аналогів

цієї системи в Україні немає.

Спільно з розробником,

Due to considerable reduction of airport expenses, among other,

the prices for services provided to our clients – airline companies

lowered. They were able to direct funds released in the result

thereof for the development.

The air carriers have been deprived of such opportunity for the

last several years. And in no small degree I relate the positive

financial dynamics of Boryspil airport with policy correction re-

garding our airline company partners.

We assume that the whole aviation industry is currently reviv-

ing together with Boryspil airport. A positive role of own «non-

classic» approaches towards state company management is seen

in that. By the way, for the first time in the history of the airport

the practice of verification of own development plan with the

plans of major air carriers has been introduced by us.

We have two clear internal requirements towards the projects

being implemented – «efficiency proof» and compliance with

strategic task regarding the construction of large international

transit center – hub, based on the airport. Within the framework

of given requirements today we intend to implement such proj-

ects as widening of D Terminal apron, extending of existing gal-

lery of terminal D, increase of departure gates, reconstruction of

arrival area and modernization of fuelling system. Completion of

given tasks will ensure the performance of the double increase

of air port capacity planned for the year 2019.

- What priorities does your work include?

– The work priorities are defined by the Strategic plan of the

enterprise approved by the Ministry of Infrastructure of Ukraine.

And the main priority is the implementation of hub development

strategy. If briefly, our priority activities are the development

of cooperation between airline companies, stimulating them to

opening new directions and widening ways for increasing the

passenger flow, development of infrastructure for qualitative

servicing of increasing number of transfer passengers, continu-

ous work on the improvement of the level of passenger servicing,

especially in part of providing non-aeronautic services, reducing

own expenses, reducing the price of airport service cost. And of

course, compliance with the profile of successful international

competitor airports due to demonopolization and active outsourc-

ing introduction.

Let me remind that correctness of strategy offered by us has been

approved by the Decree of the President of Ukraine and its practi-

cal implementation is being conducted under active and compre-

hensive support of the Ministry of Infrastructure of Ukraine.

- What results have you already achieved during the period

of your work?

– In the result of implementing the first stage of the airport ref-

ormation plan already in 2015 the increase of enterprise income

comprised 60% and the volume of net income increased by UAH

823 million. Due to profitability growth the airport was able to

double the sum of assignments to state budget – one of the

main priorities of work of our management.

The passenger flow continues to grow and the income from

basic air carrier for Boryspil airport – Ukraine International Airlines

(UIA) – has increased significantly. From now on transparent

procurements are conducted, the return of credits and loans

takes place and the level of flight safety is being improved at

Boryspil airport.

I would also like to mention the results of work in improving

passenger services. Let us recall that in 2013 Boryspil airport was

among the worst airports of Eastern Europe. But then the situ-

ation has changed, in 2015 it was recognized as one of the best

airports in Eastern Europe.

– What modern technologies do you implement to comply

with international standards?

– All airport operating activity is currently concentrated in ter-

minal D complex being not only the largest, but also the most

high tech terminal in Ukraine. These two key qualities played their

decisive role during the airport capacity enhancement which, ac-

cording to the results of initial audit, has been successfully made

by us. As of my appointment, five terminals scattered on a large

territory have been used highly inefficiently. Terminal D provided

all necessary possibilities for airport capacity concentration at its

base.

It is equipped with modern and completely automated system of

baggage processing with a five-level control of aviation security.

There are no analogues of given system in Ukraine. Together

with its developer Vanderlande Industries B.V. Dutch company

У 2015 році «Бориспіль» визнано одним із найкращих аеропортів Східної Європи

In 2015 Boryspil airport was recognised as one

of the best airports of Eastern Europe

Page 25: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

46№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

47

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

The Business HERALD

іНТеРВ’Ю НОМеРА

голландською компанією

«Vanderlande Industries

B.V.», ми постійно працюємо

над її вдосконаленням

і розширенням

функціональності.

Особливу увагу ми

приділяємо безпеці.

Впроваджуємо провідні

технології та спецтехніку

– рентгенівські установки,

сканери, детектори

вибухових речовин і

багато іншого. При цьому

враховуємо не лише

технологічні потреби

сьогодення, але й можливість

посилення вимог у

майбутньому.

