УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ...

27
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Мова — духовне багатство народу. Василь Сухомлинський Мова – душа народу (2019 рік Міжнародний рік мов корінних народів) Харків-2019

Transcript of УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ...

  • УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

    ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

    ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

    Мова — духовне багатство народу.

    Василь Сухомлинський

    Мова – душа народу

    (2019 рік – Міжнародний рік мов корінних народів)

    Харків-2019

  • 2

    УДК 81-24=1-82

    М 74

    Мова – душа народу : (2019 рік – Міжнародний рік мов

    корінних народів) : методико-бібліографічні матеріали / уклад. С.О.

    Андрус, ред. Т.В. Смєкалова; ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА

    БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА»; Управління культури і туризму

    Харківської облдержадміністрації. – Х.:[б.в.],2019. – 26 с.

    _____________________________________________

    Укладач С.О. Андрус

    Редактор Т.В. Смєкалова

    Відповідальний за випуск М.В. Жарова

    Електронна версія видання розміщена на сайті ОКЗ «ХАРКІВСЬКА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА»

    http://khoyub.com.ua/vidavnicha.html

    та на блозі проблемно-аналітичного відділу «Файні ПАВи»

    http://fayni-pavu.blogspot.com/

    © ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА», 2019

    http://khoyub.com.ua/vidavnicha.htmlhttp://fayni-pavu.blogspot.com/

  • 3

    «Мови, по суті, мають

    найважливіше значення для

    самобутності груп населення та

    окремих людей і для їх мирного

    співіснування. Вони є стратегічним

    чинником просування на шляху до

    сталого розвитку та встановленню

    гармонійного співвідношення між

    інтересами глобального і місцевого

    характеру ... Тому ЮНЕСКО

    пропонує урядам, установам

    системи Організації Об'єднаних

    Націй, організаціям громадянського

    суспільства, навчальним закладам,

    професійним асоціаціям і всім

    іншим зацікавленим сторонам

    активізувати свою діяльність в інтересах поваги, заохочення та

    захисту всіх мов, особливо мов, які перебувають під загрозою

    зникнення, у всіх ситуаціях індивідуального та колективного

    життя».

    Коїтіро Мацуура

    Генеральний директор ЮНЕСКО

    Більшість мов, яким загрожує зникнення, – це мови корінних

    народів. У зв'язку з цим Генеральна Асамблея ООН проголосила

    2019 рік – Міжнародним роком мов корінних народів.

    За даними ЮНЕСКО у 90 країнах світу проживає близько 370 мільйонів представників корінних народів, які спілкуються на

    більш як 5 тис. своїх етнічних мов і дотримуються своїх

    культурних традицій. Багато хто з яких перебуває на межі зникнення.

    Вважається, що корінним народом називають той, який населяв певну

    територію споконвіків і не має власної країни.

    Суттєвою характеристикою корінних народів є також і те, що

    вони, незалежно від правового стану, зберігають деякі або всі свої

    соціальні, економічні, культурні і політичні інститути. Обов'язковою

    ознакою приналежності до корінних народів є самоусвідомлення

    самих народів як корінних на цій території.

    У світі під загрозою зникнення перебуває близько 40% мов.

  • 4

    У ході колонізації світу, що почалася у XV столітті та тривала

    до XX століття, більшість корінних народів, особливо корінних

    нечисленних народів планети, виявилися під загрозою зникнення.

    Корінні народи, як сказано у резолюції 61/295 Генеральної Асамблеї

    ООН від 13 вересня 2007 року, «стали жертвами історичних

    несправедливостей у результаті, серед іншого, їх колонізації та

    позбавлення їх своїх земель, територій і ресурсів, що перешкоджає

    здійсненню ними, зокрема, свого права на розвиток згідно з їх

    потребами й інтересами…»

    Початок міжнародного визнання особливих прав у корінного

    населення було покладено у 1957 році, коли було прийнято

    Конвенцію Міжнародної організації праці (МОП) №107 "Про захист і

    інтеграцію корінного та іншого населення, що веде племінний та

    напівплемінний спосіб життя, у незалежних країнах".

    За права корінних народів раніше виступали в основному

    екологічні організації. З середини 1970-х років корінні народи

    почали самостійно відстоювати свої права на національному та

    міжнародному рівнях.

    Світова спільнота на варті інтересів корінних народів:

    Генеральна Асамблея ООН проголосила 1993 Міжнародним

    роком корінних народів світу (A/RES/45/164, A/RES /47/75);

    Згодом Генеральна Асамблея ООН заснувала два міжнародних

    десятиліття корінних народів світу: з 1995-го по 2004-й рік

    (резолюція A/RES/49/184) і з 2004 по 2014 рік (резолюція

    A/RES/59/174).

    Перше Міжнародне десятиріччя корінних народів світу

    (1994-2004) (A/RES/48/163), розпочате в 1995 році, допомогло більш

    чітко почути голос корінних народів в усьому світі та підвищити

    увагу до проблем корінних народів.

    Друге Десятиріччя Міжнародне десятиріччя корінних

    народів світу (2005-2014) (A/RES/59/174). подальше зміцнило

    міжнародне співробітництво в рішенні проблем, що стоять перед

    корінними народами в таких галузях, як культура, освіта, охорона

    здоров'я, права людини, навколишнє середовище та соціальний і

    економічний розвиток, за допомогою орієнтованих на практичні дії

    програм і конкретних проектів, збільшення технічної допомоги і

    відповідної діяльності по встановленню стандартів.

    https://uk.wikipedia.org/wiki/XVhttps://uk.wikipedia.org/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8Fhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9Dhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%9E%D0%9E%D0%9Dhttps://uk.wikipedia.org/wiki/2007https://uk.wikipedia.org/wiki/1970-%D1%82%D1%96http://www.un.org/ru/documents/ods.asp?m=A/RES/48/163http://www.un.org/ru/documents/ods.asp?m=A/RES/59/174

  • 5

    Декларація про права корінних народів була прийнята 13

    вересня 2007 року. Ця подія стала важливою віхою у тому, що

    стосується співпраці держав-членів з відповідними корінними

    народами.

    Декларація Організації Об'єднаних Націй про права корінних

    народів є найбільш всеосяжним міжнародним документом про права

    корінних народів. Вона втілює у собі глобальний консенсус щодо

    прав корінних народів, передбачає створення універсальної системи

    мінімальних стандартів для забезпечення виживання, благополуччя,

    поваги і гідності корінних народів; у ній докладно розглядаються

    існуючі інструменти здійснення прав людини і пояснюється, як вони

    застосовуються у конкретних ситуаціях корінними народами.

