0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних 1

УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРIОТIВЗагальнополітичне видання №2, 2016, липень

УКРОП ПРОВЕДЕ НАСТУПНИЙ З'ЇЗД

НА ПОЧАТКУ ВЕРЕСНЯ

Шостого липня в Києві відбулося засідання політради УКРОПу. Учасники засідання під-тримали рішення про проведення в Києві

ІХ з’їзду партії на початку вересня.«Ми очікуємо близько 500 делегатів: по 10 від кож-

ної територіальної організації, плюс надамо кожній області ще по одному мандату за кожні 5000 голосів, які облорганізація отримала на останніх місцевих виборах», – сказав голова політради «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Тарас Батенко.

На з’їзді оберуть голову партії та її керівні органи, затвердять новий статут, проект якого ухвалили до обговорення члени політради. Він був розроблений робочою групою після аналізу відповідних докумен­тів успішних європейських політсил.

Основні новації статуту спрямовані на демократи­зацію УКРОПу, запровадження дієвих соціальних ліф­тів та процедур, які унеможливлять узурпацію влади в партії (зокрема  – вотум недовіри). Прописані нові прозорі процедури прийому в партію та виключен­ня з неї. Пропонується запровадити внутрішньопар­тійні праймеріз. Нова редакція статуту спрямована на підвищення ролі простих партійців та первинних осередків. Проект документу буде презентований для обговорення всіма регіональними організація­ми  – для подальшого доопрацювання, враховуючи їхні пропозиції, які слід надати до 10 серпня.

НОВІ ТАРИФИ НА ТЕПЛО – ПОЗА ЗАКОНОМ!ОФІЦІЙНО

ЗНАЙ НАШИХ!

Чому МВФ не дає грошей Україні

Стор. 3

УКРОП У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ПРЕДСТАВЛЯТИМУТЬЩЕ ДВА НАРОДНИХ ДЕПУТАТИ

На проміжних виборах до парламенту на Волині перемогла Ірина Констанкевич, а в Івано-Франківській області – Віктор Шевченко

17 липня в Україні відбулися до-вибори до Верховної Ради в семи округах: на Волині, Полтавщині, Івано-Франківщині, Луганщині, в Херсоні, Чернігові та Дніпрі. У двох з них перемогу святкують пред-ставники УКРОПу.

У 23-му окрузі на Волині най-кращий результат показала Ірина Констанкевич, доктор фі-лологічних наук, заступник го-

лови правління БФ «Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», депутат Волинської облради від УКРОПу. За даними ЦВК, вона отримала 57,42% підтримки. Це найви-щий результат з-поміж усіх семи округів!

Депутатський мандат у 85-му окрузі на Івано-Франківщині ви-боров підприємець Віктор Шев-ченко. Заручившись підтримкою

21,19% виборців, він на півтора відсотки випередив висуванця «БПП – «Солідарність» Сергія На-салика.

УКРОП – єдина з молодих по-літсил, якій нині вдалося прове-сти до парламенту одразу двох своїх представників. А провлад-ній БПП громадяни цього разу не довірили жодного мандата…

«Опоблоку» також не пощас-

тило в жодному з п’яти округів, де він висував своїх кандидатів. У Дніпрі ця партія підтримала самовисуванця Загіда Красно-ва, але з перевагою в понад 8% перемогла волонтерка Тетяна Ричкова. Саме заради неї зняла свою кандидатуру з перегонів укропівка Оксана Томчук, що й допомогло консолідувати голо-си патріотичного електорату і

не допустити реваншу колишніх регіоналів.

На найближчих виборах УКРОП має всі шанси провести до ВР ще більше своїх депутатів. За резуль-татами соціологічного опитування, проведеного у червні компанією Gfk Ukraine, «Українське об’єднан-ня патріотів» впевнено долає про-хідний бар’єр до Верховної Ради – партію підтримують 6% виборців.

У липні вартість опалення і гарячої води для гро-мадян України підвищилася в півтора-два рази. Таке рішення ухвалила Національна комісія з

регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Але багато юристів вважають його абсолют-но незаконним. Саме з цією мотивацією – як незакон-не – оскаржила рішення НКРЕКП в Окружному адмінсу-ді Києва адвокат, депутат Дніпропетровської обласної

ради від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Оксана Томчук. Тарифи – грабіжницькі, вони засновані на корупційних схемах, стверджує юрист, жодних еко-номічних чинників і необхідності в їхньому підвищенні немає, належного економічного обґрунтування витрат на виробництво послуг – теж. Та й взагалі, законно встановлених цін на природний газ в Україні не існує...