Для забезпечення потреб

пасажирів уже відкрили нові

й удосконалюємо існуючі

кіоски самостійної реєстрації,

оновлюємо системи

інформування та багато

іншого.

– розкажіть, будь

ласка, про бізнесові та

інвестиційні починання?

– Авіаційна галузь у

всьому світі прагне,

аби аеропорти були

платформою для бізнесу,

де створюються умови для

вільної конкуренції. Таким

шляхом пішов і аеропорт

«Бориспіль». Сьогодні на

території аеропорту працює

та розвиває свій бізнес безліч

різноманітних компаній.

Сфери їх діяльності – від

заправки паливом літаків

до надання пасажирам

we continuously work on the improvement of the system and

broadening its operability.

Special attention is paid to security. We implement the most

advanced technologies and special machines – x-ray apparatus,

scanners, explosives detectors and many others. In addition, not

only contemporaneous process needs, but also the possibilities of

requirement strengthening in the future are taken into account.

To ensure the needs of passengers’ new self-check-in cabins

have been already opened and the existing ones are being im-

proved, as well as the alerting systems and many other.

- Could you tell us about business and investment

undertakings?

– Aviation industry in the whole world strives for the airports

being business grounds, where new conditions for free competi-

tion are created. Such way has been chosen by Boryspil airport.

Currently a large number of various companies work and develop

their business on the territory of the airport. Their activities range

from fuelling the air planes up to providing passengers with cafe

and restaurant services. We welcome any business undertakings.

Leading world airports have long been operating according to the

open market rules. Only in this way a high level of service and

their fair value can be achieved.

Regarding the investment projects, the completion of construc-

tion of multilevel parking in front of D terminal shall be a pilot

project in this direction.

- Do you attract new air carriers? What new directions

appear in summer flight schedule at Boryspil airport?

– Starting from summer 2015 we have attracted already 6

new air carriers. They include both classic ones – Adria Airways,

Nouvel Air Tunisie, Mahan Air, Aegean Airlines, Yanair, and low-

budget ones – Atlas Jet.

For the first five months of 2016 Boryspil airport has increased

the number of passengers serviced by 13% further. Our new

directions are to Belgrade (Air Serbia airline company), Enfidha

(UIA) and Palanga (UIA).

– Thank you for an interesting interview.

Prepared by Oleksii DIDIGUROV

послуг у кафе та ресторанах.

Ми вітаємо будь-які

бізнес-починання. Провідні

аеропорти світу давно живуть

за законами відкритого

ринку. Тільки таким чином

можна досягти високого

рівня якості послуг та їх

справедливої вартості.

Стосовно інвестиційних

починань – пілотним

проектом у цьому напрямку

буде завершення будівництва

багаторівневого паркінгу

перед терміналом D.

– Чи залучаєте нових

авіаперевізників? які нові

напрямки у літньому

розкладі польотів

аеропорту «Бориспіль»?

– З літа 2015 року ми

вже залучили 6 нових

авіаперевізників. Серед них є

як «класичні» – Adria Airways,

Nouvel Air Tunisie, Mahan Air,

Aegean Airlines, Янейр, так і

низькобюджетні – Atlas Jet.

За перші п’ять місяців

2016 року аеропорт

«Бориспіль» збільшив обсяг

обслуговування пасажирів ще

на 13%. Наші нові напрямки –

до Белграду (авіакомпанія Air

Serbia), Енфіди (авіакомпанія

МАУ) та Паланги

(авіакомпанія МАУ).

– Дякуємо за змістовне

інтерв’ю.Підготував

олексій ДІДІгУроВ

Р

А

Page 26: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

48№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

49

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

ЗАПУЩено онЛАйн-реЄСтрАцІю БІЗнеСУ

Послуги безкоштовні і надаються по

всій Україні. Для реєстрації ФОП або

юрособи (будь-якої форми власності –

від ТОВ до кооперативу) досить зайти

через BankID, заповнити нескладну

форму і підписати заявку на ЕЦП

(електронний цифровий підпис).