    Стаття 2 Декларації гарантує, що особи, які належать до

    корінних народів, і корінні народи є вільними, рівними з усіма

    іншими народами і окремими особами з їх числа; мають право бути

    вільними від будь-якої дискримінації при здійсненні своїх прав,

    особливо дискримінації на основі їхнього корінного походження або

    самобутності.

    Законодавство і правосуддя Декларація використовується для розробки конкретних

    національних законів і внесення поправок до чинного законодавства.

    Для визнання корінних народів поправки до законів були внесені в

    Японії, Багатонаціональній Державі Болівія і Республіці Конго.

    Першим прикладом узаконення прав корінних народів став «Закон

    про права корінних народів», прийнятий у 1997 р. на Філіппінах.

    Зростаюче число судових рішень свідчить про успіхи захисників

    інтересів корінних народів у справі визнання прав корінних народів.

    Прецедентними справами стали «Кал проти Белізу» Верховного суду

    Белізу, рекомендації Африканської комісії з прав людини і народів з

    питання про народ ендороіс, рішення № 35/PUU-X/2012

    Конституційного суду Індонезії, а також справи Міжамериканського

    суду з прав людини «Народ сарамака проти Суринаму» і «Корінний

    народ кечуа з Сараяку проти Еквадору».

    Збереження і захист мов корінних народів є основоположним

    правом народів. Беручи резолюцію 2000/22 Економічної і Соціальної

    Ради про створення Постійного форуму з питань корінних народів,

    допоміжного органу Ради, Організація Об'єднаних Націй і держави-

  • 6

    члени зобов'язалися вирішувати проблеми, що виникають перед

    корінними народами, зокрема в області збереження мов і культур.

    На даний час представники корінних народів регулярно беруть

    участь у роботі Організації Об'єднаних Націй та багатьох інших

    міжнародних органів, як, наприклад, Арктичної ради.

    Серед причин зникнення мов експерти ЮНЕСКО називають

    війни, депортації, міграцію, а також мовне змішання. Крім того,

    сучасні технології сприяють посиленому домінуванню окремих

    великих мов, наприклад, англійської.

    9 серпня –

    Міжнародний день корінних народів світу

    Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається 9

    серпня. Виникло воно за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в

    1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на

    планеті, захисту їх прав, богатству культури і надбанню. День заснували задля

    того, аби світова спільнота

    пам’ятала про необхідність

    проявляти турботу і

    солідарність з

    представниками корінного

    населення, якому досить

    часто на своїй прабатьківщині

    загрожує асиміляція, або ж

    вони піддаються різним

    формам дискримінації.

    У світі налічується не менше 5000 різних груп корінних народів,

    що представляють різні культури існуючого різноманіття нашої

    планети. Вони представляють

    більше 4000 різних мов з 6700

    відомих, які, як вважається,

    існують сьогодні. Більшість мов

    корінних народів перебувають під

    загрозою зникнення.

    Басейн річки Амазонки

    становить близько 7% від площі

    поверхні світу і містить більше

    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&action=edit&redlink=1

  • 7

    половини світового біорізноманіття. У басейні річки Амазонки

    проживає близько 400 різних груп корінних народів.

    В даний час більше 100 фармацевтичних компаній у світі,

    фінансують проекти з вивчення накопичених знань про місцеві

    рослини, що використовуються представниками корінних груп для

    цілительства.

    У багатьох країнах більше 50% корінних народів вже живуть у

    містах. Це сталося частково через порушення їх прав, зокрема їх

    права на землю і культурне виживання.

    Незважаючи на культурне розмаїття та відмінності в способі

    життя, корінні народи мають спільні риси. Це різні мови, звичайні

    методи вирішення конфліктів,

    особливі відносини з землею і її

    природними ресурсами, методи

    традиційної медицини, духовні

    традиції і обряди.

    У світі все ще існують

    люди, які ніколи не бачили

    електричної лампочки, і людей,

    що ведуть такий спосіб

    життя, на Землі близько 150 мільйонів!

    Навіть коли мова не йшла

    про фізичне зникнення

    корінних народів, їх

    автохтонні мови у переважній

    більшості випадків піддавалися

    загрозі суттєвої деформації або

    навіть вимиранню — як у

    формі спонтанної асиміляції,

    так і навмисного лінгвоциту з

    боку мов (найчастіше — з боку так званих світових мов), які є

    державними у тих країнах, до складу яких потрапили території

    корінних народів. Загрозі суттєвої деформації або зникнення

    піддавалися і досі піддаються всі автохтонні культури — як через

    тиск з боку культур титульних націй, так і з причини стихійної

    глобалізації.

    https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%85%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%85%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE&action=edit&redlink=1https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8Fhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

  • 8

    Корінні народи — народи, які проживають у багатоетнічних

    суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв країну

    або географічну область, частиною якої є дана країна, споконвіку, у

    період її завоювання або колонізації або в період встановлення

    наявних державних кордонів.

    Щодо місцевого населення тієї чи іншої країни використовують

    терміни аборигени, автохтони, тубільці чи корінне населення, однак у

    юридичних документах не використовуються.

    Аборигени (від лат. aborigients=ab origine — від початку) —

    корінні жителі певної території, які мешкають на ній з давніх-давен,

    тобто від початку її існування.

    Автохтони (від гр. autos — сам і chthon — земля) — первісне

    населення тієї чи іншої землі.

    Тубільці — загальна назва будь-якої тубільної місцевої

    популяції, етносу чи нації, яка володіла конкретною територією

    раніше за прийшлі панівні популяції, етноси чи нації, і має соціальну

    систему, відмінну від аналогічних систем сусідніх чи прийшлих-

    панівних популяцій, етносів і націй.

    Корінні народи за місцем розташування, за континентами:

    Північна Америка

    На-дене (атапаски, тлінкіти, іяк) на північному заході;

    Алгонкіни в центральних і північно-східних районах;

    Сіу до південь від алгонкинов;

    Муськоги на південному сході США;

    Пенуті і хока на заході США;

    Селіш і вакаши поблизу Тихого океану в прикордонних

    районах Канади та США;

    Юто-ацтеки на заході США і в Мексиці;

    Ото-манзі в центральних і південних районах Мексики;

    Майя на південному сході Мексики і в Гватемалі;

    Михея-соку в південній Мексиці (між майя і ото-манзі).

    Склад і межі деяких з цих сімей, особливо пенуті і хока, визначені приблизно.

    Центральна і Південна Америка

    Чибча (від Гондурасу до Колумбії);

    Араваки (Антильські о-ви, Гвіана і Амазонія, головним чином

    північна і західна);

  • 9

    Каріби (головним чином Гвіана);

    Тупи (тупи-гуарани). Центральна і південна Амазонія,

    Парагвай, узбережжі Атлантичного океану;

    Ж (Бразильське нагір'я);

    Пано-такана (схід Перу і Болівії);

    Тукано (в основному колумбійська Амазонія);

    Кечуа (гори Перу, Болівії, Еквадору);

    Гуайкуру (Парагвай, північ Аргентини);

    Чоп (Патагонія і північ Вогненної Землі).

