Моніторинг навколишнього...

Лекція 7

Моніторинг навколишнього природного

середовища

Основи сталого

розвитку

суспільства

Кількісне оцінювання

сталості розвитку

суспільства

2

Моніторинг навколишнього середовища або екомоніторинг

комплексна науково-інформаційна система регламентованих

періодичних безперервних, довгострокових спостережень,

оцінки і прогнозу змін стану природного середовища з метою

виявлення негативних змін і вироблення рекомендацій з їх

усунення або ослаблення.

Моніторинг довкілля

Моніторинг

навколишнього середовища

3




Предметом моніторингу навколишнього середовища є

організація та функціонування системи моніторингу,

оцінювання та прогнозування стану екологічних систем, їх

елементів, біосфери, характеру впливу на них природних та

антропогенних факторів.

Об'єктами моніторингу навколишнього середовища

залежно від рівня та мети досліджень є

навколишнє середовище, його елементи і джерела впливу на

нього, зокрема, атмосферне повітря, підземні та поверхневі

води, грунти, відходи, несприятливі природні процеси

(зсуви, карст тощо).

4




спостереження за змінами в навколишньому середовищі;

прогнозування наслідків втручання людини;

оцінка стану навколишнього середовища та прогнозування

його змін;

моделювання процесів змін в навколишньому середовищі.

Завдання моніторингу:

5

Система моніторингу будується на принципах:

об'єктивності і достовірності;

систематичності спостережень за станом навколишнього

природного середовища;

багаторівневості;

узгодженості нормативного та методичного забезпечення;

узгодженості технічного та програмного забезпечення;

комплексності в оцінці екологічної інформації;

оперативності проходження інформації між окремими

ланками системи;

відкритості інформації для населення.




6




Види моніторингу

(в залежності від критеріїв виділяють)

біоекологічний (санітарно-гігієнічний) моніторинг полягає у

спостереженні за станом і впливом навколишнього середовища на

здоров'я людини з метою захисту її від негативних чинників;

геоекологічний (геосистемний, природньо-господарський)

моніторинг - це спостереження за змінами природних екосистем і

за перетворенням їх на природно-технічні системи, а також

моделювання та прогнозування стихійних змін навколишнього

середовища і явищ, які погіршують життєве середовище людей;

літомоніторинг - моніторинг за станом геологічного середовища;

біосферний (глобальний) моніторинг - це спостереження за

природними процесами і явищами на рівні біосфери, а також через

з'ясування глобальних змін фонових показників у природі;

7



навколишнього середовищаВиди моніторингу

(в залежності від критеріїв виділяють)

геофізичний моніторинг - це система спостереження за

природними та штучними геофізичними полями та явищами, а

також спостереження, аналіз та прогнозування забруднення

навколишнього середовища шкідливими речовинами;

кліматичний моніторинг - це спостереження за станом

кліматичної системи (атмосфера – океан – літосфера – кріосфера -

біота) та оцінка і прогнозування можливих змін клімату;

біологічний моніторинг - це контроль стану навколишнього

природного середовища за допомогою живих організмів;

супутниковий моніторинг використовує дистанційні методи і

дозволяє стежити за змінами по космічним знімками, що

відбуваються на поверхні Землі та в атмосфері.

8




Дистанційний

Наземний

9

Приклад дистанційного моніторингу

11

Автоматизована система моніторингу

навколишнього природного середовища

«ОМОС»

Розроблена фахівцями Інституту автоматизована система моніторингу навколишнього природного середовища «ОМОС» дозволяє контролювати забруднення атмосферного повітря і поверхневих водних об'єктів області, інтегруючи дані автоматизованих і стаціонарних пунктів контролю суб'єктів моніторингу навколишнього середовища.

Актуальність цього направлення незаперечна: такі системи дозволяють не тільки збирати, зберігати і представляти

первинну інформацію про стан навколишнього природного середовища, але і визначати тенденції, здійснювати прогнози,

рекомендувати управлінські рішення.


12

Приклад дистанційного моніторингу

Тектонічні рухи та активні розломи як фактори геодинамічної небезпеки

При вивченні розломноїтектоніки Києва використовувалися космічні знімки, отримані в декількох діапазонах спектру, у тому числі, в інфрачервоному, із супутників

Spot-3, ASTER і Quick Bird.

