З нашої історії – Українська діаспора Ми з вами, шановні читачі, належимо до багаточисельоної української діаспори в світі. Хтось із нас

виріс в діаспорі, а хтось дізнався про наявність такої лише після пер е стройки . Про і стор ію української діаспори підеться в наступних номерах нашої газети.

Станом на 2004 р. за межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців, тобто біля третини нації. Назву «діаспора» (з грецької — розпорошення, розсіяння) запозичено від євреїв, які так називали здавна всіх євреїв поза Палестиною. Під українською діаспорою розуміють усіх українців поза політичними кордонами України, які почувають духовий зв'язок з Україною.

До 1880 року

Вже на початку 18 ст. жила

нечисленна політична еміграція в Туреччині і на Заході після поразки під Полтавою (1709). На початку другої половини 18 ст. постали українські хліборобські колонії в тодішній Угорщині (кілька тисяч закарпатських українців оселилося в Бачці та Сремі, в сучасні Сербії).

Після зруйнування Запорізької Січі частина козаків перейшла до Добруджі (в межах Османської імперії). Але значно більше селян переселювалося на Надволжя й Урал, де вони створили великі українські острови серед російської більшости. Згодом, невеликі українські колонії постали у європейських столицях: Відні, Будапешті, а також у Римі.

В 1880 році, українська діаспора налічувала близько 1,2 млн осіб:

0,7 млн українців в європейській Росії;

0,2 млн українців в Австро-Угорщині;

0,1 млн українців в Азійській Росії;

0,1 млн українців в Америці.

Це становило 4,6% всіх українців у світі. Себто, всіх українців в 1880р. було біля 24 млн.чол.

1880-1920 pp.

На останню чверть 19 ст. припадає початок масової еміграції українців: з Австро-Угорщини до Америки; і з Російської імперії — за Урал, до Азії. Причиною еміграції було аграрне перенаселення. Законодавство не робило перешкод виїздові. Другорядне значення мала еміграція близько 10 000 українських селян з Галичини до Боснії (кінець 19 ст.), яку стимулювала австрійська влада по окупації Боснії.

(продовження на третій стор.)

Інформаційний вісник Українського Товариства у Швайцарії

№11 OСІНЬ 2007

ЦІНА – 74 ГОДИН ПРАЦІ

З народних джерел - Квіткова чарівниця І м `я Катерини Б ілокур , самобутньої художниці з народу, яка зображувала на своїх картинах нев`янучу красу та багатство української природи, щедру родючість її земель – назавжди увійшло у історію у к р а ї н с ь к о г о н а р о д н о г о мистецтва. Її твори заворожують г л я д а ч а щедр і с тю б а р в , з а в о л і к а ю т ь р а д і с н и м сприйняттям світу. Життєвий та творчий шлях К. Білокур не був легким. Народилась вона 7 грудня 1900 року у селі Богданівка Київської області у бідній селянській родині. У дитячі роки

вчитись у школі їй не довелося. Але тяга до знань, книг допомогла їй пізніше заповнити прогалини у освіті. Любов до малювання, до мистецтва поступово відтіснили інші інтереси. Батьки дарма намагались відволікти доньку від «дурної справи», яка стала сенсом усього її життя. Вона уважно вивчає живу природу, кожну квітку, кожне стебельце. Так п о с т у п о в о х у д о ж н и ц я зба гачується враженнями , занурюючись у важкий творчій процес, відкриваючи для себе таємниці техніки живопису, композиції, малюнку. Вже перші

№11 Oсінь 2007 Ціна – 74 годин праці

роботи св ідчать про ї ї неймовірний дар, великі творчі можливості. Вони попередили своєрідний, тільки для неї п р и т а м а н н и й с т и л ь . Безпосередність у виборі теми, жи т т є р а д і с н і с т ь , к а з к о в а фантастичність композицій , гармонійність барв стає основою т в орчо ї і н ди в і д у а л ьно с т і Катерини Білокур . Вперше картини К. Білокур експонувалась у 1940 році на обласній виставці у Полтав і , а з г одом і на республіканській у Києві. Вони були із захопленням зустрінуті глядачами і одержали високу о ц і н к у х у д о ж н и к і в -професіоналів. Успіх окрилив і укріпив віру художниці в свої творчі можливості. Вона їде у Київ та Москву, щоб «побачити картини справжніх художників». Отримавши натхнення від побаченого Білокур створює цілу серію прекрасних композицій. Два роки , проведених на окупованій фашистами території, були найважчими в житті Катерини Білокур. Творчо вона майже не працювала. 50-і роки в творчості Катерини Білокур – найпл ідн іші . Натюрморти Б і л о к у р з а х о п л ю ю т ь філософським осмисленням життя. Зображені на них квіти, овочі, предмети побуту завдяки фантазії, образній мові художниці перетворюються на пісні, що