    Африка. Перші згадки про

    масаїв сягають 500-х років

    до н.е., ще у

    давньоєгипетських джере-

    лах. Наразі їхня

    чисельність сягає близько

    750 тисяч на прикордонні

    Кенії та Танзанії Масаї

    живуть громадами, займа-

    ються скотарством. У

    середині 19-го століття землі масаїв займали велику площу – вони

    охоплювали майже всю Велику рифтову долину та прилеглі

    території. В 1911 році землі масаїв у Кенії були скорочені на 60

    відсотків – британці виселили їх, щоб звільнити місце для поселенців

    на ранчо.

    Масаї були переселені з родючих земель між горами Меру і

    Кіліманджаро і найбільш родючих високогірних територій біля

    давнього вулкана Нґоронґоро в 1940 році. Багато земель було

    забрано, щоб створити заповідники і національні парки.

    Бушме́ни (сан, са, сонква,

    масарва, басарва, куа) — збірна

    назва застосовується до декількох

    корінних південноафриканських

    народів мисливців-збирачів, що

    говорять на койсанських мовах та

    є капоїдної раси. Загальна

    кількість –майже 100 тисяч чол..

    За останніми даними вони мають

  • 10

    найдавніший генотип. Та є носіями давнішого Y-хромосомної

    гаплогрупи А.

    Бушмени говорять на койсанських мовах. Ці мови відрізняються від

    інших мов світу тим, що в них дуже поширено приголосні, що

    цокають. Писемності до появи європейців не мали.Казки, легенди та

    пісні передавали від покоління до покоління.

    Азія. Нечисленний народ

    дрокпа в індійському Кашмірі

    відомий у світі як одна з найбільш

    закритих і самобутніх громад, яка

    опирається впливам ззовні.

    Незважаючи на те, що дрокпа

    залишилося в кашмірському

    Ладакху не більше від кількох

    тисяч осіб, представники цього

    народу категорично не бажають асимілюватися

    з іншими етносами, вони зберігають власні

    традиції і культуру. Культурне багатство

    народу дрокпа, частини індоіранської

    спільноти дардів, відображається у вишуканих

    вбраннях та прикрасах – і чоловічих, і жіночих.

    Вони кохаються на квітах і завжди мають їх

    на собі як елемент своїх прикрас. Вони

    люблять грати музику, танцювати і співати.

    Їхнім основним джерелом доходу є

    вирощування і продаж фруктів та овочів і

    продуктів із них.

    Це – представники народу

    хулі. У Папуа-Новій Гвінеї

    вони з 8 мільйонів

    населення країни складають

    чверть мільйона.

    Вважається, що перші

    жителі Папуа-Нової Гвінеї

    мігрували на острів понад

    45 тисяч років тому. Деякі з

    цих спільнот тисячоліттями

    ведуть безперервний

  • 11

    конфлікт із сусідніми народами. Хулі воюють не лише за землю та

    свиней, а й за жінок. Багато уваги приділяється тому, як справити

    враження на противника. Представники народу хулі розфарбовують

    обличчя в жовтий, червоний і білий кольори. Вони також славляться

    традицією робити красиві перуки з власного волосся. Сокира з гачком

    завершує цю картину.

    Історія маорі як корінного народу Нової

    Зеландії не тільки дуже давня, але і

    інтригуюча. Слово “маорі” має 2 значення:

    перше – корінний народ Нової Зеландії, друге

    – назви мови цього народу.

    Ось до речі як звучать основні фрази:

    Kia ora – Здрастуйте;

    Nau mai, haere mai – Ласкаво просимо;

    Kei te pehea koe? – Як справи?;

    Kei te pai – Добре;

    Ka kite anō – Побачимося

    Аборигены, Австралия

    https://www.youtube.com/watch?v=JjTSap8uv1E

    Аборигены Австралии. Традиционная культура

    https://www.youtube.com/watch?v=0zxBSTs-Kjw Охота бушменов (як мова допомагає на полюванні бушменів

    Африки) https://www.youtube.com/watch?v=nBYbeQuu6E0

    Невероятная правда о пламени Бушменов! Документальный

    фильм научно познавательные

    https://www.youtube.com/watch?v=9wxH4ddufX8 История происхождения населения Юго Восточной Азии.

    Австронезийские и австроазиатские языки.

    https://www.youtube.com/watch?v=CaLVQtbX1cg

    Хто такі маорі? https://stranamira.com/cikavi-fakti/xto-taki-maori/ Цікаві факти про маорі https://www.factday.net/5-4-najcikavishe-pro-maori.html

    Про племя бушменов — как наяву увидеть жизнь далеких предков

    www.control-point.ru › Намибия

    https://www.youtube.com/watch?v=JjTSap8uv1Ehttps://www.youtube.com/watch?v=0zxBSTs-Kjwhttps://www.youtube.com/watch?v=nBYbeQuu6E0https://www.youtube.com/watch?v=9wxH4ddufX8https://www.youtube.com/watch?v=CaLVQtbX1cghttps://stranamira.com/cikavi-fakti/xto-taki-maori/https://www.factday.net/5-4-najcikavishe-pro-maori.htmlhttps://www.factday.net/5-4-najcikavishe-pro-maori.html

  • 12

    За даними ЮНЕСКО, в Україні нараховується 15 мов, які

    можуть зникнути. Серед них - караїмська, кримськотатарська,

    урумська, румейська, русинська.

    В Україні, корінними народами є українці, кримські татари,

    караїми та кримчаки, котрі походять з території Криму і також

    греки Приазов'я, які переселилися з Криму на материкову

    Україну наприкінці 18-го століття. Решта етносів в Україні є національними меншинами України,

    тобто є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи

    національні утворення за межами України.

    Генеральна асамблея ООН

    у 1994 році ухвалила відзначати

    Міжнародний день корінних

    народів світу щороку 9 серпня.

    Таким чином міжнародна

    спільнота прагне привернути

    увагу до збереження культури

    корінних народів та їхніх прав. Лише 20 березня 2014 року

    Верховна Рада визнала статус

    кримськотатарського народу як

    корінного і приєдналася до

    Декларації прав корінних народів

    ООН 2007 року.

    Цього року Україна втретє

    відзначатиме Міжнародний день

    корінних народів світу на

    офіційному рівні. Організатором

    заходів є Міністерство

    інформаційної політики України спільно з Меджлісом

    кримськотатарського народу та іншими організаціями.