За цими даним була складена схема лінеаментів з поділом лінійних аномалій за індикаційними ознаками та ступенем підтверджуваності.

На підставі цієї схеми з урахуванням геологічних та геофізичних даних була побудована карта.

13

В Україні найвища у світі смертність від забруднення повітря.

http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/71186/V_Ukrajini_najvyshha_u_sviti_smertnist_vid

За даними ВООЗ, Україна на

першому місці у світі за

смертністю від забруднення

повітря на 100 тисяч населення.

При цьому, звичайно, за

абсолютною кількістю смертей

лідирують країни з високим

населенням, але навіть тут

Україна - на шостому місці.

Серед найчистіших країн,

натомість - Ісландія, Фінляндія,

Канада, Ліберія, Вануату.

15

Приклади роботи графічного модуля автоматизованої системи моніторингу довкілля

16

Фахівці інституту приймали участь у розробці автоматизованих систем моніторингу Донецької області, м. Донецьк, м. Макіївка, м. Щастя, м. Дніпропетровськ, брали участь в розробці протоколів передачі даних до Державної системи моніторингу довкілля Мінприроди України (2011 р.).

17



навколишнього середовищаВиди моніторингу навколишнього середовища

України

18




Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього


це оптимальні за кількістю розміщення місця, параметри і

періодичність спостережень за навколишнім

середовищем, які дають можливість на основі оцінки і

прогнозування стану навколишнього середовища

підтримувати прийняття відповідних рішень на всіх рівнях

відомчої і загальнодержавної екологічної діяльності.

19




Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього


це інтенсивні спостереження за природними об'єктами,

джерелами техногенного впливу, розташованими в

районах екологічної напруженості, у зонах аварій та

небезпечних природних явищ із шкідливими

екологічними наслідками, з метою забезпечення

своєчасного реагування на кризові та надзвичайні

екологічні ситуації і прийняття рішень щодо їх

ліквідації, створення нормальних умов для

життєдіяльності населення і господарювання.

20

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього


це багаторічні комплексні дослідження спеціально

визначених об'єктів природоохоронних зон з метою

оцінки і прогнозування зміни стану екосистем,

віддалених від об'єктів промислової і господарської

діяльності, або одержання інформації для визначення

середньостатистичного (фонового) рівня забруднення

довкілля в антропогенних умовах.




21

глобальний (біосферного) - здійснюваний на основі

міжнародного співробітництва;

національний - здійснюваний в межах держави,

спеціально створеними органами;

регіональний - здійснюваний в межах великих

районів, що інтенсивно освоюються людиною;

локальний - здійснюваний в межах населених пунктів,

промислових центрів, безпосередньо на

підприємствах.




Екологічний моніторинг ієрархічно організований

за рівнями:

22

Глобальний екологічний моніторинг

23

Мета ГСМНС – забезпечення зацікавлених національних та

міжнародних організацій інформацією про стан, природних і

антропогенних змінах навколишнього середовища,

необхідної для управління якістю цього середовища.


Глобальний

екологічний моніторинг (GEMS)

Ідея створення глобальної системи моніторингу

навколишнього середовища (ГСМНС) зародилась на

Стокгольмській конференції ООН з навколишнього

середовища в 1972 р.

Реальні основи ГСМНС були покладені на спеціальній

зустрічі держав - членів ООН в Найробі (Кенія) в 1974 р.

14




Завдання програми GEMS:

система попередження про вплив на здоров’я населення;

оцінка глобального атмосферного забруднення і вплив його на

клімат;

оцінка протяжності та розподілу забруднень у біологічних

системах, особливо ланцюжка продовольства;

оцінка критичних проблем сільського господарства і землі,

використання води;

оцінка впливу негативних факторів забруднення на земні

екосистеми;

оцінка забруднення океану і його впливу на морські екосистеми;

поліпшення міжнародного моніторингу для прогнозування

стихійних явищ і реалізації ефективної системи попередження.