оспівують природу, людину і його діяння. На її картинах все виписано дивно скрупульозно і матеріально. Ми неначе вбираємо

в себе запах гарячої пари, що під іймається з розвареної картоплини, нас п`янить аромат м`якої пористої поверхні шматка житнього хліба, тільки що випеченого, фізично відчуваємо прозорість виноградних кетягів, ніжні запахи квітів , смак соковитого кавуна. Реальному відтворенню дійсності допомагає тонке відчуття кольору. У її творах переважають м `які тональні переходи. Їй чужі різкі контрасти світла і тіні. Ефекту вона досягає за рахунок чистих фарб, що взагалі властиво народному декоративному мистецтву. З середини 50-х років Білокур пробує свої сили в техніці акварелі. Художниця в них досягає правдивої передачі багатства фарб навколишнього

св іту , а також граничної емоційної виразності. Останніми роками , вже важко хвора , Катерина Білокур створює ряд значних живописних полотен.

9 червня 1961 року талановитої художниці не стало.

«Може ви незадоволені моєю роботою, – писала вона в одному з листів, – оскільки я малюю лише одні квіти? Але як же їх не малювати, якщо вони такі красиві! Я і сама, коли починаю малювати чергову картину з кольорами, іноді думаю: ось коли цю закінчу, тоді вже малюватиму що-небудь з життя людей. Але поки закінчу, в голові вже виникає цілий ряд нових картин, і одна інший чудовіше і одна інший красивіше – і всі квіти. Ось вам і відповідь. А прийде весна, зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть... І боже! Як глянеш довкруги – ті хороші, а ті ще краще, а ті ще чудовіше... І я забуваю все на світі, і знову малюю квіти. Не гнівайтеся на мене, мої близькі і далекі друзі, що я малюю квіти, адже з кольорів картини красиві».

Наповнені світлом і сонцем, що грають життєрадісними фарбами, картини Білокур продовжують чарувати глядачів, породжувати в них вдячне в і дчут тя до художниць.

CT 2 ТРЕМБІТA ГЕЛЬВЕЦІЇ

З народних джерел - продовження

Наша остання зустріч Яка радість, що нас зібралося цього разу багато! Прекрасне місце, чудова погода, купання, спілкування досхочу, пісні, гриль, і на столі букет чорнобривців. За нього особлива подяка!

CT 3 № 11

Близько 15,000 українських селян з Галичини та Буковини переїхало до Росії під впливом російської аґітації (майже всі вони повернулися). До Америки емігрували також частково українські селяни з Російської імперії — з Холмщини й Підляшшя (та майже масово євреї з усіх українських земель).

Частина емігрантів поверталася на рідні землі (рееміграція); наприклад, на 393,000 українців, які емігрували до 1909 року до США, повернулося 70,000; з,2 млн емігрантів до Азії — близько 0,5 млн повернулось. Початок еміграції за океан датується 1877 роком. Вона була скерована до США, переважно на заробітки в промисловості й на будовах. З 1890-х pp. почалася еміграція українських селян до Канади, Бразилії (штат Парана) й Аргентини (провінція Місіонес).

Разом до Першої світової війни виемігрувало до Америки близько 500,000 українців.

В 1914 р. українська діаспора за океаном приблизно становила 700-750 тисяч людей:

в США - 500 ,00 - 550,000 українців;

в Канаді - понад 100 000 українців;

в Бразилії - близько 50,000 українців;

в Аргентині - 15,000 - 20,000 українців.

Від самого початку емігранти намагалися гуртуватися при Греко-Католицькій Церкві. Це створило греко -католицькі єпископати у США й Канаді. Вимоги самодопомоги серед заокеанської еміграції, як також прикла д ор г ан і з о в ано с ти чужомовного оточення диктували українцям створити цілу мережу власних релігійних, братсько-д о п о м о г о в и х , о с в і т н і х , господарських і громадяно-політичних організацій та установ у США, Канаді, Бразілії й Аргентині. Так постали окремі н а ц і о н а л ь н і с п і л ь н о т и українсько ї діаспори , як і зберігали зв'язки з рідними з емлями та культурними центрами на батьківщині. Звідти приходили книги , преса , п р и ї з д и л и с в я щ е н н и к и , культурній діячі для праці серед

