ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИpublichealth.org.ua/storage/Bila Altanka/Archive... ·...

№68(94), 2019

ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ

№ 68 (94), 2019Біла Альтанка

2

«Деревья», Сергей Звенигородский (Марио), 1998

Особливо гарно віртуальна ре-альність заходить у сосновому лісі на березі озера в далекій

від мегаполісу локації – про це зна-ли організатори «Школи віртуальної реальності» (ШВР), які зібрали фа-хівців по роботі з підлітками груп ризику в чудовому оффлайні з те-рапевтично медитативною атмосфе-рою – готельному комплексі «Пуща Лісова» в селі Мощун за 15 км від Києва.

Літня школа «Сучасні дистанційні форми роботи з підлітками в мере-жі Інтернет та методи ефективної комунікації» або «Школа віртуаль-ної реальності» проходила в рамках проекту «Підлітки поза увагою: по-ліпшення доступу до інтегрованих ВІЛ-сервісних послуг для вразливих підлітків в Україні», який фінансує Французька міжнародна експерти-за Ініціатива 5%, а виконавцями є AFEW-Ukraine та Альянс громад-ського здоров’я через мережу парт-нерських організацій в регіонах. Саме фахівці регіональних органі-зацій були запрошені на ШВР-2019 і отримали п’ять повноцінних днів плідного відпочинку – водночас і розслабилися, і набули нових знань для подальшої роботи з підлітками на «їхній хвилі». «Їхня хвиля» – це онлайн-середовище, створене га-джетами та інтернетом, де сучасні підлітки проводять більше часу, ніж

в реальному житті, чи то пак в оф-флайні. Ми, в тому числі автор цих рядків, вчилися онлайн-консульту-

ванню, вмінню входити в довіру до молоді, знаходити спільні інтереси і подавати необхідну профілактичну


ПРАКТИКА 3

Школавіртуальної реальності

Ірина Жарук (МБФ «Альянс громадського здоров’я»; ліворуч) та Ірина Нерубаєва (МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» – AFEW-Україна; праворуч) під час відкриття «Школи віртуальної реальності – 2019». Фото: AFEW-Ukraine.

інформацію у формі, прийнятній для підлітків, не забуваючи при цьому і про безпеку.

Актуальність теми Літньої школи не в останню чергу зумовлена тим, що сьогоднішня молодіжна наркос-цена – це на 90% електронні обо-рудки, які включають повний цикл від замовлення психоактивних речовин (ПАР) до їх придбання: вивчення асортименту (інтернет-магазини, форуми драгюзерів), за-мовлення (через соціальні мережі, у даркнеті), оплата через електро-нний банкінг (поповнення картко-вого рахунку) і отримання речо-вини (через закладку, адреса якої приходить смс-повідомленням чи через месенджер). В оффлайні ли-шається лише 10% двіжу – це сама закладка або клад, який треба зна-йти і підібрати десь під тином у приватному секторі або на дитя-чому майданчику спального райо-ну виковиряти з вух якого-небудь Чебурашки, зліпленого з автомо-більних покришок – тут варіантів безліч.

Організатори Літньої школи, серед яких особливо хочеться відзна-чити менеджерів проекту «Під-літки поза увагою» Ірину Неруба-єву (AFEW-Ukraine) і Ірину Жарук (Альянс громадського здоров’я) підійшли до заходу креативно і перетворили Літню школу не про-сто на серію міні-тренінгів, а на справжні змагання з різноманіт-ними сюрприз-завданнями, щоб, за словами Ірини Нерубаєвої, учасни-ки школи «змогли знову ненадов-го відчути себе підлітками!». Так і вийшло. Дух змагань і професійна подача матеріалу від кваліфікова-них і досвідчених тренерів дали в результаті подвійний ефект: ефект «омолодження» і підвищення рів-ня знань. А санаторна аура Пущі Лісової додала до цього ще й ефект оздоровлення.

Отже, велика подяка організаторам і переходимо до практичних резуль-татів роботи Літньої школи.

Free2Ask – це мобільний додаток, розроблений Міжнародним фондом «Альянс громадського здоров'я» та ВБО «ТОЧКА ОПОРИ» за підтримки фонду World Childhood Foundation в кооперації з Elton John AIDS Foundation.

«Для нас не важливо, підліток ти чи вже повнолітній, твоя сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність, наявність ВІЛ чи його відсутність, вживаєш ти наркотичні речовини,

чи ні. Ми також знаємо, як проти-діяти чи працювати з наслідками будь-яких типів насилля, в тому чис-лі, сексуального. Наш додаток – це безпечний онлайн-простір, де тебе почують, підтримають та нададуть допомогу» – такими словами зустрі-чають свого потенційного клієнта консультанти Free2Ask.

Презентацію мобільного додатку під час Школи віртуальної реальності провела фахівець «Альянсу громад-


ПРАКТИКА 4

Галина Сергієнко, креативна координаторка проекту Drugstore в МБФ «Альянс громадсь-кого здоров’я». Керувала розробкою та здійснює поточне управління комплексом онлайн-послуг для молоді drugstore.org.ua та послугами зі зменшення шкоди під час молодіжних музичних заходів. Фото: AFEW-Україна


ПРАКТИКА 5

В’ячеслав Кушаков («Альянс громадсь-кого здоров’я») нагадує учасникам Літньої школи, що при роботі з підлітками, які вжи-вають ПАР, теж слід дотримуватись базових принципів стратегії Зменшення шкоди.

Фото: Волик Анатолій.

ського здоров’я» Галина Сергієнко, яка, зокрема, ознайомила учасни-ків з найбільш поширеними темами консультацій:

1. Питання сексуального здоров’я: симптоми венеричних захво-рювань, питання, пов’язані із функцією статевих органів, контрацепція, в тому числі екс-трена, «порвався презерватив», вагітність, менструація, питання сприйняття своєї власної орієн-тації і ідентичності тощо.

2. Виховання дітей.

3. Проблеми психічного здоров’я: депресія, галюцинації, перепади настрою, фобії тощо.

4. Психоактивні речовини: як по-долати амфетамінову залежність, проблеми з пам’яттю, перевірка якості речовин, проблеми з алко-голем, антидепресанти і працез-датність, дії при передозуванні тощо.

Метою Free2Ask є зробити онлайн-консультування більш доступним,

знизити поріг користування для клі-єнта – це і зменшення кількості дій для реєстрації і початку консультації, і збереження анонімності та конфі-денційності клієнта. Консультуван-ня не обмежується темами ВІЛ і ПАР, виходить далеко за їхні межі, але ін-формація щодо тестування на ВІЛ і зменшення шкоди від вживання ПАР

йде «по дефолту», незалежно від теми консультації. У цій ненав’язливості і полягає «родзинка» консультуван-ня за допомогою мобільного додатку Free2Ask, а «фішкою» сайту drugstore.org.ua є його провокаційний дизайн.

З акцентом на важливості дотриман-ня міжнародних принципів Змен-шення шкоди (Harm Reduction), толерантного ставлення до людей, які вживають ПАР, на необхідності контролю за якістю психоактивних речовин, до учасників Літньої шко-ли звернувся «патріарх» Зменшення шкоди в Україні, один із засновників «Альянсу громадського здоров’я» (працює з 2000 року, з часів Між-народного Альянсу з ВІЛ/СНІД), експерт і розробник програм профі-лактики, доктор філософії, В’ячеслав Кушаков. Його виступ був дуже важливий тому, що сьогодні в про-екти профілактики прийшло багато нових людей, нових фахівців, які не знайомі з класичною стратегією Зменшення шкоди і працюють ме-тодами «боротьби з наркотиками»: категорично НЕ вживати; якщо вжи-ваєш – це ПОГАНО; якщо вживаєш – однозначно лікуйся. Такі фахівці,

«Драгобус» на роботі у якості мобільної амбулаторії під час акції з нагоди Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами «Знай! Запобігай! Тестуйся! Лікуйся!» у Києві біля Арки Дружби народів, поруч з нещодавно відкритим «Скляним вело-пішохідним мостом».

Фото: Альянс громадського здоров’я. Липень, 2019.

при всій повазі до їх ентузіазму і про-фесіоналізму, часто перетворюють профілактичну роботу з молоддю на прогібіціонізм – тактику засуджен-ня тих, хто вживає ПАР, стратегію заборон і санкцій щодо них. Серед учасників літньої школи теж були ті, що знаходяться в полоні стерео-типного мислення «наркотик = зло», тому виступ Кушакова був свого роду «холодним душем» на голову тих, хто уявляє собі роботу з підлітками гру-пи ризику як боротьбу з негативними явищами. Сумська кімната безпечних ін’єкцій на базі медичного закладу, яку В’ячеслав згадував як вдалий приклад втілення гуманістичних під-ходів Зменшення шкоди в Україні, у деяких учасників в залі викликала шок.

Висновок, який зробив особисто я з виступу Кушакова: нових фахів-ців, які приходять у сферу роботи з підлітками і молоддю груп ризику, обов’язково треба навчати прин-ципам і методам Зменшення шкоди (колись тренінги зі зменшення шко-ди і аутріч-роботи були в Альянсі обов’язковими для «дорослих» про-ектів), тому що чим далі у часі про-сувається профілактична робота з групами ризику в Україні, тим все сильніше відрив цієї роботи від ко-ріння, яким є Стратегія Зменшення шкоди.

