POLSKO−UKRAIŃSKI MAGAZYN GOSPODARCZYПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ

7(28) 2016

Atrakcje gospodarcze i turystyczne Obwodu Sumskiego – czyt. str. 38

Zmiany w ustawie o zatrudnieniu obcokrajowców – co dalej z legalną pracą dla Ukraińców w Polsce? – czyt. str. 16

2 3

Szanowni Państwo!

Okres wakacji mija nie-ubłaganie. Zespół Polsko--Ukraińskiej Izby Gospo-darczej wyraża nadzieję, że czas letniej kanikuły spędziliście Państwo lub nadal spędzacie w  pełni wykorzystując uroki lata.

A  może były osoby, które pod wpływem lektu-ry naszych artykułów pro-mujących atrakcyjne walo-ry przepięknych regionów Ukrainy zdecydowały się na zwiedzanie pojezierza Szackiego, Podola lub innego nieodkrytego przez większe grupy tury-stów regionu? Byłoby nam naprawdę miło!

Koniec sierpnia mija pod znakiem ponownego napięcia w regionach objętych konfliktem Ukraiń-sko-Rosyjskim. Niestabilna sytuacja z pewnością negatywnie odbija się na otoczeniu społeczno--gospodarczemu dla potencjalnych inwestorów zagranicznych.

Mamy nadzieję, że sytuacja polityczna szybko osiągnie stabilizację, co przywróci wiarygodność dla szukającego nowych rynków biznesu z terenu Unii Europejskiej.

W łączonym numerze letnim E-Dialogu przed-stawiamy Państwu kolejne gałęzie gospodarki Ukrainy chcąc zachęcić przedsiębiorców z Polski do szukania nowych rynków i  kooperacji, cho-ciażby na rynku soków owocowych, którego ana-lizę Państwu przybliżamy.

Oprócz tego rozpoczynamy debatę nad Pol-sko-Ukraińskim rynkiem pracy, który bardzo dy-namicznie rozwija się nad Wisłą i  stanowi coraz poważniejsze wzmocnienie dla Polskiej gospo-darki.

Ponadto w numerze znajdziecie Państwo sze-reg interesujących artykułów branżowych. Nato-miast na zakończenie tradycyjnie prezentujemy kolejny bardzo atrakcyjny region Ukrainy – Sum-ski!

Zapraszamy do lektury!

Grzegorz Teresiński – Redaktor Naczelny

Шановні Пані Та Панове!

Швидко закінчується пе-ріод відпусток. Колектив Польсько-української госпо-дарчої палати сподівається, що час літніх канікул ви про-вели або все ще проводите в  повній мірі використовую-чи принади літа.

А може були люди, які під впливом наших статей, які спрямовані на промування привабливості регіонів Укра-їни, прийняли рішення від-

відати Шацькі озера, Поділля або інший масово не відкритий туристами регіон? Нам було б дуже приємно!

Кінець серпня проходить під знаком чергової напруженої ситуації в регіонах, охоплених росій-сько-українським конфліктом. Нестабільна ситу-ація, безумовно, негативно впливає на стан соці-ально-економічного розвитку для потенційних іноземних інвесторів.

Ми сподіваємося, що політична ситуація швид-ко стабілізується, що відновить довіру бізнесу з території Європейського Союзу до нових ринків.

В  літньому двомісячному номері еДіалогу ми представляємо Вам наступні галузі економіки України, бажаючи заохотити підприємців з Поль-щі до пошуку нових ринків і кооперації, хоча б на ринку фруктових соків, аналіз якого ми публікує-мо.

Крім того, ми починаємо дискусію щодо поль-сько-українського ринку праці, який дуже дина-мічно розвивається над Віслою і являє собою все більш серйозну підтримку для польської економі-ки.

Також в номері Ви знайдете ряд цікавих галузе-вих статей. А на завершення ми традиційно пред-ставляємо ще один дуже привабливий регіон України – Сумщину!

Приємного читання!

Гжегож Тересінські – Головний редактор

4 – 11 ................ WALKA Z KORUPCJĄ – JEDEN Z NAJWIĘKSZYCH PROBLEMÓW UKRAINY БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНІ

12 – 13 ............. BALTIC BUSINES FORUM 2016

14 – 15 ............. KUKE ŁAGODZI POLITYKĘ WOBEC UKRAINY KUKE ПОМ’ЯКШУЄ ПОЛІТИКУ ЩОДО УКРАЇНИ

16 – 18 ............. ZMIANY W USTAWIE O ZATRUDNIENIU OBCOKRAJOWCÓW – CO DALEJ Z LEGALNĄ PRACĄ DLA UKRAIŃCÓW W POLSCE? ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ – ЩО ДАЛІ З ЛЕГАЛЬНОЮ РОБОТОЮ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ?

20 – 23 ................ CALLPAGE - POLSKI STARTUP ZAŁOŻONY PRZEZ UKRAINCÓW CALLPAGE – ПОЛЬСЬКИЙ СТАРТАП СТВОРЕНИЙ УКРАЇНЦЯМИ

24 – 26 ............... UBEZPIECZENIE ZDROWOTNE DLA OBYWATELI UKRAINY PRZEBYWAJĄCYCH W POLSCE МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ПОЛЬЩІ

28 – 31 ............... TURYSTYKA MEDYCZNA DO POLSKI МЕДИЧНИЙ ТУРИЗМ В ПОЛЬЩІ

32 – 37 ............... ANALIZA UKRAIŃSKIEGO RYNKU SOKÓW АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ СОКУ

38 – 45 ............... ATRAKCJE GOSPODARCZE I TURYSTYCZNE OBWODU SUMSKIEGO ЕКОНОМІЧНА І ТУРИСТИЧНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

SPIS TREŚCIЗМІСТ

Wydawca: Polsko-Ukrainska Izba GospodarczaRedaktor naczelny: Grzegorz Teresiński

Redakcja: Svitlana ZavadskaOpracowanie graficzne: Jarosław Augustyniak

Kontakt: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

Видавець: Польсько-українська господарча палатаГоловний редактор: Гжегож Тересінські

Редакційне опрацювання: Світлана ЗавадськаГрафічне опрацювання: Ярослав Аугустиняк

Контакти: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

4 5

ських і українських членів Палати - і те, що для

польських підприємців було б очевидною ко-

рупційною поведінкою, для українських підпри-

ємців було майже нормою. Тому, при рішучості

сьогодні правлячих Україною - а  прем’єр-мі-

ністр Володимир Гройсман в цьому відношенні

є справжнім прагматиком з величезним досві-

дом - при послідовному впровадженні прозорих

рішень, як, наприклад, нова система державних

закупівель «Prozorro», яка, як я чув, навіть пере-

вищує рішення нашого управління державних

закупівель, які діють вже сьогодні у нас в Поль-

щі, а  через деякий час ми зможемо скориста-

тися українським досвідом у  цій галузі. Одно-

часно з  боку влади України існує величезне

зіткнення з  реальністю, менталітетом, і  такого

роду сигнал є хорошим аргументом для уряду,

для прем’єра Гройсмана, що тут потрібно діяти

ще більш рішуче і послідовно. Я не критикую рі-

шення, а роблю позитивні висновки для Украї-

ни. А якщо мова йде про боротьбу з корупцією,

то простих рішень не має. Має бути прийнятий

цілий ряд рішень: система державних закупі-

вель «Prozorro», про яку я згадував, також по-

глиблення адміністративної реформи, не тільки

на центральному рівні, не тільки корупція при

ключових рішеннях, а також відповідальність на

місцевому рівні, звіт перед локальною громад-

ськістю, і багато-багато такого роду дій дерегу-

лювання, які позбавляють урядовців цієї «руч-

ки», якою можуть або ні, підписувати рішення,

роблячи це під впливом горезвісної «взятки».

Також влада України розуміє, що потрібно ро-

бити і як діяти, але ми маємо справу з менталі-

тетом, і це проблема.

Нинішній губернатор Одеси Міхеіл Саа-

кашвілі, колишній Президент Грузії, ефектив-

но боровся з  корупцією. Часто наводиться

цей грузинський приклад, тільки забуваєть-

ся про одне, про масштаби для порівняння:

w Izbie przeprowadzaliśmy badania wśród polskich i ukraińskich członków Izby - i  to, co dla polskich przedsiębiorców było ewidentnie zachowaniami korupcyjnymi, dla ukraińskich przedsiębiorców było prawie normą. Dlatego też przy determinacji dzisiaj rządzących Ukrainą - a  premier Wołodymyr Hroj-sman jest w tym zakresie naprawdę niesamowitym pragmatykiem z ogromnym doświadczeniem - przy konsekwentnym wdrażaniu rozwiązań transparent-nych, chociażby nowy system zamówień publicz-nych „Prozorro”, który jak słyszałem, nawet w na-szym urzędzie zamówień publicznych, przeskakuje to co my już dzisiaj mamy w Polsce, za chwilę bę-dziemy mogli korzystać z ukraińskich doświadczeń w  tym zakresie. Przy tej konsekwencji ze strony władz Ukrainy jednocześnie ogromne zderzenie z rzeczywistością, mentalnością i tego rodzaju sy-gnał jest dobrym argumentem dla rządu, dla pre-miera Hrojsmana, że tu trzeba działać jeszcze bar-dziej zdecydowanie i konsekwentnie. Nie rwałbym szat nad tą decyzją, a wyciągam z niej wręcz po-zytywne wnioski dla Ukrainy. Natomiast prostych rozwiązań, jeżeli chodzi o walkę z korupcją, nie ma. Na to musi się zresztą nałożyć cały szereg rozwią-zań: system zamówień publicznych „Prozorro” jak już mówiłem wychodzi tutaj naprzeciw i  idzie da-lej niż nasze polskie rozwiązania, na to nakłada się również i pogłębianie reformy administracyjnej, nie tylko na szczeblu centralnym, nie tylko korupcja przy kluczowych decyzjach, a także odpowiedzial-ność na poziomie lokalnym, rozliczanie przez lokal-ną społeczność, i wiele wiele tego rodzaju działań deregulacyjnych, które też pozbawiają urzędników tego „długopisu”, którym mogą bądź nie, podpisać decyzje, uzależniając to od przysłowiowej „wziat-ki”. Także władze Ukrainy mają świadomość tego co należy robić, jak działać, ale my mamy do czy-nienia z mentalnością i to jest problem.

Obecny gubernator Odessy Micheil Sa-akaszwili, wcześniejszy Prezydent Gruzji, sku-

Міжнародний Ва-

лютний Фонд пові-

домив, що відкладає

надання чергового

траншу фінансової

допомоги для Укра-

їни, а  причина цьо-

го полягає в  неза-

довільному рівні

боротьби з  корупці-

єю. Це одна з  най-

більших проблем

в Україні, поряд, зви-

чайно, з  війною, яка

йде на Сході держа-

ви. Як ефективно бо-

ротися з  корупцією,

щоб МВФ не відкла-

дав черговий транш

фінансової допомо-

ги?

Сигнал, що йде

з МВФ - це, як би не було, хороший сигнал для

України та її еліти, українського суспільства,

тому що в боротьбі з корупцією не має простих,

легких і приємних рішень. Особливо, якщо ко-

рупція закорінена глибоко в  менталітеті. Зна-

ючи українські реалії, від вищого керівництва

до нижчого, ми маємо справу з другим еконо-

мічним виміром. Так можна було б це назвати.

Ми колись проводили дослідження серед поль-

Międzynarodo-wy Fundusz Walu-towy poinformował że odkłada przyzna-nie kolejnej transzy pomocy finansowej dla Ukrainy, a  po-wodem tego jest niesatysfakcjonu-jący poziom walki z korupcją. To jeden z największych pro-blemów na Ukra-inie, obok oczywi-ście wojny, która toczy się na Wscho-dzie. Jak z  korup-cją efektywnie wal-czyć, żeby MFW nie odkładał kolejną transzy pomocy fi-nansowej?

Sygnał płynący z MFW to, wbrew pozorom, do-bry sygnał dla Ukrainy i  jej elit, ale też ukraińskie-go społeczeństwa, bo w walce z korupcją nie ma prostych, łatwych i przyjemnych rozwiązań. Szcze-gólnie, jeżeli korupcja tkwi głęboko w mentalności. Znając ukraińskie realia, to od najwyższego szcze-bla, ale po ten najniższy, prawie że międzysąsiedz-ki, mamy do czynienia z drugim obiegiem gospo-darczym, tak można byłoby to nazwać. My kiedyś

Walka z korupcją – jeden z największych problemów Ukrainy

Боротьба з корупцією – одна з найбільших проблем в Україні

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

6 7

з  німцями з  НДР, де офіційно була оголошена

дружба і приховувалися те, що насправді було

у  свідомості людей. Тут немає іншого рецепту,

як виразити все, висловити взаємну біль і  те,

що відбувалося в настільки складному і драма-

тичному минулому. А тут потрібен час, який про-

сто загоює рани. Краще це все сформулювати,

краще все це розкрити. Зі всією біллю, ніж десь

глибоко приховувати. Також, якщо прямо відпо-

вісти на запитання, на мою думку, на економіч-

ні відносини це не впливає, а в міждержавних

відносинах ми будемо мати, напевно, складні-

ші часи, більш критичні, з  української сторони

посилення різного роду націоналізму, але тут

потрібен час. Час і підтримка дій саме у сфері

економічного співробітництва. Тут потрібна ве-

личезна активність, щоб краще порозумітися.

Між тим, близько мільйона українців пра-

цює в Польщі.

Працює, а не є біженцями.

Такий сигнал ми почули від прем’єр-мі-

ністра Беати Шидло, яка заявила, що у  нас

мільйон біженців, що є  результатом війни

в  Україні. Чи, на вашу думку, українців, які

працюють у  Польщі буде більше? Які у  Вас

сигнали?

Нагадаю, що у нас не було війни з Німеччи-

ною, а  поляки працювали в  Німеччині. Еконо-

мічні фактори впливають на те, що українці тут

працюють. Як часто з нашими візами вони їдуть

далі на захід, це вирішує економіка. Чи буде

більше? Буде більше! Хоча теж і  в  Україні по-

чинаються певні зміни. Декілька місяців тому я

приймав участь в економічному форумі у Льво-

ві, і в одній з важливих сесій західні інвестори

почали скаржитися на те, що в західній Україні

є проблеми з залученням працівників. Звичай-

но залежить за які гроші. Дискусія була на рівні

150-200 євро на місяць, але вже немає бажа-

маленька п’яти мільйонна Грузія і  майже

п’ятдесяти мільйонна Україна.