поселенців, а також ширилися нові ідеї й рухи, що виникали на Україні. Емігранти за океаном під впливом рідних земель пройшли п р и ш в и д ш е н и й п р о ц е с національного самоусвідомлення, а дечим навіть перевищили тих людей свого становища, що залишилися вдома. Політична ідеологія свідомішої частини української діаспори була орієнтована на національне в и з в о л е н н я і д е р ж а в н у самостійність України. Щодо цього українська діаспора в США й Канаді, особливо активізувалася під час першої світової війни й українських визвольних змагань. Виняткову роль в ід іграла закарпатьська еміграція в США, яка своїми заходами вирішально вплинула на приєднання в 1919 р. Закарпаття до Чехословацької республіки. Крім політичної і ф і н а н с о в о ї д о п о м о г и , репрезентативні організації українців Канади й США вислали своїх представників до Європи з метою сприяння українським п о з и ц і я м н а М и р о в і й конференції. (продовження в наступному номері

З нашої історії – продовження

Подорож до виноробів Пропонуємо план цьогорічної подорожі д о в и н о р о б і в

Більського озера: 23 вересня ми зустрічаємося в Білі (Biel) на річковій пристані . О 9.45. кораблем вирушаємо ми до середньовічного містечка Erlach, куди прибудемо об 11 годині. Саме цього дня тут відбувається свято виноробів – можна відвідувати винні погреби , дивитись на роботу ремісників, відвідувати кав’ярні та багато іншого. З 13.15. ми обідаємо у ресторані Du Port (Heidenweg 2, 3235 Erlach ). Прохання кожному зарезервувати собі місце - Tel: 032 338 16 35 - Fax: 032 338 21 18, dora@duport-erlach.ch

Після обіду за гарної погоди можна відправитися в годинну мандрівку на St.Petersinsel. На пристані треба бути об 15.40.

Пароплавом ми відправляємось до містечка Ligerz. (Прибуття 15.50.)

O 16.04. електричним потягом Vinifuni ми піднімемось до селища Prêles, де можна милуватися мальовничими краєвидами Більського озера та випити кави в ресторанчику La Buvette (Route de la Neuveville, 2515 Prêles).

О 1 6 . 4 6 . ми спускаємось електричним потягом знову до Ligerz і відпливаємо об 17.05. до Білю. Прибуття о 17.45. Ціна такої подорожі складається з: дорога до Білю+корабель+електричний потяг Vinifuni. (Halbtaxabo та Juniorkarte дійсні.) Треба купувати комплексний квиток на потяг до Білю, корабель до Erlach, потяг Vinifuni. І зворотньо те саме. (Cкажімо, в моєму випадку – потяг Basel-Biel, корабель Biel-Erlach, Vinifuni Ligerz-Prêles- Ligerz та потяг Biel-Basel. Такий квиток коштує дещо дешевше, ніж коли купувати усе окремо.)

Запрошуйте, будь ласка, до цієї подорожі своїх чоловіків, жінок, знайомих, друзів.

ТРЕМБІТA ГЕЛЬВЕЦІЇ CT 4

Інформаційна сторінка Société Ukrainienne en Suisse - Ukrainischer Verein in der Schweiz - Case postale 102 - CH-1701 Fribourg

E-mail: info@sus-uvs.ch—Web: www.sus-uvs.ch

Підтримайте Трембіту! Як ми неодноразово писали, кожен випуск нашої газети коштує прибл. 500 фр., тобто на рік 2000 фр. Випускаємо ми її безкоштовно і хочемо цього далі дотримуватись. Внесок, який Ви можете зробити не обов’язковий, а добровільний.

Редакційна колегія : Андрей Лужницький, Тетяна Польт, Славка Філь

Наші наступні зустрічі 22 вересня - «В гостях у виноробів...» Нас запрошують винороби середньовічного містечка Erlach

27 жовтня - екскурсія по місту Базелю

24 листопада - 75 роковини трагедії голодомору , акція «Болісний спогад», близько 14-ї години коло Посольства України в Берні

15 грудня - Свято Миколая

13 січня 2008 - Різдвяна зустріч у Берні

04 травня 2008 - Великодня зустріч у Фрібурґу

Відкрився форум Українці в Швайцарії www.ukrainians.ch/

Започатковуємо нову традицію! Екскурсії по містах Швайцарії українською мовою. Запрошуються підлітки від 12 років та дорослі. Перша екскурсія відбудеться в Базелі 27 жовтня. Зустріч о 10.30. на площі вокзалу SBB коло входу в ресторан Euler. Екскурсія розрахована на 1,5 години. Після неї для бажаючих спільний обід. Далі в програмі – відвідування Herbstmesse Basel – ярмарок, каруселі, Луна-парк.