Щодо практичних напрацювань, Слава і Галина презентували авто-бус проекту Drugstore, який працює під час музичних молодіжних фес-тивалів (от би по такому автобусу в кожен профілактичний проект!). В автобусі є можливість пройти тест на ВІЛ/вірусні гепатити/ІПСШ, пе-ревірити якість деяких ПАР, отри-мати консультацію зі зменшення шкоди і, за необхідності, медичну допомогу. А до чого тут автобус і віртуальна реальність? – може спи-тати читач. Так, це трохи не по темі Школи, але онлайн-консультування рано чи пізно приводить у оффлайн – за конкретною послугою, напри-клад, з тестування на ВІЛ. Тому за онлайн-простором переважно ли-

шається функція інформування, а за оффлайн-середовищем – втілення інформації у реальність. Онлайн без оффлайну ніяк не зможе існувати, а оффлайн без онлайну – запросто :)Символом оффлайну на Літній шко-лі став «Драгобус» – симпатичний фольксваген-бусік, пра-пра-правнук шкільного автобуса «Далше», на якому розсікали «веселі бешкетни-ки» з Кеном Кізі на чолі. Цей пері-од «психоделічної революції», яка прокотилась по США в 60-х роках минулого століття, геніально висвіт-лив у романі «Електропрохолодний кислотний тест» письменник-бітник Том Вулф. Кому цікаво, шукайте і ви-вчайте цю книжку – написана у 1968 році вона й досі не втратила своєї реактивності :)

Безпека підлітків у інтернеті

Таку назву мав міні-тренінг Оле-ни Черних, кандидатки педагогіч-них наук, голови Правління Центру кращого Інтернету, координаторки проектів ОБСЄ в Україні та студії

онлайн-освіти EdEra «Права людини в освітньому просторі».

Дуже важливий меседж пролунав у виступі Олени Черних: будь-яка можливість в інтернеті може стати загрозою. Безпека підлітків в інтер-неті – це «тонкий лід», «провали-тись» під який ризикують не тіль-ки юні користувачі, а й дорослі, які працюють з дітьми. Так, наприклад, Олена наголосила, що ми, фахівці проектів по роботі з підлітками груп ризику, не маємо права виставляти в інтернеті фото неповнолітніх без згоди їх батьків чи опікунів.

Також важливо було почути, що іс-нують міжнародні регуляторні до-кументи щодо безпеки в онлайн-просторі, які ратифікувала Україна. Так, в рекомендаціях Комітету Ради Європи («Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів», 2014) зазначається, що «існуючі права людини та основні свободи в рівній мірі відносяться як до оффлайн, так і до онлайн простору». На 32-й сесії 27 червня 2016 року Рада ООН з прав


ПРАКТИКА 6

Олена Черних: «Інтернет – значущий для підлітків фактор соціалізації». Фото: AFEW-Україна.

людини ухвалила резолюцію, в якій підтверджує, «що ті ж самі права, які людина має в оффлайновому серед-овищі, повинні також захищатися в онлайновому середовищі».

Але чи знайомі самі підлітки з цими документами, з правами людини, зі своїми правами? Ставлення більшості дорослих людей до інтернет-простору легковажне – для них це щось зі сфери розваг. Так, там можна замовити товар, можна знайти необхідну інформацію, можна навіть отримати дистанційне навчання і освіту, але соціологічні до-слідження свідчать про те, що рекорди з відвідування б’ють порносайти і со-ціальні мережі. А найрозповсюдже-нішим способом самореалізації в ін-тернеті є селфі. Усвідомлення власної відповідальності в онлайн-просторі низьке як у дорослих, так і у підліт-ків. Олена навела дані опитування, в якому 8 із 10 підлітків зазначили, що можуть порушувати права інших ко-ристувачів в інтернеті.

Ще один «підводний камінь» – це контроль батьків за діями дітей в

інтернеті. Деякі батьки перетина-ють червону лінію в цьому питанні, коли починають перевіряти смарт-фон дитини: які сайти відвідує, з ким спілкується, в які ігри грає тощо. Серед учасників Школи та-кож були прихильники жорсткого авторитарного контролю за діями дітей в інтернеті. Які поради дає з цього приводу Олена:

«Застосування батьками фільтрів та батьківського контролю можуть привести до протилежних ефектів у довгостроковій перспективі, по-гіршити внутрішню динаміку сім'ї, наприклад, коли діти втрачають довіру до батьків. Вихід: підтрим-ка довірливих відносин з дитиною, обговорення досвіду використання інтернету, проблем та можливос-тей, з якими вона зустрічається під час користування всесвітньою мережею. Обговоріть із дитиною, чому ви встановлюєте програму-фільтр і для чого. Покарання не вчать дітей цінностям або нормам поведінки, а можуть збільшити ймовірність таємного проступку».

Наголошуючи на ролі дорослих, Олена Черних підкреслила важли-вість власного прикладу. Підліток не стільки робить щось сам, скільки копіює (часто не усвідомлюючи) по-ведінку дорослих. А для батьків вона радила тактику скоординованої вза-ємодії. Це:

• створення та підтримка довірли-вих відносин в родині;

• допомога своїм дітям у форму-ванні безпечної поведінки в ін-тернеті;

• відкрите обговорення в родині досвіду підлітка у користуванні інтернетом;

• власний приклад безпечного ко-ристування інтернетом з боку батьків;

• використання батьками проблем, з якими стикаються діти під час користування інтернетом, в якос-ті можливостей для навчання.

Ну і, якщо дитина бачить, що тато чи мама не випускають з рук смартфон протягом цілого дня, їдять з ним, сплять з ним, то чи варто чекати чо-


ПРАКТИКА 7

35% дітей віком 8-11 років мають власний смартфон.

18% мають власний профіль в соціальних мережах (хоча офіційна реєстрація дозволена з 13 років).

40% засинають поруч зі смартфоном – такі дані на-водяться в дослідженні, проведеному в Британії в 2018 році.

Ці дані – інформація, яку ми не можемо ігнорувати. Сьо-годні діти – активні користувачі інтернету. І батькам потрібно «не відставати», щоб убезпечити дітей від можливих ризиків.Які правила варто виконувати, щоб ґаджети були ко-рисними, а не шкодили дитині?

• Дитина має залишати ґаджет поза спальнею та не користуватися ним за годину до сну.• Не користуватися ґаджетами під час навчання.• Навчіть дітей не використовувати ґаджети, коли вони йдуть вулицею, переходять дорогу.• Проведення часу і спілкування з родиною має відбуватися без використання ґаджетів (дорослих це стосу-

ється в першу чергу). • Пояснюйте дитині, що не варто ділитися інтимними фото і особистою інформацією через інтернет.

На телефоні молодшого сина я встановив «батьківський контроль». На користування соціальними мережа-ми в нього обмежений час, і через 2 години вони просто блокуються. І в нас чітка домовленість – він може користуватися телефоном, але щодня він має півгодини читати книжку.

Спілкуйтеся з дитиною більше оффлайн, налагоджуйте довірливі відносини.

Микола Кулеба,Уповноважений Президента України з прав дитини

гось іншого від дитини? Тож не за-буваймо і про гаджетозалежність, як похідну від надмірного захоплення інтернетом.

Відповіді на найпоширеніші запи-тання щодо прав людини в онлайн-середовищі, дозволену та забороне-ну поведінку і контент в інтернеті, відповідальність за порушення в ме-режі, механізми захисту порушених прав та багато іншої корисної ін-формації розміщено на сайті про-екту «Права людини та Інтернет»: hr-online.org.ua

Онлайн-етика і принципи онлайн-консультування

Етичні аспекти онлайн-консульту-вання і його особливості висвітлю-вала практичний психолог Анаста-сія Медко.

Отже, яких принципів слід дотриму-ватись при онлайн-консультуванні. Вони ті самі, що й в оффлайні:

• Клієнт має право на анонімність і конфіденційність. Ми, консуль-танти, зі свого боку, зберігаємо таємницю консультації і не пере-даємо дані, отримані під час кон-сультації третім особам.

• Якщо тема консультації виходить за рамки компетенції консуль-танта, слід зробити переадреса-цію. Для цього консультант по-винен володіти інформацією про партнерські зв’язки і можливості організації, яку він представляє. Переадресація має бути фокус-ною, точною, із зазначенням кон-тактної особи, закладу, адреси. Переадресація – це не «відфуд-болювання», це спрямування.

• Надання повної, об’єктивної, перевіреної інформації, з по-силанням на надійні джерела. Якщо це медична консультація, ґрунтуватись вона має на даних доказової медицини без власних суб’єктивних оцінок з боку кон-сультанта. Якщо це психологічна

консультація, бажано уникати порад і тримати консультацію в трикутнику «емпатія – активне слухання – рефлексія». Якщо це консультація з соціальних пи-тань, то це обробка запиту клі-єнта і активізація його власних ресурсів для вирішення питання. Пам`ятаємо, що метою соціальної роботи є навчання клієнта само-стійному вирішенню питань без подальшої потреби у соціальному працівникові. Так і в онлайн-кон-сультуванні – ми лише допомага-ємо клієнту структурувати запит, розкрити свій ресурс і активува-ти його на роботу над власним запитом. Консультант при цьому займає функцію медіатора – по-середника між потребою клієнта і послугою, яка йому необхідна. Всі рішення приймає лише клієнт і бере при цьому на себе особис-ту відповідальність, а не «пере-водить стрілки» у вирішенні його проблеми на консультанта. Цієї «пастки» треба навчитись уни-кати і вчасно відстежувати, коли клієнт починає маніпулювати консультантом.

