СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)1

№ 47 (1673) СУБОТА 24 листопада 2018 рокуЧАСОПИС ПУСТОМИТІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ГАЗЕТА ВИХОДИТЬ З 8 ЛИПНЯ 1990 РОКУ ЦІНА ЗА ДОМОВЛЕНІСТЮ

Любітеся, брати моїТ.Шевченко

Сьогоднiв номерi: 3. 4. 7.Голодомор Свято

хліборобівЗемельні ділянки -

учасникам АТО

ВІДКРИТТЯ

Саме за цією адресоюу прильвівському селіСокільники на вихіднібуло урочисто відкрито,освячено офісно-торго-вельний комплекс, спо-руджений місцевими жи-телями братами Тара-сом та Любомиром Кри-сами. У приміщенні дія-

тимуть аптека, стома-тологічні кабінети,прийматиме пацієнтівлікар невропатолог, дляавтомобілістів ма-газин автозапчастин.Тобто сконцентрованонемало потрібних длялюдей різних закладів.Але краще зайти всере-дину і самому все поба-чити. Тут знайшли місцепраці кілька десятків со-кільничан та мешканцісусідніх сіл.

Розділити радістьвідкриття з господарями

приїхали депутат ВерховноїРади України Богдан Дубне-вич, голови райради Гали-на Гичка, райдержадмініст-рації Ігор Хрунь, депутатиобласної й районної радвідповідно Іван Лабай таМирослав Мельник і ще чи-мало поважних осіб.

- Благослови цей дім ілюдей, які тут працювати-муть, - відправляючи моле-бень, промовляли священи-

ки, - охорони їх життя. Не-хай вони трудяться на Божуславу і людську користь.Всевишній у всьому допо-магатиме.

- Ця споруда свідченняпрацьовитості людей, які їїзвели, - говорив БогданДубневич. - Ми пам’ятаємоцю занедбану територію у

ямах. Пройшло два роки і всезмінилося, ділянка окульту-рена. Створено нові робочімісця. І, звичайно, це додат-кові надходження коштів добюджету. Назвав щасливи-ми людей, які щось прагнутьзробити для села, району.Побажав успішної праці і до-сягати ще більших висот.Залишати і надалі у життідобрі сліди своєї діяльності.

- Приміщення вражає нелише ззовні, а й всередині, -відзначила Галина Гичка. -Все зроблено по-госпо-дарськи. І зведене для лю-

дей. Назвала сім’ю Криси, начолі з батьком МихайломІвановичем, прикладом ум-іння працювати, досягатирезультатів. І позитивом,що у селі збільшиласякількість фірм. Тепер їх ста-ло на одну більше.

- Сокільники молодіють ірозбудовуються, - відзна-чив Ігор Хрунь, - ця двопо-верхова споруда – томупідтвердження, у якій діяти-

Сокільники, Наварійська,2муть різні підприємницькінапрями. Поруч – прекрас-на асфальтівка. І кожен, хтопроїжджатиме, при потребізаїде, огляне, придбає необ-хідний товар. Назвав будів-лю одним з найкращих про-ектів, який втілений на Пус-томитівщині.

Волонтер, депутат рай-

ради Мирослав Мельниквідзначив цю сім’ю як актив-них доброчинців у допомозіукраїнській армії в зоні АТО.Тараса Крису нагородив ор-деном «За волонтерськудіяльність».

Поділився планами робо-ти в цьому приміщенні зас-лужений лікар України, не-вропатолог Ігор Яріш: «На-даватиму людям невро-логічні послуги. Зараз чима-ло звернень щодо захворю-вання на периферичну не-рвову систему, на яку скар-жаться 60-70 відсотків

клієнтів. Це наслідкиінсультів, черепно-мозковихтравм. Надаватиму послу-ги щодо розсіяного склеро-зу, хвороби Паркінсона. Цінедуги довготривалого ліку-вання. Під наглядом, споді-ваюся, вдасться вилікува-ти, поставити на ноги бага-тьох пацієнтів.

Р.СКОЧИЛЯС

Герої не вернулися з Майдану,Їх більше сотні впало там,Бо кожен мав смертельну рану,Ці рани мертві залишили нам.

Їх хоронили з гімном УкраїниІ на руках тіла несли.Стягами їх труни накривали,А їхні душі в небо відійшли.

Прийми їх, Боже, в лоно Авраама,Живих візьми під свій покров,

21 листопада 2013 року – дата, що відкрила нову сторінку в нашій історії.Цього дня, 5 років тому, українці вийшли з мирним протестом на майдан Неза-лежності в Києві, щоб відстояти свої цінності та свободу. Після того буливажкі місяці протистоянь, жорстокі розгони та вбивства мирних громадян.Важкою ціною українці вистояли і перемогли.

З нагоди чергової річниці дня Гідності та Свободи України колективи районної ради тадержадміністрації, структурні підрозділи та прості мешканці райцентру зібрались на поми-нальну панахиду біля пам’ятника «Борцям за волю України».

Місцеві священики разом з громадою помолились за душі героїв Небесної Сотні та усіх,хто поліг, захищаючи цілісність та відстоюючи свої права на свободу.

Голова районної ради Галина Гичка та голова райдержадміністрації Ігор Хрунь урочистопоклали квіти до пам’ятника і схилили голови перд тими, хто віддав своє життя у боротьбі.

- Ми ні на мить не повинні забувати якою ціною нам вдалось відстояти свої права, -говорила Галина Григорівна. – Зараз боротьба триває на східних теренах нашої держави.Там гинуть наші хлопці, бо ворог хоче реваншу. Али ми показали світу, що є сильноюнацією, яка вміє постояти за себе. Наша сила – в єдності. Ми повинні докласти усіх зусиль,аби довести, найперше собі, що смерті наших героїв не були даремними.

На завершення Володимир Тимцьо прочитав авторський вірш «Героям майдану», якийнижче друкуємо.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ

Вистояли і перемогли

Ігор САЛАБАЙ

Бо Україна – це болюча рана,За неї ллється юна кров.

А час століттями минає,І спокій десь в далеких снах.Надію людство у душі плекає,Щоби скінчився цей кровавий шлях.

Пора усім зложити зброюЗболілу землю плугом перейти,Бо рани здатні до загою.І мир для людства зберегти.

Володимир ТИМЦЬО

2СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)ДРУГА СТОРІНКА

ЧИЖИКІВ

Вже п’ять років минуло відтоді, коли у день хрис-тиянського свята Архистратига Михаїла впершезоорганізувався вихід на Майдан студентства, щозібралося відстояти свій демократичний вибір івиявити протистояння тодішньому злочинномурежиму. Визнано, саме у цей період український на-род проявив феномен своєї незламності. Люди ма-сово виїжджали до Києва, всіляко уболівали і коженпо-своєму підтримував Революцію Гідності. Середних було і чимало представників Пустомитівщини,розповіді окремих з них до вашої уваги.

Любомир Янків, ПустомитиНа Майдан разом з однодумцями ми прибули одразу, як

тільки тут почали збиратися студенти. Ще не було дужелюдно. Пам’ятаю, як проходили колоною, несучи величез-ний банер від Пустомитівщини з написом «Ми за Євро-пейське майбутнє». Аби нічого не пропустити і завжди бутиу бойовій готовності, жили безпосередньо тут в наметі,пізніше в хостелі. Цю атмосферу людського запалу і ентуз-іазму неможливо передати словами. У холодні, морозяніночі зігрівало прагнення кращого майбутнього для рідної краї-ни, для своїх дітей. Чи змінився завдяки Революції Гідностінаш суспільний лад? Так, бо не можна сказати, що все зали-шилося, як і було. Як на мене, саме поняття "РеволюціяГідності" означає ментальну зміну, найперше у свідомостілюдей – вона відбулася. З’явився патріотизм, якого до Май-дану не було в широкому загалі суспільства.

Ярослав Кончевич, ЩирецьЯ перевозив усіх добровольців. Їх завжди було дуже

багато. Люди телефонували, домовлялися про запланова-ну поїздку. Ніхто нікого не змушував до цього. Усі самі зголо-шувалися, незважаючи на нестримний холод, намагалисябути учасниками усіх подій і звершень Майдану, не хотілижити за законами тодішньої правлячої системи. Завждивезли і суттєву харчову підмогу, медикаменти і теплий одягй для інших майданівців. Приїхавши сюди, ми зупинилисяза сотню метрів від барикад. Неподалік одразу побачилиІгоря Децика й інших наших краян. Моя автівка була для настимчасовим прихистком протягом усього перебування наголовній площі столиці. На початках виїздів, порівняно ізподальшими поїздками, було ще спокійно, бо пізніше по-трібно було бути дуже обачним, щоб не наразитися на не-безпеку. В певних місцях працювали снайпера. Столиця булау вогні, крові, повсюдно лунали вибухи, силовики оточилимайданівців, підступаючи все ближче і ближче, виводилиБТРи, спрямовували на людей водомети. Як відомо,справжній пік 18-20 лютого 2014 року, у ці дні загинуло 106хлопців, серед яких і чимало наших краян. Події на Майданіплавно перейшли в АТО. На жаль, цей час оповитий вели-ким смутком для моєї родини: саме тоді ворожа куля відібра-ла життя у брата Тараса Кончевича, учасника і медика Май-дану та антитериростичної операції на сході. Та, незважаю-чи на подібні страшні втрати у багатьох українських сім’ях -Майдан дав початок новій генерації нескорених.

Олег Михайлів, ЩирецьПереконаний, що Революція Гідності все ж подарувала

державі нові можливості, які неодмінно використає народна шляху до тих ідеалів, заради яких полягла Небесна Сотнята стояв Майдан. Сьогодні часто чуємо чи вартувало всеце, адже і досі ніхто не покараний за Небесну Сотню . Вар-тувало, бо в результаті буремних подій за зміни неабиякзміцнилася національна свідомість українців, прагненнясвободи об’єднало усіх, сповнило гордістю за наших захис-ників, ніколи не підлягатиме забутю пам'ять про тих, хтовіддав своє життя на Майдані-Героїв Небесної Сотні.

Війна обов’язково закінчиться нашою спільною великоюперемогою!

РеволюціяГідностіЧервоная калинонька,

Червона, червонаВас вітає «Крини-

ченька»,В ній холодна вода…

Такими словами розпочавсвій виступ ансамбль «Кри-ниченька» у селі Чижиків, унеділю 18 листопада. На цедійство прибули поважнігості. Це – голова Пустомит-івської районної ради ГичкаГалина Григорівна та головаПідберізцівської сільської

ради (ОТГ) Коваль Василь Ми-хайлович.

От уже 35 років цей чудо-вий колектив тішить своїмипіснями поціновувачів співо-

чого мистецтва. На початку80-х років ХХ ст. ГаврисьоЛідія Мирославівна, яка натой час була директором На-родного дому у Чижикові,створила фольклорний ан-самбль «Криниченька», якийпочав збирати і виконуватифольклорні пісні, відтворюва-

ти українські обряди та зви-чаї. У 1983 році ансамблю при-своєно звання «народний».