25

I. моніторинг стану атмосфери;

II. моніторинг переносу забруднюючих речовин на

великі відстані;

III. здоров'я людини;

IV. дослідження Світового океану;

V. моніторинг відновлюваних ресурсів.




GEMS складається з п'яти підсистем:

27

У Києві

запрацювала інтерактивна карта

моніторингу стану атмосферного

повітря.

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/society/1088512-u-stolitsi-zapustili-interaktivnu-kartu-rivnya-zabrudnennya-povitrya.html

32

DEEP DISCOVERER — РОБОТ, ЯКИЙ

ДОСЛІДЖУЄ НАЙГЛИБШІ МІСЦЯ СВІТОВОГО

ОКЕАНУ

35

імпактному – вивчення сильних впливів локальному

масштабі в – І;

регіональному – прояв проблем міграції й трансформації

забруднюючих речовин, спільного впливу різних факторів,

характерних для економіки регіону – Р;

фоновому – на базі біосферних заповідників, де

виключена всяка господарська діяльність – Ф.




Система моніторингу реалізується на декількох

рівнях, яким відповідають спеціально розроблені

програми:

36

Kлас Забруднююча речовина Середовище Рівень моніторингу

1 Діоксид сірки, зважені частинки Повітря І,Р,Ф

Радіонукліди Їжа І, Р

2 Озон Повітря І, Ф

Хлорорганічні сполуки і діоксини Біота, людина І,Р

Кадмій Їжа, вода, людина І

3 Нітрати, нітрити Вода, їжа І

Оксиди азоту Повітря І

4 Ртуть Їжа, вода І, Р

Свинець Повітря, їжа І

Діоксид вуглецю Повітря Ф

5 Оксид вуглецю Повітря І

Вуглеводні нафти Морська вода Р, Ф

6 Фториди Морська вода І

7 Азбест Повітря І

Миш'як Питна вода І

8 Мікробіологічні забруднення Їжа І, Р

Реакційноздатні забруднення Повітря І

Забруднювачі, які контролюються GEMS




37




Система міжнародних екологічних програм

38

На першій міжурядовій нараді ГСМНС, яка проходила в

1974 р. в Найробі, були прийняті основні підходи до

створення комплексного фонового моніторингу та

затверджені 4 принципи комплексності моніторингу.




ГСМНС включає в себе 22 станції системи глобального

моніторингу, а також міжнародні та національні системи

моніторингу.

Спостереження охоплюють усі типи екосистем: водні

(морські і прісноводні) і наземні (ліси, степи, пустельні,

високогірні).

39

1. Інтегральність – спостереження за сумарними показниками.

Особливість інтегрального підходу полягає у використанні для

визначення наявності забруднень ознак реакцій різних

природних об'єктів і біоіндикаторів.

2. Багатосередовищність – спостереження в основних

природних середовищах.

При проведенні моніторингових досліджень важливо охоплення

всіх основних природних середовищ: атмосфери, гідросфери,

літосфери, а також біоти.

Особливо важливо визначити лімітуюче середовище, тобто

середовище, забруднення якого визначає забруднення всіх

інших середовищ і природних об'єктів.




40

3. Системність – відтворення біохімічних циклів забруднюючих

речовин.

Ідеальна система дослідження повинна бути в змозі простежити

шлях забруднюючих речовин від джерела до стоку, і від вихідної

точки до об'єкта впливу.

Система моніторингу повинна працювати таким чином, щоб,

вивчаючи взаємодії між середовищами, описувати шляхи

біохімічного кругообігу речовин.

4. Багатокомпонентність – аналіз різних видів

забруднюючих речовин.

Сучасна індустрія та сільське господарство використовують

величезну кількість токсичних сполук та елементів і,

відповідно, є потужними джерелами забруднення

навколишнього середовища.




ПРОГРАМА «ЛЮДИНА І БІОСФЕРА»


42

Програма «Людина і біосфера» (МАВ) –

міжнародна науково-дослідницька програма ЮНЕСКО,

продовження Міжнародної біологічної програми.

Основні цілі МАВ:

зведення до мінімуму втрати біорізноманіття;

підвищення рівня життя;

поліпшення соціальних, економічних і культурних умов,

необхідних для екологічної рівноваги.

Програма спрямована на вирішення низки біологічних та екологічних

питань, сформульованих у вигляді окремих підпрограм-проектів.