Стор. 3

Чимзагрожуєнамсміття?

Стор.4

0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних2

№2, 2016, липень

ІМЕНЕМ КРЕДИТІВ МВФНезабаром, 4 серпня, минає рік з моменту переведення останнього траншу Між-

народного валютного фонду. Якщо не буде кредитів МВФ, країна загине. Саме тому підвищують тарифи, закриваються школи та лікарні, а держпідприємства

готуються до продажу за безцінь. Таку версію озвучує влада.Насправді ж очевидно, що МВФ не прагне давати гроші Україні. Чому – люди не

дуже розуміють. Вони чують, що грошей чекали восени минулого року, в березні, червні. Продовжуємо чекати... За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, меморандум з МВФ, можливо, буде підписаний в липні. А, можливо, й не буде підпи-саний. Кінцевого тексту меморандуму досі немає. До кожного візиту представників МВФ в нього вносять все нові й нові правки, звітуючи про виконану роботу: мовляв, в Україні з випередженням графіка підвищили тарифи, скоротили пенсії та пільги, знизили соціальне навантаження на бюджет...

Всі так звані реформи в соціальній сфері прово-дяться нібито на вимогу МВФ. Однак на затвер-дження МВФ їх чомусь про-понують за своїм підпи-сом українські президент, прем’єр, міністр фінансів і голова НБУ. Залишаєть-ся з’ясувати, чого ж дійс-но вимагає Міжнародний валютний фонд, а що йому приписують.

ПЕНСІЇНаш уряд вже:– ліквідував спецпенсії

для держслужбовців та інших «привілейованих груп»;

– « в і д в ’ я з а в » м а к с и -мальний розмір пенсії

від мінімальної зарплат-ні та зафіксував на рівні 10 740 грн (але 10 червня 2016 року Конституцій-ний суд визнав обмеження пенсій для суддів антикон-ституційним);

– скоротив на 40% пере-лік професій, представники яких мають право на достро-кову пенсію;

– відмовився від пенсій-них пільг для працівників охорони здоров’я та освіти;

– продовжив утримання 15% з пенсій пенсіонерів, які працюють, якщо їхні пенсії в півтора і більше разів пере-вищують мінімальну.

У найближчих планах:– встановити можливість

виходу на дострокову пенсію для чоловіків і жінок тільки з досягненням 57 років (рані-ше шахтарі, наприклад, мог-ли вийти на пенсію, маючи 25 років стажу);

– відмовитися від принци-пу індексації пенсій із зрос-танням середньої заробітної платні;

– поступово збільшувати пенсійний вік і уніфікувати його, незалежно від сфери зайнятості.

СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА

Передбачається: – реформувати програ-

ми соцдопомоги, керуючись принципом «залежно від по-треби»;

– переглянути житло-во-комунальні субсидії відпо-відно до світових цін на газ;

– вжити заходів проти одержувачів субсидій, які не мають на це права.

При цьому реалізується «прозора» система моні-торингу доходів, оскільки з банків знімається зобов’я-зання зберігати таємницю про фінанси вкладників. Втім, це стосується тільки

членів сімей, в яких отримують субсидії! Тобто доходи, отри-мані у тіньово-му секторі еко-номіки, що не проходять через

банки, такий моніторинг не зачіпає, і основний удар при-падає на сім’ї, які отримують перекази з-за кордону.

ОСВІТАДо осені нинішнього

року планується реалізува-ти низку реформ для «підви-щення ефективності витрат»:

– закрити малі школи і перевести учнів у «більш об-ладнані»;

– зробити допомогу сту-дентам «більш адресною» (просто позбавивши частину студентів права на цю допо-могу);

– «оптимізувати» науко-во-дослідні інститути, інши-ми словами, частину з них просто закрити;

– частково перекласти фі-нансування професійно-тех-нічної освіти на місцеву владу;

– сприяти приватному фінансуванню вишів і техні-кумів, зменшивши кількість бюджетних місць.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

– зменшити кількість ліж-ко-місць на кожну тисячу громадян з 8 до 6;

– скоротити медперсонал на 10%.