І  масштаб, і  шлях, який пройшли Грузія

і Україна. Україна з пострадянської системи до-

сить швидко ввійшла в систему вільного ринку

і демократії, яку накрила олігархізація економі-

ки, політики. Всі ці фактори призвели до того,

що Україні є незмірно важче. Губернатор Одеси

Саакашвілі відомий зі своїх проти корупційних

дії. Генеральний консул Польщі в Одесі, розпові-

дав мені, як Саакашвілі організував спеціальну

прес-конференцію, на якій представив коруп-

ційні дії президента Порошенко, тим самим, як

ніби покинув команду. А це людина зі шкільної

лави президента, яка має б бути в команді По-

рошенка. Вийшло по-іншому. Бореться з коруп-

цією, будує власний антикорупційний рух або

політичний рух в  боротьбі з  корупцією. Це та-

кож один з позитивних факторів, що свідчить не

тільки про спільну гру олігархів, що впливають

на Верховну Раду, політичні чинники, і  разом

ділять цей великий український торт, але почи-

нають один одному вказувати на корупційні дії,

починають один за одним спостерігати - і це теж

нова якість України.

Під кінець липня відбулося багато заходів

пов’язаних із Волинню. На скільки ця історія

примирення між Польщею і  Україною обтя-

жує економічні відносини. Чи це існує в даній

сфері?

У  господарських питаннях практично від-

сутня, тому що бізнесмени, підприємці-це люди

практичні, і  якщо можна десь зробити хоро-

ший бізнес, роблять його незалежно від того

Китай це, Туреччина чи Україна, з  дискусією

про волинську трагедію. Я родом з  іншої при-

кордонної зони, зі Щецина, і  пам’ятаю, як я

спостерігав за процесом польсько-німецького

примирення. Ми швидше подружилися з німця-

ми з  Федеративної Республіки Німеччини, ніж

pogranicza, ze Szczecina – jak obserwowałem pro-ces polsko-niemieckiego pojednania. My szybciej zaprzyjaźniliśmy się z Niemcami z Republiki Fede-ralnej Niemiec, niż z  tymi z  NRD, gdzie oficjalnie ogłoszono przyjaźń i ukrywano tak naprawdę to co tkwiło w świadomości ludzi. Tu nie ma innej recep-ty, tak naprawdę, jak uzewnętrznienie wszystkiego, wypowiedzenie o  wszystkich wzajemnych bólach i o tym co w tak trudnej, dramatycznej przeszłości się działo. I tu potrzebny jest czas, który po prostu, goi rany. Lepiej to wszystko wyartykułować, lepiej to wszystko ujawnić. Z całą bardzo często bolesną otoczką, niż ukrywać, niż chować gdzieś głęboko pod dywanem. Także, jeżeli odpowiadając wprost na pana pytanie, na relacje gospodarcze w naszej ocenie to nie rzutuję, a  w  relacjach międzypań-stwowych będziemy mieli pewnie czas trudniejszy, czas bardziej kryzysowy, po ukraińskiej stronie wzmocnienie różnego rodzaju nacjonalizmów, ale tutaj czas jest potrzebny. Czas i  wspieranie wła-śnie działań w obszarze współpracy gospodarczej. Tutaj potrzebna jest ogromna aktywność, to lepiej służy porozumieniu.

Tymczasem około miliona Ukraińców pracu-je w Polsce.

Pracuje, a nie są uchodźcami.

Bo tutaj taki sygnał też wyszedł z  ust Pani Premier Beaty Szydło, która stwierdziła że mamy milion uchodźców i  jest to efekt wojny na Ukrainie. Czy Pana zdaniem tych Ukraińców pracujących w Polsce będzie więcej, jakie Pan ma sygnały?

Przypomnę, że nie mieliśmy wojny z Niemcami, a Polacy pracowali w Niemczech. To czynniki eko-nomiczne decydują o tym, że Ukraińcy tutaj pracu-ją. Czy bardzo często z naszymi wizami trafiają dalej na zachód, to ekonomia o tym decyduję. Czy będzie więcej? Będzie więcej! Chociaż też i na Ukrainie za-czynają się pewne przemiany. Uczestniczyłem kilka

tecznie walczył z  korupcją. Często podawany jest ten przykład gruziński, tylko zapomina się o jednym, że jednak skala jest nie do porówna-nia: mała pięciomilionowa Gruzja vs około pięć-dziesięciomilionowa Ukraina.

I  skala i  droga, którą przeszła Gruzja a  Ukra-ina. Ukraina z systemu postradzieckiego wkroczyła dość szybko w system wolnego rynku i demokra-cji, na który nałożyła się oligarchizacja gospodarki, polityki, te wszystkie czynniki spowodowały, że na Ukrainie jest niewspółmiernie trudniej. Guberna-tor Odessy Saakaszwili jest znany z  tych swoich działań antykorupcyjnych. Nasz konsul generalny w Odessie opowiadał mi jak to Saakaszwili zorga-nizował specjalną konferencję prasową, na której przedstawiał korupcyjne działania prezydenta Po-roszenko, a więc wyłamał się on jakby z  tego te-amu. Przecież to kolega ze szkolnej ławy prezyden-ta miał być człowiekiem ekipy Poroszenki. Okazało się inaczej.Walczy z korupcją, buduje własny ruch antykorupcyjny czy polityczny na walce z korupcją. To też jeden z  dobrych czynników, bo świadczy o tym, że zaczyna być to nie tylko wspólna gra oli-garchów, wpływających na Radę Najwyższą, czyn-niki polityczne, i wspólnie dzielimy się tym wielkim tortem Ukraińskim, ale zaczynamy sobie nawzajem wytykać prokorupcyjne działania, zaczynamy sie-bie nawzajem pilnować - i to też jest nową jakością Ukrainy.

Końcówka lipca obfitowała w różne wydarze-nia związane z Wołyniem. Na ile ta historia po-jednania, które się nie dokonało między Polską a Ukrainą ciąży na kontaktach gospodarczych. Czy to jest w tej sferze widoczne i obecne?

W  kontaktach gospodarczych praktycznie nie, bo biznesmeni, przedsiębiorcy to ludzie praktyki, a  jeżeli gdzieś można zrobić dobry biznes, to ro-bią go niezależnie od tego czy są to Chiny , Turcja czy Ukraina, wstrząsana dyskusją o  ludobójstwie Wołyńskim. Ja pamiętam -pochodząc z  drugiego

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

8 9

дить у Польщу. Тому що, перш за все, наша

країна для них є безпечним місцем, де мож-

на робити законний бізнес, а головне, не має

настільки жахливої інфляції. У Польщі маємо

дефляцію. Який це сектор економіки?

По-перше, більш стабільні і  передбачувані

обов’язкові умови ведення бізнесу в  Польщі.

Політична дестабілізація, військова дестабіліза-

ція України в зв’язку з конфліктом, законодавча

дестабілізація, реформи - все це призводить до

того, що коли вже українські підприємці не ма-

ють дилеми чи їх майбутнє - Митний Союз чи

Європейський Союз, тиск насправді збільшу-

ється. А який бізнес? Практично кожен. Кожна

людина, яка може тут отримати замовлення, от-

римає прибуток. Українські будівельні компанії,

компанії з  вироблення металевих конструкцій,

компанії з  надання послуг в цій сфері, але та-

кож і  українські інформатики, українські стар-

тапи, які шукають тут контакти з можливостями

залучення фінансування. Останній успіх укра-

їнського стартапу у Кракові «CallPage», в який

польські бізнесмени вирішили інвестувати ве-

лику суму в  500 тис. доларів. Це показує, що

в Україні є величезний інтелектуальний, проек-

тний, інноваційний потенціал, який у  поєднан-

ні з  польським капіталом може принести нам

загальні ефекти, а  особливо, цікаві виробничі

проекти. У свою чергу, якщо ситуація в Україні

буде стабілізуватися, проекти можуть бути ре-

алізовані польськими підприємцями в  Україні.

Так що перспективи співпраці тут великі.

А як виглядає ситуація польського бізнесу

в Україні?

Значною мірою бізнес чекає. Що означає

мало нових проектів, нових інвестицій. Ми ма-

ємо багато запитань, що змінюється, які умови,

в  яких областях, що буде відбуватися. Поль-

сько-українська господарча палата запустила

спеціальний проект під назвою «Polish Business

ючих, тому що тиск, тому що можливість пра-

цювати в Польщі, тому що малий прикордонний

рух, тому що десятки різних інших можливостей

вже призводять до того, що починає виникати

там дефіцит робочої сили і  вже потрібно ду-

мати про гідну оплату праці. Буде відбуватися

процес вирівнювання заробітної плати, але він

триватиме ще довгий час. Наша економіка по-

требує українців, це не благодійна діяльність

зі сторони Польщі та польських роботодавців.

Тільки необхідно краще врегулювати систему

прийому на роботу, систему дозволів. Мініс-

терство сім’ї, праці і соціальної політики взяло

в даному питанні хороший напрямок. Останнім

часом Польсько-українська господарча палата

спільно з  Міністерством праці і  Міністерством

внутрішніх справ і  адміністрації організували

семінар. Ми рухаємось в  хорошому напрям-

ку, якщо тільки зможемо уникнути виникнення

деяких адміністративних проблем. Сам факт,

що будуть централізовано перевірені дозволи,

видані районними управліннями праці - це вже

буде дуже цінним. На жаль, на сьогодні не має

централізованої системи заяв, що видаються

роботодавцями, а  консули не мають можли-

вості перевірити чи заява, підстава для видачі

візи, є  справжньою і  правдивою. В  Україні іс-

нує чорний ринок заяв роботодавців, де фаль-

шивими є  заяви польських роботодавців, які

є підставою для отримання візи. Хочу відмітити,

що нова влада дані проблеми бачить і нам дуже

приємно, що з 1 січня ця система зміниться. Ми

будемо мати іншу ситуацію. Напевно, прийде

частина нових співробітників, але частина про-

сто буде перевірена. Тому що були й неправдиві

заяви, і нелегальна робота, але яка буде статис-

тика – побачимо після 1 січня.

Разом з  напливом цих працівників, не

тільки сезонних, тому що не тільки сезонні

працівники, також український бізнес приїз-

Wraz z napływem tych pracowników nie tyl-ko sezonowych, bo nie tylko są pracownicy se-zonowi, napływa też ukraiński biznes do Polski. No bo nasz kraj jest dla nich miejscem gdzie, po pierwsze jest bezpieczniej, można robić legal-ne interesy, a  co najważniejsze, nie ma aż tak strasznej inflacji. W Polsce mamy deflacje. Jaki to jest sektor?

Bezwzględnie warunki prowadzenia biznesu są w  Polsce bardziej stabilne, przewidywalne, to raz. Ta destabilizacja Ukrainy, polityczna, militarna w  związku z  konfliktem, legislacyjna, reformy, to wszystko powoduje, że kiedy już ukraińscy przed-siębiorcy nie mają dylematu czy ich przyszłością jest Unia Celna czy Unia Europejska, to ciśnienie rzeczywiście jest co raz większe. A  jaki biznes? Praktycznie każdy. Każdy, który może tutaj uzyskać zlecenia, przynieść zysk. Mamy ciśnienie ze strony ukraińskich firm budowlanych, firm produkujących konstrukcje metalowe, świadczących usługi w tym zakresie, ale również i  ukraińskich informatyków, czy ukraińskich start-upów, które tutaj szukają kon-taktów z możliwościami pozyskania finansowania. Ostatni sukces ukraińskiego start-upu w Krakowie „CallPage”, w który zdecydowali się zainwestować polscy biznesmeni niebagatelną kwotę 500 tys. dolarów. To pokazuje, że na Ukrainie jest ogrom-ny potencjał intelektualny, projektowy, innowacyj-ny, który w połączeniu z polskim kapitałem może przynieść nam wspólne efekty, a szczególnie cie-kawe produkcyjne projekty. Z kolej jeżeli będzie się stabilizowała sytuacja na Ukrainie, projekty mogą być przecież realizowane też po ukraińskiej stronie przez polskich przedsiębiorców. Więc, perspekty-wy współpracy są tutaj coraz szersze.

A  jak sytuacja polskiego biznesu na Ukra-inie?

W  dużej mierze czeka. To znaczy mało jest nowych projektów, nowych inwestycji. My mamy bardzo dużo zapytań oto, co się zmienia, jakie są

miesięcy temu w  forum ekonomicznym we Lwo-wie i w jednej z ważnych sesji zachodni inwestorzy zaczynali skarżyć się na to, że tam, na zachodniej Ukrainie mają problem z pozyskaniem pracowników. Zależy oczywiście za jakie pieniądze. Dyskusja była na poziomie 150-200 euro miesięcznie, ale już nie ma chętnych bo ciśnienie, bo możliwość pracy w Pol-sce, bo mały ruch graniczny, bo dziesiątki różnych innych możliwości już powodują, że zaczynają tam występować niedobory i  już trzeba myśleć o  przy-zwoitszych wynagrodzeniach. Będzie następował proces wyrównywania wynagrodzeń, ale on będzie trwał jeszcze długo w  czasie. Nasza gospodarka Ukraińców potrzebuje, to nie jest charytatywna dzia-łalność ze strony Polski i  polskich pracodawców. Jedynie potrzeba lepiej uregulować system dopusz-czania do pracy, system zezwoleń. Tutaj dobry kie-runek przyjęło Ministerstwo Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej. Organizowaliśmy ostatnio jako Izba se-minarium wraz z resortem pracy oraz Ministerstwem Spraw Wewnętrznych i  Administracji. Idzie tutaj ku lepszemu, jeżeli tylko unikniemy powstania pew-nych wąskich gardeł po stronie administracyjnej, to sam fakt, że zewidencjonowane centralnie będą ze-zwolenia wydane przez powiatowe urzędy pracy, to już będzie bardzo cenne. Niestety nie ma do dzisiaj scentralizowanego systemu oświadczeń wydawa-nych przez pracodawców i  konsulowie wizowi nie mają gdzie sprawdzić czy oświadczenie – podstawa wniosku wizowego, jest prawdziwe, wiarygodne. Na Ukrainie powstał teraz czarny rynek oświadczeń pra-codawców, gdzie nawet fałszowane są oświadcze-nia polskich pracodawców, bo one są podstawą do uzyskania wizy. Nowa władza, muszę powiedzieć, tutaj problem widzi i z uznaniem przyjmujemy fakt, że od 1 stycznia ten system się zmienia. Będziemy mie-li inną sytuacje. Pewnie przybędzie część nowych pracowników, ale część po prostu zostanie zweryfi-kowanych. Bo były to i fałszywe oświadczenia i była praca na czarno, a więc jak się zachowa statystyka – to zobaczymy po 1 stycznia.

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

10 11

підготовки цього візиту, було б добре визна-

чити деякі питання, поставити крапку над «і».