• Толерантність має бути основою будь-якого діалогу, будь-якої консультації. Не обов’язково бути з клієнтом солідарним і по-діляти його погляди і вибір. До-статньо ставитися до клієнта з повагою і приймати з розумінням його світогляд, його відмінності. Ані расові, ані медичні, ані осо-бисті фізичні чи психічні особли-вості не можуть бути причиною відмови у консультації. Так само як і расова та національна при-належність, віросповідання, ген-дерна ідентичність чи сексуальна орієнтація.

Кібербулінг – ключова тема мі-ні-тренінгу Віти Мусатенко, юрист-консультанта МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід – AFEW-Україна». Адвокат Віта Мусатенко відома серед фахівців «підліткових» проектів і їх партне-рів як розробник «Інструменту мо-ніторингу порушення прав підлітків груп ризику», який ми активно за-стосовуємо в своїй роботі.

Міні-тренінг Віти Мусатенко «Нор-мативно-правове регулювання кі-


ПРАКТИКА 8

Анастасія Медко – старший тренер та співзасновник центру розвитку особистості «TrainingBOX», практичний психолог, арт-терапевт, член Білоруського відділення асоціації піскової терапії, а також режисер соціального театру «Чердак», експерт з питань профілактики ВІЛ/СНІД в Україні*____________________________________________________________________________*Текст підпису взято з офіційної Програми «Школи віртуальної реальності – 2019» із збереженням мови

оригіналу – без фемінітивів.

Фото: AFEW-Україна.

бер-простору» був побудований на корені «кібер-»: кіберпростір, кіберз-лочин, кібербезпека. У контексті ро-боти проекту «Підлітки поза увагою» окремої уваги заслуговує тема кібер-булінгу. Цей термін українською мо-вою можна вільно перекласти як «би-кування в кіберпросторі», але в нього є своє чітке визначення:

Кібербулінг – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, при-низити людину з використанням ін-формаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Типи кібербулінгу• використання особистої

інформації;• анонімні погрози;• переслідування;• тролінг і флеймінг;• гепіслепінг (запис насильства).

Тролінг (інтернет-сленг) – прийом, коли під час онлайн-дискусії у ін-тренеті (на форумах, у групах новин, у влогах, блогах), один з учасників свідомо провокує інших на нега-тивну емоційну відповідь, негатив-ну емоційну реакцію шляхом образ, «вкидів», тривалих марних дискусій, флейму, фейків, нагнітання конфлік-

тів тощо. Людину, яка це робить на-зивають тролем.

Флеймінг (інтернет-сленг) «пере-палка», словесна війна в чатах, на форумах, в коментарях у соціальних мережах, під час якої застосовують-ся особисті образи, «мова ненави-сті», погрози тощо.


ПРАКТИКА 9

«Портрет підлітка». Результати групової роботи під час тренінгу Марини Говорухіної «Ефективні комунікації та успішне партнерство». Фото: Анатолій Волик

– такий слоган придумала коман-да Центру, дружнього для підлітків «Альтаїр» (Полтава) на міні-тренін-гу Марини Говорухіної «Ефективні комунікації та успішне партнер-ство» під час виконання завдання на креативність.

Марина Говорухіна – досвідчений фахівець зі стратегічних комунікацій та брендінгу, засновниця закритого клубу піарників громадських орга-нізацій «Піранья» демонструвала, як просто доносити складну інформацію до цільової аудиторії шляхом ключо-вих повідомлень. Значна увага в її тренінгу приділялась креативному мисленню, генеруванню нових оригі-нальних ідей через екскурс в історію реклами і піару. Практичне заняття з розробки і зйомок рекламного роли-ка в різних жанрах (фентезі, бойовик, аніме, мелодрама, вестерн тощо) ста-ло апофеозом як міні-тренінгу Ма-рини Говорухіної, так і всієї Літньої школи віртуальної реальності.

Сім секретів від Марини Говорухіної «Як ефективно донести інформацію до цільової аудиторії»:1. Вивчайте свою цільову аудиторію.

2. Запам’ятайте, що ви – це не ваша цільова аудиторія. Цін-ності і поняття у вас можуть бути різні.

Підліток? Підлітай!

3. Формула AIDA: Attention. Interest. Desire. Action (Увага. Інтерес. Бажання. Дія). Якщо ми хочемо змінити щось в людині, нам треба привернути її увагу, викликати в неї цікавість і ба-жання змінюватись.

4. Якщо людям байдуже, результа-тів не буде. Потрібно працюва-ти з фактами, але «чіпляти» за емоції.

5. Storytelling. Найкращий спосіб викликати у людей емоції, це роз-повідати їм історії.

6. Розуміння того, як ми будемо оці-нювати ефективність нашої ко-мунікації і роботи в цілому.

7. Зберігайте спокій і пробуйте ще раз. Комунікація – це не матема-тика. Це гнучкий процес, часто непередбачуваний і імпровізо-ваний. Будь-який досвід комуні-кації – як вдалий, так і невдалий – це досвід. Чим більше досвіду, тим краще комунікація.

Які висновки?

Скажу тільки за себе. Висновки у від-чуттях. По-перше, це відчуття пере-завантаження – з’явились нові ідеї, знизився тиск рутинної роботи, оно-вився творчій потенціал. По-друге: відчуття задоволеності – принаймні я отримав відповіді на свої питання, а також додав до свого багажу нову корисну і практичну інформацію. По-третє: відчуття команди. Завдяки таким тренінгам, таким заходам зно-ву гуртуються і гартуються команди, відновлюється командний дух, ви-никає хвиля ентузіазму і тут головне цю хвилю тримати якомога довше.

А ще, доки тривала Літня школа мене не відпускало відчуття, що я «біла ворона», бо єдиний з учасників не мав смартфону – головного інстру-менту для роботи в Школі віртуаль-ної реальності. Що міг, я вижимав зі старенького нетбука «Х’юлет па-кард» 2007 року випуску, але той не-

самовито опирався, постійно пере-гріваючись і зависаючи. Мені навіть спало на думку придбати смартфон, але… коли повернувся додому, то попустило. Зі смартфоном я поки що почекаю. Прокрастінірую смартфон. Соррі, але у мене свої, трохи консер-вативні і дещо ретроградні, уяви про свободу і незалежність особистості.

Ще висновок: онлайн і оффлайн не особливо відрізняються одне від одного. Для онлайну потрібен уві-мкнутий гаджет, для оффлайну – вимкнутий. Головне те, яку інфор-мацію ми хочемо донести, в чому її користь і ідея. І якщо ідея благород-на, а інформація корисна, то поши-рювати її треба скрізь – і оффлайн, і онлайн. Зрештою, це просто дві складові частини нашого сучасного життя. Термін «віртуальна реаль-ність», як справедливо відмітила тренерка Олена Черних, не прижив-ся, бо, дійсно, ніякої окремої вірту-альної реальності немає (з великою натяжкою так можна назвати світ комп’ютерних ігор), бо віртуаль-ність є лише частиною реальності,

одним з проявів життя. Віртуаль-ність урізноманітнює реальність – не більше. Але ми, дорослі, готові приймати виклики прогресу і йти туди, куди йде наша цільова група – підлітки. І якщо вони виходять в ін-тернет, то нам туди. З цим проблем не буде. І це довела Літня школа вір-туальної реальності-2019. Велика подяка за це і організаторам, і учас-никам, і якщо організаторів ми вже згадали добрим словом, то тепер черга учасників. Отже, учасниками Літньої школи були фахівці неуря-дових та державних організацій, які працюють в проекті «Підлітки поза увагою»: БО «Повернення до жит-тя» (Кропивницький), БФ «Благо», БФ «Парус» (обидві – Харків), БО «Громадське здоров’я», БО «Світло Надії» (обидві – Полтава), ГО «Наша допомога» (Слов’янськ), БФ «Шлях до дому» (Одеса), БФ «Нова сім’я» (Чернівці), БО «Конвіктус-Україна» (Київ) та їх партнери з 7 регіонів України (Полтавська, Харківська, Донецька, Одеська, Київська, Кіро-воградська та Чернівецька області). У змаганнях, під час яких учасники


ПРАКТИКА 10

Ольга Кулик (AFEW–Україна), яка під час Літньої школи розповідала про роботу із соціальними мережами та месенджерами, роздає «лайки» найбільш активним учасникам тренінгу. Фото: AFEW–Україна.

мали виконувати різноманітні завдання – інтерв’ю, запис відео, квести, активність під час міні-тренінгів тощо, – перемогу здобули одразу дві харківські організації: БФ «Благо» та БФ «Парус».