На одну тисячу українців припадає 3,1 лікаря, тоді як у Швеції та Німеччині – по 3,9. Витрати на охоро-ну здоров’я в тій же Швеції кілька років тому складали 9,7% ВВП, в Україні – 7,6%. Якість медичної допомоги не порівнювана – куди ж іще скорочувати?

КУЛЬТУРА І СПОРТ– скорочення програм

державного фінансування і самих закладів культури і спорту.

У ПРОВЕДЕНИХ ВЛАДОЮ

РЕФОРМАХ НІЯКИЙ РОЗВИТОК ВЗАГАЛІ

НЕ ЗАКЛАДЕНИЙА тепер, увага, питання:

що ж насправді проводить влада, прикриваючись вимо-гами МВФ?

Реформатори хочуть пе-ревести на принцип «за-лежно від потреби» і меди-цину, і пенсії, й освіту. На перший погляд, це спра-ведливо: держава допома-гає лише тим, хто дійсно не може заплатити сам. Але насправді такий підхід має набагато більше мінусів, ніж плюсів, тому недарма абсо-лютна більшість розвинених країн застосовує не його, а єдиний пакет соціальних гарантій для всіх категорій громадян.

Головна проблема – «паст-ка бідності»: отримуючи субсидії, люди не прагнуть вирватися зі злиднів і зароб-ляти більше. Бо розуміють, що при підвищенні доходів їм доведеться сплачувати повну вартість комунальних послуг,

що врешті-решт загрожує не поліпшенням добробуту ро-дини, а його погіршенням.

Нові тарифи на послуги ЖКГ в Україні зависокі для більшо-сті громадян, зокрема й тих, хто вважає себе «середнім класом». Те ж саме з освітою та медициною. Людей, яких за

європейськими мірками мож-на назвати забезпеченими, у величезній країні налічується не більше 5%!

Друга проблема – витра-ти на армію бюрократів, які, власне, ухвалюють рішення, чи гідні субсидій ті чи інші сім’ї.

Проблема номер три по-лягає в тому, що людям, які працюють, стає вигідно «йти в тінь», тобто приховувати свої реальні доходи.

І нарешті, саме розподіл субсидій в нас, на жаль, є насамперед годівницею для чиновників. Бо важко уявити, що він буде справедливим в країні, яку знищує кумівство та корупція, де навіть право-суддя повністю вибіркове, бо часто ґрунтується на хабарах і «телефонному праві»...

У бідній країні, якою сьо-годні, безперечно, є Україна, держава відмовляється від соціальних благ, однакових для всіх. Люди, які стояли на Майдані за свою свободу та процвітання, стають ще більш поневоленими, бо по-трапляють в залежність від держави, і з кожним днем

біднішають. При цьому їх ще й зобов’язують проходити принизливу процедуру дове-дення власного зубожіння.

Зрозуміло, що такі «ре-форми» не створять вироб-ництво і не розвинуть внут-рішній ринок. За що людям

купувати това-ри, якщо пен-сії та допомоги урізаються, а інфляція про-гресує значно швидше, ніж і н д е к с у є т ь с я зарплатня? Ось

і виходить, що у всіх прове-дених «іменем МВФ» рефор-мах ніякого розвитку взагалі не закладено – лише скоро-чення. Без реальної бороть-би з корупцією вони поклика-ні тільки зміцнити всевладдя бюрократії над знедолени-ми, безправними людьми,

які бояться втра-тити останнє.

Саме в цьо-му і криється розгадка, чому ж Міжнародний валютний фонд не прагне давати нам гроші. Чоти-рирічна програ-ма, ухвалена в березні 2015-го, розрахована на 17,11 мільярдів доларів. У 2015 р о ц і У к р а ї н а мала отримати в її рамках 9,89 млрд дол., однак надійшло лише

близько 6,7 млрд. З 4,3 млрд доларів, на які уряд очікував у 2016-му, наразі мова йде лише про один мільярд. І в пакеті законів, які Верховна Рада повинна ухвалити, щоб отримати транш, немає жод-ного, що стосується соціаль-ної сфери. Тільки про суди, митниці, спрощення держав-ного регулювання послуг...