Через 1–2 дня електронною поштою

повідомлять, що компанія внесена до

єдиного держреєстру, поставлена на

облік у податковій службі та пенсійному

фонді.

«ЄДине ВІКно» нА МитницІ

Система передбачає створення

єдиної електронної бази даних, яка

дозволяє різним службам контролю

та митним пунктам в автоматичному

режимі обмінюватися інформацією про

вантаж, що проходить через кордон

України.

Зокрема, створення «єдиного вікна»

передбачає здійснення всіх видів

контролю (митного, санітарно-

епідеміологічного, ветеринарно-

21 квітня ВрУ

прийнято Закон

«Про внесення

змін до деяких

законів України

щодо зменшення

дефіциту брухту

чорних металів

на внутрішньому

ринку з метою

першочергового

забезпечення

потреб

оборонної

промисловості

та відновлення

об’єктів

інфраструктури».

санітарного, фітосанітарного,

екологічного, радіологічного й ін.)

за допомогою електронного обміну

даними.

Замість печаток і штампів державних

органів на паперових документах

будуть проставлятися електронні

позначки в загальній базі даних.

ПІДВиЩено еКСПортне Мито нА МетАЛоБрУХт

Законом на 3 роки підвищено

експортне мито на відходи та брухт

чорних металів – із 10 до 30 євро за

тонну.

Підготувала олена ЛоБАЧеВА

За матеріалами веб-порталу

jurliga.ligazakon.ua

і МІг ПП «Інформація для бізнесу»

зАКОН і БізНес

СтВорено МоБІЛьнІ грУПи ДЛя БоротьБи З КорУПцІЄю нА МитницІ

До складу аналітичної групи Центру

ввійдуть представники ДФС,

Держприкордонслужби і Нацполіції, які

будуть проводити аналітико-пошукову

роботу з метою виявлення ризикових

операцій у зоні діяльності митниць і

передавати інформацію мобільним

групам, що діятимуть по всій Україні в

цілодобовому режимі для оперативного

реагування.

Крім того, вирішено поетапно

впроваджувати обов’язкову фото- і

відеофіксацію митного огляду.

ЗниЖено оБЛІКоВУ СтАВКУ нБУ

Відповідне рішення НБУ затверджено

рішенням правління регулятора від 26

травня № 25-рш «Про регулювання

грошово-кредитного ринку».

Також знижено ставку за кредитами

«овернайт» по тендерах рефінансування

банків із 21% до 20% і на 1 процентний

пункт – до 16% – за депозитними

сертифікатами «овернайт».

оБЛІК ПоДАтКІВ І ЗБорІВ

З метою обліку нарахованих і сплачених

сум податків, зборів, митних та

інших платежів до бюджетів, єдиного

соцвнеску органи Державної фіскальної

служби по кожному платнику та

кожному виду платежу, які повинні

сплачуватися таким платником,

відкривають інтегровані картки

платників.

Така картка містить інформацію про

облікові операції й облікові показники,

що характеризують стан розрахунків

платника податків із бюджетами та

цільовими фондами за відповідним

видом платежу.

МІЖнАроДнІ ДерЖЗАКУПІВЛІ ДЛя УКрАїнСьКиХ КоМПАнІй

Українські компанії отримали право

брати участь у держзакупівлях 45 країн

– учасниць угоди GPA, серед яких

країни ЄС, Японія, США, Корея, Тайвань,

Сінгапур, Гонконг, Канада.

Загальний обсяг ринку держзакупівель

СОТ оцінюється в 1,7 трлн. дол. щорічно.

ЗАтВерДЖено реФорМУ ПоДАтКоВого оФІСУ

Центральний офіс із їх обслуговування

перейменовано в Офіс великих

платників податків ДФС. А СДПІ в

містах Дніпропетровськ, Донецьк,

Запоріжжя, Луганськ, Львів, Одеса та

Харків приєднуються до цього Офісу,

створюючи єдину юридичну особу.

У рамках реформи за кожною

компанією буде закріплено податкового

консультанта-координатора.