довкілля

Програма «Людина і біосфера»The Man and the Biosphere Programme (MAB)

43


довкілля


Програму MAB було створено в 1971 р., а вже в 1974 році по базі

даних програми в США був створений перший біосферний

заповідник.

У 1983 році пройшов перший міжнародний конгрес по біосферних

заповідниках, який визначив план дій з досліджень та

моніторингу, а також взаємодії з місцевими громадами.

Севільську стратегію, було проголошено на конференції ЮНЕСКО

в Севільї (Іспанія) в 1995 році.

Вона підкреслювала важливість створення і управління біосферних

заповідників і знайшла своє відображення в Мадридському плані

дій, затвердженому на конференції в Мадриді в 2008 р.

44


довкілля


Озеро Чіні.

Перший біосферний заповідник

Малайзії, заснований в 2009 році

У 1991 р. MAB запустила програму

Комплексного моніторингу

біосферних заповідників (BRІМ).

Біосферні заповідники – це природоохоронні науково-дослідні

установи міжнародного значення, що створюються з метою

збереження в природному стані найбільш типових природних

комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного

моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища,

його змін під дією антропогенних факторів.

45


довкілля


Завдання BRІМ включають :

Програма комплексного моніторингу біосферного заповідника

Biosphere Reserve Integrated Monitoring (BRIM)

стандартизацію біологічних вимірювань для управління та

прийняття рішень;

інтеграцію баз даних, пов'язаних з моніторингом;

поліпшення взаємозв'язків біосферних заповідників;

просування систематичного обміну науковою інформацією;

сприяння доступу до інформації про біосферні заповідники;

аналіз дослідного і моніторингового потенціалу біосферних

заповідників;

підтримання міждисциплінарного моніторингу біосферних

заповідників.

46


довкілля


Біосферні заповідники України

НазваРік

створенняПлоща, га Область

«Асканія-Нова»1898 33 307,6 Херсонська область

Дунайський біосферний заповідник 1981 50 252,9 Одеська область

Карпатський біосферний заповідник

1968 57 880 Закарпатська область

Чорноморський біосферний заповідник

1984 109 254,8Херсонська,

Миколаївська області

47

Біосферні заповідники України Біосферний заповідник «Асканія-Нова»

Найстаріший з чотирьох українських біосферних заповідників. Заснований у 1898 році

ентузіастом бароном Фрідріхом Фальц-Фейном, нині він розрісся більш ніж на 33 тисяч

гектарів.

Засновнику вдалося у прямому розумінні цих слів виростити чарівний сад у степу. Нині

екзотичні рослини можна побачити у ботанічному саду.

Тут можна побачити і величезне різноманіття птахів, починаючи від фазанів до страусів,

навіть є фламінго. Антилопи, американські бізони, верблюди – загалом 800 видів тварин.

48

Біосферні заповідники України Дунайський біосферний заповідник

Ця територія стала останнім прихистком для європейської норки та лісового кота. Тут у них

є шанс вижити. Заповідник вражає різноманітністю тварин та птахів. 5 тисяч видів! Такої

кількості ви не зустрінете ніде більше у Європі.

Кіт лісовий, єнотоподібна собака, серед риб є білуга та осетер, лососі та йоржі. Та

найбільше багатство – це птахи! Пелікани, баклани, і що найголовніше, серед всього

різноманіття є орлани-білохвости. На жаль, ці птахи – на межі вимирання. Тільки тут

орлани, подалі від людей, мають шанс відновити свій вид.

49


Карпатський біосферний заповідникПерлина Карпат! Відкриваються неосяжні простори заповідника – озера,

урочища і найбільша цінність Карпат – ліси. У Європі наші гори вважаються

наймолодшими та мають славу наймістичніших! Та є тут і старожили – буки.

Вік деяких з цих дерев перевищує кілька століть.

Можна помилуватися Долиною нарцисів, карстовими печерами та гірськими

водоспадами. Можна натрапити на відому кожному з пісні червону руту чи

едельвейс.

50


Чорноморський біосферний заповідник

Справжній вирій для птаства – Чорноморський біосферний заповідник!

