КОНЦЕПЦІЯ Нової системи охорони здоров’я Ук

раїни (мал.1)

Мал. 1

Пропозиції щодо роботи Нової системи охорони здоров’я України

(пояснення до схеми)

В основу Нової системи охорони здоров’я України покладено:

• Директивність та наскрізність регламентів охорони здоров’я; • Децентралізація системи управління з поетапним переходом до

державно-громадського співуправління; • Диверсифікація джерел фінансування.

Директивність регламентів Відповідно до соціальної значущості та джерел фінансування регламенти групуються за

трьома напрямками (директивами), конкретне наповнення яких визначає Національна Рада охорони здоров’я України (див.):

1. Червона директива – послуги з охорони здоров’я, що надаються населенню державним коштом, зокрема: екстрена медична медична допомога, а також частина інших соціальнозначущих послуг медичної допомоги.

2. Жовта директива – соціальнозначущі та інші послуги з охорони здоров’я, що надаються населенню на засадах державно-приватного партнерства з частковою оплатою населенням.

3. Зелена директива – інші послуги з охорони здоров’я, що надаються населенню за плату. Усі типи закладів охорони здоров’я сертифікуються і ліцензуються також у

відповідності до цих трьох директив.

Децентралізація системи управління

Національна Рада охорони здоров’я

Мета: Забезпечити ефективну систему охорони здоров’я України

Центральний виборний колеґіальний орган прийняття політичних та стратеґічних рішень в сфері охорони здоров’я.

Нацрада формується з представників Міністерства, державних та недержавних стейкголдерів та госпітальних округів згідно до Схеми. Стейкголдери та госпітальні округи представлені в Нацраді одним представником від кожного. Кількісне представництво Міністерства не може перевищувати третини від загального складу Нацради.

Діяльність Нацради регламентується положенням про Нацраду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Нацрада виконує такі функції:

1. Розглядає та затверджує показники, директиви та реґламенти ґалузі; 2. Розглядає та затверджує плани фінансування Госпітальних Рад (в частині державного

фінансування); 3. Вирішує інші питання охорони здоров’я в Україні.

Роботу Нацради очолює голова.

Для реалізації окремих напрямків своєї діяльності, Нацрада створює відповідні комітети та коммісії з числа членів Нацради.

Рішення приймаються за принципом: один член Нацради – один голос.

Національна Рада охорони здоров’я

Представники державних

зацікавлених сторін

Комітет директив та регламентів ґалузі охорони здоров’я

Комітет видатків державного

фінансування сфери охорони здоров’я

Комітет політики та стратегії охорони

здоров’я

Представники недержавних

зацікавлених сторін

Представники Міністерства

охорони здоров’я

Представники госпітальних

округів

Комісія з питань біоетики та медичної деонтолоґії

Мета: Забезпечити дотримання етичних стандартів в сфері охорони здоров’я

Постійно діючий орган Нацради з питань біоетики та медичної деонтолоґії, діяльність якого регламентується Положенням про Суд честі.

Міністерство охорони здоров’я

Мета: Забезпечити досягнення встановлених показників здоров’я

Міністерство є Виконавчим комітетом Національної Ради охорони здоров’я, що надає послуги з системного обслуговування процесів охорони здоров’я в Україні. (мал 2).

Міністерство виконує такі функції:

1. Політично – узгоджує інтереси множини стейкголдерів ґалузі, і, в разі необхідності готує пропозиції Національній Раді щодо її рішень;

2. Здійснює моніторинґ та аналіз політики охорони здоров’я; 3. Визначає приорітиети стандартизації та готує пропозиції Нацраді щодо затвердження

стандартів/директив в сфері охорони здоров’я.

Зацікавлені особи Державні та недержавні юридичні особи, що зацікавлені в ефективному функціонуванні

системи охорони здоров’я України.

Центральні органи виконавчої влади:

• Державна служба контролю якості в сфері охорони здоров’я (інспекція)*;

Мета: Забезпечити контроль якості в сфері охорони здоров’я

* Потребує створення.

Державна служба контролю якості в сфері охорони здоров’я

Функції:

• Контроль якості лікарських засобів і медицинських виробів; • Контроль якості первинної допомоги; • Контроль якості вторинної та третинної допомоги; • Контроль санітарно-епідеміологічного стану.

• Державна служба ліцензування та акредитації в сфері охорони здоров’я *;

Мета: Забезпечити облік, ліцензування та акредитацію працівників, закладів, об’єктів та засобів охорони здоров’я

Державні установи • Бюро регламентів в сфері охорони здоров’я*;

Мета: Забезпечити регламентування та моніторинг регламентів в сфері охорони здоров’я

Державна служба ліцензування та акредитації в сфері охорони здоров’я

Функції:

• Ліцензування медичної практики; • Акредитація та сертифікація в сфері охорони здоров’я; • Реєстрація лткарських засобів та медичної продукції.