Сьогодні вже багато відбувається позитивних

речей. Той факт, що Міністр розвитку взяв під

контроль інститути, що підтримують експорт

та економічне співробітництво з  Україною, що

планує побудувати сильне агентство, яке буде

займатися і  інвестиціями і  торгівлею – є  пози-

тивною ознакою. Було б добре, щоб під час ві-

зиту Президента можна було також оголосити,

що державна програма підтримки експорту для

України рухається повним ходом. Кредобанк,

нарешті, зможе бути оператором цієї системи,

це величезна роль для PKO ВР. Ми б хотіли,

щоб так звана «свопова угода» підписана між

Національним банком України і  Національним

банком Польщі могла бути використана для під-

тримки нашої економічної присутності в Україні.

Це можливо, це база у  валютах на суму в  мі-

льярд доларів, розміщених в  обох банках. Це

не просто, але китайці свою угоду використали

для підтримки присутності китайського бізнесу

в Україні. На жаль, ми погодилися на умови, що

для таких цілей ця угода не застосовуватиметь-

ся, а  можна було б дійсно запустити додатко-

вий важіль для польських економічних проектів

в Україні.

Перед Польщею і  перед Україною стоїть

багато викликів. Будемо сподіватися, що си-

туація в  Україні буде покращуватися, буде

економічний розвиток.

На жаль, це залежить не лише від українців,

але і від великого брата, про що ми вже тут го-

ворили.

Розмову з  Яцеком Пєхотою, Президентом

Польсько-української господарчої палати про-

водив Міхал Нєвядомскі для RzeczpospolitaTV

у програмі #RZECZoBIZNESIE.

Center». Це товариство палати, яка зареєстро-

вана в  Києві відповідно до вимог українського

законодавства, і яка надає послуги з представ-

ництва польським компаніям. Підприємству не

потрібно наймати директора, орендувати площі

в Україні. Це все можна зробити через Палату і на

замовлення компанії ми ведемо її справи. Дуже

різні економічні суб’єкти вже скористалися цією

пропозицією. Ми просуваємо пропозиції Міжна-

родної виставки в Кельцах, і вже українські екс-

поненти і учасники з України їдуть в Кельце. Ми

просуваємо наші послуги в області електроніки,

інформатики або металургії, тому що тут пра-

цює велика польська компанія. Але також про-

суваємо проект, який є результатом попередніх

дій Міністерства економіки. Була така ініціати-

ва «медичного туризму в  Польщі»- пропозиція

польських клінік, приватних лікарень. На жаль,

як це часто було за колишніх часів, проект реа-

лізується і фінансується з коштів ЄС протягом 3

років, але припиняється як тільки закінчуються

кошти. Ми прийняли цей виклик. «Polish Medical

Center» в Києві рекламує послуги польських клі-

нік. Тобто можливостей і  напрямків діяльності

є дійсно багато. Польські компанії все краще ди-

вляться на Україну. На мою думку, стосовно сис-

теми державних закупівель, а  ми тільки закін-

чили переговори з  Міністерством економічного

розвитку і торгівлі України (на прохання Першого

заступника Міністра М. Нефьодова я провів ряд

переговорів з польськими установами), є шанс,

що незабаром у  Польському агентстві розвит-

ку підприємництва підключать інформаційний

центр щодо українських державних закупівель

для польських компаній.

Президент Анджей Дуда у  серпні збира-

ється відвідати Київ. Які питання мають бути

порушені Президентом під час цього візиту?

Я не говорю про політичну і  міждержавну

сферу, але в  економічних питаннях, у  рамках

by było w ramach przygotowania tej wizyty przesą-

dzić pewne kwestie, postawić kropkę nad „i”. Dzi-

siaj już wiele pozytywnych rzeczy się dzieje. Fakt,

że Minister Rozwoju przejął nadzór nad instytucjami

wspierającymi eksport, wspierającymi współpracę

gospodarczą z  Ukrainą, że planuje zbudować sil-

ną agencję zajmującą się i inwestycjami i handlem

- to wszystko dobrze rokuje. Dobrze by było, aby

tam można było w czasie wizyty Prezydenta ogło-

sić, że także program rządowy wsparcia eksportu

dla Ukrainy rusza pełną parą. KredoBank będzie

wreszcie mógł być operatorem tego systemu, to

ogromna rola dla PKO BP. Marzyłoby się nam, aby

tak zwana „umowa swapowa” podpisana pomiędzy

Narodowym Bankiem Ukrainy a Narodowym Ban-

kiem Polski mogła zostać wykorzystana dla wspar-

cia naszej gospodarczej obecności w Ukrainie. To

jest możliwe, to jest baza w walutach o wartości mi-

liarda dolarów zdeponowanych wzajemnie w  obu

bankach. To nie jest proste, ale Chińczycy swoją

umowę wykorzystali do wspierania obecności chiń-

skiego biznesu w Ukrainie. My niestety, zgodziliśmy

się na klauzulę, że do takich celów ta umowa wyko-

rzystywana nie będzie, a można by było naprawdę

uruchomić dodatkowy lewar dla polskich projektów

gospodarczych na Ukrainie.

Jest wiele wyzwań przed Polską i  przed

Ukrainą, miejmy nadzieje, że sytuacja na Ukra-

inie będzie zmierzać ku polepszeniu, ku wzro-

stowi gospodarczemu.

To niestety, nie tylko od Ukraińców zależy, rów-

nież i od wielkiego brata, co tutaj już mówiono.

Rozmowę z Jackiem Piechotą, Prezesem Polsko--Ukraińskiej Izby Gospodarczej przeprowadzał Mi-chał Niewiadomski dla RzeczpospolitaTV w progra-mie #RZECZoBIZNESIE.

warunki, w  jakich obszarach co będzie się działo. Uruchomiliśmy specjalny projekt Izby pod nazwą „Polish Business Center”. To spółka Izby, zare-jestrowana w  Kijowie na prawie ukraińskim, która świadczy usługi przedstawicielstwa polskim fir-mom. Przedsiębiorstwo nie musi angażować dyrek-tora, nie musi wynajmować powierzchni w Ukrainie, może to zrobić poprzez Izbę i  my na zlecenie fir-my prowadzimy jej sprawy. Bardzo różne podmioty gospodarcze już skorzystały z  tej oferty. Promuje-my oferty Międzynarodowych Targów Kieleckich, i  już ukraińscy wystawcy czy uczestnicy z Ukrainy jadą do Kielc, promujemy nasze usługi w obszarze elektroniki, informatyki czy metalurgii, bo duża pol-ska firma tutaj operuje. Ale też promujemy projekt, wynikający z  wcześniejszych działań Ministerstwa Gospodarki. Było takie przedsięwzięcie „turystyki medycznej do Polski”- oferta polskich klinik, pry-watnych szpitali. Niestety, jak to często było za czasów minionych, projekt przez 3 lata realizowany, finansowany był ze środków unijnych. Te środki się skończyły i żadnego ciągu dalszego. Podjęliśmy to wyzwanie. „Polish Medical Center” w Kijowie pro-muje usługi polskich placówek. A więc, jakby możli-wości, obszarów działania jest naprawdę dużo. Pol-skie firmy coraz życzliwiej patrzą na Ukrainę. Myślę, że te informacje, dotyczące chociażby systemu zamówień publicznych, a  jesteśmy po rozmowach z Ministerstwem Rozwoju Gospodarczego i Handlu Ukrainy (na prośbę Pierwszego Wiceministra Nie-fiodowa przeprowadziłem turę rozmów z  polskimi instytucjami) jest szansa, że w  niedługim czasie w Polskiej Agencji Rozwoju Przedsiębiorczości uru-chomimy punkt informacyjny o  ukraińskich zamó-wieniach publicznych dla polskich firm.

W sierpniu do Kijowa wybiera się Prezydent Andrzej Duda . Jakie sprawy powinny być poru-szone przez Prezydenta podczas tej wizyty?

Ja nie mówię o sferze politycznej i międzypań-stwowej, ale w  obszarach gospodarczych dobrze

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

12 13

тах з успіхом можуть брати участь також польські ком-

панії, що доводять Rafako чи Kopex. На турецькому рин-

ку присутні також і інші польські гіганти: Asseco, Solaris,

Selena, Mokate, Maspex Wadowice, Ursus або Grupa

Azoty. Менеджери, які вже мають досвід роботи в Малій

Азії, поділяться своїми знаннями та практичними пора-

дами з гостями BBF.

У  програмі Форуму заплановано також сесії при-

свячені енергетиці, морському транспорту, видобувним

галузям або ринкам капіталів. Спеціальний тематичний

блок підготовлений з думкою про органи самоврядуван-

ня. Будуть представлені хороші практики в сфері дер-

жавно-приватних проектів та джерел їх фінансування

у новій європейській бюджетній перспективі. – На при-

кладах Франції, Німеччині, Скандинавії і Польщі ми також

покажемо, як модернізувати роботу органів місцевого

самоврядування з  використанням нових технологій.

Обговоримо теми інтелектуальних систем управління,

е-адміністрації та е-освіти, але і пов’язані з цим кібер-

загрози, – говорить Пєхота. Представники найбільших

компаній, що надають послуги для бізнесу підкажуть та-

кож органам місцевого самоврядування, як підготувати

пропозицію для інвесторів з цього сектору економіки.

В рамках кожної із запланованих сесій будуть про-

демонстровані кілька прикладів. Обмін досвідом є важ-

ливим елементом Форуму в Свіноуйсьце. – Ми виходимо

з того, що практика найкраще перевіряє теорію. Тому

відкриваємо деталі проектів, які досягли успіху, але і ті,

які закінчилися провалом. Використовуючи багатий

досвід наших партнерів, ми підкажемо, як працювати

ефективно, – пояснює Яцек Пєхота.

Baltic Business Forum пройде у  місті Свіноуйсь-

це 14-16 вересня 2016 року. Вже сьогодні ви може-

те зареєструватися на участь у  заході, заповнивши

форму на сайті: www.balticbusinessforum.eu. Реє-

страційний внесок складає 200 злотих нетто і  вклю-

чає в  себе участь у  всіх сесіях і  панелях, матеріали

конференції, обід та кава-брейки. Подробиці на www.

balticbusinessforum.eu

uczestniczyć mogą także polskie firmy, co udowadnia-

ją Rafako czy Kopex. Na tureckim rynku obecni są też

inni polscy czempioni: Asseco, Solaris, Selena, Mokate,

Maspex Wadowice, Ursus czy Grupa Azoty. Menedże-

rowie, którzy zdobyli już doświadczenie w pracy w Azji

Mniejszej, podzielą się swoją wiedzą i  praktycznymi

wskazówkami z gośćmi BBF.

W programie tegorocznego forum zaplanowano też

sesje o  energetyce, transporcie morskim, przemyśle

wydobywczym czy rynkach kapitałowych. Specjalną

ścieżkę tematyczną przygotowano z myślą o samorzą-

dowcach. Zaprezentowane zostaną więc dobre prak-

tyki w dziedzinie projektów publiczno-prywatnych oraz

źródła ich finansowania w nowej unijnej perspektywie

budżetowej. – Na przykładach z Francji, Niemiec, Skan-

dynawii, ale i Polski pokażemy też, jak usprawniać dzia-

łanie samorządów przy wykorzystaniu nowych techno-

logii. Zajmiemy się inteligentnymi systemami zrządzania,

e-administracją oraz e-edukacją, ale i związanymi z tym

cyberzagrożeniami – mówi Piechota. Przedstawicie-

le największych firm świadczących usługi dla biznesu

podpowiedzą ponadto samorządowcom, jak przygoto-

wać ofertę dla inwestorów z tego sektora gospodarki.

W ramach każdej z kilkunastu zaplanowanych sesji

zaprezentowanych zostanie kilka studiów przypadków.

Wymiana doświadczeń jest bowiem istotnym elemen-

tem świnoujskiego forum. – Wychodzimy z założenia,

że praktyka najlepiej weryfikuje teorię. Dlatego odsło-

nimy anatomię projektów, które odniosły sukces, ale

i tych zakończonych porażką. Korzystając z bogatych

doświadczeń naszych partnerów, podpowiadamy jak

działać skutecznie – wyjaśnia Jacek Piechota.

Baltic Business Forum odbędzie się w Świnoujściu

w dn. 14-16 września 2065 r. Już dziś można zgłosić

swój udział w imprezie wypełniając formularz na stronie

www.balticbusinessforum.eu. Opłata rejestracyjna wy-

nosi 200 zł netto i zawiera udział we wszystkich sesjach

i panelach, materiały konferencyjne, lunche i przerwy ka-

wowe. Szczegóły na www.balticbusinessforum.eu

Коли компанія готова до експансії на закордонні

ринки? Чи можна вести бізнес без капіталу? Як шу-

кати і наймати в Польщі працівників з-за кордону?

Ми запрошуємо на Baltic Business Forum 2016, що

відбудеться в місті Свіноуйсьце, 14-16 вересня 2016

року.

Багато польських підприємців можуть збільшити

свої доходи, розширивши свою діяльність на закордонні

ринки. Однак, мало хто має свідомість і знає, як це зро-

бити. Відзначили це і організатори Baltic Business Forum

(BBF). – Малим і середнім компаніям не вистачає коштів

щоб профінансувати проведення аналізу закордонних

ринків, організування ознайомлювальних поїздок на

далекі відстані або вивчення правових засад ведення

діяльності у цій державі», – каже Яцек Пєхота, колиш-

ній міністр економіки, ініціатор BBF. – Тому про шанси

і можливості, але і загрози експансії на іноземні ринки

ми говоримо на нашому Форумі. Вже не потрібно здійс-

нювати дорогі поїздки в Грузію чи Казахстан, а просто

приїхати в Свіноуйсьце – заохочує міністр.

Грузія була почесним гостем BBF в минулому році.

В цьому році в даній ролі виступить Туреччина, яку в Сві-

ноуйсьце будуть представляти представники органів

державної адміністрації, галузеві спілки, підприємці та

інвестори. – Маючи майже 75 мільйонів жителів, Туреч-

чина є одним з найбільш містких ринків збуту Європи

і Азії. Тому ми хочемо представити її перед польським

бізнесом, особливо малими і середніми підприємства-

ми, – пояснює Яцек Пєхота. На Форумі буде представ-

лено велику інфраструктурну програму, присвячену

святкуванню 100-річчя створення Турецької Республі-

ки, яка включає в себе, зокрема, будівництво швидкіс-

ної залізничної колії, величезного аеропорту для Turkish

Airlines і Стамбульського Каналу. У цих, але й багатьох

інших інженерних, видобувних або енергетичних проек-

Kiedy firma jest gotowa do ekspansji na rynki zagraniczne? Czy można prowadzić biznes bez ka-pitału? Jak poszukiwać i zatrudniać w Polsce pra-cowników z zagranicy? Zapraszamy na Baltic Bu-siness Forum 2016 – Świnoujście, 14-16 września 2016 r.