А решта учасників здобули безцінний до-свід і приємні спогади, які у автора цих рядків вже викликають легку ностальгію по насиченому липневому тижню в Пущі Лісовій. Чекаємо на повторення через рік! Всім натхнення і безпечної віртуаль-ності!

Волик Анатолій,ПОБФ «Громадське здоров’я», Полтава

P.S. При підготовці статті використано ма-теріали авторських тренінгів:

• «Ефективні комунікації та успішне партнерство», Марина Говорухіна.

• «Особливості онлайн-консультування клієнтів», Анастасія Медко.

• «Нормативно-правове регулювання кіберпростору», Віта Мусатенко.

• «Безпека підлітків у мережі Інтернет», Олена Черних.

Виконуйте три наведені нижче рекомендації, і використання інтернету буде для вас безпечним:

Захистіть свій комп'ютер/смартфон

• Завжди оновлюйте операційну систему.

• Використовуйте антивірусну програму.

• Використовуйте брандмауер.

• Робіть резервні копії важливих файлів.

• Будьте обережними, завантажуючи вміст чи файли з інтернету.

Захистіть себе в онлайні

• Не надавайте нікому особисту інформацію (пас-портні дані, домашню адресу, номер домашнього/мобільного телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи).

• Ніколи не погоджуйтесь на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно для вас, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків (опікунів), а зустріч пови-нна відбутися в громадському місці.

• Не посилайте свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків (опікунів).

• Думайте про те, з ким ви розмовляєте.

• Пам'ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.

Дотримуйтесь правил

• Ви маєте дотримуватися законів навіть в інтернеті.

• Пам'ятайте, що в інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.


ПРАКТИКА

ПАМ'ЯТКА

11

Команда Центру, дружнього для підлітків «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров’я» (Полтава) під час Школи віртуальної реальності-2019. Фото: Олександр Могилка

Поради підліткам щодо безпеки в інтернеті

1. Какими социальными сетями вы пользуетесь?

2. Зачем? Вы там зарабатываете деньги или с другой целью? С какой?

3. Какими гаджетами вы пользуетесь и как часто меняете гаджеты? Например, тот смартфон который у вас сейчас, он уже какой по счету в вашей жизни?

4. В Полтаве на стенах много рекламы психоактивных веществ – соли, спайс, шиш, фен – лично вы покупали вещества через интернет и закладки? Как вы относитесь к этому: негативно/позитивно?

5. Вы слышали что-то про интернет-зависимость, гаджет-зависимость? Какие признаки гаджет- и интернет-зависимости? Относите ли вы себя к таким людям?

6. Что вы знаете про интернет-безопасность? Какие меры безопасности лично вы соблюдаете в интернете?

Место опроса: г. Полтава, центральные парки, фонтан у театра Гоголя. Целевая аудитория: студенты.


ОПИТУВАННЯ 12

Социальные сети и безопасность в интернете Опрос в Полтаве

Корреспондент «Белой Альтанки» Юрий Кузнецов вышел в люди с целью узнать у них:

Граф

іка:

Євг

ен С

кляр

ов

20 лет, Ярослав

1. Instagram, иногда Facebook.

2. Для общения. Деньги зарабатывать в соцсетях не пробовал, только переписка.

3. Компьютер, планшет, телефон. Меняю не часто: раз в год – телефон. Смартфон четвертый, телефон восьмой.

4. Мне не нравится то, что пишут на стенах. Вещества не употребляю и таких покупок не делал. Никак к этому не отношусь, потому что не в теме.

5. Ну да, есть люди, которые постоянно висят в те-лефоне, вот и признаки. Если интернет отключа-ют, иду пополняю. Себя не отношу к интернет-зависимым, ну, процентов на сорок.

6. Интернет-безопасность? Пароли меняю и всё. Специальными браузерами или режимом инкогни-то не пользуюсь, вообще не беспокоит.

21 год, Иван

1. Instagram, Facebook, Telegram для сообщений. Если YouTube социальная сеть, то YouTube.

2. Выкладывать фотографии, общаться. Деньги в соц-сетях не зарабатываю. Новости, лайки, сообщения.

3. Планшет, ноутбук, телефон. Смартфон третий по счету, и четыре телефона было.

4. К тому, что пишут на зданиях, отношусь негатив-но. Но то, что так можно обойти систему, нравится, симпатизирую. Веществ не покупал, наркотики не интересуют, но знаю таких ребят, которые пользо-вались.

5. Слышал. Ну, я захожу в Facebook несколько раз в день, проверить сообщения. Признаки, это когда кто-то все время телефон в руках держит. Себя таковым не считаю, ну, может быть немного неком-фортно без интернета.

6. VPN, иногда захожу через режим инкогнито, вре-мя от времени меняю пароли. Ну и да, мне не нравится, что если ты что-то утром гуглил, то к вечеру по твоему запросу уже будет выскакивать реклама.

18 лет, Тимур

1. Instagram, реже Facebook. Telegram как мессен-джер.

2. Только для общения с друзьями. Зарабатывать не пробовал. Для других целей не использую.

3. Компьютер, телефон, планшет. Меняю раз в полго-да, всего телефон пятый, а смартфон третий.



Школи Полтави. Школа №3. Центр міста. Будівля 1861 року. Колишня чоловіча гімназія (заснована у 1808 році). Пам’ятка архітектури місцевого значення. Фото: Катерина Рамазанова.

Школи Полтави. Школа №7. Вул. Балакіна, 2 (колишня – Фабрикантська). Будівля 1902 року. Фото: Катерина Рамазанова.В часи німецької окупації (1941-1943) на першому поверсі цього будинку розміщувалась поліція. На другому поверсі жив обслуговуючий персонал. В одній з квартир другого поверху члени підпільного загону Баяна-Лімова переховували визволених з німецького полону ра-дянських льотчиків. За свідченням радянського льотчика Моїсеєва О.М.: «Мене й Бистрова Лімов і Баян привели на квартиру до громадянки Чухліб Галини, що мешкала по вулиці Фабрикантській, 2. У цьому ж будинку містилась і поліція, тому ніхто не міг подумати, що ми переховуємося під носом у поліції. Тут ми прожили близько 1,5 місяці».

4. Негативно отношусь к надписям и к тому что люди накалываются, накуриваются, напиваются. Ничего через Telegram не покупал.

5. Конечно, если человек все время проводит в интер-нете. Вот на лавочках все сидят и смотрят в телефон, и в транспорте. И у меня есть немного привычка.

6. Для интернет-безопасности пароли меняю. Не ду-маю, что Telegram такой конфиденциальный, все в интернете можно отследить.

17 лет, София

1. Instagram, Facebook.

2. Для общения. Деньги не зарабатываю. Переписка с друзьями, лайки, новости, фотографии.

3. Планшет, смартфон, компьютер. Меняю не часто, этот смартфон третий.

4. Лично ничего не покупала, такого опыта нет. Ни-как к этому не отношусь, не имею отношения.

5. Признаки, это когда пяти минут не можешь без те-лефона. Я, например, утром только просыпаюсь и сразу проверяю сообщения. Если интернет отклю-чают, сразу пополняю.

6. Антивирус, VPN, на сайтах пароли разные и чаще менять. На чужих устройствах выхожу со страницы, режим инкогнито.

21 год, Захар

1. Instagram, Facebook. Мессенджер Telegram.

2. Только для общения. Денег там зарабатывать не пробовал, с другой целью не использую, в осно-вном переписка.

3. Телефон, планшет, компьютер. Не часто, смартфон третий по счету, компьютеру четыре года.

4. Приятель по лавочке: Так это он и пишет! (смеются).

Захар: Нет. На самом деле я против, мне не нра-вятся надписи на домах. Для этого должно быть специальное место. Я ничего не покупал через за-кладки, не употребляю.

Приятель по лавочке: Для кого-то это бизнес! Если не брать во внимание, что это наркотики, то любой бизнес – это хорошо.

5. Интернет-зависимость – это когда люди собира-ются, но каждый в своем телефоне. Себя отношу совсем немного. Если отключат интернет, тогда за-мечаю.

6. Интернет-безопасность: VPN, иногда захожу че-рез режим инкогнито, пароли выбираю более надежные.



Школи Полтави. Школа №8. Мікрорайон Кобищани. Будівля 1925 року. В 30-ті роки минулого століття учнівська редакційна колегія школи випускала сатиричний аркуш «Хуліганжер». Цільова аудиторія: злісні порушники дисципліни. Фото: Катерина Рамазанова.

Школи Полтави. Школа №9. Мікрорайон Павленки. Будівля 1928 року. Фото: Катерина Рамазанова.

20 лет, Тарас

1. Instagram, Facebook.

2. Общаться с друзьями. Сообщения, лайки, фото. Нет, не зарабатываю. Хожу в сети с конкретной целью: для обмена мыслями, по учебе, поиск информации.

3. Пользуюсь ноутбуком и смартофоном. Часто не ме-няю, этот смартфон четвертый.

4. Не покупал, не знаю. Отношусь плохо, надписи не приветствую. В целом: негативно.

5. Интернет-зависимость, это если все свободное вре-мя быть онлайн. Есть и другие интересы, не считаю себя зависимым от интернета.