З цього часу дівчата по-чали подорожувати по всій

Україні. Колектив побував утаких містах як Київ, КривийРіг, Новоград-Волинський,Херсон, Хмельницький та вбагатьох інших містечках іселах.

У 2010 році фольклорнийколектив отримав новийстатус. Тепер це – народний

Уже другий рік на Пусто-митівщині з ініціативи район-ної ради і під егідою народно-го депутата України БогданаДубневича серед дитячихмистецьких шкіл проходитьмузично-пісенний фести-валь, присвячений твор-чості наших славетних ком-позиторів. Торік фестиваль"Пісня буде поміж нас" бувприурочений творчості Во-лодимира Івасюка, а цьогороку "Пшеничне перевесло"- Ігоря Білозіра. 18 листопа-да, у переповненому гляда-чами залі районного народ-ного дому, відбувся концертпам’яті великого нашого ма-естро, зорганізований Пусто-митівською школою мис-тецтв.

Розпочалося пісеннедійство з благословенняотця Івана Курильця. Опіслятрадиційним «Ласкаво про-симо» вітали присутніх во-

кально-хореографічний ан-самбль «Панянки» та колек-тив «Оберіг» від найбільшо-го до найменшого учасника,вручивши коровай почеснійгості, очільнику народнихобранців району Галині Гичці,

котра, в свою чергу, щиропривітала учасників концер-ту та передала вітання і відБогдана Дубневича.

Неповторна ведуча феєріїпісні Оксана Бублик-Мотазапросила усіх у чарівнийсвіт музики Ігоря Білозіра, уйого "Мамину світлицю" , демудрі Шевченкові очі і мами-не вишиття, на широкі поля"Зеленого жита", яке своїм"Перевеслом" об'єднало усіху любові до української пісні,котра, як дзвінке джерельце,завжди буде з нами й тіши-тиме душу й серце. Підкрес-лювало світлу ауру Білозі-рової пісні і напрочуд вдалеоздоблення сцени у сяйвімісяця і зір. Бурхливими оп-лесками зустрічали усі живулегенду славної Ватри, їїучасника у 90-х роках і вик-ладача нашої школи мис-тецтв зараз, ВолодимираДуця, котрий потішив неза-бутньою «Від Бога нашапісня». Своєю майстерністювражали і учнівські художніколективи : ансамбль танцюфілії школи у с.Наварія (кері-вник Надія Кондратьєва), во-кальний ансамбль "Панянки" Тетяна АВДОНІНА

Пісенне перевеслоІгоря Білозіра

Марія МАЙКО

(керівник Ірина Шуст-Назар-чук), ансамбль гітаристів(керівник Ігор Тарнавчик),ансамбль української музи-ки (керівник Наталія Фур-ман), дитячий хор (керівникОлена Довга), ансамбль

бандуристів (керівник ЛесяЩепанкевич), ансамбль ду-хових оркестрів (керівникБогдан Григлевич), вокаль-но-інструментальний ан-самбль (керівник Роман Ко-валисько). Струни душі да-рували й прекрасні солістиМаіні Мартіна із піснею «Спо-гад срібної ночі», МарічкаШуст «Розпитаю про любов»,Дмитро Білий «Не сип миласкла», Анастасія Редько во-кально-хореографічна ком-позиція «Батьківське жито».Завершилось свято піснею-молитвою «Многая літ» ВІАвикладачів, солісти ІринаШуст-Назарчук та ОленаДовга.

Пісенне перевесло ватр-івчан в усі роки залишати-меться актуальним, що свої-ми виконаннями засвідчилиорганізатори і учасники, учніта викладачі Пустомитівсь-кої кузні мистецтв. Давно,ставши народними, пісніБілозіра завжди знаходити-муть позитивний відгук вукраїнських душах.

Марія САВІЦЬКА

Ювілей «Криниченьки»

ФЕСТИВАЛЬ ПАМ’ЯТІ

ансамбль народної пісні «Кри-ниченька». Гастролі продов-жуються й далі… За два рокиколектив відвідав фольклор-ний фестиваль «Пісні Опіл-ля» у м. Рогатин, фестиваль«Бойківські фестини», якийпроводиться кожних п’ятьроків у с. Явора Турківськогорайону, фестиваль «ГорбоГо-ри», який проходить поблизусела Хоросно.

1 листопада 2018 рокувони побували на фестивалістрілецької пісні «А ми туюстрілецькую славу збереже-мо!» у м. Івано-Франківську.Є постійними учасникамифестивалю «Повстань, Ук-раїно!» у м. Винники.

За час творчої кар’єри у«Криниченьки» змінилося чо-тири керівники, це: Сиса Бог-дан Іванович, Богач МихайлоМихайлович, Кука Іван Мико-лайович і Савіцький БогданСтепанович. До слова, БогданСтепанович прийшов на робо-ту молодим двадцятирічнимхлопчиною, і от уже 18 років єкерівником і творчим натхнен-ником цього ансамблю.

Культура – це те середо-вище, в якому проходитьнаше життя. Люди, які прово-дять велику частину свогожиття в культурному сере-довищі формуються, як яск-рава, чиста і самобутня осо-бистість.

СПОГАДИ ОЧЕВИДЦІВ

СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)3 ПАМ’ЯТАЄМО

Голодомор 1932-1933 рр. -справжній геноцид українсько-го народу, і про це не потрібнозабувати. Адже масове фізич-не знищення мирних людейбуло свідомим терористич-ним актом радянської пол-ітичної системи.

Сьогодні Україна ще й досі пе-реживає певний «комплекс жерт-ви», як нація, яку намагалися зни-щити. Недовіра до влади, низькасамооцінка, невпевненість у май-бутньому – це все риси постгено-цидного суспільства. Голодоморзавдав страшної психологічноїтравми, як окремим людям, так івсій українській спільноті. Томуєдиним способом подолати йогонаслідки є освідомлення і переос-мислення національної пам’яті.Суспільство розпочне успішнорозвиватися лише тоді, коли прий-ме свою історію такою, як вона є.

Відомо, що перш ніж лікуватилюдину, лікарю необхідно постави-ти їй діагноз, тобто діагностуватипевну хворобу. Втім соціальнийдіагноз українців уже відомий. Сво-го часу це зробив американськийта український історик, дослідникГолодомору 1932–1933 рр. ДжеймсМейс. Він переконав, що сучаснеукраїнське суспільство – постге-ноцидне. Власне, виникає наступ-на проблема: відмовляючись виз-нати власну хворобу, ми не має-

Способи подоланняпостгеноцидності

українського суспільства

На думку більшості істо-риків, причиною виникнен-ня в Україні та інших части-нах СРСР голоду 1932-33років стала примусова ірепресивна для селян пол-ітика хлібозаготівлі, яку про-вадила комуністична влада.

Від голоду в Україні,відомого як Голодомор,померло, за уточненимиданими, від 3 до 5мільйона людей.Кількість жертв у всьо-му Союзі оцінюють досеми мільйонів.

Понад 20 країн визналиголод в Україні 1932-33 рр.геноцидом української нації.Однак це питання досі вик-ликає запеклі дискусії середісториків та політиків.

1. Геноцид2006 року Верховна Рада

офіційно визнала Голодомор1932-33 років геноцидом ук-раїнського народу. За зако-ном, публічне запереченняГолодомору вважаєтьсяпротиправним, але покаран-

взялися і за інші продуктитривалого зберігання.

Федір Коваленко з селаЛютенька Гадяцького райо-ну на Полтавщині розпові-дав: "У листопаді і грудні1932 року забрали все зер-но, картоплю, все забрали,навіть квасолю, і все те, щобуло на горищі. Такі дрібнібули сушені груші, яблука,вишні – все забрали".

8. Закон "про п’ять ко-лосків"

У серпні 1932 року підприводом того, що розкула-чені селяни та "інші антисо-ціальні елементи" розкрада-ють вантажі з товарнихпоїздів та колгоспне і коо-перативне майно, Сталінзапропонував новий репре-сивний закон про охоронудержавного майна.

Закон передбачав затакі порушення розстріл зконфіскацією майна, а за по-м'якшкуючих обставин – 10років ув'язнення. Засудженіне підлягали амністії.

За каральним докумен-том закріпилася народнаназва "закон про п’ять ко-лосків", оскільки винним урозкраданні державногомайна фактично був кожен,хто без дозволу зібрав наколгоспному полі кілька ко-лосків пшениці.

За перший рік дії новогозакону за ним засудили 150000 осіб. Закон діяв до 1947року, однак пік його засто-сування припав саме на1932-33 рр.

9. Чорні дошкиУ 1920-30-х роках газе-

ти регулярно публікувалисписки районів, сіл, кол-госпів, підприємств чинавіть окремих осіб, які невиконували планів із за-готівлі продовольства.

На боржників, які потра-пили на ці "чорні дошки" (напротивагу до "червоних до-щок" – списків пошани), на-кладали різноманітні штра-фи і санкції, аж до прямих

Голодомор: факти, які варто знатиня за такі дії не уточ-нюється.

Однак серед істо-риків та політиківнемає єдиної думкищодо того, чи можнавважати Голодомор ге-ноцидом у юридичномузначенні цього слова,закріпленому в Кон-венції ООН про запобі-гання злочину геноци-ду і покарання за ньо-го.

При цьому "батькоКонвенції про геноцид",доктор РафаельЛемкін, який власне івигадав цей термін, у1953 році сказав, що"винищення українськоїнації" - це "класичнийприклад геноциду".

2. Кількість жертвЦе число вираховують,

порівнюючи смертність уохоплених голодом регіонахз нормальним рівнем смер-тності.

Через брак достовірнихдемографічних даних тогоперіоду чисельність втратсеред українців оцінюютьдуже по-різному: від 3 до7,5 і навіть 10 млн.

Однак більшість фахівцівнині сходяться на думці, щопрямих жертв Голоду булоблизько 5 млн.

3. Географія голодуУ 1932-33 роках масо-

вий голод був також на По-волжі і Кубані (де жило ба-гато етнічних українців), уБілорусі, на ПівденномуУралі, в Західному Сибіру іКазахстані.

Найбільше українців заги-нули у сучасних Хар-ківській, Київській, Пол-тавській, Сумській, Чер-каській, Дніпропетровській,Житомирській, Вінницькій,

Чернігівській, Одеській об-ластях та в Молдові, якатоді була складом УРСР.

Близько 81% загиблихвід голоду в Україні були ук-раїнцями, 4,5% - росіянами,1,4% - євреями та 1,1% -поляками. Серед жертвбуло також багато білорусів,болгар та угорців.

4. Де не було Голодо-мору?

За даними СтаніславаКульчицького, восени 1932року в Україні було майже25 000 колгоспів, яким вла-да висунула завищені пла-ни хлібозаготівлі.

Попри це, 1500 колек-тивних господарств зуміливиконати ці плани і не по-трапили під каральні санкції,тому смертельного голодуна їхніх територіях не було.