Wielu polskich przedsiębiorców może zwiększyć swoje dochody, rozszerzając działalność na rynki za-graniczne. Niewielu ma jednak tę świadomość i wie, jak tego dokonać. Dostrzegli to organizatorzy Baltic Busi-ness Forum (BBF). – Małych i średnich firm nie stać na sfinansowanie analiz zagranicznych rynków. zorganizo-wanie dalekich wizyt studyjnych czy przestudiowanie prawnych zasad prowadzenia działalności w  danym państwie – mówi Jacek Piechota, były minister gospo-darki, pomysłodawca BBF. – Dlatego o szansach i moż-liwościach, ale i zagrożeniach w ekspansji na obce ryn-ki mówimy na naszym forum. Już nie trzeba odbywać kosztownych wyjazdów do Gruzji czy Kazachstanu, wystarczy przyjechać do Świnoujścia – zachęca.

Gruzja była gościem honorowym BBF w ubiegłym roku. W tym w roli tej wystąpi Turcja, którą w Świnouj-ściu reprezentować będą przedstawiciele administracji rządowej, związki branżowe, przedsiębiorcy i inwesto-rzy. – Z niemal 75 mln mieszkańcami Turcja jest jed-nym z najbardziej chłonnych rynków zbytu Europy i Azji. Dlatego chcemy odkryć ją przed polskim biznesem, zwłaszcza małymi i średnimi podmiotami – tłumaczy Ja-cek Piechota. Na forum zaprezentowany zostanie wiel-ki program infrastrukturalny realizowany na obchody 100-lecia powstania Republiki Tureckiej, który obejmuje budowę m.in. linii kolejowej wysokich prędkości, olbrzy-miego lotniska dla Turkish Airlines oraz Kanału Stambul-skiego. W tych, ale i wielu innych projektach inżynieryj-nych, wydobywczych czy energetycznych z sukcesami

2016

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

14 15

У 2014 році у зв’язку з нестабільною політичною

ситуацією в Україні KUKE змушена була посилити

критерії оцінки ризику українських підприємств,

які були або повинні були стати споживачами

польських підприємств, тобто до 90 днів зменшено

максимальний строк комерційного кредиту, який

могла надати польська фірма українському кон-

трагенту, також необхідно було представити як мі-

німум фінансові результати за півроку, проаналізу-

вати компанії, які починали співпрацю з польським

підприємцем і т. д. Сьогодні пом’якшено політику

KUKE в цій сфері.

KUKE багато років активно працює у стра-

хуванні операцій, особливо з контрагентами зі

східних ринків. Від моменту заснування і до сьо-

годнішнього дня Корпорація застрахувала забор-

гованості з усього світу на загальну суму близько

300 млрд злотих, у тому числі близько 9 млрд зло-

тих з України.

***

KUKE від 1991 року страхує торговельні операції поль-

ських підприємців, пропонуючи послуги, що гарантують без-

печну торгівлю в країні і за кордоном, продаж товарів і послуг

з відстроченим платежем. Єдина компанія в Польщі, експорт-

не страхування якої гарантовано Казначейством.

acji politycznej na Ukrainie KUKE zmuszona była zaostrzyć kryteria oceny ryzyka firm z Ukrainy, które były lub miały się stać odbiorcami polskich przedsiębiorstw, tj. skrócono do 90 dni maksy-malny termin kredytu kupieckiego jakiego mogła udzielić polska firma ukraińskiemu kontrahento-wi, wymagane było przedstawienie co najmniej półrocznych wyników finansowych, analizowano firmy, które rozpoczynały współpracę z polskim przedsiębiorcą itp. Dzisiaj złagodzono politykę KUKE w tym obszarze.

KUKE od lat jest aktywna w ubezpieczaniu transakcji, zwłaszcza z kontrahentami z rynków wschodnich. Od chwili powstania do dnia dzisiej-szego ubezpieczyła należności z całego świata na łączną kwotę blisko 300 mld zł w tym blisko 9 mld zł z Ukrainy.

***KUKE od 1991 roku ubezpiecza transakcje handlowe

polskich przedsiębiorców, oferując usługi zapewniające

bezpieczną wymianę handlową w kraju i za granicą, z tytułu

sprzedaży towarów i usług z odroczonym terminem płatno-

ści. Jako jedyna firma w Polsce prowadzi także ubezpiecze-

nia eksportowe gwarantowane przez Skarb Państwa.

Незмінна зацікавленість польських компаній

експортом в Україну і позитивний досвід оплати -

основні причини зміни політики оцінки ризиків цієї

країни

«Наші вітчизняні компанії, незважаючи на не-

стабільну економічну та політичну ситуації в Укра-

їні, мають право із зацікавленістю дивитися в цьо-

му напрямку. Також мають право очікувати, що

KUKE (Корпорація Страхування Експортних Кре-

дитів) прослідує за цим інтересом. І так вже відбу-

вається», – говорить Марек Черський, голова АТ

«KUKE», відразу після затвердження Комітетом

політики експортного страхування заяви націо-

нального страховика щодо лібералізації критеріїв

оцінки ризику операцій з контрагентами з України.

Позитивні висновки за результатами аналізу

платоспроможності українських торгових партне-

рів, зменшення кількості нових повідомлень щодо

вжиття заходів з погашення заборгованості або

виплати компенсацій ,призвели до того, що KUKE

змогла переконати орган надзору у прийнятті ви-

щевказаного рішення. Це означає, що польські під-

приємства набагато легше застрахують свої опе-

рації з контрагентами з України, так як стандарти

оцінки будуть аналогічними тим, які використову-

ються у випадку контрагентів з інших країн Східної

Європи. При оцінці ризику контрагента з України

буде прийнятий до уваги також його торговельний

досвід з польським постачальником.

Niezmienne zainteresowanie polskich firm eksportem na Ukrainę oraz pozytywne doświad-czenia płatnicze to podstawowe powody zmiany polityki oceny ryzyka tego kraju

„Nasze rodzime firmy, pomimo niestabilnej sy-tuacji politycznej i gospodarczej na Ukrainie, mają prawo spoglądać z zainteresowaniem w tym kie-runku. Mają również prawo oczekiwać, że KUKE podąży za tym zainteresowaniem. I tak się dzieje – mówi Marek Czerski, prezes KUKE S.A., zaraz po zatwierdzeniu przez Komitet Polityki Ubezpie-czeń Eksportowych wniosku narodowego ubez-pieczyciela o liberalizację kryteriów oceny ryzyka transakcji z kontrahentami z Ukrainy.

Pozytywne wnioski jakie przyniosły anali-zy moralności płatniczej ukraińskich partnerów handlowych, spadek nowych zgłoszeń o pod-jęcie działań windykacyjnych czy wypłatę od-szkodowań pozwoliły KUKE na skuteczne prze-konanie organu nadzorczego do takiej decyzji. Oznacza ona zatem, że polskie przedsiębior-stwa dużo łatwiej ubezpieczą swoje transakcje z kontrahentami z Ukrainy, gdyż standardy oce-ny będą analogiczne do tych stosowanych w przypadku z kontrahentów z innych krajów Eu-ropy Wschodniej. Przy ocenie ryzyka kontrahen-ta z Ukrainy brane będą pod uwagę również jego doświadczenia handlowe z polskim dostawcą.

W 2014 roku w związku z destabilizacją sytu-

KUKE łagodzi politykę wobec UkrainyKUKE пом’якшує політику щодо України

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

16 17

w siedzibie Ministerstwa. W konferencji poświęco-nej rynkowi pracy w Polsce dla partnerów z Ukra-iny wzięło udział ponad 150 osób reprezentujących środowiska biznesowe, administrację samorządo-wą oraz pośredników rynku pracy. Świadczy to du-żym zainteresowaniu i oczekiwaniom rynku wobec stale rosnącej fali pracowników z Ukrainy.

Obecnie w Polsce pracuje ponad 800 tysięcy pracowników z Ukrainy, co pozostaje nie bez zna-czenia dla krajowej gospodarki, zwłaszcza w woje-wództwach przygranicznych i w sektorze przemysłu rolno-spożywczego.

Według proponowanych przez Ministerstwo zmian wydłużeniu ulegnie czas oczekiwania na ze-zwolenia na pracę dla obcokrajowca. W niektórych Urzędach Wojewódzkich czas ten obecnie wynosi już ponad 3 miesiące. Ponadto ma być wprowa-dzony przejrzysty system kontroli dla potencjalnych pracodawców i chętnych pracowników gwarantu-jący prawdziwość i rzetelność relacji pomiędzy za-trudniającym, a zatrudnianym obcokrajowcem.

р. в будівлі Міністерства. У конференції, при-

свяченій ринку праці в Польщі для партнерів з

України, взяли участь понад 150 осіб - представ-

ники бізнес-середовища, місцевої адміністрації

та посередників на ринку праці. Свідчить це про

велику зацікавленість і очікування ринку щодо

постійно зростаючої хвилі працівників з України.

Сьогодні в Польщі працює понад 800 тисяч

працівників з України, що має важливе значення

для національної економіки, особливо в прикор-

донних воєводствах і в секторі харчової промис-

ловості.

Згідно запропонованих Міністерством змін

збільшиться час очікування дозволу на роботу

для іноземного громадянина. У деяких воєвод-

ських управліннях цей термін на даний момент

складає вже більше 3 місяців. Крім того, має

бути запроваджена прозора система контролю

для потенційних роботодавців та бажаючих пра-

цівників, з метою гарантування достовірності

відносин між роботодавцем і найманим праців-

Міністерство сім’ї, праці і соціальної політики

підготувало зміни до існуючих положень, що ре-

гулюють працевлаштування іноземців на поль-

ському ринку.

Польсько-українська господарча палата була

ініціатором зустрічі, яка відбулася 12 липня 2016

Ministerstwo Rodziny, Pracy i Polityki Społecz-nej przygotowało zmiany, w myśl których ulegną zmianie dotychczasowe przepisy regulujące zatrud-nianie obcokrajowców na rynku Polskim.

Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza była ini-cjatorem spotkania, które odbyło się 12 lipca br.

Zmiany w ustawie o zatrudnieniu obcokrajowców – co dalej z legalną pracą dla Ukraińców w Polsce?Зміни до закону про працевлаштування іноземців – що далі з легальною роботою для Українців у Польщі?

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

18 19

Ma to na celu eliminację z obrotu publicznego nieprawdziwymi oświadczeniami o zamiarze za-trudnienia na terenie Polski.

W celu uwierzytelnienia chęci zatrudnienia w Pol-sce – według nowych przepisów – pracodawca, który będzie chciał zatrudniać pracowników z Ukra-iny, będzie zobowiązany do uiszczenia zapłaty za zezwolenie na zatrudnienie takiego pracownika. Ma to na celu eliminację nieprawidłowości i gwarancję zatrudnienia na uczciwych i godnych warunkach.

Zmiany te zaczną obowiązywać w przyszłym roku. Do końca 2016 pracodawcy, którzy chcą za-trudniać pracowników z Ukrainy mogą to zrobić na podstawie uproszczonych procedur na podstawie oświadczeń, które obowiązują obecnie.

Według ekspertów rynku pracy, Polska będzie zmuszona do zwiększenia zatrudnienia pracowni-ków z Europy Wschodniej, w tym z Ukrainy, gdyż dane demograficzne nie pozostawiają najmniej-szych wątpliwości. Społeczeństwo Polskie posiada malejący wskaźnik demograficzny i posiłkowanie się pracą świadczoną przez obcokrajowców staje się obowiązującą normą.

Jednak zdaniem pracodawców nowe zmiany mogą przyczynić się do wzrostu czarnego rynku pracy z uwagi na czasochłonne i kosztowne pro-cedury.

Nowe rozwiązania zaczną obowiązywać od stycznia 2017 roku z trzymiesięcznym okresem przejściowym.

Miejmy nadzieję, że ten okres przejściowy po-zwoli na właściwe wypracowanie współpracy ze stroną Ukraińską i jeżeli okaże się, że zmiany mini-sterialne nie spełniają pokładanych nadziei, to po-wstanie inicjatywa pozwalająca na dokonanie wła-ściwej korekty przypisów w tym zakresie. A kwestie zatrudniania obcokrajowców bez wątpienia stano-wią bardzo delikatny obszar gospodarki rynkowej.

Grzegorz Teresiński – Redaktor Naczelny

ником-іноземцем та виключення з обігу неправ-

дивих заяв про намір працевлаштування на те-

риторії Польщі.

Для перевірки готовності працевлаштування

в Польщі – за новими правилами – роботодавець,

який бажає найняти працівників з України, буде

зобов’язаний внести плату за дозвіл на працев-

лаштування такого працівника. Це направлено

на усунення порушень і гарантію працевлашту-

вання на чесних і гідних умовах.

Зміни ці почнуть діяти в наступному році. А до

кінця 2016 року роботодавці, які хочуть найняти

працівників з України можуть це зробити на ос-

нові спрощених процедур - на підставі заяв, які

діють в даний час.

На думку експертів ринку праці, Польща

буде змушена збільшити працевлаштування

працівників зі Східної Європи, в тому числі з

України. Демографічні показники не залиша-

ють щодо цього найменших сумнівів. Польське

суспільство, демографічні показники якого

знижуються, змушене користатися працею

іноземців.

Однак, на думку роботодавців, нові зміни

можуть призвести до зростання чорного ринку

праці, враховуючи трудомісткість та коштовність

процедури.

Нові рішення почнуть діяти з січня 2017 року

з тримісячним перехідним періодом.

Будемо сподіватися, що цей перехідний пе-

ріод надасть можливість опрацювати форму

співпраці з українською стороною, і якщо ви-

явиться, що ці зміни не відповідають очікуван-

ням, буде створена ініціатива, яка дозволить

внести відповідні правки до вказаних положень.

А питання працевлаштування іноземців, без сум-

ніву, є дуже чутливою областю ринкової еконо-

міки.

Гжегож Тересінські - Головний редактор

Praw

o • П

раво

Gospodarka • Економ

іка

20 21

поговорити з власниками фірм на тему свого за-

думу.

Коментарі були дуже позитивні, тому було ви-

рішено розвивати проект далі. Після повернен-

ня засновники зустрілися в краківському відділі

Business Link, щоб обговорити можливості реа-

лізації цього проекту і після довгих розмов до 6

ранку прийняли рішення щодо заснування нової

фірми, тобто CallPage.

Перша інвестиціяНа початку команда фінансувала проект

самостійно, а за півтора місяці роботи вдало-

ся здобути перші інвестиції: 180 тис. злотих від

żeby porozmawiać z właścicielami firm na temat swojego pomysłu.

Komentarze były bardzo pozytywne, dlatego postanowili rozwijać projekt dalej . Po powrocie za-łożyciele spotykali się w krakowskim oddziale Busi-ness Link, żeby omówić możliwości realizacji tego projektu i po długich rozmowach do 6 rano padła decyzja o zakładaniu nowej firmy, czyli CallPage.