6. Использую разные пароли, меняю их. Игнорирую спам. Стараюсь не оставлять лишние комментарии.

19 лет, Павел

1. Пользуюсь Facebook и Instagram.

2. Использую Facebook для общения, для учёбы, по-тому что там есть групповые чаты. Instagram нра-вится потому, что больше внимание уделяется кар-тинке. В соцсетях не зарабатываю.

3. Использую планшет, компьютер и телефон. Не час-то, смартфон третий по счету.

4. Нет, я не покупал, ко мне это не относится. Я про-тив того, что надписи пишут на жилых домах, за-борах, мне нравятся чистые фасады.

5. Есть люди с интернет-зависимостью, кто очень много времени проводит в интернете. Признаки зависимости: если общения в интернете больше, чем в реальной жизни. Себя не отношу, так как не больше трех часов в день нахожусь в сети.

6. Для безопасности использую VPN, пароли. Больше ни-че го особенного. Не сильно парюсь по этому поводу.

Выводы:

• Іnstagram – лидер среди соцсетей.

• Общение – основное занятие в соцсетях.

• Молодые люди меняют гаджеты очень часто (при том, что это удовольствие не из дешевых). В 17 лет третий смартфон… В 20 лет «смартфон четвертый, телефон восьмой»…

• Среди опрошенных нет пользователей закладка-ми. Лишь один высказал одобрение по поводу не-легальной рекламы на фасадах, остальным это не нравится с эстетической точки зрения.

• Интернет-зависимыми частично готовы признать себя 5 из 7.

• Правил интернет-безопасности в той или иной мере придерживаются все опрошенные.



Школи Полтави. Школа № 12. Вул. Підмонастирська (підніжжя Хрестовозд-виженського монастиря). Будівля 1903 року. Побудована на місці Церковно-приходської школи, що існувала з 1893 року на пожертви добродія Інокентія Котельникова. Фото: Ілля Волик.

Школи Полтави. Школа №18. Мікрорайон Юрівка. Рік введення в експлуатацію – 1958. Фото: Ілля Волик.

А теперь послушаем, что скажут представители предыдущего поколения – те, кому под/за 30…

Вопросы те же.

Екатерина, 31 год

1. Instagram, Telegram, WhatsApp, WeChat, естествен-но Facebook. В общем всеми.

2. С целью общения и заработка. Реклама.

3. Компьютер, планшет, телефон. Где-то раз в год ме-няю гаджет. Какой смартфон по счету – не помню.

4. Естественно негативно. Лично нет, но неоднократ-но отдыхала в компании, где мы это все делали. Не раз была свидетелем и участвовала.

5. Ну, есть недуг такой, интернет-зависимость. Признаки: просыпается человек и в первую очередь проверяет свои гаджеты. Если человек большинство своего времени проводит в интер-нете, и если это не касается работы, то это уже можно назвать зависимостью. Себя однозначно такой не считаю.

6. Как обезопасить свои гаджеты? Чтоб обезопа-сить от каких-то проникновений не нужных: ну естественно пароли, по отпечатку пальца, или цифровые на компьютере.

Максим, 30 лет

1. Если прямо уж соцсети, то Instagram, Facebook и всё. ВК последнее время не пользуюсь.

2. Чтобы «угорать» с мэмасов, и собственно всё. В соцсетях не зарабатываю.

3. Смартфон, беспроводные наушники. Меняю раз в пару лет. Смартфон десятый.

4. Нейтрально. То, что они нелегальны это дело госу-дарства и силовых структур. А те, кто их употре-бляет, это дело тех, кто употребляет. Нет, я никогда не покупал через закладки, оно появляется само, когда мне нужно. Я шаман.

5. Слышал многое, видел людей. Даже не видел, а знаю: потому что увидеть их сложно, они сутками сидят в интернете. Признаки, это когда не выходят из дома несколько суток и более. Себя, процентов на десять-пятнадцать считаю таковым.

6. Ну, чтобы бабки с карточки не пропали, у меня ска-нер отпечатка пальцев. И пароли везде, где только можно. Все стабильно.

Владимир, 45 лет

1. Пользуюсь всеми соцсетями, они у меня есть, но в них не захожу.



Школи Полтави. Школа №20. Мікрорайон По-дол. Будівля 1874 року. В 1943 році (за іншими даними –1941), під час бомбардування Полтави, згоріла. В 1964 році проведено реконструкцію. Фото: Катерина Рамазанова.

Школи Полтави. Вечірня школа №3 (з 2009 року – руїна). З 1917 року в цьому приміщенні з ініціативи секретаря освіти Української народної республіки, уродженця Полтави, Івана Стешенка, відкрито українську чоловічу гімназію, другу в місті. З 1918 року гімназія носила ім’я Івана Стешенка, якого було вбито в серпні того року поблизу гімназії. У 1919 році «більшовики» закрили гімназію. Після другої світової війни у будівлі розташовувалась жіноча школа № 9. З 1961 по 2009 рік – вечірня школа №3. Фото: Ялина.

2. В основном я туда заливаю фотки, которые мне не нужны, что бы их там похоронить. Ну, вообще когда-то работал в интернет-магазине.

3. Я использую кофеварки, кипятильники и кучу разных гаджетов. Пылесос. Смартфон третий или десятый.

4. Буквы не красивые, не нравятся мне они. Я думаю, что эти надписи делают лохотронщики и нет там никаких закладок.

5. Я знаю, что люди, которые много пользуются интер-нетом, становятся тупыми. Не то чтобы становятся слабоумными, но у них формируется другой тип мен-тальности. Атрофируется навигационная система, когнитивные способности, коммуникативные навыки. Человек перестает понимать, у него исчезает фанта-зия, эмпатия, эмоциональный фон. Я? Да, я отупел.

6. Интернет-безопасность? Считаю, что можно всё взломать, всё крякнуть. При желании, я думаю: можно с*издить всё. Пользуюсь: пароли, отпечаток пальца.

Юрий, 36 лет

1. Facebook и всё, раньше ВК. Мессенджерами поль-зуюсь. Ага, еще Behance.

2. Общение, и как хранилище, типа дневника. В соцсе-тях не пробовал зарабатывать.

3. Смартфон, ноутбук. Смартфон наверное четвертый.

4. Нейтрально отношусь. Но надписи не нравятся, они добавляют декорации гетто. И это не удобный сервис. Несколько раз пользовался. Закладка там была, хотя могла бы и не быть. И опять же психоактивные вещества не растительного проис-хождения из сомнительного источника, без лицен-зий и гарантий, о чём говорить.

5. Напоминает такое явление, как хикимори. Полная изоляция от улицы и погружение в сеть. Хорошо, что с появлением смартфонов такие люди могут гулять. Мы все зависим от интернета, но в раз-ной степени, мне он нужен для связи с реальными людьми, и как пространство поиска.

6. Интернет-безопасность – это мышеловка с про-зрачными стенами. Использую пароли и прочее, для конфиденциального входа.

Выводы:

• У взрослых шире диапазон используемых соцсе-тей…

• …и шире спектр возможностей, которыми они пользуются

• Частая смена гаджетов – это, наверное, нормально для их пользователей в любом возрасте.

• В этой возрастной категории есть пользователи за-кладками, но сервис им не нравится, как и некраси-вая реклама на фасадах.

• К интернет-зависимости отношение более критич-ное, философское.

• К интернет-безопасности отношение сугубо прак-тичное, но без иллюзий.

От редакции: пока готовилось интервью, на поверх-ность всплыли два афоризма, которыми логично было бы закончить этот опрос: «Интернет – это плохо охраняемый склад интеллектуальной собственности» и «Сегодня мало совершить глупость. Ею еще надо по-делиться в Фейсбуке». Поэтому пожелаем друг другу мудрости и безопасности. Хоп!



Граф

іка:

Євг

ен С

кляр

ов

Сучасний світ має велику кіль-кість викликів для молодих людей. Вікові та психологічні

особливості розвитку підлітка спри-яють тому, що ризикована поведінка стає для них нормою. При цьому, про ризики говорять лише фахівці, які працюють з підлітками. Для самих підлітків це просто можливість са-моствердження, перевірка власного «Я». Як правило, вони не вбачають серйозних наслідків від вживання алкоголю, наркотичних речовин, протиправної поведінки.

Суспільство має усвідомлювати, що сьогоднішні підлітки – це вже завтра фахівці на ринку праці і від рівня їх кваліфікації, стану здоров’я залежа-тиме економічне становище та без-пека країни. Часто підлітки навіть не асоціюють вживання психоактивних речовин з вживанням наркотиків. Сучасна наркосцена насичена вели-кою кількістю комфортних для за-стосування наркотиків. Здебільшого це хімічні речовини, небезпека яких полягає в загадковості їх формул, а звідси – непередбачуваності наслід-ків для організму. Навіть звична доза може викликати отруєння та привес-ти до летального наслідку.

Традиційні форми профілактики, за-сновані на передачі інформації з ме-тою залякати підлітка – малоефектив-ні. То ж постає питання як запобігти розповсюдженню наркоманії серед підлітків та зменшити негативні на-слідки для життя та здоров’я від вжи-вання ними психоактивних речовин.