25 травня Кабмін

затвердив

концепцію

створення та

функціонування

автоматизованої

системи

«єдине вікно»

– електронної

системи обміну

даними, що

З 21 квітня на

iGov з’явилася

можливість

онлайн-реєстрації

ФоП і юридичної

особи.

8 червня уряд

прийняв рішення

про створення

Міжвідомчого

цільового центру

і 20 міжвідомчих

мобільних груп

для боротьби

з корупцією на

митниці.

З 27 травня нБУ

знизив облікову

ставку з 19% до

18%.

Завершилася

офіційна

процедура

приєднання

України до

Угоди Сот

про державні

закупівлі (GPa).

Кабмін

постановою

№ 247

реорганізував

спеціалізовані

ДПІ з

обслуговування

великих

платників

податків.

сприятиме

спрощенню

митних

процедур

та усуне

можливості для

корупційних

проявів на

митниці.

наказом Мінфіну

від 07.04.2016 р.

№ 422

затверджено

Порядок ведення

органами

Державної

фіскальної

служби

оперативного

обліку податків

і зборів,

митних та

інших платежів

до бюджету,

єдиного

соцвнеску.

Page 27: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

50№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

51

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

IRYNA SAYENKO:

«SUPPORT TO OUR PARTNERS AND PROFES-SIONAL QUALITIES OF THE TEAM ARE THE GROUNDS FOR SUCCESS»

Про 21-й День нАроДЖення

Палата – молода

організація в молодій країні.

Життя в Україні постійно

змінюється, змінюється її

законодавство, змінюється

економіка. Незмінним

ІРиНА САЄНКО:

«ПІДТРиМКА ПАРТНЕРІВ І ВиСОКА ПРОФЕСІЙНІСТь

КОМАНДи – ЗАПОРУКА УСПІХУ»

завдань, знакових проектів,

розгалужена консультативна

мережа. Палата – це

майданчик для обговорення

актуальних ділових питань і

пошуку шляхів їх вирішення.

Ми є голосом бізнесу нашої

громади та представляємо

її інтереси у виконавчій і

законодавчій гілках влади.

Про нАйУСПІШнІШІ

ПроеКти

В області презентовано

інвестиційну карту родовищ

корисних копалин,

розроблену департаментом

інфраструктури

та промисловості

Кіровоградської ОДА

спільно з Кіровоградською

РТПП. Окремим додатком

до карти є каталог родовищ

корисних копалин регіону,

привабливих для інвестицій.

Протягом двох років ми

регулярно проводимо

заходи з популяризації

вирощування та реалізації

органічної й екологічної

продукції.

aBOUT THE 21sT aNNIVERsaRY

Our Chamber is a young institution in the young country. Life

changes continuously in Ukraine, same the local legislation and

the local economy do. One thing remains unchanged; our at-

titude to the companies in the region. Partnership, maximum and

all-encompassing assistance in development and broadening of

international cooperation, in the search for and penetration of

new markets, and attraction of investment are the top priori-

ties in the Chamber’s operations over the twenty-one year of its

independent existence.

Many years of experience and fruitful work have made the Kiro-

vograd RCCI an efficient, reliable, and competent business partner

for industrial companies, business entities, and state institutions

in the region. The history of the Kirovograd RCCI is an impressive

track record of implemented assignments and projects of great

significance plus our manifold consultancy network. The Chamber

is a venue for the discussion of important business matters and

for the search of the ways to resolve them. We are the voice

of the local business community and we represent its interests

before the executive and legislative authorities.

aBOUT THE MOsT sUCCEssFUL PROjECTs

A location map of mineral resources has been presented in the

region for the purposes of investment, and the said map was

developed by the Infrastructure and Industry Department of the

Regional Administration of Kirovograd jointly with the Kirovograd

RCCI. As a separate addendum to the said map, one can find a

directory of mineral deposits in the region, which are of interest in

terms of investment. In the course of two years, we have been

hosting the regular events to promote the ideas of growing and

marketing the organic and environment-friendly products.

Дуже пишаюся нашими

соціальними проектами:

конкурсом «Зцілююча сила

мистецтва» – для створення

експозиції й оформлення

відреставрованого

приміщення Кіровоградської

обласної дитячої лікарні, а

також економічним турніром

для старшокласників.