5. Дюранті і перша згад-ка в пресі

Першим про голод вСРСР повідомив англійсь-кий журналіст МалкольмМаґерідж у грудні 1933 року,пише дослідник СтаніславКульчицький. У трьох стат-тях в газеті «ManchesterGuardian» журналіст опи-сав свої гнітючі враженнявід поїздок Україною та Ку-банню, розповівши про го-лод серед селян.

Маґерідж засвідчив ма-сову загибель селян, однакне назвав конкретнихцифр.

Після першої його статтірадянська влада заборони-ла іноземним журналістамїздити по вражених голо-дом територіях країни.

У березні сенсаційнівідкриття Маґеріджа спро-бував заперечити корес-пондент "Нью-Йорк Таймс"у Москві Волтер Дюранті.Його замітка називалася:

"Росіяни голодують, але невмирають від голоду".

Дюранті відомий такожтим, що єдиний з іноземнихжурналістів взяв інтерв’ю вЙосипа Сталіна та отримавПулітцерівську премію засвою діяльність.

6. Офіційне визнанняСаме слово "Голодомор"

вперше з'явилося в друко-ваних працях українськихемігрантів у Канаді та СШАв 1978 році. У СРСР на тойчас історикам дозволялилише говорити про "труд-нощі з продовольством",але не про голод.

Із вуст партійного висо-копосадовця слово "Голодо-мор" вперше прозвучало вгрудні 1987 року. Тоді першийсекретар ЦК КПРС Володи-мир Шербицький, виступа-ючи на урочистостях з на-годи 70-ліття УРСР, визнавфакт голоду 1932-33 рр.

Коли про цю тему поча-ли дискутувати дедалівідвертіше, у 1990 році ЦККомпартії України дозволивпублікацію книжки "Голод1932-1933 рр. в Україні: очи-ма істориків, мовою доку-ментів".

7. Натуральні штрафиУ селян, які не вкладали-

ся в плани хлібозаготівель іборгували державі зерно,конфісковували будь-якеінше продовольство. Вононе зараховувалося як спла-та боргу і було лише караль-ним заходом. Політика на-туральних штрафів малазмусити селян здати дер-жаві начебто приховане віднеї зерно, якого насправдіне було.

Спочатку каральниморганам дозволяли відбира-ти лише м'ясо, сало і кар-топлю, однак згодом вони

репресій проти цілих трудо-вих колективів.

У роки голоду потрап-ляння села на "чорну дош-ку" означало вирок його жи-телям.

10. КанібалізмСвідки Голодомору роз-

повідають про випадки,коли доведені до відчаю се-ляни їли тіла своїх чи сусі-дських померлих дітей.

"Цей канібалізм сягнувмежі, коли радянськийуряд… почав друкуватиплакати з такою пересто-рогою: "Їсти власних дітей– це варварство", - пишутьугорські дослідники АґнесВарді та Стівен Варді з Дю-кейнського університету.

За деякими даними, заканібалізм під час Голодомо-ру засудили понад 2500 лю-дей.

мо змоги її вилікувати. Українці неможуть дозволити собі і світу за-бути про Голодомор. Це сторінканашої історії, її просто так не вида-лити. Ми повинні про неї пам’ята-ли, і не втомлюватися передава-ти наступним поколінням. Не вар-то заперечувати, боятися власноїісторії, треба вивчати її, згадува-ти й осмислювати. Потрібно чес-но говорити про те, що насправдівідбулося в нашій країні, а особли-во – до яких наслідків це призве-ло. Для того, щоб подібна трагедіяніколи та ніде не повторювалася,українські історики мусять продов-жувати вивчати причини та на-слідки Великого Голоду. Журналі-сти повинні розповідати правдупро Голодомор, письменники —писати книжки, режисери — зніма-ти кіно про націю, яку спочаткухотіли знищити фізично, а потім —стерти її пам’ять.

Звісно, щоб подолати страх,потрібно виговоритися. Нарешті,українське суспільство має мож-ливість «виплакати своє горе».Розповідаючи всю правду про Го-лодомор, встановлюючи назвинаселених пунктів, називаючи по-іменно жертви, українці роблятькрок до очищення. Ми відновлює-мо свою волю до життя, починає-мо лікувати постгеноцидний син-дром як хворобу, а не приховува-ти її. Кульмінацією такого суспіль-

ного усвідомлення нашої трагедіїстала вже традиційна всеукраї-нська акція «Запали свічку», запо-чаткована Джеймсом Мейсом у2003 році, коли з власної ініціативитисячі українців у різних містахвшанували пам’ять своїх предків.Але згадувати про Голодомор по-трібно завжди, а не тільки у Деньпам’яті.

Отже, під час Голодомору 1932–1933 рр. українська нація зазналавеликих наслідків – демографічних,психологічних та моральних. Цетравма, яку не лікували, а навпа-ки просто намагалися видалити,витіснити та піддати забуттю.Тому сьогодні наше головне зав-дання – усвідомити свій травма-тичний стан з усіма його симпто-мами та наслідками, і прийнятийого. Важливо зрозуміти, що нерозв’язавши цього завдання, ми незможемо подолати «постгено-цидність» нашого суспільства,про яку писав Джеймс Мейс. Аджеперебороти важке минуле шляхомзабуття – неможливо. Заперечу-ючи проблему, ми просто втра-чаємо шанс на її вирішення.

Ірина НОВОСТАВСЬКА,студенка факультету

журналістики ЛНУ ім.ІванаФранка

ПІК ГОЛОДУ – ЧЕРВЕНЬ 1933р.Знищено українців 10 млн.63тис.*

28000 – щодоби1168 – щогодини20 – щохвилини

Для порівняння сучасне населення Данії –5,2млн., Австрії – 8 млн., Бельгії - 10 млн.

ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ ЗНИКЛАЦІЛА ЄВРОПЕЙСЬКА КРАЇНА…

НАША КРАЇНА…Вимирали селами, першими – діти. Так радянсь-

ка влада вбивала українське село – незалежне,працьовите, заможне…, аби перетворити на слух-няне «радянське село» - без традицій, мови, куль-тури. На землі померлих селян привозили нових змосковщини…

Висновки Спеціальної комісії Конгресу США зпитань дослідження Голодомору 1932-33 років в Ук-раїні. 19 квітня 1988 р.: «Сталін та його оточенняздійснили геноцид проти українців».

«Російська агресія проти нас – це продов-ження іншими методами тієї самої політикина знищення України, яку Москва впроваджу-вала в тридцяті роки минулого століття.Геть від Москви».

Президент України Петро Порошенко.

*3 млн 941тис. - постанова апеляційного суду м.Києва у кримі-нальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933роках.

*6 млн 122тис. - ненароджені за даними слідства СБУ

- Мамо! – просило дитя,- Дай мені хлібчика трішки,Юне всихало життя,Мов соломиночки ніжки.Ручки зависли малі,Наче сухі мотузочки,Гнула біда до земліМатір охлялу і дочку.Їсти просило село,Хліб же у нього забрали,Горе в шкірянках прийшло,Діти з батьками вмирали.Все відібрали кати.Смерть заглядала у вікна,Сумно стояли хати,Наче скорбота довічна.Мамо! Невже я помру,Я ж хочу жити ще мамо,В тебе мене заберутьІ закопають у яму.Гей, Україно моя!Всіх не задавиш осібно,Жертви ж у чергах стоять,Їх пом’янути потрібно...

Г О Л О Д

Павло КОНОНЧУК,Сокільники

4СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)СВЯТО ПРАЦІВНИКІВ СЕЛА

Надзвичайно цікаво, звеликою кількістю лю-дей проходило відзна-чення Дня працівникасільського господар-ства у Пустомитах.Зібрались майже всіфермери району. Кожен зних привіз свої фірмовіпродукти, щоб не лишепродати, а й пригости-ти колег, відвідувачів.На заході панувала чудо-ва, дружня атмосфера.

- Цьогоріч вирішили про-вести хліборобське свято урайцентрі, - розповідав на-чальник агропромисловогорозвитку Ігор Либик, - намайданчику, що поруч із ма-газином «Горбогори», якийстворений і підтримуєтьсяфермерами. Сподіваюсь,буде зручно всім. А на орган-ізованому ярмарку кожензможе придбати екологічночисту місцеву продукцію.

Розпочалась подія із при-вітань. Перший заступникголови райдержадміністрації

Павло Городечний поздоро-вив хліборобів з професій-ним святом. Бажав успіш-ної праці, досягнень, назвавроботу трударів полів важ-кою, відповідальною і корис-ною. Грамотою нагородивголову ПАТ «Винниківська»Петра Удуда.

Надзвичайно зайнятимбув керуючий ФГ «Наго-рянське» Юрій Проць.

Вправно орудував ножем,нарізаючи м’ясо, цибулю,помідори. І все це кидав увеликий чан, під яким горіввогонь.

- Люблю не лише працю-вати на землі, до чого при-вчений з дитинства, - гово-рив Юрій Михайлович. - Тяг-не ще й щось смачне приго-тувати на вогні, особливона природі. Настрою до та-кого хобі додає й те, що цейхліборобський рік успішнозавершили. Все своєчаснозібрали, зорали, посіяли.

- Ви тримаєте ще йживність?

- Це вже особисте моєзахоплення. Займаюсь роз-веденням кролів. Утримуюпороду новозеландську білута німецького строкача.Вони стійкі для розведення,добре плодяться, але й по-требують належної вакци-нації. Дотримуюсь відповід-них стандартів, майже нехворіють.

- Юрію, вперше бачу,як виконуєте функцію

кухаря?- Готую узбецьку народ-

ну справу димляма, на ос-нові баранячого м’яса. Пе-реконаний, усім має сподо-батися. Це ексклюзив. Сма-колик презентую до дняпрацівників сільськогого гос-подарства та гостям, які нанього завітали.

- Хто запропонував

вам його зготувати?- Це моя ідея. Колеги-

хлібороби мене підтримали,адже хотіли посмакуватичогось незвичайного і смач-ного.

- Де навчились готу-вати цю страву?

- Був кухарем в армії. Зімною служили солдати зУзбекистану і Таджикистану.Від них і перейняв цей ре-цепт.

- Якими ще смаколика-ми сьогодні здивуєтевідвідувачів?

- Насамперед, перекона-ний, всім має сподобатисьгречка із качиним м’ясом. Цевсе продукти наших фер-мерів. А ось голова ФГ «Ма-линівка» Петро Вовк хотіввсіх здивувати шашликом,запеченим на ронделі.

Почувши цю новину,підходимо до Петра Андрій-овича, який весь поринув уприготування цієї страви.

- Рецепт почерпнув відстарожилів Малинівки. Оск-ільки їхні хати знаходились

поруч із лісами, вони булидобрими мисливцями. Авполювавши звірину, пробу-вали різні методи смажен-ня м’яса, - ділився ПетроВовк. – І приготовленийшашлик на ронделі багать-ом припав до смаку. Мені та-кож це до вподоби.