    Кримські татари – визнаний корінний народ. Кримські

    татари, яких ще називають кримцями, сформувалися як етнос на

    Кримському півострові. Цей народ став нащадком різних народів, які

    в різний час переселялися на півострів: таврів, скіфів, кіммерійців, сарматів, греків, аланів, готів, гунів, римлян, хазарів, половців, печенігів і монголо-татар.

    КОРІННІ НАРОДИ УКРАЇНИ

    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BC%D0%B8https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%B8https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BChttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F

  • 13

    Серед етносу кримських татар вирізняють три типи, які мали

    точну географічну прив'язку в Криму: степові татари,

    південнобережні та передгірні. Кримськотатарська мова належить до

    кипчацької групи тюркських мов.

    Татарська та кримськотатарська мови хоч і є спорідненими

    через належність до тюркської мовної групи, не є найближчими

    родичами. Найбільш близькими до кримськотатарської мови є

    карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська з кипчацьких мов та

    турецька й азербайджанська з огузьких.

    У кримськотатарської мови є три діалекти:

    Степовий або північний; Ядром сучасної літературної мови є – середній; Прибережний або південний (стара літературна мова розвивався

    саме на основі цього діалекту).

    Не була однорідною письмово-літературна мова у кримських

    татар і не залишалась вільною від зовнішніх впливів. До початку 30-х

    років ХХ століття зберігалася її неоднорідність, а після цього почала

    розвиток нова кримськотатарська літературна мова. ЇЇ формування не

    завершилося навіть сьогодні, що не дає можливості визначити

    нормативні слововживання.

    Протягом семи століть (до 1928 року) мову кримських татар,

    користувався арабським письмом, як і більшість тюркських мов. Вже

    з 1928 року – латинізованим, а з 1938 – кириличною графікою. На

    сьогодні стоїть питання про перехід кримськотатарської мови на

    латинську графіку.

    З 1944 року, після депортації кримськотатарського народу з

    Криму, була зруйнована

    компактність мовних груп.

    Положення засланців і

    змішання народу зробило так,

    що діалектна мовна середа

    зникла. Стиратися почали

    грані між діалектами, і такий

    процес відбувається навіть

    сьогодні.

    До кримськотатарської

    мови дуже багато близьких, наприклад, мови народів: Кавказу і

    Закавказзя, Середньої Азії, Поволжя та Сибіру та безліч інших. На

  • 14

    цій прекрасній мові говорять кримські татари, кримські і приазовські

    греки, кримські цигани.

    Досить давні писемні, літературні та орфографічні традиції має

    кримськотатарська мова, на протязі століть на неї впливали інші

    мови, які не належать тюркської групи. Саме завдяки такому впливу

    досить розширилося лексичне багатство цієї мови.

    У 1990 роках почався поступовий перехід кримської мови на

    нову латинську абетку, в

    основі якої лежав

    турецький алфавіт. 1997

    року новий варіант

    латинської абетки

    офіційно затвердила

    Верховна Рада АР Крим.

    Відмінними рисами

    кримської абетки щодо

    турецької є

    літери Q, Ñ, Â. При цьому Â â не входить до абетки, оскільки не

    вважається окремою літерою, а лише «м'яким» різновидом A. Т. Шевченко: "Васыять" ("Заповіт" татарською мовою) ВАСИЕТ

    Ольсем, мени комюнъиз

    Украйнамнынъ багърына,

    Мезарымны къазынъыз

    Къулан чёль топрагъына.

    http://kanevala.narod.ru/zapovit3.htm

    https://www.youtube.com/watch?v=aAXHzsIfZCA

    Кримські караїми є одним з трьох

    автохтонних кримських етносів

    нарівні з кримськими татарами та

    кримчаками. Відомі вони не

    настільки як татари тому, що є

    дуже малочисельним народом – на

    даний момент в Україні

    нараховується кілька сотень

    караїмів, переважно проживаючих

    у Криму. Центрами розселень

    кримських караїмів в Криму є

    A a B b C c Ç ç D d E e F f G g

    Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m

    N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s

    Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z

    http://kanevala.narod.ru/zapovit3.htmhttps://www.youtube.com/watch?v=aAXHzsIfZCA

  • 15

    Євпаторія, Феодосія, Севастополь, Сімферополь, Бахчисарай з давнім

    центром караїмів в Чуфут-Кале (єврейська вежа), в Україні – Галич,

    Луцьк, Київ, Харків, Львів.

    Питання про походження караїмського етносу та караїмської

    релігії та співвідношення релігійної та національної ідентифікації

    караїмів є й досі об'єктом для жвавих дискусій істориків,

    релігієзнавців, етнографів, що підживлюється двома аспектами – це,

    по-перше, невелика кількість досліджень з цієї проблематики; по-

    друге, політичні виміри вирішення цих питань. До другої половини

    ХХ століття відомості про караїмів збирали вчені – караїми за

    походженням. Тільки в останні десятиліття з'являються

    спеціалізовані дослідження караїмів. Ці дослідження мають на меті

    відповісти на наступні запитання: караїми є єврейською чи тюркської

    народністю, караїмізм є іудейською сектою чи окремою релігією. Ці

    запитання розбиваються на більш дрібні питання: роль та місце

    Хазарського каганату в формування караїмського етносу, еволюція

    караїмської мови, тюркські та іудейські складові релігійних уявлень

    караїмів, самоідентифікація караїмів і т.ін.

    Караїмська мова (къарай тили, Karay dili, רדק לשון ) – це одна із

    тюркських мов, яка нараховує близько 60 носіїв у Литві, Польщі,

    Криму і Галичині в Україні. Існує три основні діалекти караїмської

    мови: кримський (къарай тили), тракайський (karaj tili) і галицький

    (karay dili). Традиційна назва мови лашон кедар (lashon kedar (לשון

    або «мова кочівників». У Литві носії цієї мови проживають у ,(( רדק

    місті Тракай, розташованому поблизу Вільнюса, на південному сході

    країни.

    Караїмська мова належить до кипчацької групи

    західнотюркських мов і є близькою до кримськотатарської,

    карачаєво-балкарської і кумикської мов. Протягом раннього періоду

    своєї історії в караїмській мові з’явилися запозичення з арабської,

    перської мов та івриту. Також вона містить більш пізні запозичення з

    російської, української і польської мов.

    З XVII ст. до початку XX ст. для письма караїмською мовою

    використовувався єврейський алфавіт. Після цього для письма

    караїмською мовою в Україні використовувалася переважно

    кирилиця (латинський алфавіт використовувався в період 1920-1930

    рр.), а в Литві і Польщі – латиниця.