Pierwsza inwestycjaNa początku zespół finansował projekt samo-

dzielnie, a po 1,5 miesiąca pracy pozyskał pierwszą inwestycję: 180 tys. zł od funduszu AIP Seed Capi-tal i Aniołów Biznesu.

Фірма CallPage пропонує систему, яка ана-

лізує поведінку користувачів на сайті і дозво-

ляє збільшити кількість телефонних дзвінків від

потенційних клієнтів. Сьогодні цю систему ви-

користовують понад 1000 фірм, в т.ч.: Orange,

Volkswagen, PWC, BDO.

Про продукт

CallPage - це плагін, який інсталюється на

сайті, що дозволяє контактувати з потенційним

клієнтом за менш ніж 30 секунд. Якщо відвідувач

сторінки www зацікавлений пропозицією і має

додаткові питання, він залишає свої контактні

дані, а представник фірми швидко передзвонює

до нього. Завдяки цьому фірми збільшують чис-

ло здобутих контактів і мають більше шансів на

те, щоб відвідувачі сайту стали клієнтами. Все

відбувається автоматично, за допомогою систе-

ми, яку розробили засновники.

ПочатокВ квітні 2015 року автори ідеї сервісу Ростис-

лав Кнап, Андрій Ткачів і Сергій Бутко, поїхали на

галузеву виставку e-commerce до Катовіц, щоб

Spółka CallPage oferuje system, który analizuje zachowanie użytkowników na stronie internetowej i pozwala na zwiększanie ilości telefonów od poten-cjalnych klientów. Obecnie z systemu korzysta już ponad 1000 firm, m.in.: Orange, Volkswagen, PWC, BDO.

O produkcieCallPage to wtyczka, którą instaluje się na

stronie internetowej, umożliwiająca kontakt z po-tencjalnym klientem w mniej niż 30 sekund. Jeśli odwiedzający stronę www jest zainteresowany ofertą i ma dodatkowe pytania, zostawia swo-je dane kontaktowe, a firma oddzwania do niego szybko i wygodnie. Dzięki temu firmy zwiększają liczbę pozyskanych kontaktów oraz mają większą szansę na zmianę odwiedzających stronę interne-tową w klientów. Wszystko odbywa się automa-tycznie, za pomocą systemu, który wypracowali założyciele.

Początki spółkiW kwietniu 2015 roku, pomysłodawcy serwisu

Ross Knap, Andrzej Tkachiv i Sergey Butko, poje-chali na targi branżowe e-commerce do Katowic,

CallPage - polski startup założony przez Ukrainców

CallPage – польський стартап створений українцями

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

22 23

тих. Інвестиційний фонд репрезентувала фірма

Lawmore.

ПланиСьогодні команда CallPage динамічно збіль-

шується і нараховує майже 20 осіб. Фірма пла-

нує використати ресурси на розвиток продукту,

а також на збільшення продажів на закордонних

ринках. До кінця 2016 року CallPage повинні ви-

користовувати близько 2000 фірм зі всього світу.

фонду AIP Seed Capital і Ангелів Бізнесу.

У вересні 2015 під час програми акселера-

ції Ready2GO в Лондоні була продемонстро-

вана версія live продукту CallPage. Від цього

моменту стартап почав здобувати клієнтів, які

на початку допомагали творити плагін, реко-

мендуючи зміни і додаткові функції, полегшу-

ючі роботу.

Важка праця і кілька десятків перших клі-

єнтів дозволили фірмі в 2016 році опинитися

в групі кількохсот стартапів, які дісталися до

одного з найкращих акселераторів в ЄС - ес-

тонського Startup Wise Guys.

Під час акселерації засновники CallPage

провели 200 зустрічей з менторами зі всього

світу, збільшили колектив до 10 осіб і почали

генерувати п’ятицифрові доходи, які дозволи-

ли шукати інвестиції типу VC.

На початку травня 2016 кілька польських і

закордонних інвестиційних фондів були заці-

кавлені проектом CallPage. З одним з них май-

же був підписаний term-sheet, але під час од-

ного польоту літаком змінилося все.

Засновники летіли з Кракова до Лондона, на

зустріч з клієнтами і презентацію продукту. Ви-

падково цим самим рейсом летів Рафал Бжо-

ска - засновник InPost і творець Paczkomat.

Коли Ростислав Кнап, CEO проекту, помітив

одного з найбагатших поляків, попросив паса-

жирів, які сиділи поряд із ним про зміну місця,

щоб поговорити з Бжоскою. Під час розмови

Ростислав розповів про успіхи CallPage. Рафал

Бжоска дав йому декілька порад і при нагоді

розповів про новий фонд bValue, який творив

разом з іншими відомими підприємцями. Після

повернення до Польщі, Ростислав зустрівся з

Мар’яном Оверко і Томашем Мішякем. Після

зустрічей не було сумніву, що стартап вибере

bValue, щоб черпати величезні знання і досвід

від цих підприємців. В обмін на свою долю в

компанії фонд інвестував в CallPage 2 млн зло-

2 mln zł. Fundusz inwestycyjny reprezentowała firma Lawmore.

Plany spółkiObecnie zespół CallPage dynamicznie się po-

większa i liczy prawie 20 osób. Spółka zamierza wykorzystać środki na rozwijanie produktu oraz zwiększenie sprzedaży na rynkach zagranicz-nych. Do końca 2016 roku z CallPage ma korzy-stać około 2000 firm z całego świata.

We wrześniu 2015 podczas programu akce-leracji Ready2GO w Londynie została zaprezen-towana wersja live produktu CallPage. Od tego momentu spółka zaczęła pozyskiwać klientów, którzy na początku pomagali tworzyć wtyczkę, sugerując zmiany i dodatkowe funkcje, ułatwia-jące pracę.

Ciężka praca i kilkadziesiąt pierwszych klien-tów pozwoliło spółce w 2016 roku znaleźć się w grupie kilkuset startupów, które dostały się do jednego z najlepszych akceleratorów w UE — es-tońskiego Startup Wise Guys.

Podczas akceleracji założyciele CallPage od-byli 200 spotkań z mentorami z całego świata, zwiększyli zespół do 10 osób i zaczęli generować pięciocyfrowe przychody, które pozwolili szukać inwestycji typu VC.

Na początku maja 2016 kilka polskich i zagra-nicznych funduszy inwestycyjnych było zaintere-sowanych projektem CallPage. Z jednym z nich prawie został podpisany term-sheet, ale podczas jednego lotu zmieniło się wszystko.

Założyciele lecieli z Krakowa do Londynu, na spotkanie z klientami i prezentację produktu. Przypadkowo tym samym lotem leciał Rafał Brzo-ska — założyciel InPostu i twórca Paczkomatów.Kiedy Ross Knap, CEO projektu, zauważył jedne-go z najbogatszych Polaków, poprosił pasażerów, siedzących obok niego o zmianę miejsca, żeby porozmawiać z Brzoską. Podczas rozmowy Ross Knap opowiedział o sukcesach CallPage. Rafał Brzoska udzielił mu kilka rad i przy okazji opo-wiedział o nowym funduszu bValue, który two-rzył razem z innymi znanymi przedsiębiorcami. Po powrocie do Polski, Ross Knap spotkał się z Marianem Owerko i Tomaszem Misiakiem. Po spotkaniach nie było wątpliwości, że startup wy-bierze bValue, żeby czerpać ogromną wiedzę i doświadczenie od tych przedsiębiorców. W za-mian za udziały fundusz zainwestował w CallPage

14-16 WRZEŚNIA

Gos

poda

rka

• Еко

ном

ікаG

ospodarka • Економіка

24 25

та поляків, які прагнуть скористатися з приват-

ного медичного обслуговування.

Завдяки розробленій спеціальній пропозиції

ви зможете отримати медичне обслуговування

на всій території Польщі.

Страховий поліс, який пропонує Палата, від-

повідає вимогам інституцій в процесі отримання

дозволу на постійне та тимчасове перебування

в Польщі.

TU ZDROWIE – єдине страхове товариство в

Польщі, яке пропонує тільки приватне медичне

страхування, розуміючи, що охорона здоров’я

вимагає спеціалізації і найвищої старанності.

Фінансування цього інноваційного проекту на

100% польське, від фізичних осіб і компаній, що

пов’язані з галуззю охорони здоров’я.

Необмежений пакет послуг

Візит до лікаря-спеціаліста без обов’язко-

вого направлення

Направлення на обстеження приймаються

від лікарів з-поза мережі

i Polaków chcących korzystać z Prywatnej Opieki Medycznej.

Oferowane przez Polsko-Ukraińską Izbę Gospo-darczą ubezpieczenie zdrowotne zapewnia opiekę medyczną na terenie całej Polski.

Ponadto oferowane przez Izbę ubezpieczenie zdrowotne jest honorowane przez polskie urzędy w procedurze ubiegania się przez obcokrajowca o pobyt czasowy lub stały w Polsce.

TU ZDROWIE, jako jedyne w Polsce towarzystwo ubezpieczeniowe oferuje wyłącznie prywatne ubez-pieczenia zdrowotne, wiedząc, że ochrona zdrowia wymaga specjalizacji i najwyższej staranności.

Finansowanie tego innowacyjnego na naszym rynku przedsięwzięcia jest w 100% polskie,

pochodzące od osób fizycznych i firm w znacz-nej części związanych z sektorem ochrony zdrowia.

Nielimitowane świadczenia

Brak potrzeby posiadania skierowań do leka-rzy specjalistów

Honorowanie skierowań na badania od leka-rzy z poza sieci

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА ПА-

ЛАТА у співпраці зі Страховим Товариством TU

ZDROWIE підготували спеціальну пропозицію

для громадян України, що перебувають в Польщі

POLSKO-UKRAIŃSKA IZBA GOSPODARCZA we współpracy z Towarzystwem Ubezpieczeń TU ZDROWIE przygotowała specjalną ofertę dla obywateli Ukrainy przebywających w Polsce jak

Ubezpieczenie zdrowotne dla obywateli Ukrainy przebywających w PolsceМедичне страхування для громадян України, що перебувають в Польщі

Ofe

rta

Izby

- П

ропо

зиці

я П

алат

иOferta Izby - П

ропозиція Палати

WARIANTY UBEZPIECZEŃ MINIMUMSTANDARD

PLUSKOMFORT

LUKSUS + REHA 2 + DENTA 1

Maksymalna wysokość składki miesięcznej za 1 osobę ubezpieczoną

25 zł 73 zł 111 zł 161 zł

ZAKRES OPIEKI MEDYCZNEJPodstawowa opieka lekarska TAK TAK TAK TAKPodstawowa opieka pielęgniarska TAK TAK TAK TAKLiczba specjalizacji 3 15 36 74Liczba badań laboratoryjnych 10 127 235 235Liczba badań obrazowych 3 68 127 230Badania czynnościowe TAK TAK TAK TAKWizyty domowe lekarskie i pielęgniarskie

- - TAK TAK

Szczepienia ochronne - TAK TAK TAK

Rehabilitacja ambulatoryjna - - -40 zabiegów

w roku

ВАРІАНТИ СТРАХУВАННЯ MINIMUMSTANDARD

PLUSKOMFORT

LUKSUS + REHA 2 + DENTA 1

Максимальний розмір щомісячної оплати за 1 застраховану особу

25 злотих 73 злотих 111 злотих 161 злотих

ОБСЯГ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Первинна медична допомога TAK TAK TAK TAKЗагальний догляд за хворими TAK TAK TAK TAKКількість спеціалізації 3 15 36 74Кількість лабораторних досліджень 10 127 235 235Кількість візуальних досліджень 3 68 127 230Функціональні дослідження TAK TAK TAK TAKДомашні візити лікарів і медсестер - - TAK TAKВакцинацій - TAK TAK TAK

Амбулаторна реабілітація - - -40 процедур

в рік

26 27

Абсолютний доступ до медичних центрів:

можна лікуватись в усіх центрах Польщі 

без обмежень;

Гарантія часу запису на прийом до лікаря:

1 день-терапевт та 3 дні спеціаліст – Гаран-

тія повернення 100 % понесених витрат;

Вже зараз близько 2700 медичних центрів

по всій Польщі працюють БЕЗГОТІВКОВО;

Записатися на прийом можна за допомогою:

24 h інфоліній

за допомогою системи e-REZERWACJA  

на сайті www

БЕЗПОСЕРЕДНЬО в офісі

Відповідність медичних послуг до ваших

потреб – в асортименті є 4 зрозумілі паке-

ти з різними видами  послуг;

Комфорт Застрахованій особі забезпечить

зрозумілий  спосіб оплати за пакет – опла-

та  за 12 або 6 місяців - це безперервність

страхового захисту;

Привабливі знижки до 15% при одночас-

ному страхуванні членів сім’ї – максималь-

но можна застрахувати 6 осіб.

Пропонуємо ознайомитися з деталями

пропозиції страхування на сайті:

http://www.pol-ukr.com/ubezpieczenia

Працівники Польсько-української

господарчої палати нададуть консультації:

Дмитро Фурчак

Тел.: +48  533  672  635

e-mail: dmytro.furchak@pol-ukr.com

Pełna dostępność placówek medycznych: bez ograniczeń można się leczyć we wszyst-kich placówkach w Polsce;

Gwarancja czasu realizacji wizyty: 1 dzień--internista oraz 3 dni specjalista – Gwarancja zwrotu 100 % poniesionych kosztów wizyty;

Już dziś do dyspozycji Ubezpieczonych bli-sko 2700 placówek medycznych w całej Pol-sce BEZGOTÓWKOWO!

Umawianie wizyt odbywa się za pośrednictwem: 24 h Infolinii poprzez system e-REZERWACJI na stro-nie www BEZPOŚREDNIO w placówce

Dopasowanie świadczeń medycznych do swoich potrzeb – w ofercie aż 4 przejrzyste pakiety z różnymi zakresami świadczeń;

Komfort Ubezpieczonemu zapewni jasny sposób pobierania opłaty za ubezpieczenie – składka za 12 lub 6 miesięcy ochrony z góry to ciągłość ochrony ubezpieczeniowej;

Atrakcyjne zniżki do 15% przy jednocze-snym ubezpieczeniu członków rodziny – maksymalnie można ubezpieczyć 6 osób.

Zapraszamy do zapoznania się ze szczegółami oferowanych przez nas produktów ubezpieczeniowych pod adresem:

http://www.pol-ukr.com/ubezpieczenia/

Wszelkiej pomocy udzielają Pracownicy Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej:

Sławomir Szymusiaktel.: +48 667 353 209

e-mail: slawomir.szymusiak@pol-ukr.com

Oferta Izby - П

ропозиція Палати

28 29

ють пацієнти зі східних ринків та країн, таких як

Україна, Узбекистан і Казахстан.