У результаті, на ІІІ

Всеукраїнському бізнес-

турнірі для учнів 8–11 класів

«Стратегія фірми-2016»,

одразу шестеро школярів

із Кіровоградської області

I am very proud of our social projects, such as the ‘Healing

Power of Arts’ to form an arts exhibition at the renovated

premises of the Regional Children Hospital of Kirovograd as well

as the economic contest for high school pupils. Finally, there were

six school pupils from the Region of Kirovograd who were rated

among the top twenty at the «Corporate Strategy 2016» busi-

ness contest for 8th to 11th school year pupils held nationwide

for the 3rd time already.

aBOUT FaCILITaTING THE DEVELOPMENT OF EXPORT OP-

ERaTIONs OF COMPaNIEs

Taking into account the applications from local businessmen and

in order to facilitate the Ukrainian companies with their search to

find new business partners abroad, the Export Support Center is

active within the Kirovograd RCCI. The goal of the Center is to

provide the all-round approach to the operations of small and

medium business entities at international level, starting with the

analysis of whether a company is prepared for export operations

and finishing with the preparation of the ATA carnets and the

лишається одне – наше

ставлення до підприємств

області. Партнерство,

максимальна й усебічна

допомога у розвитку,

розширенні міжнародного

співробітництва, в пошуку

й освоєнні нових ринків,

залученні інвестицій

– основні пріоритети

діяльності Палати за

двадцять один рік

самостійного існування.

Багаторічні досвід і

продуктивна діяльність

зробили КРТПП

ефективним, надійним,

компетентним діловим

партнером для промислових

підприємств, бізнес-структур

і державних установ

області. Історія КРТПП –

це солідний послужний

список реалізованих

Ms. Iryna Sayenko, President of the Kirovograd Regional Chamber of Commerce and Industry, is talking about its operations in the circumstances that change continuously, and about the most suc-cessful projects, and the new areas of activity.

Про роботу Кіровоградської РТПП в умовах, що постійно змінюються, про найуспішніші проекти та нові напрямки діяльності розповідає її президент Ірина Саєнко.

ПАЛАТА. ВісТі з РеГіОНіВ ПАЛАТА. ВісТі з РеГіОНіВ

Page 28: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

52№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

53

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD еКОНОМіКА і ПіДПРИЄМНИЦТВО

B H

увійшли до топової

двадцятки.

Про СПрияння роЗВитКУ

еКСПортної ДІяЛьноСтІ

ПІДПриЄМСтВ

Враховуючи звернення

підприємців і з

метою сприяння

пошуку українськими

підприємствами нових

закордонних ділових

партнерів при КРТПП

працює Центр підтримки

експорту. Його мета

– комплексний підхід

до роботи малого та

середнього бізнесу

на міжнародній арені,

починаючи з аналізу

готовності підприємства

до експорту і закінчуючи

оформленням карнетів АТА

та підтвердженням ділової

репутації українського

підприємства для іноземних

контрагентів. Звернувшись

до Центру, компанії мають

можливість отримати

необхідну інформацію в

одному місці.

Про ноВІ ПоСЛУги

Схвалено у новій редакції

Положення про постійно

діючий третейський суд

при Кіровоградській РТПП і

відповідний регламент. Крім

того, започатковано нову

послугу – бізнес-медіацію

– вид альтернативного

врегулювання спорів.

КРТПП отримала право

самостійно засвідчувати

форс-мажорні обставини

та вносити дані про

підприємства до системи

відповідної європейської

мережі. Також ми поновили

проведення аукціонів

із продажу об’єктів

приватизації.

Постійно проводиться

навчання співробітників

Палати, тож перелік послуг

постійно розширюється.

Про БЛАгоДІйний ФонД

При КРТПП створено

«Благодійний фонд

підтримки українських

військовослужбовців». Це

неприбуткова, благодійна

організація. Серед

благодійників Фонду –

як потужні підприємства

Кіровоградщини, так і малий

та середній бізнес, і просто

небайдужі люди. За час свого

існування Фонду вдалося

зібрати понад 1,5 млн. грн.