  • 16

    Латинський алфавіт караїмської мови

    A a B ʙ C c Ç ç D d E e F f G g

    H h I i J j Q q Ƣ ƣ L l M m N n

    Ꞑ Ꞑ O o Ɵ ɵ P p S s Ş ş ь ь K k

    U u V v Y y R r T t X x Z z Ƶ ƶ

    Кириличний алфавіт караїмської мови

    А а Б б В в Г г Гъ гъ Д д Дж дж Е е

    Ж ж З з И и Й й К к Къ къ Л л М м

    Н н Нъ нъ О о Ӧ ӧ П п Р р С с Т т

    У у Ӱ ӱ Ф ф Х х Хъ хъ Ц ц Ч ч Ш ш

    Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

    Три народи - один корінь https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=MRJun_6Vi2A

    Караимы (рассказывает историк Никита Аникин) https://www.youtube.com/watch?v=Wf3IA2AL0hA

    Караимы https://www.youtube.com/watch?v=KKV4h3agLl8

    СОНДРАГИ́ КЛЕГІ́М «Заповіт»Т.Шевченко караїмською мовою галицького діалекту (переклав Зиґмунт Абрагамович)

    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1

    %97%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%

    BE%D0%B2%D0%B0

    https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=MRJun_6Vi2Ahttps://www.youtube.com/watch?v=Wf3IA2AL0hAhttps://www.youtube.com/watch?v=KKV4h3agLl8https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

  • 17

    Кримчаки – єврейська

    етнолінгвістична (тюркомовна)

    група – сформувалася на території

    Кримського п-ова в XIV–XVI ст.

    У різні історичні періоди

    налічувала від кількох сотень до

    кількох тисяч осіб. За даними

    перепису населення України 2001,

    у Криму було зареєстровано 204

    Кримчака. На думку більшості

    істориків, вони є відгалуженням

    стародавнього єврейського

    населення Криму, яке за своїми віруваннями належало до іудаїзму

    талмудичного, а не караїмського (див. Караїми) зразка. Кримчаки

    перейняли у татар багато звичаїв і традицій і від ХІІІ ст. стали

    тюркомовними (окремі дослідники припускають, що їх предки могли

    засвоїти тюркську мову ще раніше). Власне кримчацький етнолект

    кримськотатарської мови сформувався на основі кількох мов і

    діалектів:

    а) мови євреїв-тюркофонів домонгольського періоду,

    б) середньокримського і південнобережного діалектів

    кримськотатарської мови,

    в) інших мов, що вживалися в єврейських громадах регіону,

    г) давньоєврейська мова іврит як мова культу і ділового

    листування.

    Він належить до кипчацької групи тюркських мов. Від

    кримськотатарської мови його відрізняють говіркові особливості, а

    також великий пласт лексики іврито-арамейського походження:

    "адоні" – пан, "ходеш" – місяць, "мазон" – їжа тощо. Івритські слова

    піддалися в кримчацькій мові фонетичній адаптації. Кримчацький

    автор Нісім Леві Чахчір називав цю мову "татарською мовою, на якій

    ми говоримо між собою".

    До поч. ХХ ст. для Кримчаків основною мовою літургії,

    богослужіння, ділового листування, надгробних епітафій, наукових і

    теологічних праць залишався іврит.

    Назва "кримчаки" є скороченим варіантом більш повної назви

    "кримчаки-євреї", що, у свою чергу, є калькою з кримськотатар.

    назви "яхуділер киримча" (тобто "євреї кримського зразка";

  • 18

    кримськотатар. скорочення цієї назви – "кримчахлар"). Імовірно, що

    саме так після приєднання Криму до Російської імперії могли

    представити татар. чиновники російській адміністрації крим. євреїв-

    талмудистів, які не знали рос. мови. Лише в ІІ-й пол. ХІХ ст. термін

    "кримчаки" стає основним для означення даної етнічної групи в

    офіційних російських документах (спочатку він використовувався для

    розрізнення місцевих тюркомовних євреїв-талмудистів і тих євреїв,

    які почали селитися в Криму після 1783) і тільки наприкінці цього ж

    століття – на поч. ХХ ст. він стає самоназвою самих Кримчаків.

    «Заповіт» Т. Шевченка кримчацькою мовою (переклала

    Вікторія Багинська (Ґурджі))

    ВАСИЭТ

    Бен ольсэм, бены сахланыс

    Украин топрахында,

    Курганын ичерснэ койныс

    Чольлярын ортасында.

    Кырларын янында койныс,

    Кайда Днепр-сую ахай,

    Корунсун да, иштыльсын да

    Нас сувлар булутланай.

    Нэ вахтларда Украиндан

    Ёгулур душман каны

    Дэнгизге… Турарым бындан,

    Калдырып топрахларны,

    Эм коттэрым колларны

    Мевлят чекме…

    О кунлерчез

    Бен бельмиим алланы.

    Комген сон башны коттэрныс,

    Зинджерны копарныс,

    Душманларын кара каннэн

    Топрахны суварныс.

    Бьюк, азат эвлядлар олуп,

    Енгыдэн яшаныс,

    Мем адны татлы тыльнэн

    Сыз айтма унтманыс.

    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_(%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BEhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%93%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

  • 19

    ТРИ НАРОДИ – ОДИН КОРІНЬ https://www.youtube.com/watch?v=gKmylwC4JW8&feature=youtu.be&list=PL

    LmBC25NTCQxt8sI4ymdufBhJAdPlzEfh

    Крымчаки (рассказывает Никита Аникин)

    https://www.youtube.com/watch?v=6i76ajn1ZU0

    Грецька мова (на грец. ελληνικά (elinika)) належить до грецької групи

    мов індоєвропейської мовної сім’ї, якою розмовляє близько 13

    мільйонів людей, переважно в Греції і на Кіпрі, де вона є офіційною

    мовою. Грецька мова також визнана у якості мови етнічних

    меншостей у деяких регіонах Італії, а також в Албанії, Вірменії,

    Румунії та Україні.

    Походження:

    Грецький алфавіт постійно використовується протягом останніх

    приблизно 2 750 років, починаючи з 750 р. до н.е. Він виник від

    ханаанського/фінікійського алфавіту, зокрема з фінікійського були

    запозичені порядок і назви літер. Первісні ханаанські значення літер

    були втрачені при адаптації алфавіту до грецької мови. Наприклад,

    назва літери «альфа» з’явилася від ханаанського aleph (бик),

    а «бета» – від beth(будинок).

    Спочатку існували різні варіанти алфавіту, які

    використовувалися у різних грецьких містах. Місцеві варіанти

    алфавітів можна поділити на три групи: зелену, синю і червону. Із

    синьої групи з’явився сучасний грецький алфавіт, а із червоної групи

    – етруський алфавіт, а також інші алфавіти прадавньої Італії, а згодом

    – латинський алфавіт.