У 2012 році у проведеному анкетному опиту-

ванні, організованому порталом Treatmentabroad.

com – Польща займала 3 місце за вибором ту-

ристичних напрямків. Польща випередила Бель-

гію та Угорщину. За нею були Чехія, Туреччина

та Іспанія. В опитуванні участь взяли понад 1000

пацієнтів з Європи, з яких більше половини були

з Великобританії. Найпоширеніша послуга, з якої

пацієнти користувалися за кордоном була плас-

тична хірургія - таку відповідь вказали 42% опи-

таних. На другому місці була стоматологія 32%.

В  червні 2015 року на конференції

CEEMedicalTourism в Будапешті дуже цікавий аналіз

даних своїх пацієнтів представила група MEDIGO.

com, яка вказала Польщу як країну, яку найбільш

охоче вибирають пацієнти з Великобританії.

Згідно зі звітом Міністерства спорту і туризму

в 2013 році в Польщу прибуло 72,3 млн іноземців,

з яких понад 15,8 млн. – це туристи. За прогноза-

ми цього міністерства (Туристичний Вісник TTG від

8 жовтня 2014 р.) кількість туристів, які відвідають

Польщу, збільшиться в 2014 році до 16,4 млн.

Близькі сусіди Польщі (Німеччина, Чехія, Сло-

ваччина, Україна, Білорусь, Литва і Росія), в 92%

перетинали в 2013 році кордони Польщі, з яких

76% – туризм (принаймні, з одним нічлігом). Це

означає, що найкраще в галузі медичного туриз-

му працює туризм прикордонний.

До найбільш часто відвідуваних воєводств

належали: Малопольське (17,5 %), Нижньосі-

лезьке (15 %), Поморське (12 %), Західнопомор-

ське(11 %) і Мазовецьке (9%).

В загальному обсязі доходів всього ринку ту-

ризму, медичний туризм окремо не був проаналі-

зований, але зі спостережень виникає, що саме

цей сегмент дає найбільший відсотковий приріст

доходів. Відсоток візитів в медичних і косметич-

них цілях, та з метою покращення здоров’я оці-

нюється в  8%. Однак автори звертають увагу

kietowym zorganizowanym przez portal Treatmen-tabroad.com - Polska była na 3 miejscu pod wzglę-dem wyboru jako preferowana destynacja. Polskę wyprzedziła Belgia i Węgry. Na dalszych miejscach uplasowały się Czechy, Turcjea i Hiszpania. Ankietę wypełniło ponad 1000 pacjentów z Europy, z czego ponad połowa pochodziła z Wielkiej Brytanii. Naj-częstsza procedurą, z której pacjenci korzystali za granicą była chirurgia plastyczna - taką odpowiedź wskazało 42% ankietowanych. Na drugim miejscu znalazła się stomatologia z 32% wskazań.

W roku 2015 w czerwcu na konferencji CEEMe-dicalTourism w Budapeszcie bardzo ciekawą analizę danych swoich pacjentów zaprezentowała grupa ME-DIGO.com która wskazała Polskę jako kraj najchetniej wybierany przez pacjentów z Wielkiej Brytanii.

Według raportu Ministerstwa Sportu i  Turystyki w 2013 roku przybyło do Polski 72,3 mln cudzoziem-ców, z tego ponad 15,8 mln – turystów. Według pro-gnoz tego ministerstwa (Dziennik Turystyczny TTG z dnia 8 października 2014) liczba turystów, którzy odwiedzą Polskę, wzrośnie w 2014 roku do 16,4 mln.

Bezpośredni sąsiedzi Polski (Niemcy, Czechy, Słowacja, Ukraina, Białoruś, Litwa i Rosja), genero-wali w 2013 roku 92 proc. ruchu przyjazdowego do Polski oraz 76 proc. – typowo turystycznego (przy-najmniej z jednym noclegiem). Oznacza to, że wciąż najlepiej w zakresie turystyki medycznej funkcjonuje turystyka przygraniczna.

Do najczęściej odwiedzanych województw na-leżały: małopolskie (17,5 %), dolnośląskie (15 %), pomorskie (12 %), zachodniopomorskie (11 %) i mazowieckie (9%).

Z punktu widzenia udziału w przychodach ogó-łem całego rynku tyrystyki - turystyka medyczna nie została oddzielnie zdiagnozowana, ale z obserwacji wynika, że ten segment daje największe procentowo przyrosty przychodów. Odsetek wizyt w celach me-dycznych, prozdrowotnych i kosmetycznych w całej puli przyjazdów szacowany jest na 8 proc. Autorzy zastrzegają jednak, że dane te mogą być obarczone

У польській системі охорони здоров’я не ве-

деться офіційний реєстр іноземних пацієнтів,

у зв’язку з чим ринок медичного туризму дуже

важко оцінити. Приблизні дані надані Поль-

ською асоціацією медичного туризму показу-

ють, що в 2011 році Польщу відвідали 320 тис.

іноземних пацієнтів, а вартість ринку послуг ме-

дичного туризму оцінюється в розмірі 780 млн.

злотих. У наступні роки відбувалося зростання

приблизно на 10-15% в рік. Згідно з останніми

даними Польської асоціації медичного туризму

390 000 медичних туристів відвідали Польщу

в 2014 році.

Польський ринок медичного туризму є дуже

перспективним, найшвидше розвивається,

утримуючи позицію лідера в  Центральній та

Східній Європі. Польща єдина з  цього регіону

Європи з’явилася на світовій мапі медичного

туризму згідно MedicalTourism index в 2014 році.

Центральне положення Польщі забезпечує

рух пацієнтів як із Західної Європи, так і з країн

колишніх радянських республік.

Із Західної Європи, найчастіше медичними

послугами у  Польщі користуються жителі Ні-

меччини, Скандинавії і Великобританії. Основна

причина зацікавленості польською медициною

з боку іноземних пацієнтів - це різниця в ціні, яка

доходить до 80% у випадку Великобританії, Ні-

меччини або Сполучених Штатів Америки. Крім

того, легкий доступ для фахівців і висока якість

послуг. Це також причина чому Польщу відвіду-

W  Polskim systemie NFZ nie jest prowadzony oficjalny rejestr pacjentów zagranicznych. Dlatego też, rynek turystyki medycznej jest bardzo trudny do oszacowania. Szacunkowe dane podawane przez Polskie Stowarzyszenie Turystki Medycznej wska-zują, że w  2011 roku odwiedziło Polskę 320 tys. zagranicznych pacjentów, a  wartość rynku usług turystyki medycznej szacowana była na 780 mln zł. W kolejnych latach mówi się o wzroście około 10-15 % rocznie. Wg. ostatnich szacunków Polskiego Stowarzyszenia Turystyki Medycznej w  roku 2014 odwiedziło Polskę 390 000 turystów medycznych.

Polski rynek turystyki medycznej jest bardzo obiecujący. Rozwija się on najszybciej w bloku Eu-ropy Środkowo-Wschodniej uzyskując pozycję lide-ra w tym regionie. Polska jako jedyna z tego regionu Europy pojawiła się na światowej mapie turystyki medycznej wg. MedicalTourism index w roku 2014.

Położenie centralne Polski zapewnia ruch pa-cjentów zarówno z Europy zachodniej jak i z krajów byłych republik radzieckich.

Z  Europy zachodniej najczęściej z  usług me-dycznych w Polsce korzystają mieszkańcy Niemiec, Skandynawii i Wielkiej Brytanii. Głównym powodem zainteresowania polską medycyną ze strony zagra-nicznych pacjentów są różnice w cenie, które się-gają nawet do 80 proc. w stosunku do Wielkiej Bry-tanii, Niemiec czy Stanów Zjednoczonych Ameryki. Ponadto w Polsce mamy zapewniony łatwy dostęp do specjalistów oraz wysoką jakość usług. Czynniki te to także przyczyna, dla której odwiedzają Polskę pacjenci z  rynków wschodnich i  krajów takich jak Ukraina, Uzbekistan czy Kazachstan.

W 2012 roku w przeprowadzonym badaniu an-

Turystyka medyczna do PolskiМедичний туризм в Польщі A

naliz

a ry

nkow

a –

Ана

ліз

ринк

уA

naliza rynkowa – А

наліз ринку

30 31

- низька смертність внаслідок інфаркту мі-

окарда (менше 4% протягом 30 днів), що

свідчить про добре розвинену інвазійну

кардіологію,

- низький рівень кесаревих розтинів, що свід-

чить про хороший перинатальний догляд,

- високий рівень вакцинації дітей (понад 97%

дітей у віці до 4 років).

Польща має великий потенціал розвитку ме-

дичного туризму, але все ще значною мірою не-

використаний. На це впливають як внутрішні, так

і зовнішні фактори, в тому числі, зростаюча кон-

куренція в даному сегменті ринку.

Пацієнти приїжджають до Польщі з метою по-

кращення здоров’я або самопочуття та зовніш-

нього вигляду. Польща є  популярною країною

для таких подорожей з огляду на високу якість

надаваних послуг і  порівняно низькі ціни, що

приваблює пацієнтів не тільки з  європейських

країн, але й з усього світу. Згідно зі звітом Grail

Research Польща може стати у  Європі однією

з трьох найбільш перспективних напрямків для

виїзду іноземних пацієнтів.

Магдалена Рутковска,

Medical Travel Partner

на те, що ці дані можуть мати похибки. Середні

витрати туристів на покращення здоров’я в 2013

році були оцінені в 369 USD/особу.

Автори галузевого опрацювання: «Медич-

ний туризм – дізнайтеся, чому варто приїхати

до Польщі», підготовленого в  рамках реалізації

галузевого проекту Просування Медичного Ту-

ризму, на замовлення Міністерства економіки,

звертають увагу на наступні факти. У звіті щодо

якості національних систем охорони здоров’я

в ЄС, EuroHealth Consumer Index 2012 зазначено

області, в яких польська система охорони здо-

ров’я мала хороший результат. Це, зокрема:

- охорона здоров’я базована на дотриманні

прав пацієнта,

- існуючий реєстр лікарських практик, в яко-

му пацієнт може перевірити повноваження

і компетенції лікаря,

- легкий доступ пацієнта до своєї медичної

документації,

cji medycznej, – niska umieralność z powodu zawału serca (po-

niżej 4% w okresie 30 dni) świadcząca o do-brze rozwiniętej kardiologii inwazyjnej,

– niski wskaźnik cesarskich cięć, świadczący o dobrej opiece prenatalnej,

– wysoki wskaźnik szczepień dzieci (powyżej 97% dzieci w wieku do 4 lat).

Polska posiada duży potencjał w  rozwoju tury-styki medycznej. Jest on jednak wciąż w znacznym stopniu niewykorzystany. Mają na to wpływ zarówno czynniki wewnętrzne, jak i zewnętrzne, w tym przede wszystkim wzrastająca konkurencja na tym rynku.

Pacjenci przyjeżdżają do Polski z  myślą o  po-prawie zdrowia lub własnego samopoczucia oraz wyglądu. Nasz kraj jest popularnym celem takich podróży z uwagi na wysoką jakość świadczonych usług i relatywnie niskie ceny, co przyciąga pacjen-

tów nie tylko z  krajów europejskich, ale z  całego świata. Według raportu Grail Research Polska może się stać w Europie jednym z trzech najbardziej per-spektywicznych kierunków dla zagranicznych pa-cjentów.

Magdalena Rutkowska, Medical Travel Partner

dużym błędem. Przeciętne wydatki przyjeżdżających w celach zdrowotnych szacowane były w 2013 roku na 369 USD/ osobę.

Autorzy opracowania branżowego: „Turystyka medyczna – dowiedz się, dlaczego warto przy-jechać do Polski”, przygotowanego ramach re-alizacji branżowego Projektu Promocji Turystyki Medycznej, na zlecenie Ministerstwa Gospodarki,

zwracają uwagę na następujące fakty. W raporcie na temat jakości krajowych systemów ochrony zdrowia w EU, EuroHealth Consumer Index 2012 wskazano obszary, w  których polska ochrona zdrowia osiągnęła dobry wynik. Są to między in-nymi:

– opieka zdrowotna oparta na poszanowaniu praw pacjenta,

– istniejący rejestr praktyk lekarskich, w którym pacjent może sprawdzić uprawnienia i kompe-tencje lekarza, 

– łatwy dostęp pacjenta do własnej dokumenta-

Cele przyjazdów do Polski/Цілі прибуття в Польщу: Cele przyjazdów/Цілі прибуття (%) Ogółem/Всього (%) Turystyka (wakacje, zwiedzanie)/Туризм (відпочинок, огляд пам’яток) 22 Odwiedziny krewnych i znajomych /Відвідини родичів і знайомих 19 Cele zdrowotne / Оздоровчі цілі 7 Sprawy zawodowe, służbowe/Професійні справи, ділові 23 Zakupy / Покупки 12 Odwiedziny miejsca pochodzenia / Відвідини місць походження 3 Tranzyt / Транзит 5 Inne (m.in. szkolenia, dorywcza praca)/

Інше (в т.ч. навчання, тимчасова праця)9

Razem / Загалом 100 %

Найбільш популярні медичні процедури:Najbardziej popularne procedury medyczne:

1045 respondentów / респондентів,50% pacjentów z Wielkiej Brytanii / пацієнтів з Великобританії

źródło/Джерело: Treatment abroad, UK, in 2012

Найбільш популярні напрямки:Najbardziej popularne kierunki:

42% - chirurgia plastyczna/пластична хірургія32% - stomatologia/стоматологія9% - leczenie otyłości/лікування ожиріння4% - leczenie niepłodności/лікування безпліддя4% - operacje ortopedyczne/ортопедичні операції

• Belgia/Бельгія - 16%• Węgry/Угорщина - 15%• Polska/Польща - 10%• Czechy/Чехія - 9%• Turcja/Турція - 9%• Hiszpania/Іспанія - 7%

Ana

liza

rynk

owa

– А

налі

з ри

нку

Analiza rynkow

a – Аналіз ринку

32 33

Вже давно на внутрішньому ринку України

можна зауважити легку стагнацію на ринку збу-

ту соків.

У  зв’язку з  економічною кризою в  Україні

споживачі більше уваги почали звертати на кош-

ти, видані з домашніх бюджетів. Як наслідок, ви-

робники почали збільшувати виробництво соків

у великих упаковках - 1,5 і 2,0 літри, що окупило-

ся з економічних і екологічних міркувань, порів-

няно з виробництвом малих упаковок. В Україні

продовжується падіння виробництва соків. Так,

за даними Державної служби статистики Украї-

ни, у періоді січень-червень 2016 року компанії

виробили 115 тис. тонн натурального соку, тобто

на 46,5 тис. тонн менше ніж в аналогічному пері-

оді минулого року. [1]

На думку експертів, падіння виробництва со-

ків спричинено:

- закриттям російського ринку;

- загальним зубожінням населення України,

що зумовлене девальвацією гривні.