В рамках проекту «Права та здоров’я уразливих груп населення: запо-внюючи прогалини» у Харкові у 2014 році почав працювати центр денного перебування «Компас» Харківсько-го благодійного фонду «Благо». Го-ловною метою роботи центру стало попередження розповсюдження ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів та інфекцій, що передаються статевим шляхом серед підлітків, які мають до-свід вживання наркотиків. Відразу ж виникло розуміння, що вживання підлітками наркотиків є їх реакцією

на власну незахищеність та немож-ливість повноцінно розвиватися й реалізовувати власний потенціал. Занадто високі очікування, низька самооцінка, неуспішність, проблеми в сім’ї або у стосунках з однолітками, порушення прав часто стають при-чиною першої спроби. І, хоча на по-верхні це виглядає як звичайна ціка-вість або бажання бути як інші, все ж проблема значно глибше.

Зважаючи на психолого-педагогічний характер проблем підлітків, до робо-ти у центрі було залучено фахівців, які мають відповідну освіту та досвід роботи у галузі соціальної педагогіки, соціальної роботи та психології. Важ-ливим компонентом в роботі з під-літками-споживачами психоактивних речовин є медичні та юридичні послу-ги, надання яких також було забезпе-чено у ЦДП «Компас».

Сьогодні, робота у ЦДП «Компас» з підлітками, які мають досвід вживан-ня психоактивних речовин, базуєть-ся на основі трьох стратегій:1. Створення умов для розвитку

спільнот.2. Покращення якості послуг і до-

тримання прав людини.3. Надання недискримінаційних,

заснованих на дотриманні прав та врахуванні гендерних особли-востей послуг.

У відповідності до цих стратегій сформовані напрямки роботи та за-ходи для досягнення основної мети проекту. Цільовою групою проекту є


ДОСВІД 18

ПРАЦЮЄМО ДЛЯ ПІДЛІТКІВОрганізація соціальної роботи зі зменшення шкоди для підлітків-споживачів наркотиків у центрі денного перебування «Компас» Харківського благодійного фонду «Благо»

Олександр Могилка,керівник Центру денного перебування «Компас», Харківського благодійного фонду «Благо»

підлітки у віці від 10 до 19 років, які мають досвід вживання психоактив-них речовин.

Школа лідераЗ метою консолідації зусиль пред-ставників цільової групи для створен-ня умов у місті Харкові, що сприяли б отриманню якісних та актуальних послуг для підлітків, котрі мають про-блеми із здоров’ям через вживання наркотиків, у ЦДП «Компас» другий рік працює «Школа лідера». Завдан-нями такої школи є підготовка рів-них консультантів із числа підлітків, залучення потенціалу молодіжних лідерів до реалізації завдань проек-ту та здійснення моніторингу якості специфічних послуг для підлітків. Фахівцями денного центру було роз-роблено програму, що передбачає підготовку за чотирма модулями.

Модуль №1. Ефективна комунікаціяМета: розкриття особистісного по-тенціалу кожного з учасників шко-ли, формування та розвиток нави-чок висловлювання думок, ведення переговорів, відстоювання власної точки зору та виходу із конфліктних ситуацій.

Після закінчення занять цього мо-дулю підлітки об’єднуються в декіль-ка груп та працюють над створенням відеоролику «Навіщо бути лідером?» або розроблюють фото-проект «Лі-дер в підлітковому середовищі». Дані продукти можуть розміщува-тися на сторінках ЦДП «Компас» у соціальних мережах та інших но-сіях інформації в місті Харкові. За результатами першого модулю два лідери розробляють та проводять тренінгове заняття для підлітків, пов’язане з розвитком комунікатив-них навичок.

Модуль №2. Необхідні життєві навичкиМета: розвиток навичок для ефек-тивної реалізації своїх лідерських здібностей та життєвих планів.

Пройшовши цей модуль, 5 лідерів беруть участь у літньому таборі –

тренінгу для підлітків груп ризику, де в режимі інтенсиву оволодіють новими знаннями, вміннями та на-вичками, зокрема матимуть змогу навчитись писати заявки на міні-гранти, а найкращі проекти отрима-ють фінансування на реалізацію.

Після другого модулю учасники школи розробляють та проводять тренінгові заняття для підлітків групи ризику, пов’язані з розвитком необхідних життєвих навичок та профілактикою негативних явищ у підлітковому середовищі.

Модуль №3. Робота в командіМета: формування та розвиток ко-мандної роботи.

Учасники, після вивчення тем тре-тього модулю мають достатньо вмінь та навичок для організації та про-ведення квестів, інтерактивних ігр для клієнтів ЦДП «Компас» та інших підлітків.

Після третього модулю учасники школи розробляють та проводять тренінгові заняття для підлітків, пов’язані з розвитком навичок ко-мандної роботи для нових учасників програми та профілактикою нега-тивних явищ у підлітковому серед-овищі для клієнтів проекту.

Модуль №4. Суспільно корисна діяльністьМета: сформувати активну життєву позицію в підлітка, розвити емоцій-ний інтелект.

Модуль триває впродовж року. Учасники школи долучаються до міських акцій, організованих гро-мадськими організаціями, до ма-сових заходів, організованих ЦДП «Компас» в якості волонтерів, ма-ють змогу розробити певні етапи заходів. Відвідують міські моло-діжні форуми та заходи, спрямова-ні на об’єднання молоді міста Хар-кова. Одним із завдань є розробка


ДОСВІД 19

Команда Центру денного перебування «Компас» Харківського благодійного фонду «Благо» під час Літньої школи віртуальної реальності-2019. Фото: фейсбук-сторінка ЦДП «Компас»

та проведення міських вуличних акцій, спрямо-ваних на профілактику соціально-небезпечних захворювань, боротьбу із стигмою та дискриміна-цією.

На кожного з учасників «Школи лідера» ведеться табель, де балами фіксу-ються його успішність та активність у заходах ЦДП «Компас». Підлітки, які успішно пройшли навчан-ня мають досвід написан-ня та реалізації проектів. Так, протягом 2018 року лідерами центру було отримано кошти від МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» (AFEW-Україна) на реалі-зацію проектів «QR-код – ключ до захисту твоїх прав» та «Кінотеатр 10 Оскарів».


ДОСВІД 20

Від дитячого фонду ЮНІСЕФ лідерами центру «Компас», в рамках проекту UP SHIFT, було отримано кошти на обладнання тренажерної зали у Соціальному будинку, де знаходиться центр.

Фото: Олександр Могилка.

Послуги «Компаса»Основою програми зменшення шкоди, що реалізується в рамках проекту «Права та здоров’я ураз-ливих груп населення: заповню-ючи прогалини» на базі центрів денного перебування, є стандарти, що включають у себе два основних види послуг: базовий пакет по-слуг та розширений пакет послуг. Базовий пакет послуг передбачає інформування підлітка про ризи-ки, пов’язані із вживанням нарко-тиків, у першу чергу для здоров’я, видачу інформаційних матеріалів, презервативів та, за потреби, тес-тування швидкими тестами на со-ціально-небезпечні хвороби. Якщо підліток виявляє бажання й надалі отримувати послуги, тоді він може отримувати розширений пакет по-слуг. У цьому випадку мова йде про орієнтацію підлітка на відмову від вживання наркотиків. Розширений пакет передбачає надання послуг психолога, медичного консультан-та, допомогу у захисті порушених прав, організацію дозвілля.

Важливим аспектом роботи з під-літками групи ризику є моніторинг порушення їх прав. Використання в роботі відповідного інструмен-ту дозволяє не лише виявляти по-рушення прав, а й встановлювати перший контакт з підлітком-спо-живачем психоактивних речовин та, іноді, з’ясовувати причину початку вживання ним нар-котиків.

Всі виявлені порушення фіксують-ся у електронній базі. За бажанням підлітка, чиє право було порушено, працівники центру розпочинають процедуру відновлення порушеного права. У цьому випадку до вирішен-ня завдання долучаються представ-ники партнерської мережі, у тому числі правозахисні організації.

Партнерська мережа також актив-но долучається у разі виявлення у підлітка проблем, пов’язаних із здоров’ям. У цьому напрямку ЦДП «Компас» співпрацює з кабінетом «Клініка дружня до молоді» Хар-ківської обласної дитячої клінічної лікарні. Медичне обстеження та лі-кування підлітків, клієнтів центру, відбувається безкоштовно на базі цієї лікарні.

Робота з профілактики наркоманії серед підлітків та збереження сек-суально-репродуктивного здоров’я не може бути ефективною без участі у цьому процесі фахівців, які безпо-середньо, майже щодня контактують з підлітками. То ж з початку 2019 року у Центрі денного перебування «Компас» розпочав роботу ресурс-ний центр, метою якого є підготовка таких фахівців до роботи з профі-лактики ризикованої поведінки під-

літків. Ресурсний центр передбачає навчання для психологів, соціаль-них педагогів, вчителів, правоохо-ронців, медичних працівників, сту-дентів вищих навчальних закладів. Фахівцями центру розроблені про-грами стажування та підвищення кваліфікації для фахівців, програма практики для студентів, майбутніх соціальних працівників, психологів.Фахівці центру мають досвід розроб-ки та впровадження інструментів для здійснення профілактики нар-команії та інших видів ризикованої поведінки. Під час їх розробки вра-ховується специфіка тем та особли-вості сприйняття підлітками інфор-мації. Профілактичні заходи мають бути цікаві за формою та орієнтовані на рішення. Для фахівців, які працю-ють у напрямку профілактики ризи-кованої поведінки, розроблено ме-тодичні рекомендації до проведення профілактичних квестів, настільну профілактичну гру «Наркотики? Не моя тема!».