    На початку IV ст. до н.е. місцеві варіанти алфавіту замінив

    східний іонійський алфавіт. Прописні літери сучасного грецького

    алфавіту майже ідентичні літерам іонійського алфавіту. Малі літери

    з’явилися приблизно у 800 р. Їхню появу пов’язують із візантійським

    рукописним письмом, який, у свою чергу, виник від курсивного

    письма.

    Сьогодні грецький алфавіт використовується лише для письма

    грецькою мовою, хоча в минулому у різний час він використовувався

    також такими мовами як лідійська, фрігійська, фракійська, галльська,

    давньоєврейська, арабська, давньоосетинська, албанська, турецька,

    аруминська, гагаузька, урумська і сургуч.

    https://www.youtube.com/watch?v=gKmylwC4JW8&feature=youtu.be&list=PLLmBC25NTCQxt8sI4ymdufBhJAdPlzEfhhttps://www.youtube.com/watch?v=gKmylwC4JW8&feature=youtu.be&list=PLLmBC25NTCQxt8sI4ymdufBhJAdPlzEfhhttps://www.youtube.com/watch?v=6i76ajn1ZU0

  • 20

    Грецький алфавіт (сучасна фонетична транскрипція)

    Урумська та румейська мови з'явилися на Приазов'ї

    наприкінці XVIII ст, коли греки переселялись з Криму на береги

    Азовського моря і заснували місто Маріуполь та 22 грецьких села. Як

    люди з різних населених пунктів спілкувалися різними мовами, так

    вони і переїхали до Приазов'я. І хоча на сьогодні більшість населення

    тут російсько- та українськомовна, села поблизу Маріуполя досі

    "поділені" на "урумські" та "румейські". Наприклад, у Ялті, Урзуфі,

    Сартані та Малоянісолі живуть нащадки румеїв. У Старому Криму,

    Старогнатівці, Мангуші - нащадки урумців. Урумська мова відноситься до тюркської групи мов, а румейська

    мова – до грецької групи. Але термін "румейська мова" дуже

    неоднозначний. Існує думка, що це просто діалект новогрецької. Але

    навіть у мов греків Приазов'я існують діалекти: п'ять румейських,

    сім урумських.

    Незважаючи на те, що обидві мови – "грецькі", вони помітно

    відрізняються, і зрозуміти одне одного умурцям і румеям складно.

    Різняться урумська і румейська не лише між собою, а й з

    новогрецькою – тією мовою, якоюй розмовляють у сучасній Греції.

    Незважаючи на те, що румейська теж відноситься до грецької мовної

    групи, навіть її "грецькому греку" буде непросто зрозуміти.

    "Румейська на шляху розвитку отримала багато змін, у тому

    числі фонетичних. Тому зараз, коли "грек з Греції" почує грека-

    румея, він не завжди зможе зрозуміти його. Це, наприклад, як

    українці розуміють польську чи сербську. Багато слів знайомих, але

    не все зрозуміло", – пояснює Лабецька.

  • 21

    Від новогрецької "маріупольські" мови

    відрізняються не лише звучанням, а й

    написанням. Наприклад, румеї кілька разів

    змінювали писемність і вигляд своєї абетки.

    "Румеї втратили свою писемність ще у Криму,

    а на початку XX ст. постало питання про її

    відродження. Тоді в СРСР проводилась

    політика коренізаціі нацменшин, і румеї

    спробували для письма використовувати

    спрощений грецький алфавіт – латиницю.

    Після сталінських репресій мова залишилася

    лише у побуті. Вже в 60-х роках XX ст. румейські поети та

    письменники знов спробували відродити писемність, але свої твори

    записували кирилицею. Вже в 1990-2000-х роках грецькі та

    українські дослідники у написанні румейською знов використовують

    латиницю", - розповідає Лабецька.

    Засновником румейської літератури вважають Георгія

    Костоправа з маріупольського села Малоянісоль, який писав у 20-30

    роках ХХ ст. Він першим почав писати художні твори мовою, яка

    раніше не мала писемності. До речі, квиток члена Спілки

    письменників він отримав з рук Максима Горького.

    Діти не знають мову предків: як живуть греки Приазов’я (відео)

    https://ua.krymr.com/a/video/29176206.html

    https://www.facebook.com/roumean.language/

    Висият «Заповіт» Т.Шевченка румейською

    мовоюhttp://kanevala.narod.ru/zapovit40.htm Уру́мська мо́ва — тюркська мова греків

    Приазов´я.

    Сучасне професійне дослідження урумської

    мови було розпочато в 50-х роках 20

    століття викладачами і студентами кафедри

    тюркської філології Ленінградського

    державного університету. Значний внесок у

    вивчення урумської мови вніс Олександр

    Гаркавець, який видав урумський словник.

    Наприкінці минулого століття почали друкуватися урумською мовою

    https://ua.krymr.com/a/video/29176206.htmlhttps://www.facebook.com/roumean.language/http://kanevala.narod.ru/zapovit40.htm

  • 22

    письменники Валерій Кіор і Віктор Борота. Існував також

    факультатив з вивчення урумської мови у селищі Старий Крим, який

    вів Валерій Кіор.

    Сучасна урумська мова представлена серед компактного

    грецького населення у 29 селах Донецької області, в одному селі

    Запорізької області й у місті Маріуполь. За підрахунками дослідниці

    І. Пономарьової та згідно з Всеукраїнським переписом населення

    2001 року, чисельність приазовських урумів становить близько

    40 тис. осіб.

    Греки-тюркофони називають себе греками, але їх давнішим

    ендоетнонімом є термін урум (виник на території Малої Азії, набувши

    поширення у Криму). Походження його пов'язане з терміном рум,

    який впровадили турки-мусульмани (сельджуки) для позначення

    жителів Османської імперії, які сповідували православ'я і

    спілкувалися грецькою мовою. Греки, які розмовляли тюркською

    мовою, набули екзоетноніму уруми. Із часом вони й самі себе почали

    так називати. По суті, назви урум і рум — ідентичні терміни. Грецькі

    дослідники вважають, що етимологія цих термінів походить від слова

    «Ρωμαίος» — ο κάτοικος της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας, але з

    урахуванням фонетичних особливостей тюркської мови:

    найхарактернішими типологічними рисами тюркських мов у розділі

    фонетики є сингармонізм та відсутність на початку слів

    сонорних р, л, м, н.

    На сьогодні серед урумів існують такі етноніми: урум —

    грек; урум алхи грецький народ; урумнух — греки, уруми, грецьке

    населення; урумлар — стає греком.