Тут щорічно зимують 120 тисяч птахів! Науковці нарахували

у Чорноморському заповіднику 180 видів пернатих. Майже три десятки з

них занесені до Європейського червоного списку.

51

1. Чорноморський

2. «Асканія-Нова»

3. Карпатський

4. «Дельта Дунаю» (спільно з Румунією)

5. «Східні Карпати» (спільно з Польщею та Словаччиною)

6. Шатський (з 2002 г.)


довкілля


В Україні знаходиться шість з 531 біосферних

заповідників мережі MAB, а саме :

52



довкілляПрограма «Людина і біосфера»The Man and the Biosphere Programme (MAB)

Моніторинг навколишнього середовища в Україні


довкілля

54



навколишнього середовища в Україні

Питання моніторингу регламентуються у майже двох десятках

законів України, у розвиток яких прийнято три спеціальні

постанови КМУ.

Стаття 22 Закону України “Про охорону навколишнього

природного середовища” регламентує основні положення

щодо моніторингу довкілля в країні.

Постановою КМУ від 30.03.98 р. № 391 затверджене

Положення про державну систему моніторингу довкілля,

яке визначає порядок створення та функціонування

Державної Системи Моніторингу Довкілля (ДСМД).

55




ДСМД є системою спостережень, збирання, оброблення,

передавання, збереження та аналізу інформації про стан

довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково

обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про

запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання

вимог екологічної безпеки.

Державної Системи Моніторингу Довкілля (ДСМД)

ДСМД базується на використанні існуючих організаційних

структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного

нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного

забезпечення, об’єднання складових частин та уніфікованих

компонентів цієї системи.

56



навколишнього середовища в УкраїніДержавної Системи Моніторингу Довкілля (ДСМД)

ДСМД спрямована на підвищення рівня вивчення і знань про

екологічний стан довкілля, оперативності та якості інформаційного

обслуговування користувачів на всіх рівнях, якості обґрунтування

природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення і

сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони

довкілля, раціонального використання природних ресурсів та

екологічної безпеки.

Моніторинг здійснюють суб’єкти моніторингу за

загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами

реалізації відповідних природоохоронних заходів.

57


Міністерство екології та ресурсів

Міністерством охорони здоров'я

Міністерством аграрної політики



До суб’єктів моніторингу довкілля відносяться:

Основними завданнями суб’єктів ДСМД є довгострокові систематичні

спостереження за станом довкілля, аналіз екологічного стану довкілля та

прогнозування його змін, інформаційно-аналітична підтримка прийняття

рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних

ресурсів та екологічної безпеки, відповідне інформаційне

обслуговування.

Державної Системи Моніторингу Довкілля (ДСМД)

Державним комітетом лісового господарства

Державним комітетом водного господарства

Державним комітетом земельних ресурсів

Державним комітетом будівництва

58




узагальнена схема

оцінки якості довкілля

шляхом його

моніторингу

Щорічно результати комплексного моніторингу в Україні

подаються у національних доповідях про стан навколишнього

природного середовища (стан атмосферного повітря,

поверхневих і підземних вод, ґрунтів, відходів тощо).

59




Основні

функціональні

елементи

забезпечення


довкілля

60




Державної Системи Моніторингу Довкілля (ДСМД)Для ефективного управління якістю моніторингу необхідно:

адекватно навчений і досвідчений персонал;

хороші матеріальні засоби і устаткування;

атестовані стандартні зразки;

регулярне обслуговування і калібрування використовуваних приладів;

розумне управління і використання повторних аналізів.

У той час як усі вони важливі, жоден сам по собі не гарантує надійність

перевірки отриманих даних.

Програма управління включає чотири основні елементи:

надійну і точну апаратуру для здійснення відбору проб;

використання стандартизованих аналітичних методів;

звичайний аналіз відбору проб принаймні один раз у день, при якому

здійснюється аналіз невідомих проб;

підтвердження здатності лабораторії отримувати необхідні результати з

вимогою аналізу відібраних проб один чи два рази у рік.

61




Структурна побудова ДСМД

Система


довкілля в м. Києві


довкілля


довкілля

63

Керівництво створенням і супроводом СМНС Києва

здійснюється Державним управлінням екології та

природних ресурсів у місті Києві та Постійною комісією

Київради з питань охорони навколишнього середовища,

екологічної безпеки та захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи.