Радісно виглядав, багатожартуючи, досвідчений гос-

подарник з Поршни Ігор Ман-дзюк. - Загалом 2018 рокомзалишаюсь задоволеним, -каже Ігор Євгенович. - Зібра-ли добрий врожай зерно-вих. Сприятлива для цьогобула і погода. На нашому боцібула і Божа ласка. Своєчас-но провели і посівну. Нео-дноразово бував у полі. За-доволений паростками ози-мини. Додає натхнення уроботі й підтримка держави.Пригнічує лише те, що непо-

ганий урожай гречки, а по-пит на неї низький. Та це невибиває із колії.

А ось Олег Габуда, дирек-тор рибного господарства«Карпатський водограй», нелише займався продажемкоропів, товстолобиків, зап-ропонував посмакуватисмажених дарів зі ставків.

- Маємо непоганий виловриби. За весняно-літній пе-ріод вона підросла, набралавагу. В основному реалізує-мо живність, якій по кілог-раму і більше . Покупці із за-доволенням її купують. Те-пер ще почали вирощуватищуку, судака, на яких має-мо підвищений попит.

- Виникають пробле-ми у роботі?

- Виробничих немає. Абраконьєрство - наше зло,яке важко побороти.

Позитивно відгукнувсяпро 2018 рік, керівник ФГ«Захід-Агро» Роман Гуль.

- Непогано вродили, яккажуть у народі, жито, пше-ниця і всяка пашниця. Богагнівити не можна. Повністюзасіяли поля озиминою.

Відповідав на запитання,

Хлібороби зустрілись у Пустомитахдавав поради Антон Мільче-вич, голова ФГ «Радвань-Нова», учасник бойових дійв зоні АТО.

- Настрій чудовий, хочароботи багато. Проблемиякщо виникають, намагає-мось оперативно вирішува-ти. Поступово набираєобертів кластер «Горбого-ри», вливаються нові ак-тивні люди. Це основнийпоказник успіху цього проек-ту. Зараз на його реалізацію

поступили кошти, на які пла-нуємо закупити техніку. Од-ночасно розробляємо мар-шрути для туристів. Перед-бачуємо навіть кінні прогу-лянки. «Горбогори» сталимайбутнім не лише для Пус-томитівщини, дзвонять зінших областей України,щоб приїхати до нас, перей-няти досвід і собі щось под-ібне впроваджувати.

Роман СКОЧИЛЯС

Шануймо працю хліборобаКоли береш до рук хлібинуВ ранковий час чи на обід,Згадай, мій друже, на хвилинуЩо ти довічний хлібоїд.Що хліб – дарунок неба й Бога,У ньому праця і душаІ що життя твоє без ньогоНе варте мідного гроша.

Хліб-сіль, як доля для людини,Її багатство і добро,Гордиться хлібом УкраїнаШанує весь його народ.Хай квітнуть сонячні гектари,Й росте дорідний в полі сніп,Співаєш славу хліборобам,Які дають державі хліб.

Павло КОНОНЧУК, Сокільники

Гордиться хлібом Україна

СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)5 ДОСЯГНЕННЯ НАШИХ КРАЯН

Чи багато ви досяг-ли у 15 років? Свідоцт-во з відзнакою, перемо-га у творчих конкурсахчи вступ до коледжу –не рахується. А як щодо5 місця у світі або 2 уЄвропі серед веслу-вальників, Олімпіади віншій країні, більшетого, на іншому конти-ненті!?

Саме про такідосягнення нам роз-повість спортсмен зМалечкович, учасникЮнацьких ОлімпійськихІгор 2018 у Буенос-Айресі Тарас Кузик,який зупинився за 0,8секунди від бронзи увеслувальному слаломі.

Як розповідає наш герой,все розпочалось з рідноїНаварії. Мабуть дивно, житипоблизу веслувальної роди-ни і не бути її частинкою.Тому, завдяки батьку, у 7років разом з друзями прий-шов у веслярську школу.Малий Тарас одразу показавгідні здібності, проте одногоразу перекинувся з човна,добряче наковтавшисьводи. Після цього хлопчинаналякався, навіть припинивтренування на рік часу. Про-те вдома йому не сиділось.З новими силами він перемігстихію. Наздогнавши усіхсвоїх товаришів, поступововідходячи, щораз далі, наводу та продовжуючи тре-нування у ДЮСШ №3.

Опісля розпочались зма-гання: Чемпіонат України у12 років, хоча змагався зсуперниками на 2 роки стар-шими від нього. Упродовждвох років перемагав на усіхдистанціях в одиночних зап-ливах. Цього року також«розгромив» суперників,завоювавши золото на дис-танції на 500 і 200 м у Ко-велі.

Усю зиму та весну юнийспортсмен готувався до

кваліфікації, яку можна булоздобути у Барселоні. Мар-ними важкі старання Тара-са не були, адже впевненозавоював путівку наЮнацькі Олімпійські Ігри(змагання вперше відбу-лись за межами Азії). Ка-ноїст виявився 16-м успринті та 9-м у слаломі, щогарантувало йому 5 місце всвітовому рейтингу та дру-гу позицію серед європейців(квота для Європи – 6 місць).

Після омріяної кваліфі-кації на Тараса чекали вис-нажливі тренування, частозмінював спортивні бази. Закороткий час побував уКременчуці, Горішних Плав-нях, Ковелі, на чемпіонатахУкраїни та Західної України,здобувши у трьох дистанці-ях – перші місця. Відвідав ісусідню Польщу, а самемісто Познань, де активнозаймався підготовкою доОлімпіади.

Опісля цих поїздокспортивний табір зосере-дився у столиці України. Тре-нування проводились 6разів на тиждень. Вже уКиєві, за сприяннямМіністерства молоді таспорту України та Націо-нального олімпійського ком-ітету України, спортсменамвидали комплекти форм таготували документацію доважливої подорожі. Найбіль-шу підтримку друга, настав-ника, спортсмена каноїст

отримував від тренераСабліна Дмитра Анатолійо-вича та куратора МельникЮлії Валеріївни. Саме цілюди були колосальноюопорою для юнака, займа-лись організаційними тафінансовими питаннями.

І так Південна Америка…Аргентина… Буенос-Ай-рес…

«Ми мали кілька пере-льотів, зупинялись в Євро-пейських країнах, очікуючи

наступного рейсу. В аеро-порту нас одразу зустріливолонтери, навіть був пол-іцейський супровід до олім-пійського селища. Трохиважко було адаптуватись,адже різниця у 6 годин да-валась взнаки. Після трену-вань дуже хотілось спати.Перевіряли й нас на допінг,проте особисто я його непроходив.

Стосовно умов, то у Бар-селоні був набагато вищий,професійніший рівень. Цестосувалось проживання,харчування, умов для тре-нування. Проте й Аргенти-на нас приймала досить го-стинно. Одразу знайшов то-варишів з Казахстану,Латвії, Литви, Словенії… За20 днів перебуваннявідвідали популярні турис-тичні місця: зоопарк, малиподорож на паромі, прогу-лянки містом. Досить емо-ційним моментом булазустріч з нашою діаспорою,

особливо, коли мене впізна-ли львів’яни, які давно жи-вуть за межами України.Приємно було зустріти, нібитаких чужих, проте такихрідних людей за тисячі кіло-метрів».

- Як можеш прокомен-тувати свій результатна Олімпіаді?

- Звісно, що прикро, аджедо бронзи було так близько.Смішно, але напевно доля умене така: завжди змагаюсь

Олімпійське майбутнє України

зі старшими, адже різниця увіці з іншими олімпійцямистановила один рік. Спорт-смен, який здобув бронзу,підійшов до мене, потиснувруку та сказав, що мав гідно-го суперника. Гадаю, що по-казав добрий результат,проте обіцяю, що з рокаминеодмінно реабілітуюсь наінших змаганнях.

Повернувшись з Юнаць-ких Олімпійських Ігор, ТарасКузик часто навідується урідну ДЮСШ №3, активнодопомагає проводити тре-нування, зокрема й своїмнаставникам Роману Мищи-шину та Олегу Тимчію. По-вернувся й до навчальногозакладу - Наварійської за-гальноосвітньої школи І-ІІІ ст.– гімназії, де навчається у10 класі. Варто відмітити,що педагогічний колективтакож активно підтримувавсвого учня, на чолі з дирек-тором Ольгою Кметик-По-дубінською та заступникомОлегом Пташинським. Засловами Тараса, він відчу-вав підтримку одноклас-ників, молодших школярів,дуже вдячний за лояльнеставлення до нього усімвчителям.

Окрім цього, велику по-дяку юнак складає батькам,які, як ніхто інший, вірили тамотивували його у цих пер-ших, світового значення,змаганнях.

Зараз Тарас Кузик не роз-слабляється, активно го-тується до «водних по-єдинків» у іншій віковій групі– юніорів. «Попереду ще такбагато, Україна, Європа,Світ. Вірю, що це лише вда-лий початок моєї спортив-ної кар’єри. Моя ціль – олім-пійське золото, проте вжена дорослих змаганнях»(Авт.- Сміється).

По завершенні розмови,цікавлюсь у Тараса, якийфах хоче освоїти у майбут-ньому – з відповіддю зава-гався, проте подумує надекономікою чи юриспруден-цією, не забуваючи, звісно,про каное. Я у свою чергу,бажаю каноїсту сили волі тадуху, міцного спортивногоздоров’я та незламної на-снаги. Не зупиняйся на до-сягнутому, рухайся лише доперемоги і все у тебе неод-мінно вдасться!

Марія САЛАГАЙ

У Києві відбулись змагання на Кубок України з кікбоксин-гу. У поєдинку взяли участь вихованців ДЮСШ «Надія»Мицько Максим та Капаціла Соломія.

Максим у ваговій категорії до 58 кг впевнено здолавтрьох суперників, завоювавши Кубок. (Розділ К-1 середюнаків старшого віку).

Соломія виступила у ваговій категорії до 64 кг і здобулаІІ місце, поступившись у фіналі київлянці.

Керівництво ДЮСШ «Надія» висловлює щиру подякуПустомитівській райраді та ГО «Вектор розвитку єдино-борств» за постійну підтримку спортсменів.

Переможець КубкаУкраїни -

Максим Мицько

Вперше переможцем прем’єр ліги Львівщини стала рай-онна команда «Юність» із Верхньої Білки. Завдяки «золото-му голу», який забили на останніх хвилинах матчу у ворота«Мостиськ», земляки здобули перемогу, випередивши наодне очко представників Миколаївського району - «Дем-ню».

Ще раз вітаємо футболістів з перемогою, бажаємо но-вих звершень та нових перемог на спортивному шляху!

Вітаємо чемпіонів!