Чекаємо усіх, а особливо підлітків!

Вибори-2007 Інформація з Українського посольства

У зв’язку із Указом Президента України № 497/2007 від 05.06.2007 року: Вибори до Верховної Ради України будуть проходити 30 вересня 2007 року з 07:00 год. до 22:00 год. за місцевим часом. Голосування для громадян України, які перебувають на постійному та тимчасовому консульському обліку в Посольстві, буде проходити у приміщеннях дипломатичних представництв України у Швейцарії за адресами:

Закордоннавиборча дільниця № 111 Посольство України у Швейцарській Конфедерації, Фельдеггвег 5, 3005 Берн, Швайц.

тел. 031 352 23 16, факс 031 35164 16

Межі виборчої дільниці: Кантони Цюрих, Берн, Люцерн, Урі, Швіц, Обвальден, Нідвальден, Цуг, Фрібург, Золотурн, Базель, Шаффгаузен, Аппенцель, Санкт-Гален, Граубюнден, Ааргау, Тургау, Тіччіно, Во, Вале, Нойшатель, Юра.

Закордоннавиборча дільниця № 112 Постійне представництво України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, м. Женева 1202, вул. Оранжері, 14.

тел. 022 740 32 70, факс 022 734 38 01 Межі виборчої дільниці: Республіка, кантон та місто Женева.

Необхідна інформація щодо виборчого законодавства міститься на веб-сторінках Верховної Ради України (www.rada.gov.ua) та Ц е н т р а л ь н о ї в и б о р ч о ї комісії (www.cvk.gov.ua).

Щодо позачергових виборів народних депутатів України: Що треба для того, щоб бути включеним до списку виборців на закордонній виборчій дільниці? Відповідно до законодавства, при проведенні позачергових виборів депутатів, до списків виборців на з акордонних виборчих д і льницях включаються виборці, які на час складання списку виборців перебувають на консульському обліку.

Що робити тим громадянам України, які планують прибути до іноземної країни, де існує закордонна виборча дільниця, напередодні виборів і не матимуть можливості з тих чи інших обставин стати на консульський облік? Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (частина десята статті 47 Закону), якщо ви прибули не пізніше ніж за сім днів до дня виборів, тобто до 22 вересня включно, ви можете особисто подати до відповідної дільничної виборчої комісії письмову заяву про включення до списку виборців на цій

дільниці. При цьому, при собі вам необхідно мати один з таких документів: паспорт громадянина (закордонний паспорт); дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка.

Чи можна проголосувати за кодоном за відкріпним посвідченням? Ні, відповідно до законодавства, при проведенні позачергових виборів народних депутатів відкріпні посвідчення взагалі не виготовляються та не використовуються.

Як перевірити, чи я був включений до списку виборців або чи правильно були занесені відомості про мене у цьому списку? Відповідно до законодавства, кожен громадянин має право ознайомитись зі списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність відомостей, внесених до списку виборців.

За Законом, дільничні виборчі комісії виборчих дільниць за кордоном матимуть у своєму розпорядженні списки виборців не пізніше як за 12 днів до дня виборів, тобто до 17 вересня включно. У свою чергу, виборча комісія має надати списки виборців для ознайомлення громадян не пізніше як на наступний день після отримання списку виборців з Міністерства закордонних справ України. Таким чином, починаючи з 18 вересня ви можете звернутись до виборчої комісії за кордоном і перевірити списки.

Що робити, якщо я перебуваю на консульському обліку, проте мене не було включено до списку виборців? У цьому разі, за Законом, ви маєте право особисто подати відповідну скаргу до дільничної виборчої комісії, утвореної при консульській установі, в якій ви перебуваєте на консульському обліку. Звертаємо увагу, що таку скаргу ви можете подати не пізніш як за 5 днів до дня виборів, тобто до 24 вересня. Після цієї дати Закон забороняє дільничним виборчим комісіям розглядати вашу скаргу.

Я включений до списку виборців. Які документи треба мати при собі, щоб проголосувати? Відповідно до законодавства, громадянин України, включений до списку виборців на закордонній виборчій дільниці, може проголосувати у день виборів у будь-який час з 7-ї до 22-ї години у приміщенні для голосування. При цьому, для отримання виборчого бюлетеня виборець особисто має пред’явити члену комісії один з таких документів (в оригіналі): паспорт громадянина (закордонний паспорт); дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка.

Звертаємо вашу увагу на те, що, відповідно до з а конода вс т в а , виборч і бюлетен і заповнюються виборцем особисто. Виборець не має права передавати свій виборчий бюлетень.