Отже, згідно з  даними Державної служби

статистики України, українські споживачі най-

частіше купують сік кілька разів протягом тижня

(майже 40%), кілька разів на місяць (26%), що-

денно (понад 23%), тільки у свята (8%) і 3% спо-

живачів взагалі не п’ють соки (діаграма 1).

Усе більше споживачів віддають перевагу

пластиковій упаковці, натомість найменше - кар-

тонній упаковці.

Спад динаміки виробництва соків чітко вид-

но з  обсягу продукції в  попередні роки. Згідно

з даними Державної служби статистики України,

у 2011 році виробництво знизилось на 5,6% по-

Od dłuższego czasu na wewnętrznym rynku Ukrainy można zauważyć lekką stagnację na rynku zbytu soków.

W związku z kryzysem gospodarczym na Ukra-inie konsumenci większą uwagę zaczęli zwracać na środki wydawane z  domowych budżetów. W konsekwencji producenci zwrócili się do zwięk-szenia produkcji soków w  większych opakowa-niach – 1,5 l oraz 2,0 l, co opłaciło się zarówno ze względów ekonomicznych, jak i ekologicznych w porównaniu z produkcją małych opakowań. Na Ukrainie nadal spada produkcja soków. Tak więc, według Państwowej Służby Statystycznej Ukra-iny, w okresie styczeń-czerwiec 2016 roku firmy wyprodukowały 115 tys. ton soku naturalnego, czyli o  46,5 tys. ton mniej niż w  analogicznym okresie ubiegłego roku. [1]

Według ekspertów na spadek produkcji soków wpływ miały następujące czynniki:

- zamknięcie rynku rosyjskiego;- ogólne zubożenie ludności Ukrainy spowodo-

wane dewaluacją hrywny.Tak więc, według Państwowej Służby Staty-

stycznej Ukrainy, ukraińscy konsumenci najczęściej kupują sok kilka razy w tygodniu (prawie 40%), kil-ka razy w miesiącu (26%), codziennie (ponad 23%), tylko w święta (8%) i 3% konsumentów w ogóle nie piją soków (wykres 1).

Coraz więcej  konsumentów  preferuje plastiko-we opakowania, natomiast najmniej – kartonowe opakowania.

Spadek dynamiki produkcji soków wyraźnie widać w  wolumenie produkcji w  poprzednich la-tach. Zgodnie z danymi Państwowej Służby Staty-

Analiza ukraińskiego rynku sokówАналіз українського ринку соку

Wykres 1. Częstotliwość spożycia soków na UkrainieДіаграма 1. Частота споживання соків в Україні.

Wykres 2. Struktura spożycia soków według rodzajów opakowańДіаграма 2. Структура споживання соків за видами упаковок

Ana

liza

rynk

owa

– А

налі

з ри

нку

Analiza rynkow

a – Аналіз ринку

Kilka razy w tygodniuКілька разів протягом тижня

Opakowanie kartonoweКартонна упаковкаOpakowanie plastikoweПластикова упаковкаOpakowanie szklaneСкляна упаковкаInneІнше

Kilka razy w miesiącuКілька разів на місяцьCodziennieЩоденноW świętaНа святаNie pijąНе п’ють

34 35

ра, Ерлан (Біола), Вітмарк і Кока-Кола (діаграма 3)

Найпопулярнішим брендом серед україн-

ських споживачів є Сандора. [3]

Експорт соків Експорт українських товарів до ЄС в  січ-

ні-квітні 2016 року склав понад 3,2 млрд. дола-

рів США, разом з послугами - 3,7 млрд. доларів

США. Згідно з даними Державної служби статис-

тики України, експорт соків в період січень-чер-

вень 2016 року склав 29 903 тонн, у травні - 5 144

тонн соку, а в червні - 7 675 тонн. [5]

рівняно з  2010 роком, а  в  2012 році продукція

зменшилась на 3,9% (до 281 тис. тонн) порівняно

з 2011 роком. В період січень-червень 2016 року

компанії виробили 115 тис. тонн натурального

соку, тобто на 46,5 тис. тонн менше ніж за ана-

логічний період минулого року. [2] Тим не менш,

в  грошовому вираженні ринок соків збільшу-

ється, що спричинено підвищенням цін на соки

і  нектари. Вартість соків росте також з  огляду

на зміну курсу валют, оскільки для виробництва

багатьох соків використовуються імпортовані

фрукти.

Експорт українських соків є незначний та має

тенденцію до зниження. Також скорочено імпорт

продуктів. За даними Державної служби статис-

тики України, більшість фруктових соків імпорту-

ються в Україну з Бразилії, Нідерландів, Росії, Іта-

лії, Іспанії, Китаю і Польщі. Конкуренція на ринку

соків висока. 98% виробництва соків на україн-

ському ринку представлене 4 компаніями: Сандо-

la), Vitmark i Coca-Cola (wykres 3).Najpopularniejszą marką wśród ukraińskich

konsumentów jest Sandora. [3]

Eksport soków Eksport ukraińskich towarów do UE w styczniu-

-kwietniu 2016 roku wyniósł ponad 3,2 mld dola-rów, wraz z  usługami - 3,7 mld dolarów. Zgodnie z danymi Państwowej Służby Statystycznej Ukrainy, eksport soków w  okresie styczeń-czerwiec 2016 roku wyniósł 29 903 ton, w maju – 5 144 ton soku, a w czerwcu – 7 675 ton. [5]

stycznej Ukrainy w 2011 produkcja spadła o 5,6% w porównaniu do roku 2010, a w 2012 produkcja zmniejszyła się o 3,9% (do 281 tys. Ton) w porów-naniu do 2011. W okresie styczeń-czerwiec 2016 roku firmy wyprodukowały 115 tys. ton soku na-turalnego, czyli o 46,5 tys. ton mniej niż w analo-gicznym okresie ubiegłego roku. [2] Jednak, rynek soków w wyrażeniu pieniężnym rośnie, co spowo-dowano zwiększeniem cen na soki i nektary. War-tość soków wzrasta ze względu na zmianę kursu walut, ponieważ dla produkcji wielu soków stosują owoce importowane.

Eksport ukraińskich soków jest nieistotny, a także ma tendencję do zmniejszenia. Także zredukowano import produktów. Według Państwowej Służby Sta-tystycznej Ukrainy, większość soków owocowych są importowane do Ukrainy z  Brazylii, Holandii, Rosji, Włoch, Hiszpanii, Chin i Polski. Konkurencja na rynku soków jest wysoka. 98% produkcji soków na ukraiń-skim rynku przedstawia 4 firmy: Sandora, Erlan (Bio-

Wykres 3. Główni producenci na rynku ukraińskim Діаграма 3. Основні виробники на українськім ринку

Wykres 4. Najpopularniejsze marki soków na UkrainieДіаграма 4. Найпопулярніші бренди соків в Україні

Ana

liza

rynk

owa

– А

налі

з ри

нку

Analiza rynkow

a – Аналіз ринку

36 37

Джерела :

1.http://ua1.com.ua/publications/vichaviti-soki-v-

-ukrajini-skorochuetsya-vipusk-sokiv-7439.html

2. Державна Служба Статистики України

http://www.ukrstat.gov.ua/

3. http://www.myshared.ru/slide/1322015/

4. http://bezocheredi.kiev.ua/catalog/soki/sando-

ra?page=all 5. http://www.marketing-ua.com/marketingnews.

php?id=30247

6. http://www.marketing-ua.com/marketingnews.

php?id=29768

7. Chukurna O.P., Belaya N.S., 2015. “Marketing

researches of consumer preferences at the market

of juice of Ukraine”. Odessa National Polytechnic

University, Odessa

Імпорт соків

Аналіз ринку соків в Україні показує, що по-

пит на цю продукцію зростає, але внаслідок

складної політичної і економічної ситуації, укра-

їнсько-російського конфлікту, зростання курсу

валют, прогнозування обсягів продажу товару

досить складне.

Źródła:1.http://ua1.com.ua/publications/vichaviti-soki-v-

-ukrajini-skorochuetsya-vipusk-sokiv-7439.html

2. Państwowa Służba Statystyki Ukrainy http://

www.ukrstat.gov.ua/

3. http://www.myshared.ru/slide/1322015/ 4. http://bezocheredi.kiev.ua/catalog/soki/sando-

ra?page=all 5. http://www.marketing-ua.com/marketingnews.

php?id=30247 6. http://www.marketing-ua.com/marketingnews.

php?id=29768 7. Chukurna O.P., Belaya N.S., 2015. “Marketing

researches of consumer preferences at the market of juice of Ukraine”. Odessa National Polytechnic University, Odessa

Import soków

Analiza rynku soków na Ukrainie pokazuje, że popyt na tą produkcję rośnie, ale wskutek skom-

plikowanej politycznej i ekonomicznej sytuacji, kon-fliktu ukraińsko-rosyjskiego, wzrostu kursu walut prognozowanie wielkości sprzedaży towaru jest dość trudne.

2014 2015

BrazyliaБразилія 26,3% 33%

RosjaРосія 18% 24,8%

HolandiaНідерланди 17,9% 20,%

MołdawiaМолдова 9,8% 11,4%

HiszpaniaІспанія 21,9% 5,5%

PozostałeІнші 6,2% 4,7%

Geograficzna struktura importu soków na UkrainieГеографічна структура імпорту соків в Україні

Ana

liza

rynk

owa

– А

налі

з ри

нку

Analiza rynkow

a – Аналіз ринку

Łączymy biznes od 1992 rokuОб’єднуємо бізнес з 1992 року

www.pol-ukr.com

38 39

Паливно-енергетичний комплекс області

представлено підприємствами з  видобуван-

ня паливно-енергетичних корисних копалин,

виробництва продуктів нафто-перероблен-

ня, постачання та збереження нафти, газу та

нафтопродуктів, виробництва і  розподілення

електроенергії.

Сумщина – сировинна скарбниця України.

На території області налічується 346 родовищ,

21 вид корисних копалин. Зокрема, зосередже-

ні значні запаси цегельно-черепичної сирови-

ни, будівельних пісків, нафти, природного газу,

кам’яної солі, сірки, кварцових пісковиків.

Сумщина – екологічно чистий і багатий регі-

он. Сприятливі кліматичні умови забезпечують

отримання високих врожаїв сільськогосподар-

ських культур.

Для Сумської області основою економіки є –

промисловість, що являється важливою сфе-

рою зайнятості населення та бюджетоутворю-

ючою галуззю.

Сьогодні промисловість регіону – це багато-

галузевий комплекс, що об’єднує близько 270

великих та середніх підприємств. Має значний

машинобудівний комплекс, що представлений

рядом потужних підприємств. Найбільші з  них

– ПАТ «Сумське НВО», концерн «NICMAS», ПАТ

«Сумський завод «Насосенергомаш», ДП «За-

вод обважених бурильних і ведучих труб», ТОВ

«Мотордеталь-Конотоп», ПАТ «Конотопський

арматурний завод» тощо.

Підприємства хімічної і  нафтохімічної про-

мисловості територіально сконцентровані у мі-

стах Суми та Шостка. Вони випускають широкий

асортимент продукції, у  тому числі мінеральні

добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні

реактиви, лакофарбову продукцію, феєрвер-

кові вироби, мисливські набої, гумотехнічні ви-

роби, вакцини для ветеринарії, також лікарські

засоби і вироби медичного призначення. Понад

60% хімічної та нафтохімічної продукції постав-

Ukrainy słynącym z  wydobycia surowców ener-getycznych.

Branżę tą reprezentuje cała gama przedsię-biorstw wyspecjalizowanych w  wydobyciu su-rowców energetycznych, produkcji produktów ropopochodnych, dostaw i magazynowania ropy naftowej, gazu ziemnego i  produktów ropopo-chodnych, produkcji i  dystrybucji energii elek-trycznej.

Region Sumski to skarbiec surowcowy Ukra-iny. Na terenie obwodu znajduje się 346 złóż, 21 rodzajów minerałów. W szczególności koncentru-ją się znaczne zasoby surowców do produkcji ce-ramiki budowlanej, piasków budowlanych, ropy naftowej, gazu ziemnego, soli kamiennej, siarki, piaskowców kwarcowych.

Sumszczyna to także ekologicznie czysty i bogaty region. Warunki klimatyczne zapewniają otrzymanie wysokich plonów roślin uprawnych.

Dla Obwodu Sumskiego podstawą gospodarki jest przemysł, który jest ważną sferą zatrudnienia i wpływów budżetowych.

Obecnie przemysł regionu to wielobranżowy kompleks, który łączy w sumie około 270 dużych i średnich przedsiębiorstw. Największe z nich to: „Sumy NPO”, „NICMAS”, „Sumski zakład„ Naso-senergomash”, „Zakład wiertniczych i wiodących rur”, „Motordetal-Konotop”, „Konotopska fabryka armatury” i inne.

Przedsiębiorstwa przemysłu chemicznego i  petrochemicznego skoncentrowane są w  mia-stach Sumy i  Szostka. Produkują one szeroki asortyment produktów, w tym nawozy mineralne, kwasy, mineralne pigmenty, reagenty, farby i  la-kiery, ognie sztuczne, naboje myśliwskie, wyroby gumowe, szczepionki dla medycyny weteryna-ryjnej, oraz leki i wyroby medyczne. Ponad 60% produkcji tych branż dostarczane jest na rynki za-graniczne.

Oprócz przemysłu chemicznego także sektor rolnictwa obwodu ma znaczny potencjał dla roz-

Сумська область є  індустріально-аграрним

регіоном України.

Виробнича спеціалізація області пов’язана

з  видобутком енергетичних ресурсів, розвит-

ком машинобудування, хімічної і  нафтохімічної

промисловостей, переробних галузей сільсько-

го господарства. Сумська область є одним із го-

ловних нафтогазовидобувних регіонів України.

Obwód Sumski jest regionem Ukrainy o cha-rakteryzującym się wysokim potencjałem przemy-słowo-rolniczym.

Gospodarka regionu związana jest z wydoby-ciem surowców energetycznych, rozwojem prze-mysłu maszynowego, chemicznego i  petroche-micznego, przetwórstwem produktów rolnych. Obwód Sumski jest jednym z głównych regionów

Atrakcje gospodarcze i turystyczne Obwodu Sumskiego

Економічна і туристичну привабливість Сумської області

Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

тіRegiony nasze-odkryte na now

o • Регіони наші-заново відкриті

40 41

ТОВ «Голландська аграрна компанія» (Гол-

ландія) – виробництво сільськогосподарської

продукції,

ТОВ «Гуала Кложерс УКРАЇНА» (Італія) – ви-

робництво закупорювальних засобів,

АТ «ГУАЛАПАК УКРАЇНА» (Італія) – виробни-

цтво упаковки для дитячого харчування.

На сьогодні нами визначено такі пріоритетні

напрямки інвестування:

виробництво і переробка сільськогосподар-

ської продукції,

високотехнологічна промисловість,

розвиток індустріальних парків в містах Шо-

стка та Тростянець.