КІКБОКСИНГ

ФУТБОЛ

Олег ГАНУЩАК

КАНОЇСТ З МАЛЕЧКОВИЧ

Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулюваннямістобудівної діяльності» та Постанови Кабінету міністрівУкраїни «Про затвердження Порядку проведення громадсь-ких слухань щодо врахування громадських інтересів під часрозроблення проектів містобудівної документації на місцево-му рівні» від 25 травня 2011 р. №555 та з метою забезпечен-ня врахування громадських інтересів під час розробленняпроектів містобудівної документації, Миколаївська СР по-відомляє про початок громадських слухань таких робіт:

«Детального плану території розташування індивідуаль-ної житлової забудови с. Гаї Пустомитівського районуЛьвівської області» (гр. Дубей Ф.І.);

«Детального плану території щодо розміщення індивіду-альної житлової забудови з подальшим відведенням земель-ної ділянки у власність для ведення ОЖБ із земель житловоїта громадської забудови, орієнтовною площею 0,18 га в с. ГаїПустомитівського району Львівської області» (гр. Басса Я.В.);

«Детального плану території розташування індивідуаль-ної житлової забудови с. Гаї по вул.. Бандери Степана Пусто-митівського району Львівської області» (гр. Конечна І.В.);

Детального плану щодо розміщення індивідуальної жит-лової забудови з подальшим відведенням земельної ділянкиу власність для ведення ОЖБ с. Миколаїв, за шкільною ділян-кою Пустомитівського району Львівської області» (гр. Квас-ниця М.В.);

«Детального плану території розташування індивідуаль-ної житлової забудови с. Підсоснів Пустомитівського районуЛьвівської області» (гр. Сорушев В.Я.);

Замовник: Миколаївська сільська рада, Розробник: ФОПЛопушанський М. Р. Проект доступний для ознайомлення вприміщенні сільської ради з 26 листопада 2018 року по 5грудня 2018 року пн-пт з 10-00 по 17-00. Строк подання про-позицій – 10 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Пропозиції та зауваження громадськості мають бути об-ґрунтовані, а також містити посилання на положення відпо-відних законодавчих та інших нормативно-правових актів,державних стандартів, норм і правил.

М. ТОРАК, директор ДЮСШ «Надія»

6СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)НАША ІСТОРІЯ

Невпинний плин часу зкожним роком віддаляє насвід того драматичного дня 2листопада (за Юліанськимкалендарем) 1708 року, колипід ударами московськихшабель загинула славнагетьманська столиця — Ба-турин.

Із кожним роком ми стає-мо все далі від тих великихта трагічних подій, алепам’ять наша жива, а це оз-начає, що оборонці Батури-на перемогли!

Передісторія цих подійтака. 1700 року очолюванеПетром I Московське цар-ство розпочало черговийетап своєї експансії, цього

разу в напрямку ПівнічноїЄвропи, вступивши у Вели-ку Північну війну, в якій го-ловним супротивником Росіїбуло Шведське королівство.

Лише у російських та ра-дянських підручниках цявійна була для Росії оборон-ною й зводилась фактичнотільки до будівництва на«звільнених» землях Санкт-Петербурга та Полтавськоїбитви.

Насправді ж абсолютнобільша частина цієї війнипройшла в Європі — у При-балтиці, Речі Посполитій танавіть німецьких землях —Саксонії, Померанії, Меклен-бурзі.

Перший етап війни склав-ся для царя вельми невда-ло, московське військо раз-по-раз зазнавало поразоквід шведського короля. І

тому Петро I вдався до так-тики випаленої землі. ВЄвропі він поводив себе яксправжній господар, зали-шаючи шведів, а разом ізними і місцеве населення,без їжі, житла та фуражу.

До літа 1708 рокушведському королю КарлуXII нарешті вдалося витісни-ти Петра I із ЦентральноїЄвропи, а далі його шляхпролягав на Москву.

Та Петро I продовжуєвикористовувати свою так-тику, і Карл XII, який протис-тавив цій тактиці царя ши-рокий маневр, змушенийповернути до України.

У жовтні 1708 рокушведська арміявступає на терито-рію Української ко-зацької держави, авід царя українсь-ким урядовцям ле-тять накази нищитисвоє майно і відсту-пати разом із рос-ійським військом:«Не точию хлеб илифураж, но и строе-ние жгите, дабы подсей холодной часнеприятель не имелничего себе выгод-но», «Все пред не-приятелем жечь, нещаде отнють ниче-во!»

Перед шведамина українські землізаходить московсь-ке військо. «Источ-

ники питьевой воды приво-дились в негодность (разру-шены, закопаны, забросаныпадалью), угонялся скот,выжигались плодоносныесады и поля с неубраннымипосевами» — так російсь-кий історик не без схвален-ня описує дії московськихвояків в Україні. Перемога,на його думку, дорожча.

Виграшно для Росії: її мо-лодий та енергійний царвходить в історію як видат-ний переможець, а країнаотримує порти на Балтиці.Та до чого тут Україна? Чомуза амбіції російського царяукраїнський народ має пла-тити кров’ю, сльозами істражданнями своїх дітей?

Для гетьмана Мазепивибір був очевидним —треба рятувати свою краї-ну. Виходячи з інтересів ук-

раїнського народу, гетьманпереходить на бік шведів. Іце надзвичайно розлютилоцаря, бо такий крок гетьма-на просто не вкладався вйого картину світу.

Війна без визнанняфакту війни

На наступний же деньпісля того, як Петру I сталовідомо про союзницькі діїІвана Мазепи, розпочаласякампанія шаленої пропаган-ди з метою демонізації геть-мана та дискредитації йоговчинку.

Але серед людей, якіуважніше придивлялись допостаті гетьмана, завждибуло розуміння його дій,навіть серед росіян. Наприк-лад, відомий декабрист Кон-дратій Рилєєв щиро вклав вуста Мазепи такі слова:

«И Пётр и я — мы обаправы;

Как он, и я живу для сла-вы.

Для пользы родинымоей...»

Утім ідеологічні битвирозгорнуться пізніше, а напочатку листопада 1708року більше важила зброя.За наказом царя ОлександрМеншиков із двадцятьматисячами вояків підійшов доБатурина.

Російські автори у прита-манному їм стилі тепер ка-жуть про ті події так: «Дляэтой операции был выделенспециальный мобильныйотряд, который двинулся кБатурину форсированныммаршем с задачей убедитьгарнизон сдаться» (!). А 20-тисячна чисельність корпу-су, мабуть, мала сприяти«переконливості» царськогогенерала.

Як це не смішно, алепідійшовши до Батурина,Меншиков справді почав нез силового варіанта дій, а з«замилювання очей» йогооборонцям. Річ у тім, щовідкритого розриву між ца-рем та гетьманом не було йобидві сторони якийсь часробили вигляд, що нічого несталося, що протистоянняміж ними немає. Тобто і тоді,310 років тому, йшла війнабез визнання факту війни зобох боків.

Уже знаючи напевне проперехід Мазепи на бікшведського короля, мос-

ковські урядовці звертали-ся до керівників оборониБатурина з такими пропози-ціями: «указал великий го-сударь во оной замок [Ба-турин] для лутчаго отпорунеприятелю в тот гарнизонприбавить к малороссийс-ким ратным людям полк ве-ликороссийской пехоты. Итого ради надлежит госпо-дину полковнику Чечелю втот замок немедленно ве-ликороссийских людей впу-стить».

Керівники оборони Бату-рина відмовилися від такихпропозицій у тому ж стилі,пославшись на відсутністьудома батька-гетьмана.

Тоді Меншиков висунувпрямий ультиматум здатийому фортецю.

Отримавши відмову, вінпочав штурм Батурина.Приблизно півтори добипродовжувались бої настінах. Оборонцям геть-манської столиці вдалосявідбити всі атаки. Росіянимали не багато часу, бо геть-ман разом зі шведським ко-ролем уже наближався доміста. Врешті, Меншиковвимушений був навітьвідступити на протилежнийберег Сейму. Тоді здавалось,що Батурин вистояв.

Але так здавалося лишеодну ніч, адже знайшовсязрадник. Ним став один ізкерівників оборони — наказ-ний прилуцький полковникІван Ніс. Він уже навздогінвідступаючому Меншиковувідправив одного зі своїхпідлеглих на прізвище Соло-маха.

Той повернув Меншико-ва, вказавши йому на по-таємний хід. Зрадником був

не один Ніс, він мавспільників, які за наступнуніч, «прикривши» десантменшиковців до фортеці,дали йому можливість на-копичити вже в серединіміста серйозний плацдарм.

Наступного ранку, ще за-темна, Меншиков завдавудару з двох боків — зсере-дини та ще з трьох напрямківна стінах. Зрозуміло, що цебуло надто неочікувано ташвидко перетворило оборо-ну на різню.

За оцінками сучаснихісториків, тоді в Батуринібуло вбито від десяти дочотирнадцяти тисяч людей.Росіяни нищили всіх підряд,у тому числі жінок і дітей, цебула справді показова ка-ральна акція з метою заля-кати Україну.

В українських церквахспівали «за царя»...Звірячу жорстокість

Москва ефективно поєдну-вала з «промиванняммізків». І головним соратни-ком царського режиму вцьому була церква. «Тлет-ворное влияние» Московсь-кої церкви стало однією зголовних причин поразкивиступу гетьмана Мазепи,адже в церквах співали «зацаря».

Треба підкреслити, щоп’ятдесят років, які пройш-ли від Хмельницького доМазепи, Москва не сиділа вцерковних справах склавшируки, в результаті чого цер-ква в Україні перетворила-ся на слухняний інструментцарського впливу.

Адже якщо після Переяс-лавської Ради 1654 року жо-ден (!) український священикне погодився присягнути на

ЩОБ ПАМ’ЯТАЛИ

Батурин переміг!

вірність царю, то в 1708 роцітільки одиниці священнос-лужителів підтримали Мазе-пу, до речі, найбільшого цер-ковного благодійника за всюукраїнську історію.

Петро I дуже активно ви-користовував церковнийважіль в українських спра-вах. Доходило навіть до та-ких вказівок з його боку:«Так же зело нужно чрездобрых шпигов, к чему луч-ше нет попов, проведатьнамеряют ли неприятелимаршировать куда ниесть».

Про те, що в церковнихпроповідях шведськевійсько представлялось на-товпом скажених єретиків,а всі, хто навіть заговоритьзі шведами, — відступника-ми та сатанистами, зайве йговорити. Тому й абсолют-но протизаконна вимогацаря накласти на гетьманаанафему не викликала запе-речень із боку духовенства,принаймні вголос ніхто ненаважився цього сказати.

Такий комплексний підхідПетра I до справи сприявпоразці антиколоніальноговиступу гетьмана Мазепи. Вті часи, мабуть, усім зда-валося, що героїчні оборонціБатурина разом зі своїмиродинами загинули марно...

Але через 310 років післятих подій ми з упевненістюстверджуємо, що це не так.Адже Українська державаіснує!

Віталій МАМАЛАГА,старший науковийспівробітник НІКЗ

«Гетьманськастолиця»

Як знищення Петром І гетьманської столицідопомогло Україні постати незалежною

17 листопада 1921 року поблизу села Базар, Овруцькийповіт, Волинська губернія відбувся бій, у ході якого в боротьбіз більшовиками зазнала поразки Волинська група Армії УНРпід командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.