Про оСоБиСте

Для мене особисто

джерелом наснаги на

кожен день є любов. За

двадцять років професійної

діяльності я до кожної

справи ставилась із

любов’ю. Відповідні умови

я створюю для колективу

КРТПП, а команда Палати,

у свою чергу, – це люди,

закохані у свою справу.

Всебічна підтримка та повне

взаєморозуміння – як

удома, так і на роботі – мій

секрет успіху.

confirmation of business standing of the Ukrainian companies

for their foreign counterparts. Once a company approaches the

aforesaid office, it can get all required information from a single

source.

aBOUT THE NEW sERVICEs

The new draft of the Permanent Arbitration Court Regulation

and the relevant rules of proceedings have been adopted for

the Kirovograd RCCI. Besides, a new service has been launched;

the business mediation as an option for alternative settlement of

disputes.

The Kirovograd RCCI has been authorized to provide independent

acknowledgement of force majeure circumstances and to enter

the information about companies into the system managed by

the relevant European network. We have also re-launched the

auctions to sell the assets in the course of privatization efforts.

We ensure the permanent training for our employees, so we

permanently broaden the list of the service we can offer.

aBOUT THE CHaRITY FUND

There is the Ukrainian Military Servicemen Support Fund estab-

lished within the Kirovograd RCCI. This is a non-profit charity

organization, with donations made by some powerful companies

of the Region of Kirovograd and by small and medium business

entities and just by caring individuals as well. The Fund has man-

aged to collect more than UAH 1,500,000 over the period of its

existence.

aBOUT PRIVaTE THINGs

Love is the primary source of personal inspiration for me in every-

day life. I have been showing my loving attitude to everything I

do over the twenty years of my professional activity, and I create

similar conditions for the team of the Kirovograd RCCI while they

are the people very fond of what they do professionally. The

all-round support and complete mutual understanding together

form the ground for my success.

ПАЛАТА. ВісТі з РеГіОНіВ

Page 29: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

54№ 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

55

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

рІВненСьКА оБЛАСть

тоВ «Прод Майстер»тел.: +380 362 630 871

e-mail: м[email protected]

Кондитерські та бакалійні

вироби.

ФоП Бережна В. о.тел.: +380 68 022 71 74

e-mail: valentina.berejnaya@

yandex.ru

Посередницька діяльність,

роздрібна торгівля.

ФоП Почаєвець І. В.тел.: +380 97 430 72 92

Посередницька діяльність,

роздрібна торгівля.

ФоП тимощук т. У.тел.: +380 67 363 31 60

Роздрібна торгівля.

ПП «Патар»тел.: +380 362 630 409

e-mail: [email protected]

Ливарне виробництво.

Протипожежне обладнання та

промислова арматура.

тоВ «Металкрафт»тел.: +380 3652 409 01

Виготовлення виробів із

металу, деревини, корка.

ФоП Семиліт В. А.тел.: +380 50 555 25 64

e-mail: [email protected]

Торгівля деревиною,

будматеріалами та

сантехобладнанням.

ДП «Зірненський

спиртовий завод»тел.: +380 3653 564 98

e-mail: [email protected]

Виробництво етилового

спирту.

тоВ «рАБен УКрАїнА»тел.: +380 44 459 72 00

Автомобільні перевезення по

Україні та за її межами.

Логістичні послуги.

тоВ «рІттер БІо Агро»тел.: +380 67 332 90 12

e-mail: [email protected]

Вирощування зернових,

бобових, овочевих,

баштанних та інших культур.

Виробництво цукру та насіння

олійних культур.

тоВ «Компанія

«Зевс Лтд»тел.: +380 365 634 112

e-mail: [email protected]

Виробництво м’яса,

м’ясопродуктів.

тоВ «МАнтрейД»тел.: +380 362 623 424

e-mail: [email protected]

Торгівля зерновими й

олійними культурами, какао-

продукцією.

СУМСьКА оБЛАСть

тоВ «Український

дистрибуційний центр»тел.: +380 67 240 84 23

е-mail: [email protected]

Дослідження та виробництво

у сфері сільського

господарства, насінництва,

сільгосптехніки.