МВФ дійсно вимагає ухва-лення низки законів, але зов-сім не про зниження соціаль-них гарантій, а про зменшення корупції та впливу бюрокра-тичного апарату на економіку, бо Фонд потребує впевнено-сті, що він банально зможе от-римати назад (і з відсотками!) вкладені в нашу країну кошти. Бо якщо в європейській дер-жаві з революційними тради-ціями знижувати рівень жит-тя до показників найбідніших країн Африки, то це немину-че призведе лише до нового Майдану та дефолту, а не до отримання довгострокового прибутку. На відміну від влади України, в МВФ ці ризики розу-міють. Тому й не поспішають...

Євген Лунько

ПОЛІТИКА

У бідній країні, якою сьогодні, безперечно, є Україна, держава відмовляється від соціальних благ, однакових для всіх

Нові тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні зависокі для більшості громадян, зокрема й тих, хто вважає себе «середнім класом»

ПРО ЗЛОБОДЕННЕ

0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних 3

№2, 2016, липень

НОВІ ТАРИФИ НА ТЕПЛО – ПОЗА ЗАКОНОМ!УКРОП ініціював кампанію за скасування грабіжницьких тарифів на тепло і гарячу воду

За першою позовною заявою (судове засідання призначене на 18 серпня) з’являть-ся й інші. Адже за законом тарифи на тепло і гарячу воду в кожному населеному пункті мають оскаржувати місцеві мешканці. Індивідуально! Тож наш порятунок від

тарифного свавілля – в наших руках! І «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» має на-мір підтримувати кожного громадянина в боротьбі за справедливі тарифи. Для цього в громадських приймальнях УКРОПу (їхні адреси й телефони можете дізнатися, зателефо-нувавши на гарячу лінію: 0 800 509 707) адвокати допоможуть вам грамотно заповнити необхідні документи та скласти позов, щоб відстояти право на законну ціну тепла, газу, електроенергії і навіть холодної води.

ЯК ПОРУШУЮТЬ КОНСТИТУЦІЮ

У чому ж причина такого дивного ціноутворення у сфе-рі компослуг? В першу чергу, в тому, що до влади прийшли непрофесіонали. Наприклад, ту саму НКРЕКП очолює 25-річ-ний (!) Дмитро Вовк. А знаєте, хто він? Колишній працівник «найуспішнішого» кондитер-ського концерну. Вгадали яко-го? Правильно – «Рошену»... З березня 2013 року до листо-пада 2014-го Вовк працював національним менеджером з розвитку продажів у торго-вельних мережах Росії, але був звільнений «через незадовільні результати своєї діяльності та як такий, що не продемонстру-вав високу кваліфікацію на за-йманій посаді». Більш того, як відзначали експерти, вперше

в історії України на посаду ке-рівника держрегулятора рин-ку енергетики «призначена не просто людина, яка жодного дня не працювала в галузі, але навіть не є членом Нацкомісії».

До речі, сама НКРЕКП у серпні 2014 року була ство-рена відповідно до указу пре-зидента Петра Порошенка шляхом об’єднання двох наці-ональних регуляторів – комісій з електроенергетики та кому-нальних послуг. І це об’єднання було незаконним, адже норми зміненої 21 лютого 2014 року статті 106 Конституції України не дають очільникові держави права ні створювати, ні лік-відовувати національних ре-гуляторів. А в грудні 2015-го президент Порошенко заяв-ляв, що регулятори «повинні бути максимально усунені від політичного впливу».

Треба зауважити, що зараз у профільному законі про ко-мунальні послуги передбаче-не існування саме Національ-ної комісії з держрегулювання у сфері комунальних послуг. Тому єдино правильним рі-шенням було б скасування неконституційного указу про створення НКРЕКП, але це дуже невигідно «комунальній мафії»...

НАЦКОМІСІЯ З ТАРИФІВ ЗАЛЕЖНА

ВІД ІНТЕРЕСІВ КОРУПЦІОНЕРІВ?Отже, в ідеалі Нацкомісія,

яка встановлює тарифи для природних монополій, має бути незалежним регуля-тором. Однак чинний склад НКРЕКП сформований за по-літичними квотами: керівник – від президента, хтось – від прем’єра, ще хтось – від фрак-цій коаліції... Розуміючи цей «механізм», наші західні со-юзники фактично припинили підтримку української влади (принаймні, фінансову, про що свідчить вже майже річне від-термінування траншу МВФ) до виконання низки вимог. Одна з них – створення незалежних регуляторів у сфері природних монополій.