Бюро регламентів в сфері охорони здоров’я

Функції:

• Розробка регламентів; • Моніторинг регламентів; • Методична підтримка впровадження регламентів.

• Центр оцінки та розвитку персоналу сфери охорони здоров’я*;

Мета: Забезпечити систему охорони здоров’я України кваліфікованим персоналом

Державні установи

• Центр інформаційно-комунікаційної підтримки сфери охорони здоров’я*;

Мета: Забезпечити систему охорони здоров’я України інформаційно-комунікаційними засобами та платформою

Центр оцінки та розвитку персоналу сфери охорони здоров’я

Функції:

• Відбір та оцінка компетенцій персоналу; • Розвиток медичних та фармацевтичних кадрів; • Розвиток керівних кадрів сфери охорони здоров’я.

Центр інформаційно-комунікаційної підтримки сфери охорони здоров’я

Функції:

• Зберігання, аналіз та моніторинг інформації; • Забезпечення функціонування вхідних, вихідних і

горизонтальних каналів комунікації; • Забезпечення функціонування різних інформаційно-

комунікаційних платформ; • Технічна підтримка інформаційних каналів і комунікації та

систем.

• Центр спеціальної та екстреної медичної допомоги*; (Подвійного підпорядкування – Міністерству оборони і Міністерству охорони здоров’я)

Мета: Забезпечити координацію дій при підготовці, орґанізації та наданні спеціальної та екстренної медичної допомоги

• “Центри здоров’я”.

Мета: Забезпечити досягнення встановлених показників здоров’я

Професійні організації з владними повноваженнями

• Асоціації медичних працівників (лікарів, медсестер, фармацевтів); • Асоціації психолоґів та психотерапевтів.

Громадські організації

• Асоціації пацієнтів; • Асоціації виробників та постачальників медичних препаратів та обладнання; • Асоціації медичних страховиків; • Волонтерські служби; • Всеукраїнські громадські організації, статутною метою яких є діяльність в сфері охорони

здоров’я.

Тимчасова реґіональна робоча група (ТРРГ)

Мета: Забезпечити формування та координацію Госпітальних рад на час до їх остаточного формування

Діяльність ТРРГ визначається положенням, що затверджує Нацрада.

Центр спеціальної та екстреної медичної допомоги

Функції:

• Забезпеченни функціонування та координації медицини катастроф;

• Забезпечення супроводу масових заходів; • Забезпечення функціонування вузькоспеціалізованої

медичної допомоги; • Координація мобілізаційних заходів.

На час формування Госпітальних рад утворюються 6 (шість) ТРРГ: Північна, Східна,

Південна, Західна, Центральна та міста Києва.

Госпітальні ради охорони здоров’я

Мета: Забезпечити ефективну систему охорони здоров’я в Госпітальному окрузі

Виборний колеґіальний орган прийняття рішень в сфері охорони здоров’я в Госпітальному окрузі.

Госпітальні ради утворюються в госпітальних округах.

Госпітальні ради самостійно формують свій склад незалежно від чинного адміністративно-територіального устрою, відповідно до положення про Госпітальні ради.

Виконавчий комітет Госпітальні ради охорони здоров’я

Мета: Забезпечити досягнення встановлених показників здоров’я в Госпітальному окрузі

Виконавчий комітет Госпітальної Ради є функціональним підрозділом Виконавчого комітету Нацради.

Виконком, від імені Госпітальної Ради та за її дорученням, підписує та забезпечує фінансування договорів з закладами охорони здоров’я на надання послуг людям, за “жовтою” та “зеленою” директивами; та від імені Нацради – за “червоною” директивою.

Заклади охорони здоров’я

Мета: Забезпечити надання послуг з охорони здоров’я у повній відповідності до регламентів

Заклади охорони здоров’я є суб’єктами господарювання і здійсннють свою діяльність у відповідності до:

• Власного статуту; • Отриманих ліцензій, сертифікації та акредитації на здійснення діяльності з охорони

здоров’я; • Угод, що укладені з Національною та відповідною Госпітальною радами на надання послуг

з охорони здоров’я; • Угод з іншими суб’єктами на надання послуг з охорони здоров’я.

Диверсифікація джерел фінансування Нова система пердбачає паралельне функціонування різних форм та джерел

фінансування охорони здоров’я в Україні: державного, приватного та змішаного (на основі публічно-приватного партнерства).

• Фінансування послуг за “червоною” директивою здійснюється коштом Держбюджету; • Фінансування послуг за “жовтою” директивою здійснюється коштами Держбюджету, на

основі публічно-приватного партнерства, страхової медицини, а також інших фондів та грантів;

• Фінансування послуг за “зеленою” директивою здійснюється коштами Госпітальних Рад, страхової медицини, фондів та грантів, а також приватних пожертв та платень.