    Згідно з польовими дослідженнями, свою мову уруми Приазов'я

    називають урум ділі (села Бешеве, Великий Янісоль, Карань, Ласпа,

    Старий Крим) або урум тілі (села Багатир, Старогнатівка, Карань,

    Комар, Улакли).

    Крім фольклору, який частково перетинається з

    кримськотатарським та румейським, з'являється також невелика

    авторська література урумською мовою (наразі представлена

    фактично трьома поетами — це Віктор Борота, Валерій Кіор та

    Кирикія Хавана). В Донецьку виходить літературний альманах греків

    Приазов'я «Утренняя звезда» (рос.) — «Сабаты йылдыз» (урум.) —

    «Пирнешу астру» (румейс.).

  • 23

    Кобзар" Тараса Шевченка переклали урумською мовою

    https://www.youtube.com/watch?v=4MAXvWh8v1Y

    Urum poet Kirikiia Khavana at Kyiv National University/Урумська

    поетка Кірікія Хавана- 2017

    https://www.youtube.com/watch?v=A91Xq-KNtrI

    Урумська мова. Перший у світі підручник

    https://www.youtube.com/watch?v=L5DD4SLq89U

    Урумська мова українська Словник онлайн

    https://uk.glosbe.com/uum/uk

    Русинська мова - це сукупність різнорідних діалектних,

    наддіалектних та літературно-мовних утворень, що поширені

    серед русинського етносу як на його споконвічних землях у

    Підкарпатті, так і Західної України і Східної Словаччини, так і

    районах компактного проживання на території Воєводини у

    Сербії, і частково у Славонії в Хорватії, в Угорщині, в Румунії і в

    Польщі (лемки, що живуть нині в західних областях, також

    зараховуються до русинів), а також у США і Канаді. Загальна

    чисельність русинів в світі оцінюється в 1,5 млн чоловік РУСИНСЬКА MОBA — один з

    варіантів руської (української)

    літературної мови українців

    Закарпаття, який пробиває собі дорогу

    до письмового вжитку з кінця ХІХ ст.

    Перші спроби створити літературну

    мову для українців Закарпаття йдуть

    від місцевих народовців, яких не

    задовольняла т. з. карпаторуська мова

    — російська мова в місцевій

    українській вимові. Сам термін

    «русинська мова» серед науковців

    здавен вважається синонімом термінів

    «руська мова» чи «українська мова». Чому один і то й же науковий

    об’єкт має три назви – пояснювати довго, позаяк це пов’язано з

    певними історичними подіями, внаслідок яких один і той же народ

    (український, він же руський, він же русинський) впродовж століть

    був розпорошений, проживаючи в кордонах кількох адміністративно-

    державних утворень. Внаслідок цього на різних теренах носії однієї і

    https://www.youtube.com/watch?v=4MAXvWh8v1Yhttps://www.youtube.com/watch?v=A91Xq-KNtrIhttps://www.youtube.com/watch?v=L5DD4SLq89Uhttps://uk.glosbe.com/uum/uk

  • 24

    тієї ж мови мали різну самоназву. Втім, споконвічною самоназвою

    українців є «русин» (аналогічним чином українці називали

    представників інших народів «литвин», «німчин» тощо), а також

    утворений від цього слова прикметник «руський». І лише останні два-

    три століття набули поширення слова «Україна», «українець»,

    «український», які стали вживатися на території Малоросійського

    краю Російської імперії на противагу запровадженим з півночі назвам

    «Малоросія» й «малоросійський». На тих же українських землях, що

    не входили до складу Російської імперії, автохтонне населення

    продовжувало використовувати давню самоназву «русин», «руська

    людина». Філологи-славісти, що описували мови слов’янського

    населення російської Малоросії, польської Галичини, австро-

    угорського Закарпаття чи румунської Буковини, завжди

    підкреслювали, що то єдина мова, яка має кілька латинських назв-

    синонимів: lingua ruthena, lingua ruthenica, lingua slavo-ruthena тощо.

    Що стосується конкретно мови русинів нинішньої Закарпатської

    області, то ще в 1830 році видатним славістом, уродженцем села

    Великі Лучки нинішнього Мукачівського району Закарпатської

    області, Михайлом Поп-Лучкаєм у Будапешті була видана русинська

    граматика латинською мовою – «Grammatica Slavo-ruthena», тобто

    «Граматика слов’яно-русинська». Втім, автор паралельно застосовує

    в своїй книжці дві синонімічні назви цієї мови: «ruthena», тобто

    «русинська», і «ruthenica», тобто руська. Книжка написана латиною за

    виїмком власне русинських слів, які подані дореформеною

    кирилицею.

    Передусім, наводимо те місце, в якому дослідник описує

    географічне поширення своєї рідної русинської мови:

    «Без граматики, а може, і без зіпсуття, залишилася єдина мова –

    русинська або карпато-руська, яка вживається, крім Малоросії,

    Польщі, ще в Галичині та на Буковині, і звідси через південний бік

    карпатських гір, або верхню Угорщину, по Спиш».

    «Отже, русинська мова – це мова слов’ян, які мешкають на

    території Малоросії, Галичини та Буковини, а також «через

    південний бік карпатських гір … по Спиш».

    «Оскільки ця мова відрізняється від усіх інших і дуже часто

    збігається із старослов’янською, то навряд чи слід вважати її

    граматику відміною, оскільки флексії старослов’янської годяться

  • 25

    також і для неї; щоправда, незначні відхилення не беруться до

    уваги» Словник русинської мови

    http://slovo.sochka.com/index.php

    Русинські народні мелодії "Кручені"

    https://www.youtube.com/watch?v=YMGbqyxeSFw

    Карпато-Русинська співанка _ Доруле (Закарпаття) https://www.youtube.com/watch?v=otIdjETDpAg

    Русиньська пісня _ Корчма

    https://www.youtube.com/watch?v=ZtZxjf1lWlI Русинська співанка-дайми мила, дайми

    https://www.youtube.com/watch?v=jXfBGgdr0EY&list=PLUuxG-

    jeI3qZxUzu6owKYfICy8HCuAwMa&index=3

    Русиньська народна_гей серденько моє за кым бануєш???.

    https://www.youtube.com/watch?v=KzUScCJsWyo&index=4&list=PLUuxG-

    jeI3qZxUzu6owKYfICy8HCuAwMa 4 ФЕСТИВАЛЬ РУСИНІВ https://www.youtube.com/watch?v=NVhGds-dHEc

    Цього року з нагоди Міжнародного року мов корінних народів,

    оголошеного Генеральною Асамблеєю ООН Харківська обласна

    бібліотека для юнацтва пропонує вам певні матеріали, що стануть

    корисними при підготовці різних заходів: інформ-годин

    («Різнобарвне народонаселення», «Дивовижні місця на Планеті»),

    віртуальних подорожей світом («День корінних народів світу», «Море

    різнобарвних очей :корінні народи»), вікторин («Ми всі різні», «Земля наш

    спільний корабель»), дефіле культур («Fashion» корінних народів

    світу»).