Оскільки сьогодні є нагальна по-треба в лікуванні неповнолітніх від наркотичної залежності, а держава, поки що, не може нічого запропону-вати для вирішення цієї проблеми, ще одним напрямком роботи ЦДП «Компас» у 2020 році стане соціаль-но-психологічна реабілітація підліт-ків, які мають залежність від нарко-тиків.

Наразі розробляється відповід-на програма та пілотуються окремі види послуг, що будуть входити до системи заходів з реабілітації.


ДОСВІД 21

Десь 2 роки тому з’явилися перші трафарети на стінах

з адресами наркошопів у месенджерах Viber та Telegram. Коли я це по-бачив, дещо розгубився, і довго не міг повірити, що це правда елемент нарко-торгівлі. Логічне мислен-ня допомогло зрозуміти, що, наприклад, скорочен-ня AMF означало «амфе-тамін». «Фєн» – то взагалі відома назва «нюхальних» наркотиків. Але не одразу дійшло, що означають по-силання та номери. Тобто просто не міг уявити, що ти просто заходиш на ка-нал та обираєш, що хочеш. Усі знайомі мами та тати забили на сполох. Почали робити по-сти в соціальних мережах та виклика-ти поліцейські патрулі для фіксації в протоколах. І виявилося, що недарем-но. Проблема сягнула неймовірного масштабу. Копи такі виклики брали неохоче і дивилися на обурених бать-ків як на міських божевільних, яким нема шо робити. Кажу на власному досвіді, що проблема розповсюджен-ня наркотиків є дещо не про тебе до тих пір, дитина не називає вголос на-писи на стінах, а хтось із твого кола

спілкування починає розповідати в подробицях, як проходить закладка, закупка, у кого краще брати та опи-сує «прихід». Наявний приклад дає зрозуміти весь жах впливу на люди-ну та її оточення. Роззираючись до-вкола, бачиш ці неправильні графіті на кожному кроці. Виходжу з під’їзду – одразу три посилання потрапляє у поле зору. На щастя, вже замальовані.

І про замальовування. Такий варіант боротьби має право на життя у випад-

ку відсутності прямого впливу на мож-новладців та правоохоронні органи, із боку яких вирішення проблеми було би більш ефективним. Деякі місцеві політичні діячі, в яких не будемо тиця-ти пальцями, сказали б навіть, що така діяльність «створює нові робочі місця». Наприклад, за один такий напис мо-жуть заплатити від 5 до 20 грн (все за-лежить від того, як добре його видно).

Рахунки, на які направляються гро-ші за замовлений товар, зазвичай


ВУЛИЦЯ 22

Під час навчання в університеті активно цікавився контркультурою, де наркотичні препарати і тріпи від них були невід’ємною частиною всього руху. Захоплювали описи станів, які в деталях смакували в своїх творах літе-ратурні флагмани руху. Наприклад, Хантер Томпсон (батько гонзо-журналістики та автор всесвітньо відомого роману «Страх та огида у Лас-Вегасі») та Уільям Берроуз зі своїми працями «Сніданок голяка» та «Джанкі», від яких зриває дах. Ці автори описували героїв чесно, без пропаганди наркотиків та без зайвої демонізації явища. Таке собі «битопісатєльство» про людей із девіантною поведінкою. Умовно кажучи, людина, яка думає, що зможе зробити правильні висновки та вирішити, чи потрібні їй препарати для розширення свідомості. Під час читан-ня час від часу мене охоплював страх від того, що ти можеш бути неконтрольованим, вживаючи наркотичні речовини. І, мабуть, саме цей захисний механізм або просто розуміння, що мені це не потрібно, відвели від спроб на практиці.Звісно, наркотики – це зло, що руйнує свідомість людини, здоров’я, відносини, і багато кому не вдається встояти перед спокусою спробувати. На це є різні причини: протест або спроба щось комусь довести, бажання відгороди-тися від реального світу, надмірна впевненість, що ти «нєуязвім» і не підсядеш. Така собі яма, з якої дуже складно вилазити. Та чи необхідно при цьому перекладати переважну частину провини на споживачів? Доволі дивна ло-гіка – звинувачувати кінцеву ланку цього дуже довгого ланцюга. Це як у прислів’ї: «Чим більше самогубців – тим менше самогубців». Як і до всього в нашому світі, потрібний системний підхід до вирішення проблеми.Ось таким доволі загальним та розмитим вступом спробуємо зрозуміти, що робити з рекламою синтетичних наркотиків у месенджерах, що можна зустріти зараз майже на кожному будинку.

Ігор Мелюхнов, полтавець, гравець в американський футбол, блогер

СТІНИ, ЗАМОВКНІТЬ: ДОСВІД БОРОТЬБИ

З НАРКОНАПИСАМИ

оформлюються на студентів, які ба-чать свої картки тільки під час отри-мання у банках, і за користування якими отримують символічну суму в декілька сотень гривень. Нормаль-ний підробіток для молоді, а шо? Чо його перед комп’ютером сидіти? А «закладчики» (ті, хто ховають дози для клієнтів – «закладки») і взага-лі можуть побудувати карколомну кар’єру, заробляючи по кілька тисяч гривень за тиждень, і дотягнутися до посади «оптового закладчика» (того, хто залишає партії для розпо-всюдження дрібними дилерами), або «диспетчера» (особи, що займається, так би мовити, набором персоналу та розподіленням замовлень). Та все це вже частина шахрайських дій дещо іншого характеру. Щоб отримати першу партію для реалізації, потріб-но зробити внесок розміром мінімум в тисячу гривень, який тобі запросто можуть не повернути і не відповіда-ти в чаті після зарахування коштів. Ось такі оманливі перспективи.

Замальовування написівЯким би донкіхотоподібним не зда-валося це протистояння, все ж-таки воно є дієвим. Хоча б для тих людей, яким ліньки шукати наркотики на просторах даркнету (тіньової сторо-

ни інтернету). Тобто якщо це не по-трапляє постійно тобі на очі – ти на це не звертаєш уваги. У першу чер-гу, це стосується дітей та підлітків. У всіх є смартфони, і замовити все це можна в один клік. А як не знаєш по-силання – нема і замовлення. А той, хто дійсно цього дуже хоче, і стари-ми методами дістане дозу.

Ветеран АТО, письменник та фото-граф Віталій Запека розповідає, що раніше у фейсбуці небайдужі гурту-валися та разом виходили на акції з фарбою, пензлями та балонами. За-раз він самотужки в своєму районі ліквідує написи та говорить, що ціл-ком доцільним є виділення коштів на балони з фарбою поліцейським патрулям та комунальникам. Де по-бачили – одразу замалювали. Осо-бисто я вважаю, що, можливо, хтось із них відкриє у собі мистецький та-лант таким чином. :) Іншим дієвим методом впливу Віталій вважає змі-ну правил у месенджерах або безпо-середні звернення до адміністрації того ж-таки Телеграму зі скаргами на те, що через той чи інший канал здійснюється торгівля наркотиками. Канал блокують одразу. І, хоч через деякий час вони з’являються знову, на поточний стан речей це впливає. Цікавим впровадженням також є

інтерактивна карта нарконаписів, яку почали створювати у Полтаві активісти на початку 2018 року. Ре-єструється адреса з написом, після чого ті ж-таки активісти або поліція вирушають на усунення графіті. При всьому неоднозначному ставленню інших до такого нововведення, це теж метод інформування та частко-вого вирішення питання.

До речі, подібні заходи вже ініційо-вані Полтавським міськвиконкомом у рамках Міського плану заходів з питань протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у співпраці з неурядовими організаціями «Світ-ло надії» та «Вихід є!», що працюють із колишніми наркозалежними та долучають їх до громадської діяль-ності. От хто-хто, а люди, які побу-вали в наркотичному полоні, багато чого можуть розповісти які смачні фєн-соль-бошкі і скільки тягнуть за собою проблем, якщо це затягує та відсуває далеко на задній план ро-дину, близьких, кар’єру та звичайне життя. Дуже хотілося б, щоб даний план заходів не виглядав як пере-різання стрічки на замальовуванні нарконапису і покладання квітів, а був повноцінною комплексною про-грамою протидії обігу наркотиків


ВУЛИЦЯ 23

із залученням державних установ, правоохоронних органів, активістів та просто громадян, які відчувати-муть, що можуть впливати на ситу-ацію. Людям потрібна впевненість, що не кажіть!