Ао «юриДиЧнА

КоМПАнІя ЛегАЛ

СУППорт грУП»тел.: +380 542 61 97 27

е-mail: [email protected]

Супроводження бізнесу,

юридичні консультації.

ДП «КроЛеВецьКий

АгроЛІСгоСП»тел.: +380 5453 513 34

е-mail: [email protected]

Лісозаготівлі.

тоВ «АнДреКС» тел.: +380 95 641 83 93

е-mail: [email protected]

Виробництво одноразового

посуду й інших виробів із

пластику.

тоВ «тентІрА»тел.: +380 542 79 34 79

е-mail: [email protected]

www.tentira.com.ua

Програмне забезпечення,

консультації.

тоВ «гене» тел.: +380 50 963 17 98,

+380 96 930 27 14

е-mail: [email protected]

www.nash-gorinich.com.ua

Виробництво та монтаж

твердопаливних котлів

тривалого горіння, буферних

ємностей і бойлерів

водогрійних дотичного

нагріву, послуги монтажу

систем опалення та

водопостачання.

тоВ «ФореСт-гАрАнт»тел.: +380 5447 622 55,

+38 067 4406293

е-mail: [email protected]

www.forest-garant.com

Виробництво піддонів і

будівельних пиломатеріалів.

тоВ «СУМи-еЛеКтроД» тел.: +380 542 22 54 38

е-mail: [email protected]

frunze-elektrod.com/new

Виробництво електродів для

зварювання, наплавки і т.д.

МиКоЛАїВСьКА

оБЛАСть

тоВ «ЛогІК-трАнС»тел.: +380 67 868 88 28,

+380 63 288 89 68

e-mail: [email protected]

logic-trans.com.ua

Вантажні перевезення.

Фг «КоЛоС» тел.: +380 512 59 46 15

e-mail: [email protected]

Вирощування зернових,

бобових культур і насіння

олійних культур.

тоВ «Карго-транс-

Шиппінг»тел.: +380 512 57 22 22

e-mail: [email protected]

Транспортна обробка

вантажів.

ЧерКАСьКА оБЛАСть

тоВ «ЧК-ІМПерАтор» тел.: +380 472 65 1473

e-mail:

[email protected]

Виробництво олії та

тваринних жирів.

Page 30: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

56№ 6 (265) 2016

the Business HERALD

Передплатити «Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.

Видавець Торгово-промислова палата України

Головний редактор НаталіяКОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА[email protected]

Заступник головного редактора

Олена ЛОБАЧЕВА[email protected]

Концепт-дизайнта верстка

Оксана ТИЧИНІНА

Запрошує до співпраці

Відділ реклами і маркетингу Алла УСОВА

тел.: (044) [email protected]

Тетяна ГОРАЧтел.: (044) [email protected]

Фотокореспондент Олексій КАМІНСЬКИЙ

Адреса редакцiї: 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]

Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 року

Тираж 25 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.

М.В.Засульський президент Київської торгово-промислової палати

С.С.Куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України

О.Е.Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України

Д.О.Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України

М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України

Г.Д.Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук

О. І.Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

А

Журнал «Діловий вісник» № 4 (262), квітень 2016

Page 31: ˜ 6 (265) 2016 - (« • »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1606.pdf · 2017-03-15 · 2 № 6 (265) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

12№ 6 (265) 2016

the Business HERALD

6154

9-03

3_AUM_a

llg_T

heBus

ines

sHerald_

209x

270

• FO

GR

A 3

9 • CMYK

• tg

: 06.

06.2

016

D

U: 1

5.06

.201

6 U

krai

ne

13. – 17. 9. 2016

Найбільша в світа виставка обладнання, запчастин, менеджменту та автосервісу

Завітайте на Automechanika Frankfurt! Cкористайтесь нагодою опинитись серед лідерів ринку в секторі автокомпонентів та технічного обслуговування автотранспорту. Відкрийте для себе інновації, що є рушійною силою автопромисловості. Automechanika є унікальною платформою з найширшим в світі асортиментом товарів та найбільшою кількістю міжнародних учасників.

[email protected]Тел. +38 044 48 46 871

Придбайте квиток

онлайн вже зараз!