Вирішити цю проблему допоміг би новий закон про

НКРЕКП, однак шанси на його ухвалення вкрай малі, оскіль-ки встановлення тарифів на послуги ЖКГ в ручному режи-мі є справді золотою жилою для багатьох чиновників і де-путатів.

ОБЛІК І КОНТРОЛЬЩе донедавна держава

продавала установам теп-лоенерго газ за субсидова-ними тарифами, громадя-ни платили за тепло теж за субсидованими тарифами, а різниця компенсувалася з бюджету. У 2014-му, наприк-лад, на такі компенсації з державної казни пішло біль-ше, ніж на армію, – 100 млрд гривень! А в поточному році ніякі компенсації різниці в тарифах ні на газ, ні на теп-ло просто не передбачені, самі тарифи – космічні, нор-ми споживання – зразка 1956 року! Для нинішніх реалій норми споживання газу за-вищені щонайменше вдвічі, а тепла – разів у три-чотири! Адже 60 років тому брався до уваги факт тепловтрат, які були неминучі в тонкостінних хрущовках з дерев’яною сто-ляркою і «економ-варіантом» дахів.

А «вишенькою на торті» є те, що субсидії на газ, виплаче-ні малозабезпеченим грома-дянам з розрахунку за цими нормами, тільки за перший квартал цього року на 11 млрд гривень перевищили вартість спожитого газу!

Який шлях до вирішення проблеми? Просто відмови-тись від нормування і сплачу-вати лише за фактично спо-житі послуги. Ще на початку двохтисячних років Світовий банк закупив для Києва біль-

ше тисячі будинкових лічиль-ників тепла. Однак керівники теплоенерго саботують їхнє встановлення. А тому слід ух-валити закон про комерційний облік у сферах тепло-, водопо-стачання та водовідведення, дозволити мешканцям будин-ків без приладів обліку взагалі не платити за тепло, а в уста-нов теплоенерго, які не здат-ні встановлювати лічильники, відбирати ліцензії.

ЩО РОБИТИ?Якби в країні була справжня

патріотична влада, то вона зробила б так:

– ухвалила б на законо-давчому рівні положення про створення незалежних регу-ляторних нацкомісій;

– звільнила б із цих комісій всіх працівників, призначених за партійними квотами;

– створила б сучасну систе-му обліку і контролю спожи-вання комунальних послуг.

Вирішення цих трьох пи-тань допоможе знизити кому-нальні тарифи вдвічі-втричі. Навіть без додаткових інвес-тицій у термомодернізацію будівель і зниження ціни на імпортний газ!

І наостанок. Досить дозво-ляти владі себе дурити й гра-бувати. Треба починати щось робити! До прикладу, кожен із нас може подати свій влас-ний позов. А укропівець Борис Філатов, мер Дніпра, ініцію-вав мораторій на підвищення у місті тарифів на комунальні послуги до 1 січня 2017 року та закликав інші міста України підписати колективний позов проти НКРЕКП з вимогою при-вести тарифи до рівня, який громадяни зможуть осилити. «Люди не можуть нести такий фінансовий тягар!» – впевне-ний очільник Дніпра. І вико-нання рішення про мораторій пообіцяв контролювати осо-бисто.

Георгій Линник

ЕКОНОМІКАСПРАВА ДЕРЖАВНОЇ ВАГИ

ДУМКИ З ПРИВОДУ

Закінчення. Початок на стор. 1

ЯПОНЦІ, ЙДУЧИ НА ПЕНСІЮ В 65, ЩЕ 20 РОКІВ НАСОЛОДЖУЮТЬСЯ ЖИТТЯМУкраїнці ж у разі підвищення пенсійного віку до заслуженого відпочинку можуть просто не дожити

В Україні знову заговорили про підвищення пенсійного віку. Необхідність цього непо-пулярного кроку обґрунтовується браком грошей у бюджеті та успішним досвідом європейських країн.

Міністр соцполітики Андрій Рева наводить приклад Німеч-чини, де громадяни працюють до 67 років. А співголова групи стратегічних радників з під-тримки реформ в Україні Іван Міклош, посилаючись на успіш-ний досвід Словаччини, де пен-сіонерами стають у 65, пропо-нує нам щорічно збільшувати вік виходу на заслужений відпочи-нок на півроку. Ось тільки з ура-хуванням середньої тривалості

життя в Україні при підвищенні пенсійного віку люди до пен-сії можуть просто не дожити. Принаймні, більшість чоловіків, у яких цей показник складає 62 роки, в українських жінок – 74, тоді як у Словаччині – 73 і 80 ро-ків відповідно. Зрештою, бага-то наших чоловіків помирають через рік-два після виходу на пенсію...