Більшість істориків вважають, що Листопадовий рейдмайже не мав шансів на успіх, скоріше це був похід відчаю іакт героїзму.

Після окупації більшовиками Української Народної Респуб-ліки частини регулярної армії УНР були інтерновані в Польськійреспубліці. Однак у 1921 році було ухвалено рішення рейдомвирушити в Україну з метою підтримки антирадянських вис-тупів. Планувалося підняти всенародне повстання та дійтидо Києва.

Проти Армії УНР під командуванням генерал-хорунжогоЮрка Тютюнника більшовики стягнули свої найкращі сили.Як свідчать історики, перевага у живій силі в сорок разівперевищувала сили повстанців. Вдень і вночі, впродовж двохтижнів червона кіннота переслідувала напівроздягнутих, го-лодних, виснажених вояків УНР.

15 листопада між зайнятими котовцями селами на морозісили Тютюнника форсували Тетерів. Вранці 17 листопада гли-боким снігом українські сили дісталися до села Малі Миньки.Останній бій з більшовицькими військами Волинська групапровела 17 листопада 1921 року під Малими Миньками. Уньому 1000 виснажених вояків-повстанців протистояликількатисячному добре озброєному більшовицькому війську.

2-а й 3-я бригади 9-ї кавалерійської дивізії Котовськогооточили українські сили. Комбінованим ударом вони відок-ремили від решти колони авангард, при якому перебувалиТютюнник, Отмарштейн, Янченко, два комбриги та десятоксаней з пораненими. Другим ударом відступаючі українськісили знову поділені навпіл. Бійці боролися до останнього на-

бою. Окремі вояки, щоб не потрапити до більшовицького по-лону, підривали себе останньою гранатою. Так вчинили уря-довець, міністр Військово-Морських Сил Української держа-ви М. Білинський, ройовий Андрієвський та інші.

Після того, як повстанці витратили всі набої, червоно-армійці почали рубати безборонних козаків. Вбивали всіх:поранених, тих, хто здавався, людей, які ледве трималисяна ногах. Тривало це доти, поки не приїхав Г. Котовський.

Вдалося врятуватися і повернутися до Польської рес-публіки штабу армії, кінній сотні та пораненим, які перебува-ли на передніх підводах

Після закінчення нищення та грабунків полонених украї-нських вояків вишикували у чотири шеренги та повели доМалих Миньок, де їх замкнули у церкві. Вночі червоноармійціпродовжили грабунки. Над полоненими знущалися, не дава-ли їсти.

Г. Котовський пропонував повстанцям перейти на служ-бу до Червоної армії, але всі вояки відмовилися від цієї про-позиції.

18 листопада полонених, оточених кінним ескортом, пе-ревели до Базара, де над ними відбувся суд. Допит проводи-ли Г. Котовський та співробітник ЧК І. Гаркавий. Полоненихукраїнців підводили до ям і розстрілювали з кулеметів. Близь-ко 22-ї години 21 листопада розстріляли перших 25 старшин.Протокол Надзвичайної комісії свідчить, що під Малими Минь-ками було вбито більше 400 бійців, у полон захоплено разом

з пораненими 537 вояків, з яких до суду дожило лише 443. Донайвищої міри покарання — розстрілу — засудили 360 по-встанців. Осіб командного складу направили до Києва длядодаткового допиту, більшість з них було страчено. Протя-гом тижня 95 полонених «померли від ран», 83 відправленіна допит до Києва, решта, серед них молодший брат міністравійськових справ УНР Олексій Петрович Сальський, засуд-жені до розстрілу.

Представник УСРР у Польській республіці О. Шумський,прочитавши вирок комісії, пропонував перетворити цей судна великий політичний процес, інформацію про який пошири-ти у європейській та американській пресі. У той же час діїчервоноармійців під Малими Миньками він прохав замовчу-вати, адже «…спосіб ліквідації цього набігу, прийнятий киї-вськими товаришами, справить невигідне для нас вражен-ня».

22 і 23 листопада «суд» продовжувався, повстанців не-великими групами підводили до ям, викопаних місцевимиселянами з наказу більшовиків, і розстрілювали.

За даними, які наводить український історик Роман Ко-валь, серед вояків, що загинули під Базаром, були не лишеукраїнці, а й представники інших народів. Згідно з анкетамирозстріляних, 85,88% з них становили українці, 9,41% — ро-сіяни (це не менше 32 чоловік), поляки - 1,47%, білоруси таєвреї - 1,18%, німці - 0,59%.

Червоноармійці під Малими Миньками теж зазнали знач-них втрат. Як свідчать спогади, вони декілька днів возилисвоїх поранених до Овруча, а шпиталі в Базарі, Хабнім і На-родичах були вщерть заповнені.

З поразкою Другого Зимового походу збройна епопея ре-гулярної української армії закінчилася.

Бій під БазаромВИЗНАЧНІ ДАТИ

Підготував Олег ГАНУЩАК

СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)7 ОФІЦІЙНО

На які наділи мають правозахисники вітчизни?

Учасники бойових дій та осо-би прирівняні до них мають правона першочергове відведення увласність або користування зе-мельних ділянок для індивідуаль-ного житлового будівництва, сад-івництва і городництва (для город-ництва у користування). У межахнорм безплатної приватизації (пе-редачі) земельні ділянки переда-ються у власність у таких розм-ірах:

1) для ведення садівництва —не більше 0,12 га;

2) для ведення особистогоселянського господарства — небільше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуго-вування жилого будинку в селах— не більше 0,25 га, в селищах— не більше 0,15 га, в містах —не більше 0,10 га;

Куди звертатися для от-римання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхіднозвернутися з клопотанням до орга-ну виконавчої влади або органумісцевого самоврядування, якийпередає земельні ділянки увласність або користування:

• сільської, селищної, міськоїради (якщо питання стосуютьсяземель комунальної власностівідповідних територіальних гро-мад);

• обласні, районні ради пере-дають земельні ділянки увласність або у користування звідповідних земель спільної влас-ності територіальних громад длявсіх потреб;

• районні державні адмініст-рації на їхній території передаютьземельні ділянки із земель дер-жавної власності у власність абоу користування у межах сіл, се-лищ, міст районного значення длявсіх потреб (за межами населе-них пунктів земельні ділянки длягородництва, ведення садівницт-ва, ОСГ та будівництва індивіду-ального житлового будинку вонине передають);

• обласні державні адмініст-рації на їхній території передаютьземельні ділянки із земель дер-жавної власності у власність абоу користування у межах міст об-ласного значення та за межаминаселених пунктів, а також зе-мельні ділянки, що не входять доскладу певного району, або у ви-падках, коли районна державнаадміністрація не утворена, длявсіх потреб;

• Головного управління Дер-

жавної служби України з питаньгеодезії, картографії та кадаструв області (якщо питання стосуєть-ся земельних ділянок для веден-ня садівництва або особистогоселянського господарства держав-ної власності).

Кабінет Міністрів України прий-має рішення щодо передачі (на-дання) земель державної влас-ності, зокрема ріллі, багаторічнихнасаджень для несільськогоспо-дарських потреб, лісів для нелісо-господарських потреб, а такожземельних ділянок природоохо-ронного, оздоровчого, рекреацій-ного призначення та особливоцінних земель.

Як виглядає клопотання?У клопотанні зазначаються

цільове призначення земельноїділянки та її орієнтовні розміри (вмежах норм).

До клопотання додаються:1) графічні матеріали, на яких

зазначено бажане місце розташу-вання земельної ділянки (наприк-лад, викопіювання з кадастровоїкарти);

2) копія паспорта та копія іден-тифікаційного номера;

3) документ, що посвідчуєучасть в АТО (посвідчення, дові-дка).

Чиновникам забороняєтьсявимагати додаткові матеріали тадокументи.

Рішення про надання дозволуна розробку проекту землеустроюабо про мотивовану відмову маєбути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставоюдля відмови?

Лише невідповідність місцярозташування об'єкта вимогамзаконів, прийнятих відповідно доних нормативно-правових актів,генеральних планів населенихпунктів та іншої містобудівної до-кументації, схем землеустрою,техніко-економічних обґрунтуваньвикористання та охорони земельадміністративно-територіальниходиниць, проектів землеустроющодо впорядкування територій на-селених пунктів, затверджених увизначеному порядку.

Як проходить відведенняземельної ділянки?

У разі прийняття уповноваже-ним органом рішення про надан-ня дозволу на розробку проектуземлеустрою щодо відведенняземельної ділянки потрібно замо-вити в землевпорядній організаціївиготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бутитільки особа з сертифікатом інже-

нера-землевпорядника. Проектвідведення земельної ділянки роз-робляється на підставі укладено-го із замовником договору. Термінвиконання робіт – не може пере-вищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню зтериторіальним органом Держге-окадастру. У випадку розташуван-ня земельної ділянки у межах на-селеного пункту, або якщо наділянці планується розташуванняоб'єкта будівництва, потрібно от-римати погодження з управліннямз питань містобудування та архі-тектури місцевої державної адмі-ністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодовідведення земельної ділянки за-лежно від її призначення, цінностіта місця розташування можепідлягати також погодженню з:структурним підрозділом облас-ної, Київської чи Севастопольсь-кої міської державної адмініст-рації у сфері охорони навколиш-нього природного середовища;центральним органом виконавчоївлади, що реалізує державну пол-ітику у сфері охорони культурноїспадщини, відповідним структур-ним підрозділом обласної, Київсь-кої чи Севастопольської міськоїдержавної адміністрації у сферіохорони культурної спадщини;центральним органом виконавчоївлади, що реалізує державну пол-ітику у сфері лісового господар-ства; центральним органом вико-навчої влади, що реалізує дер-жавну політику у сфері розвиткуводного господарства.

Строк розгляду: протягом 10робочих днів з дня одержанняпроекту ( двотижневий строк з дняотримання погодженого проектуземлеустрою щодо відведенняземельної ділянки (а в разі необх-ідності здійснення обов'язковоїдержавної експертизи землевпо-рядної документації згідно із зако-ном - після отримання позитивно-го висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лишеневідповідність його положеньвимогам законів та прийнятихвідповідно до них нормативно-пра-вових актів, документації із зем-леустрою або містобудівній доку-ментації.

Як зареєструвати земель-ну ділянку в Державному зе-мельному кадастрі?

Необхідно звернутися до те-риторіального органу Держгеока-дастру за місцем розташуванняземельної ділянки та надати на-ступні документи:

Все про земельні ділянкидля учасників АТО

1) заяву про внесення відомо-стей до Державного земельногокадастру;

2) оригінал документації із зем-леустрою, яка є підставою дляформування земельної ділянки(погоджений проект землеустрою,за потреби, позитивний висновокекспертизи);

3) документацію із землеуст-рою, яка є підставою для форму-вання земельної ділянки, у форміелектронного документа.