Досвід протидії в інших містах УкраїниУмовно кажучи, по всій країні ситуа-ція подібна: жителі районів та домів знаходять написи та замальовують. Як самостійно, так і з залученням ін-ших організацій. У Запоріжжі, напри-клад, це акція «БошкиСтоп», до якої долучаються представники різних громадських об’єднань, виявляють написи та ліквідовують їх. Та не об-межуються тільки цим. Відбуваються засідання з представниками влади, поліцією, закладами освіти та бізне-сом. Як зазначає засновник акції Де-нис Тарасов, правоохоронні органи, зокрема прокуратура, не виявляють особливого ентузіазму відносно ви-рішення питання, що породжує масу підозр, міфів та теорій змов відносно причетності цих установ до нарко-трафіку. Взагалі-то, розвиток бізнесу із неймовірним попитом не може не обходитися без «кришування», тому тільки резонанс у ЗМІ дає змогу хоч якось впливати на те, щоб справа ру-халася. Окрім замальовування, вважа-ють активісти, важливим кроком буде зміна законодавства до осіб, причет-них до збуту та розповсюдження (не

споживачів!), а саме зміна внесення застави за підозрюваного на більш суворі покарання (безпосередньо кримінальна відповідальність). Так, це важко! Майже нереально! Та якщо не пробувати робити – то так все і буде. І обурення на кухнях та у соці-альних мережах нічого не буде варте. Звичайний квасний патріотизм.

Спілкуючись із своїм приятелем з міста Кропивницький, фотографом, Володимиром Поповичем дізнався, що, окрім громадських організацій, таких як «Повернення до життя» та їх лідерського проекту «VIP-Kaif» неодноразово «користувався по-слугами» та викликав патрулі на вилучення наркотичних речовин екс-прокурор області Сергій Жолон-ко. Але, як він сам зазначає, заяви ці є безглуздими, бо його жодного разу не викликали дати свідчення, прийняти як доказ листування з ди-лерами, не розшукували власників банківських карток. Вражає, що не опускає рук та продовжує виявляти факти, де на допомогу знову прихо-дять скарги адміністрації месендже-рів для блокування акаунтів.

Сам Володя говорить, що якщо за це братися повноцінно, то зрушення можливі. І починати потрібно з пра-вової бази: від заміни кримінальних покарань для споживачів на більш гуманні для подальшої соціалізації, направляючи всі сили саме на орга-

нізаторів нелегального бізнесу, до вжиття заходів для декриміналізації легких наркотиків, спираючись на досвід таких країн, як Нідерланди, Німеччина, Португалія, Чехія. Що ж, здорова концепція впровадження саме лікування наркозалежних та протидія організованій злочиннос-ті – це вірний напрямок. Як казав колишній генсек ООН Кофі Аннан: «Наркотики знищили багато жит-тів, але неправильна наркополітика – ще більше!». Наскільки можливе впровадження такої політики на тлі подій та соціальних негараздів в України – це вже інше, більш загаль-не питання. Причому до кожного.

Боротьба з наркообігом у світіПереважна більшість інформації від-носно боротьби з цим нелегальним трафіком здебільшого стосується саме легалізації наркотичних пре-паратів (в основному, це канабіс) та використання його у медичних цілях. Шо тут скажеш, «загніваю-щий Запад» (як приклад, Канада, що цьогоріч вже легалізувала марихуа-ну), мабуть, буде загнивати ще біль-ше. Основна проблема споживачів у тому, що вони стають маргінала-ми через відсутність елементарних умов, а саме:

1) санітарні умови – програми зменшення шкоди, у яких діє заміс-


ВУЛИЦЯ 24

на терапія (відповідно зменшення вживання наркотиків із нелегаль-них каналів, прийняття препаратів контрольованим шляхом), надання чистих шприців, медичної та психо-логічної допомоги;

2) соціальні умови – робота з нар-козалежними, психологічна під-тримка, повернення до життя у со-ціумі, незасудження споживачів, оскільки вони почали вживати з різних причин (ми не можемо не по-милятися).

Якщо говорити простіше і не так дов-го: усе веде до заміни більш репресив-них заходів по відношенню до спожи-вачів та більш ретельних розслідувань саме для організованих злочинних елементів. На прикладі Португалії, яка повністю змінила концепцію ставлен-ня до споживачів наркотичних засобів (ні! у них наркотики під забороною, але немає покарання для особистого вживання та адмінка за зберігання), де легальний обіг повністю контролю-ється, а спеціально утворені комісії спрямовують сили на інформування населення до зменшення вживання та направляють на примусове лікуван-ня, якщо потрібно. І це не відлякнуло, а згідно статистики, навіть зменшує загальний відсоток людей, що продо-вжують приймати, відповідно, кіль-кість захворювань, що пов’язують з наркотиками (ВІЛ, гепатити В та С), скоротилася.

У 1994 році Федеральна Рада Швей-царії впровадила нову наркополі-тику, побудовану на ідеї «чотирьох принципів»: профілактика вживан-ня наркотиків, лікування наркоза-лежності, зниження шкоди та робота правоохоронних органів. І це завдя-ки навіть таким несподіваним екс-периментам, як реалізація програми рецептурного призначення героїну особам, які тривалий час були за-лежні від опіатів.

Може здатися, що я відволікся і несу якусь лібералістичну пургу замість того, щоб безжально карати тих, хто створює наркомережі та забруднює місто заразою, але все починається саме з глибокого розуміння про-блеми. І у інших країнах прийшли до цього саме через законні дії. Я не лютий прибічник легалайзу, а лю-дина, що поважає зважені рішення.

Та і робота правоохоронних органів за кордоном злагоджена та у разі потреби об’єднує роботу різних від-ділів (наприклад, відділ з протидії наркотрафіку та відділ із боротьби з кіберзлочинністю). Утворення ро-бочих груп є звичайною практикою, якщо проблема є нагальною. Дещо кіношне кліше, але звідкілясь воно з’являється.

* * *Замість висновку, я б зазначив, що небайдужість до проблеми рекла-ми наркотиків на стінах з боку нас і з вами є головним фактором про-тидії. Бурчати на лавках like старі бабусі не варіант. Принаймні, немає нічого важкого в замальовуванні напису чи запиту на блокування. А розуміння того, як діяти більш сис-темно та впливово, прийде так чи інакше.


ВУЛИЦЯ 25


26БІЛА АЛЬТАНКА

Засновник і видавець: Благодійний Фонд «Громадське здоров’я»

Свідоцтво про реєстрацію: ПЛ – № 656, від 22 лютого 2005 року

Виходить з 1995 року.

Мова: українська, російська.

Редактор випуску: Волик А. М.

Редколегія: Протопопов А. О., Воловод М. В., Левчук О. В., Садовнікова І. М., Двигало М. А., Звенигородський С. Ф.

Дизайн та верстка: Мартинов О. В.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ Україна, 36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 402, тел.: (0532) 518-340. Сайт: publichealth.org.ua E-mail: [email protected]

Це видання було підготовлено до друку Полтавським обласним благодійним фондом «Громадське здоров’я» в рамках проекту «Безпека. Знання. Підтримка», який реалізується в м. Полтава та Полтавській області.

Видано за фінансової підтримки МБФ «Альянс громадського здоров'я» в рамках реалізації програми «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та

ВІЛ-інфекції шляхом надання універсального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу, розширення доказово обґрунтованої профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, створення життєздатних та стабільних систем охорони здоров’я», яка реалізується за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Викладені в даній публікації думки й точки зору є думками й точками зору організації, яка видає дану продукцію, і не можуть розглядатися як думки або точки зору МБФ «Альянс громадського здоров'я» і Глобального фонду.

Виготовлення макету: СПД ФО Протопопов А.О.

Друк: Друкарня-ТОВ «Агентство-Україна»

Замовлення №

Тираж: 6000 прим.

БІЛА АЛЬТАНКА – благодійне видання для безкоштовного розповсюдження, спрямоване на профілактику ВІЛ/СНІДу і наркоманії, формування здорового способу життя.

Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІД:

0 800 500 451Національна дитяча "гаряча" лінія:

116 111 (з мобільних)

0 800 500 225 (зі стаціонарних)

Головною метою діяльності Фонду є благодійна діяльність спрямована на розвиток та підтримку громадського здоров’я, формування фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я населення, служб соціально-психологічної та медичної допомоги в Полтавській області.

Статут Фонду «Громадське здоров’я»

ЗМІСТ

Українська молодь у соціальних мережах. Ялина ..................................... стор. 2

Школа віртуальної реальності. Анатолій Волик .................. стор. 3–11

Социальные сети и безопасность в интернете. Юрий Кузнецов ................. стор. 12–17

Історичний фотонарис «Школи Полтави» Катерина Рамазанова, Ілля Волик, Ялина .............. стор. 12–17

«Компас»: працюємо для підлітків. Олександр Могилка ............ стор. 18–21

Стіни, замовкніть: досвід боротьби з нарконаписами. Ігор Мелюхнов .................. стор. 22–25

Конвенція ООН з прав дитини. Дарина Ведяскіна .............. стор. 27–28

Фрагменти оздоблення тренінгово-ігрової кімнати ЦДП «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров'я», ПолтаваХудожник-дизайнер: Ведяскіна Дарина

Конвенція ООН про права дитини

ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИpublichealth.org.ua/storage/Bila Altanka/Archive... ·...

Documents

Transcript of ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИpublichealth.org.ua/storage/Bila Altanka/Archive... ·...