Як відомо, висока тривалість життя визначається рівнем до-

ходів громадян, можливістю от-римання кваліфікованої медич-ної допомоги, сприятливими умовами праці та проживання. Простіше кажучи, люди жи-вуть довше в економічно роз-винених країнах. Наприклад, бельгійські чоловіки і жінки на заслужений відпочинок вихо-дять у 65 років (окремі категорії громадян – в 60 і 55). Середня тривалість життя в країні – 80 років. Таким чином, бельгійці

проводять на пенсії в серед-ньому 15 років. Стільки ж радіє життю і подорожує світом після виходу на заслужений відпочи-нок середньостатистичний ні-мець. Іспанці, які стають пенсі-онерами у 65, тішаться пенсією протягом 16,5 років, а італійці – 17. Французам, які здебільшого виходять на пенсію в 60 років, дістається майже 22 роки спо-кійної та забезпеченої старості. А середньостатистичний япо-нець (в Японії найбільша в світі тривалість життя – майже 84 роки), отримавши статус пен-сіонера в 65 років, потім ще 19 насолоджується життям.

Втім, подібна статистика навряд чи цікавить українську владу. Не моргнувши оком, вона підвищила в злиденній країні комунальні тарифи до такого «економічно обґрунто-ваного рівня», що у багатьох пенсіонерів не вистачить гро-шей навіть на їжу та ліки. Воче-видь, так само легко «обґрун-тують» і підвищення пенсійного віку. Однак пенсіонерів у країні після цього може залишитися зовсім мало. І на тлі посилення проблеми пенсійного забезпе-чення сумний жарт «Немає лю-дини – немає проблеми» може стати дійсністю.

0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних4

№2, 2016, липень

Трагедія в Грибовичах вкотре нагадала про катастрофічний стан захоронень і утилізації відходів в Україні. Експерти б’ють на сполох і називають сміттєзвалища в нашій держа-

ві екологічним самогубством. Адже країна буквально потопає в побутових і промислових відходах. Тільки офіційно під звали-щами перебувають вже 7% її території, тобто 42 248 км2. Інакше кажучи, розміри вітчизняних сміттєвих полігонів перевищують площу найбільшої в Україні Одеської області та співставні з Ні-дерландами.

НА КОЖНОГО З НАС ПРИПАДАЄ ПОНАД 700 ТОНН СМІТТЯ На кожного українця, за оцін-

ками екологів, припадає понад 700 тонн сміття, і щорічно накопи-чення відходів зростає на 5–7%. У цьому ми в Європі найперші. Доволі сумне лідерство. Оскільки ж сміттєвих полігонів катастро-фічно не вистачає, як гриби мно-жаться ще й нелегальні звалища, яких нині вже понад 30 тисяч.

В країнах Євросоюзу не тільки сортують сміття, але й понад 50% твердих побутових відходів пере-робляють в різні матеріали та от-римують біоенергію. В нас як вто-ринні ресурси використовують лише 5% таких відходів, решта ж 95% просто лежить на звалищах.

Шари побутового сміття ущіль-нюють бульдозерами – ось і вся

утилізація. Але від цього звалища не перестають отруювати повітря, водні джерела, залишаються міс-цем розмноження інфекцій та пер-манентних пожеж. Нещодавно, на-приклад, спалахнуло на стихійному сміттєзвалищі в Миколаєві – густим отруйним димом затягло майже весь Ленінський район міста…

Горіло також скандально відо-ме звалище між селами Тарасівка та Крюківщина під Києвом. Міс-цеві мешканці впродовж 20 років скаржились на страшенний смо-рід та вимагали закрити полігон, аж допоки на звалище не почали привозити сміття зі Львова. Це остаточно переповнило чашу терпіння людей, і на початку лип-ня вони перекрили дорогу, забло-кувавши рух львівським сміттєво-зам, після чого полігон тимчасово припинив свою роботу. А в сере-дині липня спалахнула пожежа на Трипільському сміттєзвалищі

(також на Київщині), яке вже кіль-ка років законсервоване. Вогонь перекинувся на сусідні поля з пшеницею…

ГРИБОВИЦЬКІЙ ТРАГЕДІЇ МОЖНА

БУЛО ЗАПОБІГТИ!Ще в грудні 2015-го УКРОП

Львівщини попереджав про не-безпеку на Грибовицькому сміт-тєзвалищі, однак у владних кабі-нетах його не чули. У відповідь на заяви та запити йшли відписки. Втім, трагедії точно можна було уникнути! Аби запобігти новим «грибовичам» в Україні, львівські укропівці наполегливо шукають шляхи вирішення проблеми.