Строк розгляду такої заяви –14 днів. Внесення відомостей доДержавного земельного кадаструздійснюється безоплатно.

Як провести затвердженняпроекту землеустрою?

Рішенням про надання земель-ної ділянки за проектом землеус-трою щодо її відведенняздійснюється затвердження про-екту землеустрою щодо відведен-ня земельної ділянки.

Чи потрібно реєструватиправо на земельну ділянку вДержавному реєстрі речовихправ на нерухоме майно Мін’ю-сту?

Так, потрібно. Для цього слідзвернутися до суб’єкта, уповно-важеного на проведення держав-ної реєстрації речових прав нанерухоме майно, а саме до вико-навчого органу сільської, селищ-ної чи міської ради або до місце-вої державної адміністрації, втому числі через центри наданняадміністративних послуг. Держав-ну реєстрацію речових прав наземлю здійснюють також юри-дичні особи, акредитовані Мінюс-том, та нотаріуси.

Які документи потрібні:1) заява встановленої форми,

яку формує державний реєстра-тор;

2) документ, що посвідчує осо-бу;

3) засвідчена копія рішенняпро безоплатну передачу земель-ної ділянки у власність або на-дання у користування;

4) витяг із Державного земель-ного кадастру про земельну ділян-ку (подається у разі, коли в доку-менті, що подається для держав-ної реєстрації, відсутні відомостіпро її кадастровий номер, а та-кож у разі, коли в результаті дос-тупу до Державного земельногокадастру державним реєстрато-ром встановлено відсутність відо-мостей про відповідну земельнуділянку);

5) документ, що підтверджуєвнесення плати за державну реє-страцію права власності на неру-хоме майно - в розмірі 0,1 про-житкового мінімуму для працез-датних осіб.

Куди звертатися, щоб отрима-ти детальну консультацію?

Звертатись до Пустомитівсь-кого бюро правової допомоги заадресою: м. Пустомити, вул. Гру-шевського, 4

ЗАПИТАННЯ ДО МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ

Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право на земельнуділянку?

Владислав ХОМЕНЧУК

З 22.11.2018р. по 06.12.2018р у Львові таЛьвівській області проводиться щорічна акція «Дніпрофілактики онкозахворювань статевої сфери у

чоловіків»У листопаді - грудні 2018р на Львівщині, згідно з

наказом Департаменту охорони здоров’я ЛОДА №875 від 31,10, 2018р. «Про проведення акції «дні

профілактики онкозахворювань статевої сфери учоловіків» у Львівській області», традиційно

проводитиметься профілактична акція з виявленняонкозахворювань статевої сфери у чоловіків.Чоловіки старші 18-ти років запрошуються для

проведення профілактичного онкоогляду в КПН«Пустомитівську центральну районну лікарню»,Пустомитівську центральну районну поліклініку

(каб уролога №30, кабінет хірурга №9)

Профілактика онкозахворювань статевої сфери у чо-ловіків: основні запитання та відповіді

Що таке простата?Простата (передміхурова залоза) – це один з органів

статевої системи чоловіка. Вона має форму каштана, роз-ташовується в малому тазі під сечовим міхуром, спере-ду від прямої кишки і охоплює з чотирьох боків початковівідділи сечовипускного каналу. Простата виробляє про-статичний сік, який є рідкою частиною сперми, а такожбере участь в механізмі утримання сечі.

Що таке рак простати і чим він відрізняється відаденоми простати?

Аденома простати (доброякісна гіперплазія простати)– це доброякісне збільшення залози, яке спричиняє пору-шення нормального відтоку сечі з сечового міхура. Ракпростати – це злоякісна пухлина, яка, як і інші злоякісніутвори, має тенденцію до метастазування та ураженняінших органів (в першу чергу кісток, легень, печінки).

Як часто зустрічається рак простати?У віці до 40 років рак простати зустрічається рідко.

Натомість у кожного шостого-сьомого чоловіка після 50років є ризик розвитку раку простати. І чим старшим стаєчоловік, тим більшою є ймовірність захворіти на цю хво-робу. У віці понад 70 років рак простати діагностується у35-40% чоловіків.

Які клінічні прояви має рак простати?На початкових стадіях захворювання, коли пухлина не

виходить за межі простати, характерних проявів рак немає. Ріст пухлини відбувається повільно, безсимптомнастадія може тривати декілька років. Ослаблення тискуструменя сечі і почастішання сечовипускання у немоло-дого чоловіка на початкових стадіях раку простати, якправило, пов’язані з одночасним розвитком доброякісноїгіперплазії простати. Більш характерними клінічні проявистають на етапі задавненого захворювання, коли з’яв-ляється кров у сечі чи больові відчуття в кістках (внасл-ідок метастазування).

Чи можна виявити рак простати на ранніх стадіях?Значна частина випадків раку простати в нашій країні

виявляється на пізній, вже невиліковній стадії захворю-вання. Це пов’язано з тим, що чоловіки часто звертають-ся до лікаря тільки у разі появи пізніх симптомів захворю-вання. Для виявлення раку простати на ранній стадії не-обхідно регулярно проходити профілактичне обстеження,коли вас ще ніщо не турбує. Впровадження таких проф-ілактичних обстежень для всіх чоловіків у віці понад 45років в США і Західній Європі призвело до того, що до 80%випадків раку простати виявляються на ранніх виліков-них стадіях.

Кому і як часто потрібно проходити профілактичнеобстеження?

Профілактичне обстеження з метою раннього виявлен-ня раку простати повинні проходити щорічно всі чоловікиу віці 45 років і старше, незалежно від наявності або відсут-ності скарг. Якщо ж на рак простати хворіли ваші найб-лижчі родичі (дідусь, батько або старший брат), то почи-нати регулярні обстеження потрібно раніше, з віку 40 років.Профілактичне обстеження включає ректальне досліджен-ня, визначення простатичного специфічного антигена(ПСА), трансректальне ультразвукове обстеження (УЗД).

Що таке простатичний специфічний антиген?Простатичний специфічний антиген, або білок ПСА, ви-

робляється тканинами передміхурової залози і необхід-ний для розрідження сперми. Оскільки злоякісні клітинивиробляють більшу кількість даного білка, то його назива-ють онкомаркером раку простати. Визначення рівня ПСА– найважливіший діагностичний метод ранньої діагности-ки раку передміхурової залози. Однак будь-які патологічніпроцеси в передміхуровій залозі (простатит, аденома)здатні впливати на кількість білка, що потрапляє в кров.Тому аналіз крові на ПСА повинен інтерпретувати лишефахівець-уролог або онколог.

Чи можна вилікувати рак простати?Лікування раку простати залежить від стадії захворю-

вання, загального стану організму та віку пацієнта. Привиявленні захворювання на ранніх стадіях можливе по-вне одужання. При поширенні пухлини за межі простатипозбутися її вже неможливо, але існуючі методи лікуван-ня часто дозволяють досягнути стійкої ремісії, зупинившипрогресування хвороби.

Чоловіки старші 18-ти років запрошуються для прове-дення профілактичного онкоогляду в Пустомитівську цен-тральну районну лікарню, Пустомитівську центральнурайонну поліклініку (каб уролога №30, кабінет хірурга №9)

Будьте здорові! Піклуйтесь про своє здоров’я!

Агрохолдинг «МРІЯ» завершив збір врожаю пізніх зерно-бобових та олійних культур. Компанія зібрала соняшник зплощі 33,1 тис. га, сою з площі 25,3 тис. га і кукурудзу з площі14,9 тис. га. Всього у 2018 році «МРІЯ» зібрала врожай зер-нових, бобових і олійних культур із площі близько 137 тис.га, картоплі – з 635 га, а валовий збір становить понад 457тис. тонн і 23 тис. тонн, відповідно.

«Цьогоріч, незважаючи на мінливість погодних умов,збиральну кампанію зернобобових та олійних культур мизавершуємо з результатом вище запланованого. Ми підтвер-дили наші позитивні очікування за прогнозами врожайностіцих культур, – коментує операційний директор Агрохолдин-гу “МРІЯ” Андрій Григоров. – Команда спрацювала чітко і знайменшими затратами, вчасно реагуючи на всі труднощісезону. Завдяки цьому ми закінчили збиральну у заплано-вані терміни і з гідним результатом».

Зараз Агрохолдинг «МРІЯ» закінчує збір цукрового буря-ку з площі 7 273 га, вивіз якого на цукрові заводи плануєть-ся завершити до середини грудня 2018 року.

«Дні профілактики онкозах-ворювань статевої сфери у

чоловіків»

Богдан ПОВХ, районний уролог

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

«МРІЯ» завершила збірврожаю-2018 За процесуального керівництва Львівської місцевої про-

куратури №3 до суду скеровано обвинувальний акт віднос-но 18-річного мешканця Пустомитівського району за наданнясуду завідомо неправдивого показання свідка, тобто кримі-нального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК Ук-раїни (введення в оману суду або іншого уповноваженогооргану).

Так, 22.05.2018 житель Пустомитівського району, в судо-вому засіданні, під час розгляду матеріалів адміністративноїсправи про вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортнимзасобом особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яні-ння), будучи попередженим суддею про кримінальну відпов-ідальність за дачу завідомо неправдивих показань, під часдопиту його як свідка у зазначеній справі, умисно надав судузавідомо неправдиві показання, бажаючи визнання його то-вариша не винуватим у вчиненні вищевказаного адміністра-тивного правопорушення.

Довідково: санкція вищевказаної статті передбачає пока-рання до 2 років обмеження волі.

Покарання за неправдиві показиНОВИНИ АГРОХОЛДИНГУ

Прес служба агрохолдингу

ПРОКУРАТУРА ІНФОРМУЄ

Р.МИХАЛЮК, перший заступник керівника Львів-ської місцевої Прокуратури №3 радник юстиції

8СУБОТА24 листопада2018 року№ 47 (1703)

Газету віддрукованоу друкарні«Видавничого Дому«Високий Замок». Індекс 61390.Тираж 2110.

За достовірністьрекламних оголошеньвідповідальність несерекламодавець.За доставку газетипередплатникамвідповідальністьнесе ЛД УДППЗ«Укрпошта»тел.: 0 22 97 17 79

Редакція не завжди под-іляє позицію авторів. Заточність викладених фактіввідповідає автор. Редакціязберігає за собою правовиправляти мову і скорочу-вати матеріали.

Реєстраційне свідоцтво:ЛВ № 085 від 28.02.1994р.Тел./факс: 2-02-79редактора і бухгалтерії: 4-13-48.

E - mail:golosnarodu@ukr.net

Наша адреса:81100, м. Пустомити,вул. Грушевського, 11 “ГОЛОС НАРОДУ“.Видавець:Пустомитівська райрадаЛьвівської області.