Система моніторингу навколишнього середовища

(СМНС) міста Києва є частиною Державної СМНС.

Система моніторингу навколишнього середовища (СМНС)

64

Побудова СМД міста Києва




Політика керівництва щодо виконання робіт по створенню СМД

проводиться на таких основних засадах:

1. СМД повинна функціонувати з урахуванням прийнятого в Україні

природоохоронного законодавства

2. СМД повинна бути спрямована на:

використання існуючих систем спостережень міських та

відомчих установ, організацій та відповідних служб, як

основи інфраструктури автоматизованої системи моніторингу

міста;

підвищення ефективності здійснення природоохоронних

заходів;

забезпечення технічної та інформаційної сумісності з ДСМД.


65




Метою створення СМДМ є забезпечення в

автоматизованому режимі адміністративних органів

та відповідних служб даними про стан довкілля для

оперативного прийняття науково-обгрунтованих

управлінських рішень.


66

ЦКП АСУР ДАІ - центральний керуючий

пункт автоматизованої системи управління

дорожнім рухом ДАІ;

ЦГО - центральна геофізична обсерваторія;

ДКУ - уніфікований дорожній контролер;

МППУ - мікропроцесорний приймально-

передавальне устаткування;

ПЕОМ – персональна електронно -

обчислювальна машина

КДХЗ - комплект апаратури детекторів

хімічних забруднень;

ДХЗ - детектор хімічних забруднень.




Структурна схема першої черги

СМД м. Київ

67

Проблемно-орієнтований комплекс контролю № 1

(ПОКК-1), реалізований на базі системи екологічного

моніторингу стану повітря вздовж автомагістралей населених

пунктів, дозволяє здійснювати безперервний автоматичний

контроль у повітрі заданої зони оксиду вуглецю (СО),

діоксидів азоту (NO2) і сірки (SO2).

Отримані дані надходять по лініях зв'язку в ЦУП ЦКП АСУР ДАІ

для прийняття рішень з управління дорожнім рухом

автотранспорту, а також у Центр оперативного моніторингу

при Держуправлінні екології та природних ресурсів.

Перша черга системи складається з чотирьох пунктів

спостереження, (перехрестя вулиць Прорізної та Хрещатик,

площа Перемоги, Європейська площа, Бессарабська площа).




68

Проблемно-орієнтований комплекс контролю № 2 (ПОКК-2)

реалізований на базі існуючих стаціонарних постів

спостережень (СПС) за забрудненням атмосферного повітря

в мережі ЦГО.

Три СПС, які розташовані в житлових районах міста

(пр-т Науки, 37; Гідропарк; пр-т Перемоги 98/2).

Пости оснащені стаціонарними автоматичними

газоаналізаторами, які дозволяють контролювати в

безперервному режимі концентрації оксидів азоту (NO, NO2),

діоксиду сірки (SO2), оксиду вуглецю (CO) в атмосферному

повітрі.

Інформація передається в ЦГО, де формується база даних про

стан забруднення атмосферного повітря.




69

Проблемно-орієнтований комплекс контролю № 3 (ПOKK-3)

реалізований на базі екологічного комплексу, який

встановлений на київському заводі «Енергія» з утилізації

твердих побутових відходів. Завод працює в Києві

більше 20 років.

Він щодня спалює продукти життєдіяльності міста в 4 котлах, які

працюють цілодобово і споживають великі обсяги енергоносіїв

(газу). Внаслідок цього в навколишнє середовище надходить

значна кількість шкідливих газів: СО, SO2, NO, NO2, CnHm, пил.

Апаратно-програмне забезпечення ПОКК-3 дозволяє

передавати контрольно-вимірювальну інформацію про обсяги

викидів в ЦОМ.




70

Система спостережень за станом навколишнього

середовища в м. Києві




71




72




Розміщення постів

спостереження за

станом

навколишнього

середовища в м. Києві

за 2013 рік

73




Проводились

спостереження

за забрудненням

атмосферного

повітря на 16

постах м. Києва.

Моніторинг навколишнього...

Documents

Transcript of Моніторинг навколишнього...