Нещодавно депутат Жовків-ської міськради від УКРОПу, голова райкомісії з екології Ігор Муравський зустрічався з

к е р і в н и к а м и д в о х н а й п о -тужніших сміт-тєпереробних п і д п р и є м с т в з і Ш в е й ц а р і ї та Франції, що мають мережу в багатьох кра-їнах світу.

– Вони го­тові, – розповів він, – зайти на Львівщину з власними інвести­ціями та комплексно вирішити проблему – і Грибовицького зва­лища, і сміттєпереробки взага­лі. Однак інвестори хочуть мати гарантії, що їхні чималі вкладен­ня в Україні не зникнуть через війну та корупцію. Причому ко­рупція – на першому місці! Вони не мають до кого звернутися, бо сміття є великим бізнесом місце­вих можновладців, які не бажають нікого підпускати до свого ласого шматка… А держава тим не дуже переймається. І доки воно так, Грибовицька трагедія може по­вторитися в будь­якому іншому регіоні України.

Спершу, вважають в УКРОПі, слід провести інвентаризацію всіх сміттєзвалищ у країні – за-конних і стихійних. Обов’язково здійснити дегазацію, забезпе-чити підведення води, щоб по-

жежно-рятувальні служби мали чим оперативно гасити займан-ня. Бо в перші дні ліквідації по-жежі у Грибовичах проблема була саме у відсутності гідран-тів, які забезпечили б безпере-бійну подачу води.

Значно спростить проблему та навіть принесе прибутки грома-дам встановлення на місцях сміт-тєсортувальних ліній, тим більше, що це не надто дорого та не по-требує багато часу.

Важливим у загальноукра-їнському масштабі є й ухва-лення законодавчих актів, що всебічно регулювали б питання поводження зі сміттям. Адже створення ефективної сміттє-переробної галузі суттєво галь-мується саме через недоско-налість і складність дозвільних документів.

Олександр Сироїд

«Українське об’єднання патріотів – УКРОП»Загальнополітичне виданняЗасновник – Політична партія

«Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Підписано до друку 19.07.2016 р.Свідоцтво про державну реєстрацію КВ№21696-1596Р від 24.11.2015 р.Головний редактор – Кравчук Є.М.

Розповсюджується безкоштовноАдреса: 01004 м. Київ,

вул. Васильківська, буд. 28, кв. 1, Наклад: 1 786 000 прим.

ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГАЗЕТНИЙ СИНДИКАТ»

07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, буд. 16-Б

Замовлення № 1306

ЖИТТЯЕКОЛОГІЧНЕ САМОГУБСТВО

SOS!

«ВОЗИТИ ШКОЛЯРІВ НА НАВЧАННЯ ДОРОГАМИ, ЯКІ ПРОСТРІЛЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ БЛОКПОСТИ, – ЦЕ ЗЛОЧИН!»Заради безпеки дітей укропівці намагаються врятувати від закриття школу в Попаснянському районі на Луганщині

У розпал літа директор Нижнєнської школи №35 Раїса Ча-банова отримала звістку: навчальний заклад збираються закривати. Про це листом з відділу освіти Попаснянської

райдержадміністрації, на балансі якої знаходиться школа, пові-домили селищну раду. Її голова переказав новину Раїсі Василів-ні. Доцільність закриття мотивували необхідністю «оптимізації» та «заощадження бюджетних коштів». У разі ж незгоди пропону-вали скликати селищну раду та на її засіданні розглянути «питан-ня про виділення цільової дотації або субвенцій з райбюджету на суму 1 259 892 гривень» для утримання школи. Але Попаснян-ська РДА сама є дотаційною…