Матеріали з позначкоюпублікуються на правахреклами

РедакторРоман СКОЧИЛЯС

Відповідальний завипуск:Ігор САЛАБАЙ

Комп’ютерна версткаі дизайнГригорій РОМАНКО

Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулюван-ня містобудівної діяльності» та Постанови Кабінетуміністрів України «Про затвердження Порядку проведеннягромадських слухань щодо врахування громадських інте-ресів під час розроблення проектів містобудівної докумен-тації на місцевому рівні» від 25 травня 2011 р. №555 та зметою забезпечення врахування громадських інтересів підчас розроблення проектів містобудівної документації, Му-рованська СР ОТГ повідомляє про початок громадськихслухань «Детального плану території земельної ділянки іззміною цільового призначення в межах відведеної територіїв с. Муроване, Пустомитівського району, Львівської області»

Замовник: Мурованська сільська рада ОТГ, Розробник:ФОП Лопушанський М. Р. Проект доступний для ознайомлен-ня в приміщенні сільської ради з 26 листопада 2018 року по5 грудня 2018 року пн-пт з 10-00 по 17-00. Строк поданняпропозицій – 10 днів з дня опублікування цього повідомлен-ня.Пропозиції та зауваження громадськості мають бути об-ґрунтовані, а також містити посилання на положення відпо-відних законодавчих та інших нормативно-правових актів,державних стандартів, норм і правил.

Втрачене посвідчення учасника бойових дій серії АБ№087373 видане на прізвище Пеньковий Олександр Мико-лайович, вважати недійсним.

Звенигородська сільська рада оголошує конкурс на пра-во оренди майна комунальної власності, яке знаходитьсяза адресою село Звенигород вул.Короля данила Галицько-го, 359А Пустомитівського району Львівської області.

Пропозиції приймаються до 24.12.2018р. Дата проведен-ня конкурсу 27.12.2018р. місце проведення конкурсу: с.Зве-нигород площа звенигородська, 1441 пустомитівського рай-ону Львівської області (приміщення сільської ради).

Солонківськка сільська рада ОТГ згідно з рішенням №1479від 25.09.2018року надала дозвіл гр. Загородській ТетяніІванівні на розроблення детального плану території в ме-жах вулиці Лісна у с.Зубра Пустомитівського районуЛьвівської області. З пропзиціями звертатись у Солонкі-вську сілську раду ОТГ.

Втрачене посвідчення дитини з багатодітної сім’ї серії ВС№030627 на пріжвище Чиж Устим-Юліан Ростиславович,вважати недійсним.

Давидівська сільська рада просить розмістити вчасописі «Голос народу» оголошення про конкурсна заміщення вакантної посади посадової особи:

- Спеціаліст І категорії відділу містобудування,архітектури та житлово-комунального господарства

Вимоги: громадянин України, освіта вища відповідно-го професійного спрямування за освітньо-кваліфікацій-ним рівнем бакалавра, спеціаліста, досвід роботи не мен-ше 3-х років, вільне володіння державною мовою, знан-ня ПК не нижче рівня користувача, високі ділові про-фесійні якості, здатність за своїми діловими та мораль-ними якостями, освітнім та професійним рівнем вико-нувати відповідні обов’язки.

Пропозиції приймаються протягом 30 днів з моментуоголошення про конкурс за адресою: 81151, Львівськаобл., Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Незалеж-ності 1 А.

Додаткова інформація щодо вимог до конкурсної доку-ментації за телефоном 227-75-47, факс (032) 227-79-77.Ел.пошта: davudiv.sr@ukr.net»

Пустомитівська міська рада інформує про початок гро-мадського обговорення щодо детального плану територіїдля забудови земельної ділянки в межах вулиць Глинськоїта М.Грушевського в м.Пустомити Пустомитівського райо-ну Львівської області.

Містобудівна документація розроблена на підставі рішен-ня Пустомитівської міської ради від 06.11.2018р №1292.

Розробником детального плану території є Комунальнепідприємство архітектурно-планувальне бюро. Мета і зав-дання містобудівної документації: уточнення у більш круп-ному масштабі положень Генерального плану м.Пустоми-ти, обгрунтування нових земельних ділянок, визначеннявсіх планувальних обмежень використання території згідноз державними будівельними нормами.

Ознайомитись з містобудівною документацією та пода-ти пропозиції і зауваження можливоу місячний термін з днявиходу оголошення за адресою: м.Пустомити, вул. Гру-шевського, 60 у приміщенні Пустомитівської міської ради.

Колектив районної ради, депутатський корпусвисловлюють щире співчуття депутату районної радиФАР’ЯНУ Олегу Васильовичу з приводу непоправної

втрати – смерті його батька.Земля йому пухом та вічне Небесне Царство.

Втрачене Посвідчення з багатодітної сім’ї на прізвищеСКОЧИПЕЦЬ Катерини Андріївни, яка проживає в с.Пасіки-Зубрицькі, вважати недійсним

Районні рада та держадмініст-рація від щирого серця вітають із40-річчям від дня народженняучасника бойових дій в зоні АТО,мешканця села Горбачі РоманаСтепановича РАТУШНОГО й відусієї душі бажають, щоб було щастяі здоров’я та вистачало сил на все,а кожен день лише з любов’ю хайтільки радощі несе.

Нехай щасливі роки дарує доля,Всевишній – відвагу та

сильні крила,Нехай життя купається в любовіІ світ навколо буде повний дива!..Щасливі роки хай дарує доля,Всевишній - відвагу та сильні крила,Нехай життя купається в любовіІ світ навколо буде повний дива!..Нехай щастя родить рясно, щоб все в житті було пре-

красно!..

Міський та сільські голови з приязню та щирістю віта-ють з Днем Ангела колишнього голову Сокільницькоїсільської ради Михайла Івановича КРИСУ й від усієї душібажають, аби у вас було усе, чого би ви не побажали, всете, що радість принесе, щоб серце і душа співали...

Хай у подальшому життіНе метуть хурделиці,Нехай щастям і добромШлях життєвий стелиться...А серце завше щедрим будеІ широко відкритим для людей,Хай молодеча сила сповнить груди,Додасть наснаги і нових ідей!..Земних щедрот повнісінький міх – від нас усіх-усіх-усіх!.

Міський та сільські голови від щирого серця вітають зДнем Ангела колишнього голову Старосільської сільськоїради Михайла Івановича ІВАШКІВА. Хай вас поважають ішанують люди та щедрим на успіх кожен день все буде.

Нехай удача приходить в гостіТа справдить безліч сподівань,Нехай дзвенять прекрасні тостиЙ чимало гарних побажань!..Незалежно від погодиХай світить сонце у душі,Жити тільки з позитивомЩиро зичимо усі!..А ще радості по вінця, як у келиху вина, хай щире серце

українця любов’ю повниться до дна!..

Велика родина, колеги, друзі з приємністю та щирістювітають із 60-річчям від дня народження Богдану Бог-данівну ДЕМЧУК зі Щирця Хай чаша щастя буде повна,здоров’я – чистим джерелом, щоби завжди була здорова,зігріта родинним та нашим теплом.

Хай тобі радість життя дарує,Щоб посміхалася весь час,Щастя в домі хай пануєЙ лостаток повниться щораз.Хай друзів вірнеє плечеВ скрутну підтримає хвилину,Ріка Удачі хай течеВ твою життєвую долину.А зараз дружно усі підіймаємо чарку за тебе, мила ювілярко!..

Щирі зичення підготувала Стефанія МАКАР

Шановні друзіРесторан «Злата» запрошує на святку-

вання новорічнихкорпоративів з

25.12.2018 по01.01.2019р.

Пропонуємо програму святкуваньВедучі свята міцні батяри зі Львова «Солома Шоу»Святкування звеселить Труханівка. Жива музика зву-

чатиме у виконанні «Гурту Чернявських»В програмі дійстваПРИВІТАННЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ТА АНГЕЛИКАВиступ чарівного шоу балету «Нічні метелики»Сміх до сліз: гумор з бородатим.

Створення атмосфери казки та чуда: загадковамістична ілюмінація світла «Загадка ночі»

Перемога та відвага: небезпечні танці з кинжалами.СПЕЦІАЛЬНИЙ ГІСТЬ - ГУМОР-КАБАРЕ

«ВЕЧІР КОЛЄГ» (28.12.2018р.)Міньйон шоу:

танці з міньйоном-посіпакоюАтмосфера світла та добра:

створення новорічної казки.Каська Пуделкова

Паперове шоуРозіграш подарунків. Гарантуємо

гарну святкову атмосферу, чудовийнастрій та незабутні враження.

Скнилівська сільська рада Пустомитівського районульвівської області оголошує конкурс по відбору суб’єктівоціночної діяльності на проведення експертної грошової оц-інки земельної ділянки для продажу.

Відомості про земельну ділянку:площа: 0,3000 га.кадастровий номер 4623686200:01:002:0932орендар: Левицький Мирослав Васильович (договір орен-

ди землі укладений з Скнилівської сільської ради);місце знаходження земельної ділянки: Львівська область,

Пустомитівський район, с. Скнилів , вул. Чорновола,2а, вмежах населеного пункту;

використання земельної ділянки: для розміщення та ек-сплуатації будівель і споруд додаткових транспортних по-слуг;

цільове призначення земельної ділянки: земельна ділян-ка не сільськогосподарського призначення;

вартість проведення експертної – грошової оцінки зе-мельної ділянки: 6000 грн.(згідно з авансовим внеском).

Дата проведення конкурсу: 30.11.2018року о 16.00.год.,в приміщенні Скнилівської сільської ради.

На розгляд комісії не пізніше, як за 3 дні до оголошеноїдати проведення конкурсу необхідно подати наступні доку-менти в опечатаному конверті:

Заяву про участь в конкурсі;копії нотаріально посвідчених установчих документів

учасника конкурсу;копію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;пропозицію щодо умов оплати відповідно до калькуляції

витрат, та строк виконання.

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТАна часопис «Голос народу»

на 2019 рік.

1 рік – 199.706 місяців – 101.75

3 місяці – 53.501 місяць – 18.50

Індекс видання61390

Ціна передплати з поштовими витратами

Наша церква українськаНароде мій, моя ти Україно.Ми є на світі. Бог у нас один,Молитва наша до Отця і СинаЛунає нині, наче Славний Гімн.Нас Бог створив і дав нам вічне слово.Ми – українці! Ними були і є!І Бог у небі нашу молитву,Й благословення нам усім дає.Ми – працелюби,Ми – будуєм храми,Ми православну віру зберегли.Козацький клич до воліЗавжди знали,Його нам предки всім передали.Не подолав нас чорний пес Батиїв,Хоч хижі зграї кров із нас пили.І зуби шкірила Московія на Київ,Ми душі їм свої не продали,Ми маєм гідність, маєм слово власне,І Бог молитви наші чує теж.Зате, що у мене є сонце і небо,Її в чужому слові не знайдеш!.В серцях у наших віра не погасла,Моліться, люди, в ріднім нашім домі,Своє шануймо, нам воно святе,Нас Бог почує, буде вічно з нами,Хай віри правда в душах проросте.

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Павло КОНОНЧУК, Сокільники