Сумщина не тільки інвестиційно привабли-

вий регіон, але це також край гарної природи

і багатої історії.

Кожен населений пункт несе в  собі велич

минулого, що представлено у  цікавих історич-

них об’єктах.

Суми прикрашають перлини архітектури –

собори і церкви. Родзинка міста – Альтанка, що

стала його символом ще з  початку ХХ століт-

тя. Туристів не залишають байдужими музейні

ляється на зовнішні ринки.

Аграрний сектор області має значний потен-

ціал для розвитку і є однією із провідних галу-

зей економіки регіону.

Сільське господарство Сумської області

спеціалізується в рослинництві на вирощуванні

зернових, картоплі, цукрових буряків і  техніч-

них культур та тваринництві.

Загальна площа сільськогосподарських

угідь області складає понад 1,7 млн. га, з якої

понад 1,1 млн. га – рілля. Середня врожайність

зернових по області становить 56 центнерів

з гектара.

Сьогодні Сумщина докладає значних зусиль

для створення сприятливих умов ведення бізне-

су в регіоні. З метою спрощення процедур отри-

мання дозвільних документів для ведення біз-

несу забезпечується адміністративний супровід

інвестиційних проектів, надається практична

допомога інвесторам.

Створення у регіоні сприятливого інвестицій-

ного клімату, відкритість і професійність інвес-

тиційних пропозицій регіону, здатність і  готов-

ність працювати з  інвестором в оперативному,

діловому, відкритому стилі – одні з  головних

критеріїв в нашій роботі. На території Сумської

області створені індустріальні (промислові)

парки «Свема» (м. Шостка) та «Тростянець»

(м. Тростянець).

Сумщина прагне розширити географію над-

ходжень іноземних інвестицій. До найбільших

компаній, що вже працюють в регіоні належать:

ТОВ «Керамейя» (США) – виробництво кера-

мічних будівельних матеріалів,

ПРаТ«Монделіс Україна» (США) – випуск шо-

коладної продукції, печива і цукерок, розчинної

кави, а також жувальної гумки,

АТ «Технологія» (Польща) – виробництво за-

купорювальних засобів і поліграфічних виробів,

ПАТ «Бель Шостка Україна» (Франція) – ви-

робництво молочної продукції,

zamknięć, „GualapakUkraine” – produkcja opakowań do

żywności dla niemowląt.

Obecnie zdefiniowane przez Region prioryte-towe kierunki inwestowania to:

- produkcja i przetwórstwo produktów rolnych, - nowoczesny przemysł, - rozwój parków przemysłowych w  miastach

Szostka i Trościaniec.

Obwód Sumski oprócz walorów do inwesto-wania posiada także piękną przyrodę i bogatą hi-storię.

Każda miejscowość nosi w sobie ślady prze-szłości oraz wiele ciekawych obiektów zabytko-wych.

Sumy zdobią perły architektury – sobory i cer-kwie. Atrakcją miasta jest Altana, która stała się jego symbolem jeszcze z początku XX wieku. Tu-rystów przyciągają bogate zbiory muzealne ulo-kowane w muzeach sztuki i muzeach krajobrazo-wych oraz domu-muzeum A. Czechowa. Sumy to także centrum muzyki orkiestr dętych i to właśnie

woju i  jest jedną z wiodących gałęzi gospodarki regionu.

Rolnictwo Obwodu Sumskiego specjalizu-je się w  produkcji roślinnej. Głównie to: uprawa zbóż, ziemniaków, buraków cukrowych oraz ho-dowla zwierząt.

Łączna powierzchnia użytków rolnych obwo-du wynosi ponad 1,7 mln ha, z których ponad 1,1 mln ha stanowią grunty orne. Średnie plony zbóż wynoszą 5,6 ton z hektara.

Dziś dokłada się wszelkich starań w  celu tworzenia korzystnych warunków prowadzenia działalności gospodarczej w  regionie. W  celu uproszczenia procedur uzyskiwania pozwoleń do prowadzenia działalności gospodarczej udzielana jest praktyczna pomoc inwestorom poprzez ad-ministracyjną obsługę projektów inwestycyjnych.

Utworzenie korzystnego klimatu inwestycyjne-go w regionie, otwartość i profesjonalne przygo-towanie ofert inwestycyjnych regionu, zdolność i gotowość do pracy z inwestorem w trybie ope-racyjnym, biznesowym, otwartym to główne za-łożenia promocyjne regionu. Na terenie Obwodu Sumskiego stworzone zostały parki przemysłowe „Svema” (m.Szostka) i „Trościaniec” (m. Trościa-niec).

Region stara się przyciągnąć inwestorów za-granicznych, do największych, którzy już działają należą:

„Kerameya” (USA) – produkcja ceramicznych materiałów budowlanych,

„MondelezUkraine” (USA) – wyroby czeko-ladowe, ciastka i  cukierki, kawa rozpuszczalna, a także guma do żucia,

„Technologia” (Polska) – produkcja zamknięć i wyrobów poligraficznych,

„Bel ShostkaUkraine” (Francja) – produkcja produktów mlecznych,

„Holenderska spółka agrarna” (Holandia) – produkcja produktów rolnych,

„GualaKlozhersUkraine” (Włochy) – produkcja

Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

тіRegiony nasze-odkryte na now

o • Регіони наші-заново відкриті

Pozostałe

Francja

Wielka Brytania

Holandia

Cypr

42 43

сіївський собор та перший в  Україні Вчитель-

ський інститут. Нікого не залишить байдужими

монастир Глинська пустинь та залишки пам’ят-

ки ХІІІ ст. – Глухівсько-Петропавлівський монас-

тир.

З  Лебединщиною пов’язані імена класика

української літератури Т.  Шевченка, компози-

тора С. Рахманінова, оперного співака Б. Гми-

рі, художників Кричевських, маршала П.  Ри-

балка. Тут знаходиться природний заповідник

державного значення «Михайлівська цілина»,

озеро льодовикового періоду «Шелихівське».

А неподалік Лебедина, у лісовому масиві, роз-

ташувався санаторій «Токарі», що має джерела

скарбниці художнього та краєзнавчого музеїв,

будинку-музею А. Чехова. Суми – центр духової

музики і саме тут традиційно проходить Міжна-

родний фестиваль «Сурми України».

Глухівщина – овіяний легендами мальовни-

чий куточок стародавньої сіверської землі. Її

центр – Глухів – тисячолітнє місто, гетьманська

столиця, резиденція І. Скоропадського, Данила

Апостола, К. Розумовського.

В архітектуру сучасного міста органічно впи-

сані Київська фортечна брама, Миколаївська,

Спасо-Преображенська церкви, Трьох-Анаста-

Ponadto warto odwiedzić klasztor Glinska Pustyń i pozostałości z XIII wieku – klasztor Gluchowsko--Petropawliwski.

Z  Lebedynem i  jego regionem kojarzą się imiona klasyka literatury ukraińskiej T. Szewczen-ki i  kompozytora S. Rachmaninowa, śpiewaka operowego B. Gmyri, artystów Kryczewskich, marszałka P. Rybalki. Znajduje się tu rezerwat przyrody o  znaczeniu krajowym - „Mychajliwska Cilyna”, jezioro z  epoki lodowcowej „Szełychiw-skie”. A w pobliżu Lebedyna, w masywie leśnym, znajduje się sanatorium „Tokarze”, posiadające źródła wody mineralnej i złoża lokalnych borowin.

Ziemia Nedrygajliwska dba i chroni narodowe

tutaj tradycyjnie odbywa się Międzynarodowy Fe-stiwal „Surmy Ukrainy”.

Głuchowszczyna to owiany legendami malow-niczy zakątek dawnej siewierskiej ziemi. Jej cen-trum – Gluchow – tysiącletnie miasto, hetmańska stolica, siedziba I. Skoropadskiego, Daniela Apo-stoła, K. Razumowskiego.

W  architekturę nowoczesnego miasta wpisa-na jest Kijowska brama twierdzy, cerkwie Mikoła-ja i Przemienienia Pańskiego, Trzy-Anastasiiwski sobór i pierwszy w Ukrainie Nauczycielski Instytut.

Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

тіRegiony nasze-odkryte na now

o • Регіони наші-заново відкриті

44 45

Багатством Середино-Будського району

є  його справжня перлина – національний при-

родний парк «Деснянсько-Старогутський».

Тростянеччина – заповідний куточок Сумщи-

ни з неповторними природними ландшафтами,

каскадом озер та екзотичною флорою у  Нес-

кучанському парку. Природну красу об’єднав

національний природний парк «Гетьманський».

Тростянеччина – це зібрання національних

пам’яток культурної спадщини XVIII-ХІХ ст., се-

ред яких унікальні споруди Круглого двору,

Благовіщенського собору, Гроту Німф, маєток

Кеніга. Сучасний Тростянець перетворився на

фестивальне містечко Сумщини, а Круглий двір

став ареною проведення низки масштабних

і  захоплюючих дійств, таких як: «Чайковський

Fest», «Стара фортеця», «Схід рок», Всеукраїн-

ський сільський фестиваль мистецтв «Бором-

ля».

Серед чарівних краєвидів українського По-

лісся та придесенських луків розкинувся Шо-

сткинський район. Із краєм пов’язані імена

письменниці Марко Вовчок, педагога К.Ушин-

ського, першого ректора Київського універси-

тету М.Максимовича. У  Шостці працює музей

І. Кожедуба та П. Куліша. Створено експозицію

артилерійської і  бронетанкової техніки. Нещо-

давно у  місті відкрито унікальний меморіаль-

но-освітній комплекс «Родинна пам’ять», ство-

реного у рамках німецько-українського проекту

«Забуті жертви». Музей став базою для вивчен-

ня історії Європи на прикладі правдивих історій

мешканців Шостки та району.

Запрошуємо до співпраці всіх зацікавлених,

щоб особисто упевнитися в  економічних пер-

спективах для розвитку бізнесу та переконати-

ся в туристичній привабливості регіону!

Підготовлено працівниками відділу інвес-

тиційної і зовнішньоекономічної політики Сум-

ської облдержадміністрації.

мінеральної води та родовища місцевих торфо-

вих грязей.

Недригайлівська земля дбайливо охороняє

національні пам’ятки давнини, залишки давньо-

руських міст Попаш та В’яхань, що згадуються

ще в Іпатіївському літописі.

Путивльщина – край, оспіваний у безсмерт-

ній пам’ятці світової літератури «Слово о полку

Ігоревім». Археологічна пам’ятка національно-

го значення городок-дитинець давньоруського

Путивля, архітектурні ансамблі Мовчанського,

Софроніївського монастирів, меморіальний

комплекс «Спадщанський ліс» є  основними

об’єктами туристичного показу державного іс-

торико-культурного заповідника.

Мальовничим та самобутнім куточком є  Ро-

менщина, що відома в Україні скіфськими горо-

дищами та курганними некрополями, пам’ятками

та реліквіями, пов’язаними з  останнім кошовим

отаманом Запорізької Січі П.  Калнишевським.

У м. Ромни розташований один з перших в Украї-

ні пам’ятник Т.Г.Шевченку. Тут збереглися числен-

ні архітектурні ансамблі, діє один з найбагатших

краєзнавчих музеїв, що входить до складу істори-

ко-культурного заповідника «Посулля».

Rejon Trościański to także rezerwatowy za-kątek Sumszczyny z unikalnymi naturalnymi kra-jobrazami, kaskadami jezior i  egzotyczną florą w  Neskuczanskim parku. Naturalne piękno tego zakątka połączył narodowy park przyrodniczy „Hetmański”. W  rejonie znajdują się narodowe zabytki dziedzictwa XVIII-XIX w., wśród których najpiękniejsze to: unikatowe budowle Okrągłego Dziedzińca, soboru Zwiastowania, Grota Nimf, posiadłości König. Współczesny Trościaniec za-mienił się w  festiwalowe miasteczko Obwodu Sumskiego, a  Okrągły Dziedziniec stał się are-ną wielu dużych i  ciekawych imprez, takich jak: „Czajkowski Fest”, „Stara Twierdza”, „Wschód Rock”, Ogólnokrajowy Wiejski Festiwal Sztuki „Boromla”.

Wśród pełnych uroku krajobrazów ukraińskie-go Polesia i  łąk około desneńskich znajduje się rejon Szostkiwski. Z  rejonem związane są zna-ne imiona pisarki Marko Wowczok, pedagoga K. Uszyńskiego i  pierwszego rektora Uniwersytetu Kijowskiego M. Maksymowycza. W Szostce działa muzeum I. Kożeduba i P. Kulisza. Powstała ekspo-zycja artylerii i pojazdów opancerzonych. Niedaw-no w mieście otwarto unikatowy kompleks memo-rialno-edukacyjny „Pamięć Rodzinna”, stworzony w ramach niemiecko-ukraińskiego projektu „Zapo-mniane ofiary”. Muzeum stało się bazą dla odkry-wania historii Europy na przykładzie prawdziwych losów mieszkańców Szostki i rejonu.

Władze Regionu Sumskiego zapraszają do współpracy wszystkich zainteresowanych. Warto samodzielnie przekonać się jakie korzyści może przynieść inwestowanie w  tym regionie i  jaki atrakcje turystyczne czekają na przyjezdnych!

Opracowano przez Dział Polityki Inwestycyjnej i Handlu Zagranicznego Sumskiej Obwodowej

Administracji Państwowej

zabytki starożytności, pozostałości starożytnych miast Popasz i Wjachań, wspomnianych w Lato-pisie Ipatijewskim.

Putywlszczyna to region uwieczniony w  nie-śmiertelnym zabytku literatury światowej „Słowo o  pułku Igora”. Zabytki miasteczka staroruskie-go Putywl - architektoniczne zespoły klasztorów Mowczanskiego i  Sofroniiwskiego, kompleks memorialny „Spadszczanski lis” - są głównymi obiektami turystycznymi państwowego historycz-no-kulturalnego rezerwatu.

Malowniczym zakątkiem jest Romenszczyna - region znany na Ukrainie ze skifskich horodysz-czy i nekropoli kurhanowych, zabytków i pamią-tek, powiązanych z  ostatnim atamanem Siczy Zaporoskiej P. Kalniszewskim. W  mieście Rom-ny znajduje się jeden z  pierwszych na Ukrainie pomników Tarasowi Szewczenki. Zachowały się tu liczne zespoły architektoniczne, działa jeden z  najbogatszych muzeów krajoznawczych, któ-ry należy do historyczno-kulturalnego rezerwatu „Posulla”.

Bogactwo Seredyno-Budskiego rejonu opie-wa jego prawdziwa perła – narodowy park przy-rodniczy ”Desniansko-Starohutski”.

Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

тіRegiony nasze-odkryte na now

o • Регіони наші-заново відкриті