На гарячій лінії Луганської об-ласної військово-цивільної адмі-ністрації Раїсі Василівні сказали, що ані її, ані вчителів чи батьків згода не потрібна, бо, мовляв, рішення вже ухвалене, а учнів переведуть у найближчу 36-ту школу. А до неї шість кілометрів по небезпечній, аварійній дорозі, яка час від часу ще й прострілю-ється…

– Що нас чекає, не розуміємо й дотепер, – констатує директор школи Раїса Чабанова. – Про скликання селищної ради з цьо­го приводу не чула, громадських слухань також не було, адже провести їх тишком­нишком не­можливо. Голова селищної ради Валерій Шопін нібито відстоює навчальний заклад, втім – ви­ключно на словах. Раніше наше селище процвітало. Були тут гар­

на лікарня, прекрасний клуб, ши­рока торгівельна мережа, охайні та затишні подвір’я. Зараз майже все зруйновано, закрити ще й школу – і селище фактично при­пинить існувати.

До війни ходили до нас 70 дітей: 40 – в саму школу та близько 30 – в дитячий садо­чок, який був части­ною навчально­ви­ховного комплексу. З початком російської

агресії дитсадок призупинив ро­боту, бо ніхто не міг гарантувати повну безпеку малечі. За парти ж 1 вересня мали сісти понад 30 школярів, серед яких п’ятеро «першачків». Хоча у перший клас може прийти і більше діток, адже багато родин після поневірянь Україною повертаються до своїх домівок…

– Дітей все одно мало. Може, і є сенс перевести їх в іншу школу?

– Так, учнів небагато, але тре­ба враховувати, що ми живемо в «сірій» зоні – неспокійній та небезпечній. Майже кожен двір у селищі постраждав від війни. В когось розривалися снаряди

на обійстях, в когось – у са­мих будинках. Внаслідок цьо­го діти – майже всі з нервовими розладами, і будь­яка зміна с е р е д о в и щ а стає для них до­датковим стре­сом.

– А на цій дорозі, яка веде до 36­ї школи, – долучається до розмови представниця батьків-ського комітету Ганна Война-рович, – неодноразово трапля­

лись ДТП, зокрема й смертельні, коли військові машини не розхо­дилися з цивільним транспортом. Як відпустити дитину, не знаючи, доїде вона до школи, повернеть­ся додому чи ні?! Якщо ж молодші класи залишити на місці, а пере­вести тільки старші, що теж роз­глядають як варіант, то й поготів незрозуміло, навіщо вся ця буча: школу все одно доведеться освіт­лювати і опалювати…

Занепокоєний ситуацією і депутат Черкаської облради від УКРОПу Олександр Рябо-шлик, якого на буремному сході більше знають за позивним «Ан-гола». Він служив у лавах добро-вольчого батальйону «Донбас», пройшов Іловайськ і термінали Донецького аеропорту, а зараз перебуває у складі 93-ї окремої механізованої бригади. Саме до нього звернулись по допомогу мешканці Світличного (так ра-ніше називалось селище Ниж-

нє-1), бо до місцевої влади до-стукатись не вдається.

– Ця маленька школа побудо­вана ще в 1956 році, – говорить Олександр, – але вона охайна, з ремонтом, всі комунікації пра­цюють, стіни товсті. А головне в теперішніх умовах – є бомбосхо­вище, яке ми з хлопцями ретель­но обстежили та переконалися в його надійності. Крім того, школа має можливість з газу перейти на тверде паливо… Возити ж дітей дорогами, які прострілюються че­рез блокпости, – це злочин!

Закрити зараз школу легко, а потім, коли війна закінчиться, хто її відновлюватиме? В зоні АТО трохи інша картина з опти­мізацією: тут за будь­якої мож­ливості треба зберегти все, що вціліло. На жаль, тутешній голо­ва – до речі, опоблоківець! – збе­рігає лише власний спокій. Коли я зателефонував йому дізнатись щодо скликання сесії з приводу школи, він сказав, що не має часу на «все це», бо збирається на море – відпочивати. І більше слу­хавки жодного разу не зняв.

Мої спроби додзвонитися до Валерія Шопіна також виявилися марними. А відстоювати школу взялися нардепи-укропівці. Спо-діватимемося, їм це вдасться!

Ірина Кононенко

ТЕРИТОРІЯ УКРАЇНСЬКИХ СМІТТЄВИХ ПОЛІГОНІВ ЗА ПЛОЩЕЮ СПІВСТАВНА З НІДЕРЛАНДАМИ