    А також ви можете звернутися на сторінку «Е-гральня: ігри для

    розуму» на блозі «Файні ПАВи» Проблемно-аналітичного відділу

    Харківської обласної бібліотеки для юнацтва

    https://fayni-pavu.blogspot.com/p/blog-page_12.html, де можете знайти:

    Всі ми діти твої, плането Земля (гра знайди пару);

    Світ корінних народів (кросворд);

    Різнобарвний світ корінних народів (пазли).

    Розмаїття корінних народів світу (знайти слова)

    http://slovo.sochka.com/index.phphttps://www.youtube.com/watch?v=YMGbqyxeSFwhttps://www.youtube.com/watch?v=otIdjETDpAghttps://www.youtube.com/watch?v=ZtZxjf1lWlIhttps://www.youtube.com/watch?v=jXfBGgdr0EY&list=PLUuxG-jeI3qZxUzu6owKYfICy8HCuAwMa&index=3https://www.youtube.com/watch?v=jXfBGgdr0EY&list=PLUuxG-jeI3qZxUzu6owKYfICy8HCuAwMa&index=3https://www.youtube.com/watch?v=KzUScCJsWyo&index=4&list=PLUuxG-jeI3qZxUzu6owKYfICy8HCuAwMahttps://www.youtube.com/watch?v=KzUScCJsWyo&index=4&list=PLUuxG-jeI3qZxUzu6owKYfICy8HCuAwMahttps://www.youtube.com/watch?v=NVhGds-dHEchttps://fayni-pavu.blogspot.com/p/blog-page_12.html

  • 26

    Використані джерела:

    2008 год – Международний год язиков

    http://www.un.org/ru/events/iyl/index.shtml

    КРИМЧАКИ та стародавнє єврейське населення Криму. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Krimchaki

    Караїми: взаємодія іудейського та тюркського начал https://www.religion.in.ua/main/history/2772-karayimi-ta-karayimizm.html

    http://spadok.org.ua/zakarpattya/istorychni-koliziyi-rusynskoyi-movy

    © СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

    Мови"маріупольських греків": Як зберігають зникаючу спадщину

    Приазов'я

    https://dn.depo.ua/ukr/mariupol/movi-mariupolskih-grekiv-yak-zberigayut-

    znikayuchu-spadschinu-priazov-ya-20180115708795

    Інформаційний центр кримських татар http://cidct.org.ua/uk

    НАРОДИ АМЕРИКИ

    Маленькі народи великої історії: сім спільнот на межі зникнення – фото https://www.radiosvoboda.org/a/photo-nations-znyknennia/29422402.html

    Корінні народи Півночі

    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD

    %D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%9F%D1%9

    6%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96

    Теорія про міграцію до Америки із Сибіру підтвердилася

    http://www.istpravda.com.ua/short/2018/01/14/151900/

    Як живуть первісні племена у наші часи https://2plus2.ua/zateryannyj-mir/novyny/yak-zhivut-pervisni-plemena-u-nashi-chasi

    DROKPA PEOPLE

    https://www.youtube.com/watch?v=aT3Ml6AZxgo&t=190s

    Эвенки Боговых озёр https://www.youtube.com/watch?v=xXwcEfcebLU

    Люди Солнца 1/3 Майя, ацтеки, инки [ДокФильм]

    https://www.youtube.com/watch?v=dRbJlj02jrs&list=PLjCEOZx27LcREdp0GPRS8

    R4m_DTNz0wdj

    Исчезнувшие цивилизации: народ Араваки

    https://www.youtube.com/watch?v=Szv_mpPJziE

    Масаи: из жары в холод https://www.youtube.com/watch?v=m13sGJbTDFc

    Дикие племена Африки Мурси страшные ритуалы, жестокие обычаи

    женщины племени мурси https://www.youtube.com/watch?v=qpfVRyMS3s8

    Кто такие кельты и что мы о них знаем

    https://www.youtube.com/watch?v=WdLQyctsKVo

    Вокруг Света - коренной народ Финляндии (саамы)

    https://www.youtube.com/watch?v=rnd2pXYQXbs

    http://www.un.org/ru/events/iyl/index.shtmlhttp://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Krimchakihttp://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Krimchakihttp://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Krimchakihttps://www.religion.in.ua/main/history/2772-karayimi-ta-karayimizm.htmlhttp://spadok.org.ua/zakarpattya/istorychni-koliziyi-rusynskoyi-movyhttps://dn.depo.ua/ukr/mariupol/movi-mariupolskih-grekiv-yak-zberigayut-znikayuchu-spadschinu-priazov-ya-20180115708795https://dn.depo.ua/ukr/mariupol/movi-mariupolskih-grekiv-yak-zberigayut-znikayuchu-spadschinu-priazov-ya-20180115708795http://cidct.org.ua/ukhttps://stud.com.ua/25342/kulturologiya/narodi_amerikihttps://www.radiosvoboda.org/a/photo-nations-znyknennia/29422402.htmlhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96http://www.istpravda.com.ua/short/2018/01/14/151900/https://2plus2.ua/zateryannyj-mir/novyny/yak-zhivut-pervisni-plemena-u-nashi-chasihttps://www.youtube.com/watch?v=aT3Ml6AZxgo&t=190shttps://www.youtube.com/watch?v=xXwcEfcebLUhttps://www.youtube.com/watch?v=dRbJlj02jrs&list=PLjCEOZx27LcREdp0GPRS8R4m_DTNz0wdjhttps://www.youtube.com/watch?v=dRbJlj02jrs&list=PLjCEOZx27LcREdp0GPRS8R4m_DTNz0wdjhttps://www.youtube.com/watch?v=Szv_mpPJziEhttps://www.youtube.com/watch?v=m13sGJbTDFchttps://www.youtube.com/watch?v=m13sGJbTDFchttps://www.youtube.com/watch?v=qpfVRyMS3s8https://www.youtube.com/watch?v=WdLQyctsKVohttps://www.youtube.com/watch?v=rnd2pXYQXbs

  • 27

    науково-практичне видання

    «МОВА-ДУША НАРОДУ»

    Укладач С.О. Андрус

    Підписано до друку 02.08. 2019. 26 стор. Тираж 58 примірників. ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА»,

    м. Харків, просп. Ювілейний, 49/8

    http://www.khoyub.com.ua

    http://www.khoyub.com.ua/